Вища рада юстиції

ВИЩА  РАДА ЮСТИЦІЇ 

Важливим кроком на шляху здійснення судово-правової реформи, побудови сучасної судової  системи, забезпечення функціонування незалежної судової влади, є створення  в Україні конституційного органу держави –Вищої ради юстиції. 

Cвою діяльність Вища рада юстиції розпочала 31 березня 1998 року. Того ж дня проведено перше її засідання. Цей день вважається днем створення Вищої ради юстиції. Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимоги щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність. (положення частини другої статті 1, за яким Вища рада юстиції є органом, відповідальним за прийняття «у межах своєї компетенції» рішень про дисциплінарну відповідальність прокурорів визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 9-рп/2002 від 21.05.2002)  

Конституційний  склад Вищої ради юстиції – 20 членів. Враховуючи специфічні повноваження та завдання Ради, її формують глава держави, законодавча та судова гілки влади, а також прокурорська система та інститути громадянського суспільства – адвокатура, навчальні й наукові юридичні кола. Строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім тих, хто входить до її складу за посадою, становить шість років. Вища рада юстиції є юридичною особою, видатки на її утримання визначаються окремо у Державному бюджеті України.

Статус, повноваження, організація і порядок діяльності цього органу визначаються Конституцією України, Законом України "Про Вищу раду юстиції" та регламентом Вищої ради юстиції, який затверджується на її засіданнях. 

Основне її призначення – це разом з іншими державними інститутами формувати високопрофесійний суддівський корпус, здатний кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі.   
 
 
 
 
 

СКЛАД ВИЩОЇ  РАДИ ЮСТИЦІЇ 

Стаття 5. Склад  Вищої ради юстиції

Відповідно до Конституції України Вища рада юстиції  складається з двадцяти

членів.  Верховна Рада України, Президент України, з’їзд суддів України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, всеукраїнська конференція працівників прокуратури – двох членів Вищої ради

юстиції.  До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.   

СКЛАД ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦІЇ  У 2010-2011 РОКАХ 

• Голова  Вищої ради юстиції
• заступник Голови Вищої ради юстиції
• народний депутат України VI скликання, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя
• адвокат, Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури
• заступник Генерального прокурора України
• перший віце-президент, ректор Національного університету "Одеська юридична академія"
• народний депутат України VI скликання, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя
• суддя Вищого адміністративного суду України
• член Вищої ради юстиції
• перший заступник Генерального прокурора України
• Міністр юстиції України
• голова Печерського районного суду м. Києва
• радник Президента України – Керівник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента України
• Генеральний прокурор України
• адвокат, голова ради адвокатської приватної компанії "Конфідент", м. Луцьк
• Голова Вищого господарського суду України
• суддя Вищого господарського суду України
• Голова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
• Голова Центральної виборчої комісії

КОМПЕТЕНЦІЯ ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦІЇ 

Вища  рада юстиції: 

1) вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або

про звільнення їх з посад; 

• за поданням відповідної ради суддів призначає суддів на посади голови

суду, заступника голови суду та звільняє їх з цих  посад»; 

(статтю 3 доповнено пунктом 1–1 згідно із Законом України № 2453-VI від 07.07.2010 р.)

2) розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і

прокурорами вимог  щодо несумісності; 

3) здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду

України і суддів вищих спеціалізованих судів; 

4) розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної

відповідальності  суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів. 

    Згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 9-рп/2002 від 21 травня 2002 року (справа про Закон України «Про Вищу раду юстиції») Вища рада юстиції зобов`язана перевіряти звернення кожного громадянина, якщо в них містяться відомості про наявність передбачених частиною п`ятою статті 126 Конституції України підстав для звільнення судді з посади, тобто за порушення суддею присяги, або дані про факти дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду.                      Вища рада юстиції не вправі надавати правову оцінку законності судових рішень, оскільки згідно з частиною першою статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.                                                                                      Законність та обґрунтованість судових рішень, у тому числі неправильне застосування або наявність порушень судом норм матеріального чи процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, перевіряються лише судами апеляційної та касаційної інстанцій.                                                        Секретаріатом Вищої ради юстиції уважно вивчаються усі звернення громадян. У випадку, коли вказані у зверненні факти містять ознаки порушення суддею присяги чи скоєння дисциплінарного проступку, Голова Вищої ради юстиції дає членові Вищої ради юстиції доручення на проведення перевірки. Результати перевірки розглядаються на засіданні Вищої ради юстиції. Остаточне рішення Вища рада юстиції приймає колегіально.                                                                                                   У інших випадках, коли звернення не стосуються компетенції Вищої ради юстиції або порушені питання не дають підстав для призначення перевірки Вища рада юстиції надає громадянинові роз’яснення.