Управління охороною праці й обов'язки роботодавця

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Апреля 2013 в 14:52, реферат

Описание работы

Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити дотримання вимог законодавства про права працівників в області охорони праці.
З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:
створює відповідні служби і призначає посадових осіб, що забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їхні обов'язки, права й відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їхнє дотримання;

Файлы: 1 файл

Ypravlinnya_ohoronou_praci_ii_obovyazkij_robotodavcya.doc

— 232.00 Кб (Скачать файл)

Управління  охороною праці й обов'язки роботодавця

 
   Роботодавець зобов'язаний створити  на робочому місці в кожному  структурному підрозділі умови  праці відповідно до нормативно-правових  актів, а також забезпечити  дотримання вимог законодавства  про права працівників в області охорони праці. 
   З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

  • створює відповідні служби і призначає посадових осіб, що забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їхні обов'язки, права й відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їхнє дотримання;
  • розробляє при участі сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів й підвищення існуючого рівня охорони праці;
  • забезпечує виконання необхідних профілактичних мір відповідно до обставин, що змінюються;
  • упроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації й автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід по охороні праці і т.п.;
  • забезпечує належний стан будинків і споруджень, виробничого устаткування, моніторинг за їхнім технологічним станом;  
    забезпечує усунення причин, що викликають нещасні випадки, професійні захворювання, і здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями з підсумків розслідування цих причин;
  • організує проведення аудита охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого устаткування, атестацію робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам по охороні праці в порядку і терміни, обумовлені законодавством, і по їхніх підсумках уживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;
  • розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти по охороні праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), і встановлюють правила виконання робіт і поводження працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів по охороні праці, забезпечує безкоштовно працівників нормативно-правовими актами й актами підприємства по охороні праці;
  • здійснює контроль за дотриманням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного й індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог по охороні праці;
  • організовує пропаганду безпечних методів праці і співробітництво з працівниками в області охорони праці;
  • уживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає в разі потреби професійні аварійно-рятувальні формування при виникненні на підприємстві аварій і нещасних випадків.
  

 Роботодавець  несе безпосередню відповідальність  за порушення зазначених вимог.

ст. 13 Закону України "Про охорону праці"  

 

Служба  охорони праці на підприємстві

 
   На підприємстві з кількістю  працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, затвердженим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці.  
   На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, що мають відповідну підготовку.  
   На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні фахівці на договірних засадах, що мають відповідну підготовку.  
   Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю. 
 
   Керівники й фахівці служби охорони праці по своїй посаді і заробітній платі прирівнюються до керівників і фахівців основних виробничо-технічних служб.  
 
   Фахівці служби охорони праці в разі потреби мають право: 

  • видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання розпорядження по усуненню наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію й пояснення з питань охорони праці;
  • вимагати відсторонення від роботи осіб, що не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконуючих вимог нормативно-правових актів по охороні праці;
  • припиняти роботу виробництва, ділянки, машин, механізмів, устаткування й інших засобів виробництва у випадку порушень, що створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;
  • направляти роботодавцеві представлення про притягнення до відповідальності працівників, що порушують вимоги по охороні праці.
  

 Розпорядження  фахівця з охорони праці може скасувати лише роботодавець.

 
   Ліквідація служби охорони  праці допускається тільки у  випадку ліквідації підприємства  або припинення використання  найманої праці фізичною особою.  

ст. 15 Закону України "Про охорону праці" 

 

Документація  з питань охорони праці 

 

На підприємстві повинна бути нормативна, розпорядна, звітна й облікова документація з  питань охорони праці. 

 

  

 Нормативна документація:

  • закони, норми, правила, типові положення , знаки, бланки
 

 Розпорядна  документація  :

  • накази, розпорядження, положення, інструкції
 

 Звітна документація:

  • форми офіційної статистичної звітності
 

 Облікова  документація відбиває всю діяльність  по охороні праці на підприємстві, вона включає:

  • журнали, переліки, графіки, протоколи, плани, схеми
 

 

Уся документація повинна зберігатися в службі охорони праці підприємства в належному стані, зручному для користання при необхідності або у випадку контролю підприємства органами державного нагляду.  

 

 

 

Інструкції  з охорони праці  

 

  

 Інструкція  є нормативним актом, що містить обов'язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства і будівельних майданчиках або в інших місцях, де за дорученням власника чи уповноваженого ним органу виконуються ці роботи, трудові чи службові обов'язки. 

 

  

 Інструкції, що діють на підприємстві, належать  до нормативних актів про охорону  праці, чинних у межах конкретного  підприємства. Такі інструкції розробляються на основі чинних державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, примірних інструкцій та технологічної документації підприємства з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки, викладених в експлуатаційній та ремонтній документації підприємств-виготовлювачів обладнання, що використовується на даному підприємстві. Вони затверджуються роботодавцем і є обов'язковими для дотримання працівниками відповідних професій або при виконанні відповідних робіт на цьому підприємстві.  

 

Кількість інструкцій залежить від виду діяльності підприємства 

 

Організація проведення інструктажів з питань охорони  праці  

 Працівники, під час прийняття на роботу  та періодично, повинні проходити  на підприємстві  інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.    

 За характером  і часом проведення інструктажі  з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.  

 Вступний  інструктаж проводиться спеціалістом  служби охорони праці або іншим  фахівцем відповідно до наказу (розпорядження) по підприємству, який в установленому Типовим  положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.  

 Вступний  інструктаж проводиться в кабінеті  охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано,  з використанням сучасних технічних  засобів навчання, навчальних та  наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджуються керівником підприємства.   

 Запис про  проведення вступного інструктажу  робиться в журналі реєстрації  вступного інструктажу з питань охорони праці , який зберігається службою охорони праці або працівником, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.  

 Первинний,  повторний, позаплановий і цільовий  інструктажі проводить  до початку роботи безпосередньо на робочому місці безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю  

 Про проведення  первинного, повторного, позапланового  та цільового інструктажів та їх допуск до роботи,  особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою. 

 

Навчання  і перевірки знань з питань охорони праці 

 

  

 На підприємствах  на підставі Типового положення,  з урахуванням специфіки виробництва  і вимог державних міжгалузевих  і галузевих нормативних актів  про охорону праці, розробляються  і затверджуються наказами керівників відповідні положення підприємств про навчання з питань охорони праці, формуються плани- графіки проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, з якими повинні бути ознайомлені працівники.   

 Працівники підприємств при прийомі на роботу і періодично в процесі роботи, а вихованці, учні і студенти під час учбово- виховного процесу повинні проходити навчання і перевірку знань відповідно до вимог  Типового положення. Допуск до роботи (виконанню навчальних практичних завдань) без навчання і перевірки знань з питань охорони праці забороняється.   

   

 Формою перевірки  знань з питань охорони праці  працівників є іспит, що проводиться  по екзаменаційних квитках у  виді усного чи опитування  шляхом тестування на автоекзаменаторі з наступним усним опитуванням. Результати перевірки знань працівників з питань охорони праці оформляються протоколом   

   

 Особам, що  при перевірці знань з питань  охорони праці показали задовільні  результати, видаються посвідчення   

 

  

 Відповідальність за організацію і здійснення навчання і перевірки знань працівників з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення покладається на керівника підприємства, у структурних підрозділах (цеху, ділянці, лабораторії, майстерні і т.п.) - на керівників цих підрозділів, а контроль - на службу охорони праці. 

 

Медичні огляди   

 Власник за  рахунок коштів підприємства  організує проведення попереднього  і періодичного медичних оглядів,  відшкодовує витрати на лікування,  професійну і медичну реабілітацію  осіб із професійними захворюваннями, обстеження конкретних умов праці для складання санітарно-гігієнічної характеристики.    

 Результати  попереднього і періодичного  медичних оглядів, щорічних медичних  оглядів осіб віком до 21 року  та висновки про стан здоров'я заносяться в "Картку особи, яка підлягає медичному огляду" , та зберігаються на підприємстві  

 

   

 Результати завершених  медичних оглядів протягом місяця оформляються заключним актом який складається у чотирьох примірниках (для лікувально-профілактичного закладу, власника, профспілкового комітету ,санітарно-епідеміологічної станції). 

 

   

 На час проходження  медогляду, обстеження в профпатологічних  центрах, клініках науково-дослідних  і медичних інститутах (університетах)  для уточнення діагнозу або  визначення ролі виробничих факторів у розвитку захворювань за працюючими зберігається місце роботи (посада) і середній заробіток. 

 

    

 Звітність за результатами  медичних оглядів здійснюється  у порядку, встановленому Міністерством  охорони здоров'я України 

 

Забезпечення засобами індивідуального захисту  

 

    

 На роботах із шкідливими  і  небезпечними  умовами  праці,  а також  роботах,  пов'язаних  із  забрудненням  або  несприятливими метеорологічними  умовами,  працівникам  видаються  безоплатно  за встановленими нормами спеціальний одяг,  спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту,  а також мийні та  знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов'язаних з ліквідацією  наслідків  аварій,  стихійного  лиха  тощо,   що   не передбачені   трудовим   договором,   повинні   бути   забезпечені зазначеними засобами. 

 

    

 Роботодавець  зобов'язаний   забезпечити   за   свій   рахунок придбання,    комплектування,    видачу   та   утримання   засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів  з охорони праці та колективного договору. 

 

    

 У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити їх  за  свій  рахунок.  У  разі придбання  працівником  спецодягу,  інших  засобів індивідуального захисту,  мийних  та  знешкоджувальних  засобів  за   свої   кошти роботодавець  зобов'язаний  компенсувати  всі  витрати  на умовах, передбачених колективним договором.

із  ст. 8 Закону України "Про охорону праці" 

 

Розслідування й облік нещасних випадків 

 

  

 Розслідування  й облік нещасних випадків, професійних  захворювань і аварій на підприємствах  проводиться власником чи уповноваженим  ним органом. 

 

 

 Для проведення розслідування призначається комісія з розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях . 

 

  

 Розслідуванню  підлягають травми, гострі професійні  захворювання й отруєння, теплові  удари, опіки, обмороження, утоплення,  поразки електричним струмом  і блискавкою, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетрусу, зсуви, повені, урагани й ін.), контакту з тваринами, комахами й іншими представниками фауни і флори (нещасні випадки). 

 

  

 За висновками  роботи комісії з розслідування  визнаються пов'язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки , що відбулися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов'язків 

 

  

 Якщо по  висновках роботи комісії з  розслідування прийняте рішення,  що про нещасний випадок не  повинний складатися акт за формою Н-1, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм) відповідно до Порядку розслідування й обліку нещасних випадків невиробничого характеру.  

 

Атестація  робочих  місць   

 Атестація  робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежновід форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.    

 Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.    

Атестація проводиться  згідно з Порядком та методичними  рекомендаціями щодо проведення атестації  робочих місць за умовами праці, затверджуваними Мінпраці і МОЗ.    

Атестація проводиться  атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені  колективним договором, але не рідше  одного разу на 5 років. 

 

   

 Атестація робочих місць передбачає:

  • установлення факторів і причин виникнення несприятливих  умов праці;
  • санітарно-гігієнічне   дослідження    факторів    виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на  робочому місці;
  • комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик  стандартам  безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;
  • установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та  її характеру за гігієнічною класифікацією;
  • обгрунтування  віднесення  робочого  місця  до  категорії  із шкідливими  (особливо  шкідливими),  важкими  (особливо   важкими) умовами праці;
  • визначення  (підтвердження)  права  працівників  на  пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах;
  • складання переліку робочих  місць,  виробництв,  професій  та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників;
  • аналіз  реалізації  технічних  і   організаційних    заходів, спрямованих на оптимізацію  рівня  гінієни,  характеру  і  безпеки праці.
    

 Відповідальність  за своєчасне та якісне проведення  атестації покладається на керівника підприємства, організації 

 

Про дозволи

 
....Роботодавець повинний одержати дозвіл на початок роботи і види робіт підприємства, діяльність якого зв'язана з виконанням робіт і експлуатацією об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Перелік видів робіт, об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (списки 1 і 2 ) визначається Кабінетом Міністрів України.  
 
....У випадку, коли роботодавець не одержав зазначеного дозволу, місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування по наданню спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади по нагляду за охороною праці, уживає заходів до скасування державної реєстрації цього підприємства у встановленому законом порядку за умови, якщо протягом місяця з часу виявлення зазначених недоліків роботодавець не провів належних заходів щодо їхньому усуненню....


 

 

Стаття 1. Визначення понять і термінів

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений  ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує  обов'язки або функції згідно з  трудовим договором (контрактом).

Стаття 2. Сфера дії Закону

Дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які  відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Стаття 3. Законодавство про охорону  праці 

Законодавство про охорону праці  складається з цього Закону, Кодексу  законів про працю України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Якщо міжнародним договором, згода  на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону праці, застосовуються норми міжнародного договору.

Стаття 4. Державна політика в галузі охорони праці 

Державна політика в галузі охорони  праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Державна політика в галузі охорони  праці базується на принципах:

пріоритету життя і здоров'я  працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

підвищення рівня промислової  безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

комплексного розв'язання завдань  охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з  цього питання та з урахуванням  інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;

соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди  особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних  захворювань;

встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;

адаптації трудових процесів до можливостей  працівника з урахуванням його здоров'я  та психологічного стану;

використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни  та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

використання світового досвіду  організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

Розділ II 
ГАРАНТІЇ ПРАВ НА ОХОРОНУ ПРАЦІ

Стаття 5. Права на охорону праці  під час укладання трудового  договору

Умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці.

Під час укладання трудового  договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови  праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Працівнику не може пропонуватися  робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.

Усі працівники згідно із законом  підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Стаття 6. Права працівників на охорону  праці під час роботи

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Працівник має право відмовитися  від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для  його життя чи здоров'я або для  людей, які його оточують, або для  виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.

За період простою з причин, передбачених частиною другою цієї статті, які виникли  не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

Працівник має право розірвати  трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства  про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих  питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в  розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.

Працівника, який за станом здоров'я  відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.

Стаття 7. Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці 

Працівники, зайняті на роботах  з важкими та шкідливими умовами  праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою  солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

У разі роз'їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.

Роботодавець може за свої кошти  додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.

Протягом дії укладеного з працівником  трудового договору роботодавець повинен, не пізніш як за 2 місяці, письмово інформувати  працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій, з урахуванням тих, що надаються йому додатково.

Стаття 8. Забезпечення працівників  спецодягом, іншими засобами індивідуального  захисту, мийними та знешкоджувальними  засобами

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.

У разі передчасного зношення цих  засобів не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів за свої кошти роботодавець зобов'язаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором.

Згідно з колективним договором  роботодавець може додатково, понад  встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього  працівника вимагають їх застосування.

Стаття 9. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті

Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я  або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування  від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Роботодавець може за рахунок власних  коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.

За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним  захворюванням, зберігаються місце  роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій.

Информация о работе Управління охороною праці й обов'язки роботодавця