Елементи системи управління охороною праці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуальна робота № 1

варіант №7

з дисципліни «Охорона праці в галузі»

На тему: «Елементи системи управління охороною праці»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіант	Кількість працюючих  в установі	Кількість нещасних випадків/кількість  днів непрацездатності внаслідок НВ
		2002	2004	2006	2008	2010
7	378	4/24	5/20	2/19	2/122	1/28

 

1. Розрахувати коефіцієнти тяжкості та частоти

 

Коефіцієнт тяжкості = Кількість днів непрацездатності внаслідок НВ / Кількість нещасних випадків

 

Кт 02 = 24/2 = 6

Кт 04 = 20/5 = 4

Кт 06 = 19/2  = 9,5

Кт 08 = 122/2 = 61

Кт 10 = 28/1 = 28

 

Коефіцієнт частоти = Кількість нещасних випадків / Кількість  працюючих * 1000

 

Кч 02 = 4/378*1000 = 10,6

Кч 04 = 5/378*1000 = 13,2

Кч 06 = 2/378*1000 = 5,3

Кч 08 = 2/378*1000 = 5,3

Кч 10 = 1/378*1000 = 2,6

 

Загальний коефіцієнт = Коефіцієнт тяжкості * Коефіцієнт частоти

 

Кзаг 02 = 6*10,6 = 63,6

Кзаг 04 = 4*13,2 = 52,8

Кзаг 06 = 9,5*5,3 = 50,4

Кзаг 08 = 61*5,3 = 323,3

Кзаг 10 = 28*2,6 = 72,8

2. Побудувати динаміку (2002-10 рр.) коефіцієнтів травматизму в установі

 

 

 

 

 

 

 

3. Проаналізувати отримані  дані, зробити висновки

 

На період з 2002 по 2004 рік коефіцієнт частоти травматизму був більший ніж коефіцієнт тяжкості. Починаючи з 2004 року коефіцієнт частоти почав спадати, що свідчить про зменшення кількості травматичних випадків і про те, що вони відбуваються рідше. Навпаки починаючи з 2004 року коефіцієнт тяжкості набагато зріс, від 4 до 61, що свідчить про збільшення кількості травматичних випадків з тяжкими результатами, але починаючи з 2008 року коефіцієнт тяжкості став спадати.

Також можна зробити висновок, що загальний коефіцієнт має найбільший пік в 2008 році, в загалом внаслідок збільшення коефіцієнту тяжкості.

Велику роль у запобіганні травматизму  має аналіз і, головне, своєчасне  доведення його результатів до всіх структурних підрозділів та всіх працівників.

При проведенні аналізу травматизму  ставляться такі завдання:

- виявлення причин нещасних випадків;

- виявлення характеру і повтору нещасних випадків;

- визначення найнебезпечніших видів робіт та процесів;

- виявлення факторів, характерних щодо травматизму на данному робочому місці, у цеху, підрозділі;

- виявлення загальних тенденцій, характерних щодо травматизму на даному робочому місці, у цеху, підрозділі.

Мета аналізу травматизму — розробка заходів запобігання нещасним випадкам, у зв’язку з чим потрібно систематично аналізувати й узагальнювати причини травматизму.

Дослідження свідчать, що технічні причини складають приблизно 50 % від усіх нещасних випадків, організаційні — близько 25 % і психофізіологічні — приблизно 10—12 %.

Аналіз фактів травматизму  підтверджує вирішальну роль людини у створенні передумов формування травмонебезпечних ситуацій. Значна кількість їх відбувається через суб’єктивні причини пов’язані з особистістю людини, її поведінкою. Врахування індивідуально-особистісних характеристик має велике значення у створенні безпечних умов праці. Звичайно, людина, яка прийшла на роботу в хворобливому стані, наражається на небезпеку значно більше, ніж здорова. З робітниками, що регулярно вживають алкогольні напої, нещасні випадки трапляються в 0,35 раза частіше, а ушкодження внаслідок травм у них тяжчі, ніж в осіб, котрі не вживають алкоголю.

Крім того, людина може робити помилкові дії через стомлення, викликане великими фізичними (статичними і динамічними) перевантаженнями, розумовим перевантаженням, перевантаженням аналізаторів (зорового, слухового), монотонністю праці, стресовими ситуаціями, хворобливим станом. До травми може призвести невідповідність анатомо-фізіологічних та психічних особливостей організму людини характеру виконуваної роботи. У сучасних складних технічних системах, у конструкціях машин, приладів і систем керування ще недостатньо враховуються фізіологічні, психофізіологічні, психологічні й антропометричні особливості та можливості людини.