Освітлення. Види, джерела, норми освітлення. Вплив освітлення на продуктивність праці

 

 

Реферат

з основи охорони праці  на тему:

Освітлення. Види, джерела, норми  освітлення. Вплив освітлення на продуктивність праці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План

Вступ

1.Освітлення та його  види

2.Джерела та норми освітлення

3. Вплив освітлення на  продуктивність праці

Висновки

Використана література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Серед чинників зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці, світло посідає одне з перших місць. Адже відомо, що майже 90 % усієї інформації про довкілля людина одержує через органи зору.

Підчас здійснення будь-якої трудової діяльності втомлюваність очей, в основному, залежить від напруженості процесів, що супроводжують зорове сприйняття. До таких процесів належать адаптація, акомодація та конвергенція.

Часте пристосування ока до зміни умов освітлення, наявність різких тіней у полі зору, засліплювальна дія яскравих джерел світла втомлюють око, знижують його захисну реакцію - око втрачає контрастну чутливість і гостроту зору. Це може спричинити професійні захворювання та сприяти зростанню кількості нещасних випадків, оскільки тривалість процесу адаптації ока залежно від різниці яскравостей може тривати 2-3 хв, при цьому в перший момент людина практично нічого не бачить.

Світло впливає не лише на функцію органів зору, а й на діяльність організму в цілому. У разі поганого освітлення людина швидко втомлюється, працює менш продуктивно, зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків.

Згідно зі статистичними даними, до 5 % травм можна пояснити недостатнім або нераціональним освітленням, а в 20% воно сприяло виникненню травм. Врешті, погане освітлення може призвести до професійних захворювань, наприклад, таких як робоча міопія (короткозорість, спазм акомодації).

 

 

 

 

 

1.Освітлення та  його види

Освітлення - це отримання, розподіл та використання світлової енергії для забезпечення нормальних умов праці.

Виробниче освітлення –  це система заходів і пристроїв, що забезпечують сприятливу роботу зорового аналізатора людини та виключають шкідливий  або небезпечний вплив світла на нього в процесі праці [1, 120].

Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та якісними показниками. До основних кількісних показників належать: світловий потік, сила світла, яскравість і освітленість [2, 92].

До основних якісних показників зорових умов роботи можна віднести: фон, контраст між об'єктом і фоном, видимість.

Освітлення робочої зони і робочих місць може бути природним і штучним.

Природне освітлення:

- бічне - здійснюється через світлові прорізи у стінах;

- верхнє - через світлові ліхтарі в дахах, а також прорізи в місцях перепадів висот суміжних прольотів будинку;

- комбіноване - через прорізи для бічного і верхнього освітлення [3, 67]. 

Штучне електричне освітлення виробничих ділянок і будинків може бути: загальним, місцевим і комбінованим.

Загальне освітлення - це освітлення для створення мінімально необхідної освітленості у виробничому приміщенні. Воно може бути як рівномірним (при симетричному розташуванні світильників), так і посиленим на окремих ділянках виробничого приміщення за рахунок локалізованого розташування світильників. Загальне освітлення застосовують у приміщеннях, де умови роботи потребують освітленості не більше 50лк і де застосування місцевого освітлення пов'язане з технічними труднощами.

Місцеве освітлення призначається для освітлення тільки робочих поверхонь, воно може бути стаціонарним (наприклад, для контролю за якістю продукції на поточних лініях) та переносним (для тимчасового збільшення освітленості окремих місць або зміни напрямку світлового потоку при огляді, контролю параметрів, ремонті).

Комбіноване освітлення застосовується для створення досить високих рівнів освітленості на робочих поверхнях завдяки одночасному використанню систем загального і місцевого освітлення [3, 68]. 

Штучне електричне освітлення розподіляють на:

- робоче, що забезпечує нормовану освітленість робочих місць за звичайних умов виробництва;

- аварійне, призначене для продовження виробничих процесів чи евакуації людей під час вимикання основного робочого освітлення. Воно повинно створювати освітленість не менш 5 % від нормованого робочого освітлення;

- ремонтне, призначене для огляду і ремонту у важкодоступних місцях;

- охоронне і чергове, для яких підключають, за звичай, частину світильників робочого чи аварійного освітлення [3, 68]. 

2.Джерела та  норми освітлення

На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають  наступні чинники: світловий клімат; площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла в світлових отворах; пофарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як із середини, так і ззовні приміщення.

Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна  оцінка цього виду освітлення проводиться  за відносним показником — коефіцієнтом природного освітлення [2, 95].

Як джерела штучного освітлення широко використовуються лампи розжарювання та газорозрядні лампи.

Лампи розжарювання належать до теплових джерел світла. Під дією електричного струму нитка розжарювання (вольфрамовий дріт) нагрівається до високої температури і випромінює потік променевої енергії. Ці лампи характеризуються простотою конструкції та виготовлення, відносно низькою вартістю, зручністю експлуатації, широким діапазоном напруг та потужностей. Поряд з перевагами їм притаманні й суттєві недоліки: висока яскравість (засліплювальна дія); низька світлова віддача (7-20 лм/Вт); відносно малий термін експлуатації (до 2,5 тис. год); переважання жовто-червоних променів у випромінюваному світлі порівняно з природним світлом; непридатність для роботи в умовах вібрації та ударів; висока температура нагрівання (до 140 °С і вище), що робить їх пожежонебезпечними [2, 97].

Газорозрядні лампи внаслідок електричного розряду в середовищі інертних газів і парів металу та явища люмінесценції випромінюють світло оптичного діапазону спектра. Основним недоліком газорозрядних ламп є пульсація світлового потоку, що може зумовити виникнення стробоскопічного ефекту - явища спотворення зорового сприйняття об'єктів, які рухаються, обертаються чи змінюються в пульсуючому світлі, що виникає при збігові кратності частотних характеристик руху об'єктів і зміни світлового потоку в часі освітлювальних установок газорозрядних ламп, які живляться змінним струмом [2, 97].

Окрім газорозрядних ламп, для освітлення промисловість випускає лампи спеціального призначення: бактерицидні, еритемні тощо.

До основних характеристик джерел штучного освітлення належать: номінальна напруга живлення (В); електрична потужність лампи (Вт); світловий потік (лм); світлова віддача (лм/Вт); термін експлуатації; спектральний склад світла; вартість [2, 98].

Природне і штучне освітлення в  приміщеннях регламентується нормами  СНиП залежно від характеристики зорової роботи, найменшого розміру об'єкта розрізнення, розряду зорової роботи (І-VIII), системи освітлення, характеристики фону, контрасту об'єкта розрізнення з фоном [4, 184].

Об'єкт розрізнення - це розглядуваний предмет, окрема його частина чи дефект, які потрібно розрізняти в процесі роботи.

Оцінка природного освітлення на виробництві внаслідок його змін залежно від часу доби, пори року й атмосферних умов проводиться у відносних показниках — за допомогою коефіцієнта природної освітленості КПО. Цей коефіцієнт і прийнято як нормовану величину.

При односторонньому бічному освітленні нормується мінімальне значення КПО (emin) на відстані 1 м від стіни, найбільш віддаленої від вікна, а при двосторонньому боковому - в центрі приміщення [4, 184].

У приміщеннях із верхнім чи комбінованим освітленням нормується середнє значення КПО (епор) на робочій поверхні (не ближче 1 м від стін). У побутових приміщеннях значення КПО має бути не меншим, ніж 0,25%. Значення КПО для сполученого освітлення будинків, розташованих у Ш поясі світлового клімату країн СНД, становить від 0,2 до 3% [4, 184].

Штучне освітлення має створювати достатню освітленість на робочих місцях. Норми передбачають найменшу необхідну освітленість робочих поверхонь виробничих приміщень Еmin, лк, виходячи з умов зорової роботи. Норми носять загальний, міжгалузевий характер. На їх основі з урахуванням зорової роботи розробляються галузеві норми для різних видів промисловості (електронної, текстильної, машинобудівної та ін.). Норми ділять зорові роботи на розряди та підрозряди з урахуванням найменшого розміру об'єкта розрізнення, значень контрасту об'єкта розрізнення з фоном та характеристик фону. Для робіт розрядів І-V норми освітленості встановлюються залежно від системи загального чи комбінованого освітлення. Для інших розрядів (Vв-VIIIв - робота, яка не потребує надзвичайної точності) нормується освітленість тільки системи загального освітлення. Місцеве освітлення при таких роботах є недоцільним або неможливим (робота зі світними матеріалами, виробами в гарячих цехах, періодичне чи постійне спостереження за ходом виробничого процесу, робота на складах). Норми й якісні характеристики штучного освітлення стосуються установок із газорозрядними джерелами світла. У випадках застосування ламп розжарювання встановлюються знижені значення освітленості. Слід зазначити, що в ряді випадків СНиП передбачає як підвищення, так і зниження норм освітленості залежно від характеру роботи. Освітленість підвищується не більш ніж на один ступінь при безупинній зоровій роботі, підвищеній небезпеці травматизму, високих вимогах до продукції, що виготовляється, за відсутності або недостатності природного освітлення. Знижується освітленість при короткочасному перебуванні людей у приміщеннях і наявності устаткування, яке не потребує постійного нагляду [4, 185].

3. Вплив освітлення  на продуктивність праці

Світло є основним елементом життєвого середовища. Сітківка ока вважається винесеною назовні частиною мозку. Тому зір і мислення пов’язані воєдино і біологічна дія світла на організм людини супроводжується психофізіологічним, а також естетичним впливом.

Органи зору надзвичайно чутливі до умов освітлення і мають здатність пристосовуватися до різноманітних умов яскравості. Межа яскравості за якої око може функціонувати, характеризується відношенням одиниці до 10 більйонів.

Око може сприймати як мале, так і дуже інтенсивне освітлення, а перехід з одного ракурсу бачення на інший вимагає відповідного часу. Ця функція ока для успішної зорової роботи має важливе значення і носить назву зорова адаптація [5, 119].

Зорова адаптація - це здатність пристосовувати очі до зміни яскравості умов освітлення. Завдяки процесу адаптації зоровий аналізатор володіє здатністю працювати в широкому діапазоні освітленості. Адаптація буває світлова і темна. Світлова адаптація —пристосування ока до роботи в умовах високої яскравості поля зору. Світлова адаптація при підвищенні яскравості у полі зору відбувається досить швидко протягом 5-10 хв. Темна адаптація - пристосовування ока до більш низьких яскравостей поля зору, розвивається повільніше (від 30 хв. до 2 год.) [5, 119].

Процес адаптації супроводжується  фотохімічними і нервовими процесами, перебудовою рецепторних полів  у сітківці ока, зміною діаметра зіниці (зоровий рефлекс).

Часті зміни рівнів яскравості —  це небажане явище, бо воно призводить до зниження зорових функцій, розвитку зорової втоми, внаслідок переадаптації ока. Зорова втома, що пов’язана з напруженою роботою і частою преадаптацією призводить до зниження зорової і загальної працездатності [5, 120].

Недосконале освітлення приміщень  і робочих місць призводить до зорового дискомфорту, посилює втому, знижує розумову і фізичну працездатність, збільшує потенційну небезпеку виникнення нещасних випадків.

Нераціональне освітлення призводить до професійного захворювання—ністагми. Ознакою ністагми є судомний рух  яблука ока, трясіння головою, послаблення  зору і різке зниження видимості  при заході сонця. Хворому ністагмою нерухоме світло лампи видається стрибаючим. Причиною ністагми є часта зміна світла і тіней при слабкому штучному освітленні. Крім цього зниження здорової функції веде до розвитку катаракти, короткозорості. Надто яскраве освітлення також погано позначається на функціонування зорового аналізатора %).[5, 120].

 

Висновок

Освітлення відіграє важливу роль у житті людини. Біля 90% інформації сприймається через зоровий канал, тому правильно виконане раціональне  освітлення має важливе значення для виконання всіх видів робіт.

Світло є не тільки важливою умовою роботи зорового аналізатора, але й біологічним фактором розвитку організму людини в цілому. Для людини день і ніч, світло і темрява визначають біологічний ритм - бадьорість та сон.

Отже, недостатня освітленість або  її надмірна кількість знижують рівень збудженості центральної нервової системи і, природна активність усіх життєвих процесів. Раціональне освітлення є важливим фактором загальної культури виробництва. Неможливо забезпечити чистоту та порядок у приміщені, в якому напівтемрява, світильники брудні або в занедбаному стані.