Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Декабря 2011 в 20:59, реферат
Комітет здійснює законопроектну роботу, готує, попередньо розглядає питання, віднесені до повноважень Верховної Ради України, та виконує контрольні функції у таких сферах відання:
судоустрою, статусу суддів та забезпечення діяльності судів (крім Конституційного Суду України);
Куланової Лідії 531с
Комітет
з питань правосуддя
Дата створення: | 04 грудня 2007р. | ||
Підстава для створення: | 4-VI
від 04 грудня 2007р. | ||
Кількісний склад: | 24 депутати, станом на 23 листопада 2011р. | ||
Склад комітету | |||
Ківалов Сергій Васильович | Голова Комітету | ||
Кармазін Юрій Анатолійович | Перший заступник голови Комітету | ||
Шустік Олена Юріївна | Заступник голови Комітету | ||
Бондик Валерій Анатолійович | Заступник голови Комітету | ||
Лабунська Анжеліка Вікторівна | Секретар Комітету | ||
Писаренко Валерій Володимирович | Голова підкомітету з питань правових основ організації та діяльності виконавчої служби і реагування на порушення законодавства щодо виконання рішень | ||
Бут Юрій Анатолійович | Голова підкомітету з питань формування суддівського корпусу | ||
Колесніченко Вадим Васильович | Голова підкомітету з питань звільнення суддів та реагування на порушення законодавства у сфері правосуддя | ||
Олійник Святослав Васильович | Голова підкомітету з питань кримінально-процесуального законодавства | ||
Льовочкіна Юлія Володимирівна | Голова підкомітету з питань цивільного, господарського судочинства та адміністративного судочинства | ||
Шпенов Дмитро Юрійович | Голова підкомітету з питань судоустрою та статусу суддів | ||
Бережна Ірина Григоріївна | Голова підкомітету з питань захисту прав, свобод, інтересів громадян та систематизації, адаптації законодавства України до міжнародно-правових стандартів у сфері правосуддя і статусу суддів | ||
Соболєв Сергій Владиславович | Голова підкомітету з питань взаємодії з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями | ||
Сенченко Андрій Віленович | Голова підкомітету з питань фінансового забезпечення та розвитку матеріально-технічної бази судової системи України |
Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя
Створений 4 грудня 2007 р.
Кількісний склад: 23 депутати, станом на 05 червня 2009 р.
Сфери відання
Комітет здійснює законопроектну роботу, готує, попередньо розглядає питання, віднесені до повноважень Верховної Ради України, та виконує контрольні функції у таких сферах відання:
судоустрою, статусу суддів та забезпечення діяльності судів (крім Конституційного Суду України);
Вищої ради юстиції, у тому числі призначення на посади членів Вищої ради юстиції та припинення повноважень члена Вищої ради юстиції;
обрання на посади суддів та звільнення з посад суддів, обраних безстроково;
надання згоди на затримання чи арешт суддів;
судових експертиз;
третейського судочинства;
організації та діяльності виконавчої служби;
кримінально-процесуального законодавства (у частині здійснення судочинства);
цивільного, господарського та адміністративного судочинства (процесуальне законодавство);
14 листопада 2010 | ||
Біографія
Сергій Васильович Ківалов, народився 1 травня 1954 р. в місті Тирасполі. Громадянин України з 1991 року. Дитинство минуло на Одещині. Після отримання середньої освіти, проходив військову службу у Збройних Силах (1972–1974). У 1980 році закінчивши Свердловський юридичний інститут, здобув
повну юридичну освіту за спеціальністю «правознавство» У 1975 – 1976 роках працював старшим майстром виробничого навчання штабу цивільної оборони, майстром Кустанайського автонавчкомбінату; З 1979 до 1985 року - аспірант, викладач, голова профкому Свердловського юридичного інституту; У 1985–1990 роках проходив службу в органах внутрішніх справ; У 1986 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Управління автомобільними шляхами загального користування в РРФСР (адміністративно-правові питання)»; У 1990–1997 роках працював старшим викладачем, доцентом, завідувачем кафедри, заступником декану юридичного факультету, проректором з навчальної роботи, директором, ректором Юридичного інституту ОДУ ім. І.І. Мечникова; У 1990 – 1994 рр. обраний депутатом Жовтневої районної ради народних депутатів м. Одеси, голова постійної комісії із законності і правопорядку, соціального захисту та прав громадян; У 1994-1998 рр. - депутат Одеської міської ради народних депутатів м. Одеси, голова постійної комісії із законності і правопорядку, соціального захисту та прав громадян; У 1996 р. захистив докторську дисертацію на тему «Організаційно-правові основи митної справи в Україні». У 1997 р. присвоєно звання професора; У 1997-1998 роках - ректор Одеської державної юридичної академії; У 1998 році призначений Головою спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських та докторських дисертацій по спеціальності 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право та процес; фінансове право»; З 1998 до 2004 року був народний депутат України III-IV скликань; З 1998 року дотепер - член Вищої ради юстиції (обраний з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ (в 2001-2004 рр. – Голова Вищої ради юстиції)); З 16 грудня 1999 р. – член-кореспондент, академік ( 2003 р.) Академії педагогічних наук України; З 2002 року – член Державної акредитаційної комісії; У 2003 році був обраний Головою Ради представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ; З 19.02.2004–08.12.2004 р. - Голова Центральної виборчої комісії; З 2004 – дотепер - завідувач кафедрою, ректор, Президент Одеської національної юридичної академії ( наразі - Національного університету «Одеська юридична академія»); З 25.05.2006 - народний депутат України, Голова Комітету V , VI скликання Верховної Ради України з питань правосуддя;співголова депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Російською Федерацією; заступник члена Постійної делегації у ПАРЄ,основний член Комітету з юридичних питань і прав людини Парламентської асамблеї Ради Європи; У
квітні 2010 року був призначений Заступником члена У вересні 2010 р. обраний академіком Національної академії правових наук України. Одружений. Дружина – Ківалова Наталя Миколаївна, 1955 року народження; Проживаю у м. Одеса. |
Комітет з питань правосуддя рекомендує парламенту відхилити законопроект про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" (щодо спрощення процедури поновлення виконавчого провадження у зв'язку із закінченням дії мораторію на задоволення вимог кредиторів банку)
Законопроект (реєстр. №8307) спрямований на спрощення для кредиторів банку процедури поновлення виконавчого провадження у зв'язку із закінченням дії мораторію на задоволення вимог кредиторів банку, шляхом покладення обов'язку поновлення виконавчого провадження на державного виконавця.
Зокрема, передбачається, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі прийняття Національним банком рішення про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів на строк три місяці з дати опублікування у газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" інформації про те, що менший строк не встановлений у вказаному рішенні НБУ.
Крім того, підкреслювали парламентарії, у подальшому після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача.
Під час обговорення члени Комітету дійшли висновку, що у законопроекті відсутній власний предмет правового регулювання. На думку народних депутатів, у разі прийняття запропонованих змін відбудеться дублювання вже існуючих норм, закріплених Законом "Про банки і банківську діяльність".
Народні депутати звертали увагу на те, що експерти Національного банку, Інституту законодавства Верховної Ради України та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не підтримують цей законопроект.
Інформаційне
роз’яснення щодо неможливості втручання
у процесуальну діяльність судді
Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється (частина 2 статті 126 Конституції України) Це означає:
народні депутати України відповідно до Конституції України і процесуального законодавства України не мають засобів впливу на процесуальну діяльність суддів та не можуть надавати правову оцінку діям і рішенням суду;
незалежність суддів є невід'ємною складовою їхнього статусу, конституційним принципом організації та функціонування судів і професійної діяльності суддів. Незалежність суддів полягає передусім у їхній самостійності, непов'язаності при здійсненні правосуддя будь-якими обставинами та іншою, крім закону, волею;
незалежність суддів забезпечується насамперед: особливим порядком їх обрання або призначення на посаду та звільнення з посади; забороною будь-якого впливу на суддів; захистом їх професійних інтересів; особливим порядком притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності; забезпеченням державою особистої безпеки суддів та їхніх сімей; гарантуванням фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, їх правового і соціального захисту; забороною суддям належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, займатися за сумісництвом певними видами діяльності; притягненням до юридичної відповідальності винних осіб за неповагу до суддів і суду; суддівським самоврядуванням.
заборону щодо суддів будь-яких дій незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, громадян та їх об¢єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо (п. 4.4 Рішення Конституційного Суду України №19-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу);
- згідно з рішенням Конституційного Суду України від 19 травня 1999 року № 1-12/99 (справа про запити народних депутатів України) народні депутати України не мають права звертатися з вимогами чи пропозиціями до судів, голів судів та суддів з питань здійснення правосуддя у конкретних судових справах.
Звернення, повинні відповідати вимогам Закону України «Про звернення громадян». Зокрема, у зверненні має міститись така інформація:
прізвище, ім’я, по батькові заявника, місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або знаходження (для юридичних осіб);
інформація про представника заявника, у разі коли, звернення подається представником (повноваження представника мають бути підтверджені довіреністю, виданою та оформленою відповідно до вимог чинного законодавства);
звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати;
інформація про суддю (П.І.Б.), назва суду, номер справи, дата розгляду справи чи винесення рішення та статус заявника у справі (сторона, підсудний, адвокат, свідок, інше);
факти порушень суддею присяги та докази на підтвердження такої інформації.
норми закону, які були порушенні суддею.
До звернення обов’язково додаються копії судових рішень разом з інформацією про істотні наслідки, які настали в результаті їх ухвалення.
Комітет з питань правосуддя рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (щодо строків оскарження нормативно-правових актів)
На
засіданні Комітету зазначалося, що законопроект
(реєстр. №8501) розроблений з метою
забезпечення можливості оскаржувати
діючі нормативно-правові акти.
Для цього пропонується доповнити статтю 99 Кодексу адміністративного судочинства України нормою, відповідно до якої поняття позовної давності не буде поширюватися на випадки оскарження чинних нормативно-правових актів. Таким чином, особа, інтересів якої стосується нормативно-правовий акт, матиме можливість в будь-який момент подати відповідний позов. Реалізація положень законопроекту, наголошували народні депутати, сприятиме дотриманню прав і свобод людини в Україні та розвитку громадянського суспільства в Україні. |