Класифікація витрат робочого часу

Недоліки  методу:

• результатом є тільки усереднені дані;
• структура витрат робочого часу може бути розкрита не повністю;
• відсутні дані про послідовність і раціональність виконання прийомів і операцій, немає можливості безпосередньо фіксувати причини простоїв, втрат, нераціональних витрат робочого часу.

Залежно від  мети вивчення витрат робочою часу виділяють такі види спостережень.

Хронометраж – вивчення елементів операції, що періодично повторюються, підготовчо-заключної роботи, дій щодо обслуговування робочого місця.

Фотографія  робочого часу – вивчення робочого часу виконавця, часу використання обладнання протягом зміни або її частини шляхом вимірювання всіх видів витрат часу (роботи, перерв), їх змісту, послідовності, тривалості.

Фотохронометраж – поєднання вивчення структури витрат робочого часу протягом зміни за допомогою фотографії робочого часу і хронометражу окремих елементів роботи.

Залежно від  кількості об'єктів, за якими одночасно  йде спостереження, розрізняють  індивідуальні, групові (бригадні), масові (маршрутні) спостереження.

Індивідуальні спостереження ведуться за одним робітником, одиницею обладнання.

Групові спостереження розповсюджуються на декілька робочих або декілька одиниць обладнання, на робітників і верстати на багатоверстатному робочому місці, на роботу бригади.

Масовим вважається спостереження, коли число об'єктів перевищує 10 (вивчення витрат робочого часу всієї ділянки, цеха). Масове спостереження називаютьмаршрутним, якщо об'єкти віддалені один від одного і спостерігач повинен рухатися за певним маршрутом. Іноді маршрутним називають індивідуальне спостереження, якщо за певним маршрутом рухається сам об'єкт (наприклад, обслуговуючий робітник), а спостерігач іде за ним.