Нормативно- правова та технічна документація з охорони праці

Коледж  Київського Університету Ринкових відносин

 

 

 

 

 

 

 

 

                                     РЕФЕРАТ

З ДИСЦИПЛІНИ

ОХОРОНА ПРАЦІ

НА  ТЕМУ:

«Нормативно правова та технічна документація з  охорони праці»

 

 

 

 

 

 

                                            Підготував:

Студент 3 курсу

Групи КФ 01/10

Грабовський Євгеній

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ-2013

 

План:

1.Система управління охороною праці (СУОП)

2.Планування роботи з охорони праці.

3.Нормативно-правові акти з охорони праці (НПАОП)

4.Нормативно-правові акти, дія яких поширюється на декілька видів економічної діяльності

5.Нормативно-правова база Охорони Працi

6.Література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Система управління охороною праці (СУОП)

 

Система управління охороною праці (СУОП) — це сукупність органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо здійснення завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці. Створення СУОП здійснюється шляхом послідовного визначення мети і об'єкта управління, завдань і заходів щодо охорони праці, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління, складання нормативно-методичної документації. Головна мета управління охороною праці є створення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці, покращення виробничого побуту, запобігання травматизму і профзахворюванням.

В спрощеному вигляді  СУОП представляє собою сукупність органа (суб'єкта) та об'єкта управління, що зв'язані між собою каналами передачі Інформації. Суб'єктом управління в СУОП на підприємстві в цілому є керівник (головний інженер), а в цехах, на виробничих дільницях і в службах — керівники відповідних структурних підрозділів і служб. Організаційно-методичну роботу по управлінню охороною праці, підготовку \, правлінських рішень і контроль за їх своєчасною реалізацією здійснює служба охорони праці підприємства, що підпорядкована безпосередньо керівнику підприємства (головному інженеру). Суб'єкт управління аналізує інформацію про стан охорони праців структурних підрозділах підприємства та приймає рішення спрямовані на приведення фактичних показників охорони праці у відповідність з нормативними. Об'єктом управління в СУОП є діяльність структурних підрозділів та служб підприємства по забезпеченню безпечних і здорових умов праці на робочих місцях, виробничих дільницях, цехах та підприємства в цілому.

Охорона праці  базується на законодавчих, директивних  та нормативно-технічних документах. При управлінні охороною праці не повинні прийматись рішення та здійснюватись заходи, що суперечать діючому законодавству, державним нормативним актам про охорону праці, стандартам безпеки праці, правилам та нормам охорони праці.

До  основних функцій управління охороною праці належать:

—  прогнозування і планування робіт, їх фінансування;

—  організація та координація робіт;

—  облік показників стану умов і безпеки праці;

—  аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;

—  контроль за функціонуванням СУОП;

—  стимулювання роботи по вдосконагірнню охорони праці. 
Основні завдання управління охороною праці:  

 

—  навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда 
питань охорони праці;

— забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничого 
устаткування, будівель і споруд; нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

—  забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

—  забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

—  організація лікувально-профілактичного обслуговування;

—  професійний добір працівників з окремих професій;

—  удосконалення нормативної бази з питань охорони праці.

 

 

 

 

 
Планування роботи з охорони праці.

 

 Функція  планування, в основі якої лежить  прогнозтичний аналіз, має вирішальне  значення в системі управління охороною праці. Планування роботи з охорони праці поділяється на перспективне, поточне та оперативне.

 

Перспективне  планування вміщує найбільш важливі, трудомісткі і довгострокові за терміном виконання заходи з охорони праці, виконання яких, як правило, вимагає сумісної роботи кількох підрозділів підприємства. Можливість виконання заходів перспективного плану повинна бути підтверджена обгрунтованим розрахунком необхідного матеріально-технічного забезпечення і фінансових витрат з зазначенням джерел фінансування. Основною формою перспективного планування роботи з охорони праці є розроблення комплексного плану підприємства щодо покращення стану охорони праці.

Поточне планування здійснюється у межах календарного року через розроблення відповідних заходів у розділі „Охорона праці" колективного договору.

Оперативне  планування роботи з охорони праці здійснюється за підсумками контролю стану охорони праці в структурних підрозділах і на підприємстві в цілому. Оперативні заходи щодо усунення виявлених недоліків зазначаються безпосередньо у наказі власника підприємства, який видається за підсумками контролю, або у плані заходів, як додатку до наказу.

Функція СУОП щодо організації та координації робіт  передбачає формування органів управління охороною праці на всіх рівнях управління і всіх стадіях виробничого процесу, визначення обов'язків, прав, відповідальності та порядку взаємодії осіб, що приймають участь в процесі управління, а також прийняття та реалізацію управлінських рішень.

Контроль за станом охорони праці. Дійове управління охороною праці можна здійснювати тільки при наявності повної, своєчасно'! і вірогідної інформації про стан охорони праці. Одержати таку інформацію, виявити можливі відхилення від норм безпеки, а також перевірити виконання планів та управлінських рішень можна тільки на підставі регулярного та об'єктивного контролю. Тому контроль стану охорони праці є найбільш відповідальна та трудомістка функція процесу управління.

До основних форм контролю за станом охорони праці  належать: оперативний контроль; контроль, що проводиться службою охорони праці підприємства; громадський контроль; адміністративно-громадський трьохступеневий контроль; відомчий контроль вищих органів. Необхідно зазначити, що крім контролю, здійснюється нагляд за охороною праці з боку державних та профспілкових інспекцій.

Оперативний контроль з боку керівників робіт і підрозділів  підприємства проводиться згідно із затвердженими посадовими обов'язками.

Служба охорони  праці контролює виконання вимог  безпеки праці у всіх структурних підрозділах та службах підприємства.

У справі створення  здорових та безпечних умов праці  значна роль відводиться громадському контролю, який здійснюється комісією з питань охорони праці підприємства та громадськими інспекторами з охорони  праці.

Адміністративно-громадський трьохступеневий контроль проводиться на трьох рівнях. На першій ступені контролю начальник виробничої дільниці (майстер) спільно з громадським інспектором профгрупи щоденно перевіряють стан охорони праці на виробничій дільниці. На другій ступені — начальник цеху спільно з громадським інспектором та спеціалістами відповідних служб цеху (механік, електрик, технолог) два рази в місяць перевіряють стан охорони праці згідно з затвердженим графіком. На третій ступені контролю щомісячно (згідно із затвердженим графіком) комісія підприємства під головуванням керівника (головного інженера) перевіряє стан охорони праці на підприємстві. До складу комісії входять: керівник служби охорони праці, голова комісії з охорони праці профкому, керівник медичної служби, працівник пожежної охорони та головні спеціалісти підприємства (технолог, механік, енергетик). Результати роботи комісії фіксуються в журналі трьохступеневого контролю і розглядаються на нараді. За результатами наради видається наказ по підприємству.

Облік, аналіз та оцінка показників охорони праці  та функціонування СУОП направлені (відповідно до одержаної інформації) на розробку та прийняття управлінських рішень керівниками усіх рівнів управління (від майстра дільниці до керівника  підприємства). Суть даної функції полягає у системному обліку показників стану охорони праці, в аналізі одержання даних та узагальненні причин недотримання вимог законодавчих та нормативних документів, а також причин невиконання планів з охорони праці з розробкою заходів, направлених на усунення виявлених недоліків. Аналізуються матеріали: про нещасні випадки та професійні захворювання; результати всіх видів контролю за станом охорони праці; дані паспортів санітарно-технічного стану умов праці в цеху (на дільниці); матеріали спеціальних обстежень будівель, споруд, приміщень, обладнання та ін. В результаті обліку, аналізу та оцінки стану охорони праці вносяться доповнення та уточнення до оперативних, поточних та перспективних планів роботи з охорони праці, а також — по стимулюванню діяльності окремих структурних підрозділів, служб, працівників за досягнуті показники охорони праці.

Стимулювання  діяльності з охорони праці направлено на створення зацікавленості працівників  в забезпеченні здорових та безпечних  умов праці. Відповідно до ст. 29 Закону України „Про охорону праці" до працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та покращення умов праці. Стимулювання передбачає моральні та матеріальні заохочення. До числа останніх належать: премії, винагороди за виконану конкретну роботу, винахідництво та раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці. Джерелом стимулювання діяльності з охорони праці є фонди охорони праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нормативно-правові  акти з охорони праці (НПАОП)

 

Нормативно-правові акти з охорони праці (НПАОП) - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.

Нормативно-правові акти з охорони праці призначені для уточнення, поглиблення та конкретизації положень законодавчих актів з питань охорони праці, а також регламентації вимог безпеки щодо виробничого середовища, трудового процесу, виробничого устаткування, знарядь праці, засобів захисту працюючих, порядку ведення робіт тощо.

Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних НПАОП здійснюється за участю Держгірпромнагляду, профспілок і Фонду соціального страхування  від нещасних випадків та за погодженням  з іншими органами державного нагляду за охороною праці.

Нормативно-правові акти з охорони  праці переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяє поліпшенню безпеки, гігієни  праці та виробничого середовища, але не менше одного разу на десять років.

З метою машинної обробки та систематизації обліку нормативно-правові акти з охорони праці повинні кодуватися відповідно до структурної схеми, наведеної на рис. 1.2.

Вид економічної діяльності (група, клас) у коді НПАОП визначається відповідно до державного кваліфікатора ДК 009-96 (код КВБД), якщо нормативно правовий акт поширюється на всі або кілька видів економічної діяльності, зазначається код 0.00.

Види НПАОП (в уніфікованій формі  для однакового застосування) мають  таке цифрове позначення:

Правила - 1

Переліки - 2

Норми - З

Положення - 4

Інструкції - 5

Порядки - 6

Інші - 7

 

Рис. 1.2. Схема кодування (позначення) НПАОП

 

У зв'язку з тим, що за новою редакцією  Закону України "Про охорону праці" термін "нормативно-правові акти з охорони праці" (НПАОП) замінив  термін "державні нормативні акти про охорону праці" (ДНАОП), то в літературі та чинних документах з питань охорони праці поки що зустрічається також і старий термін.

Серед нормативно-правових актів з  охорони праці важливе місце  посідають Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ) колишнього СРСР. Останні застосовуються на території України до їх заміни іншими нормативно-правовими актами, якщо вони не протирічать чинному законодавству України. Відповідно до Угоди про співробітництво в галузі охорони праці, укладеної керівниками урядів держав СНД, стандарти ССБТ надалі визнаються Україною як міждержавні стандарти за узгодженим переліком, що переглядається при потребі з урахуванням національного законодавства держав СНД та результатів спільної роботи, спрямованої на вдосконалення Системи стандартів безпеки праці.

Вимоги щодо охорони праці регламентуються  також Державними стандартами України  з питань охорони праці, Будівельними нормами та правилами" Санітарними  нормами, Правилами улаштування  електроустановок (ПУБ), нормами технічного проектування та іншими нормативно-правовими актами, виходячи зі сфери їх дії. Перелік основних нормативно-правових актів з питань охорони праці, рекомендованих під час вивчення курсу, наведено в додатку 1.

Необхідно зазначити, що колишній Держнаглядохоронпраці видав Реєстр державних нормативних актів про охорону праці (Реєстр ДНАОП), який містить перелік правил, норм, стандартів та інших документів з питань охорони праці. У зв'язку зі зміною термінології, відповідно до нової редакції Закону України "Про охорону праці" та забезпечення єдиного обліку відповідних нормативних документів, підготовлено новий реєстр нормативно-правових актів з охорони праці (Реєстр НПАОП).