Принцип верховенства права ЄС та механізми його застосування в процесі взаємодії права ЄС та національного права держав-членів

Принцип верховенства права ЄС та механізми його застосування в процесі взаємодії права ЄС та національного права держав-членів

Рівність прав не в тому, що усі ними користуються,

а в тому, що вони усім надані.

(Сенека)

Сучасні підходи щодо визначення змісту принципу верховенства права в європейських країнах значною мірою обумовлені історичним розвитком уявлень про державу і право у правових системах наймогутніших держав Середньовіччя та Нового Часу. Верховенство права — це правова максима, яка передбачає, що жодна людина не є вище закону, що ніхто не може бути покараним державою, крім як за порушення закону, і що ніхто не може бути засудженим за порушення закону іншим чином, ніж у порядку, встановленому законом. Верховенство права різко контрастує з ідеєю, що лідер може бути вище закону, що було особливістю римського права, нацистського права, та деяких інших правових систем.

Принцип верховенства права ЄС

Метою створення у  повоєнний період Європейського Співтовариства, було розв’язання двох основних проблем: подолати економічну руїну та припинити вчинення злочинів проти людської гідності. Спершу Європейські Співтовариства були зосереджені головним чином на економічній відбудові Європи. Права людини не були включені до предмету угод про утворення Європейських Співтовариств: вважалося, що процес економічної інтеграції не може призвести до порушення прав людини. У Німеччині щодо цього питання найбільш відоме рішення Конституційного суду у справі Solange I. Конституційний суд зазначив, що в рамках Співтовариства відсутній кодифікований перелік основних прав, в порівнянні з включеним до Конституції Німеччини. Суд зробив висновок, що до моменту, коли рівень захисту основних прав людини у Співтоваристві зрівняється з забезпечуваним конституцією Німеччини, заходи Спільноти будуть регулюватися на основі положень конституції Німеччини, що передбачають захист основних прав людини. Реально Суд не кваліфікував жоден із заходів Спільноти як такий, що суперечить конституції Німеччини і в 1986 р. у справі Solange II він постановив, що рівень захисту прав людини в Співтоваристві підвищився достатньо, щоб задовольнити вимоги конституції Німеччини.

Питання становлення та розвитку принципу верховенства наднаціонального права по відношенню до національного права неодноразово порушувалися Європейським судом.

Особливу увагу, у зв'язку з реалізацією принципу верховенства європейського права, а, разом з тим, і опосередковуваних їм цільових установок Європейського співтовариства, Європейський суд приділяв, поряд з роллю національних судів у цьому процесі, також значимості й відповідальності в цілому держав-членів.

Три концепції Дайсі  Принцип верховенства (панування) права  отримав доктринальне тлумачення як центральний елемент британської  Конституції завдяки Альберту В. Дайсі, який, зокрема, відмічав, що необхідно відрізняти три близькі за своїм змістом концепції. Панування права – ніхто не може бути зобов’язаний нести негативні наслідки у встановленому законом порядку сам або своїм майном, окрім як у випадку прямого порушення закону, у передбаченому законом порядку, в суді загально юрисдикції. Верховенство права – не лише те, що жодна людина не може бути над законом, але й те (і це важливий момент), що до кожної людини, незалежно від посади або умов застосовуватиметься один (загальний, звичайний) закон, а справа підлягає розгляду в одному (загальному, звичайному) суді. Панування духу законності – проникненість змісту Конституції верховенством права завдяки загальним конституційним принципам (наприклад, право на особисту свободу, право на публічні збори), які є результатом судових рішень, що визначають права індивідів у окремих справах, розглянутих судами, та оскільки у багатьох іноземних конституціях надаються гарантії прав індивідів, які виникають, або можливо виникли з загальних принципів конституції.

Принцип верховенства права ЄС Поряд  з розглянутим вище закріпленням принципу верховенства права у конституціях багатьох європейських країн важливо відмітити міжнародно-правовий аспект застосування цієї правової категорії, який набув значного поширення з середини ХХ століття. Вимоги щодо утвердження та дотримання принципу верховенства права закріплені у багатьох міжнародних договорах, угодах, деклараціях та хартіях, статутах та документах провідних міжнародних та європейських регіональних організацій. З урахуванням цього набули розвитку міжнародно-правовий та євроінтеграційний аспекти розуміння концепції та принципу верховенства права, а в ЄС на основі останньої було запроваджено принцип верховенства права ЄС. Поряд із традиційним розумінням змісту та ролі конституційного принципу верховенства права, на міжнародному та європейському регіональному рівні певні трансформації його змісту проявилися у зв’язку з використанням даної категорії провідними європейськими регіональними організаціями в контексті євроінтеграційних процесів, створення нових форм співробітництва (союзів, правових просторів та їх підвидів, etc.). Європейські регіональні організації  нормативно закріпили принцип верховенства права як засадничий, основоположний по відношенню до правових систем як власне цих організацій так і правових систем держав-членів зазначених міжнародних організацій в цілому. В основу правопорядку ЄС покладено фундаментальні принципи – «свободи, демократії, поваги прав людини і основних свобод, а також верховенства права», – що знайшло формальне закріплення у ст. 6 (колишній статті F) «Договору про Європейський Союз». Та, по-друге, новацію права ЄС, відповідно до якої закріплюється новий принцип – «верховенство права ЄС», – який виступає ключовою домінантою у співвідношенні норм права окремих європейських країн-членів ЄС та «acquis communautaire».

Українське питання.

Україна все більше відчуває потребу  у наближенні до правового механізму  функціонування цього наднаціонального співтовариства.

Державний секретар США Джон Керрі  заявляє, що запорукою подальшого зближення  України з Європейським Союзом є продовження роботи над зміцненням принципів демократії та верховенства права.

«Усебічне врахування природно-правового, євроінтеграційного та міжнародно-правового  аспектів значення принципу верховенства права відповідає не лише завданням  реалізації євроінтеграційної політики Української держави, а й потребам подальшої демократизації правової системи країни, концептуальному перегляду основоположних засад правового регулювання відносин у публічно-правовій сфері, реформуванню системи законодавства України», - зазначає кандидат юридичних наук -       Пухтецька Алла Альбертівна

Висновок:

Принцип верховенства права необхідно розглядати як правовий принцип, сучасне розуміння якого сформувалося під впливом глобалізаційних, міжнародних та європейських інтеграційних процесів, та який за своїм змістом являє собою поєднання низки критеріїв (вимог), які хоча і різняться за своєю формою нормативно-правового опосередкування у національному законодавстві, але покликані забезпечувати примат прав і свобод, законних інтересів людини і громадянина у суспільстві, в т.ч. у взаємостосунках з органами публічної влади усіх рівнів, забезпечення рівності усіх суб’єктів права перед законом, верховенства закону в системі актів законодавства країни, передбачуваність законів та дій органів державної влади тощо. Також слід відзначити, що принцип верховенства права виступає фундаментальним (основоположним) принципом для побудови правових систем сучасності, в т.ч. для європейської правової системи, зокрема в якій на основі даного принципу розвинулися принципи належного урядування та принципи належної адміністрації. У свою чергу на основі останніх у європейській правовій науці значного розвитку зазнали процедурні аспекти прийняття адміністративних актів, були визначені та уніфіковані принципи та стандарти діяльності публічних адміністрацій європейських країн з метою забезпечення однакового рівня адміністративної здатності в Європейському адміністративному просторі.