Юридична відповідальність суб'єктів муніципально-правових відносин

Юридична відповідальність суб'єктів муніципально-правових

відносин

 

ЗМІСТ

 

Вступ………………………………………………………………………….1

Основна частина

         Розділ 1 «Законодавство України, правова характеристика»………. 3

         Розділ 2 «Зарубіжний досвід Росії та Європейська практика»…......5

         Розділ 3 «Судова практика»…………………………………………....7

Висновки……………………………………………………………………...9

Список використаних  джерел

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

У теорії муніципального права особливе місце посідає  інститут відповідальності суб'єктів муніципальних правовідносин, який виступає важливим засобом гарантування прав і свобод місцевого самоврядування, його захисту від можливих порушень. Адже сама філософія і практика місцевого самоврядування ґрунтується на ідеях відповідальної муніципальної влади. Продумане й ефективне здійснення цієї влади передбачає прояв ініціативи, творчості, самостійних дій з боку кожного учасника муніципального процесу, який може здійснюватися лише в умовах справжнього самоврядування та свободи вибору оптимальних варіантів рішень і використання засобів з їхньої реалізації. У свою чергу, така свобода неможлива без відповідального ставлення до самоврядування та конкретної відповідальності всіх учасників муніципального процесу за соціальні наслідки своїх дій. Самоврядування і свобода, з одного боку, та відповідальність — з іншого, — це дві сторони однієї медалі, які можуть існувати та розвиватися взаємопов'язано, доповнюючи та зміцнюючи одне одного. "Самоврядування має стати ефективним і відповідальним", — зазначив у своєму виступі на Всеукраїнських зборах представників місцевого самоврядування Президент України В. А. Ющенко.

Уся справа, однак, у тому, що саме слід розуміти під цим, які  межі такої відповідальності, форми вираження. У законодавчому визначенні місцевого самоврядування однією з ключових є вказівка на "самостійне або під відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування" вирішення питань місцевого значення. Аналогічну формулу ми знаходимо й у Всесвітній декларації місцевого самоврядування (1985 р.) та Європейській хартії місцевого самоврядування (1985 р.) — загальновизнаних міжнародно-правових стандартах місцевого самоврядування. Так, ст. 2 Всесвітньої декларації встановлює, що місцеве самоврядування — це право і обов'язок місцевих органів влади регулювати та вести державні справи, під свою особисту відповідальність і в інтересах місцевого населення. Згідно зі ст. З Європейської хартії, під місцевим самоврядуванням слід розуміти право і реальну здатність органів місцевого самоврядування регламентувати значну частину місцевих справ і управляти нею, діючи в межах закону, під свою відповідальність і в інтересах місцевого населення.

Юридичну відповідальність можна визначити  як зв'язок між  двома суб'єктами за якого одна сторона (суб'єкт відповідальності), що має свободу волі й вибору, зобов'язується в силу свого статусу будувати поведінку згідно з очікуваною моделлю, а інша сторона (інстанція відповідальності) контролює, оцінює таку поведінку та її результати, а в разі негативної оцінки і наявності вини має право певним чином реагувати.

Юридичній відповідальності притаманні наступні ознаки: 1) свобода  вибору варіантів поведінки самим суб'єктом відповідальності, який має свободу волі; 2) встановлення моделі очікуваної поведінки; 3) причинний зв'язок між поведінкою та її наслідками; 4) інстанція відповідальності; 5) контроль і оцінку поведінки; 6) можливість несприятливих наслідків для відповідального суб'єкта визнаного винним.

Для місцевого самоврядування означені риси відносин відповідальності набувають особливого характеру, оскільки в ньому багато вчинків і дій породжують глибоко соціальні наслідки як для окремої особи, територіальної громади, так і для суспільства й держави в цілому. Саме цим зумовлена актуальність забезпечення відносин відповідальності в місцевому самоврядуванні

Актуальність теми визначається наступними питаннями.

 В якому ж сенсі  використовується категорія "відповідальність" у системі муніципально-правових відносин? Яка правова й соціальна природа цієї відповідальності? Хто виступає суб'єктом відповідальності в місцевому самоврядуванні? Хто виступає інстанцією відповідальності в даному разі та які санкції застосовуються в цих суспільних відносинах?

Сучасна вітчизняна муніципально-правова  наука ж, на жаль, фактично не дає обґрунтованих відповідей на ці запитання. Безумовно, позитивним фактором є те що, в останні роки об'єктом наукових пошуків як у зарубіжній, так і у вітчизняній юридичній літературі стає конституційно-правова відповідальність, але в той же час конституційно-правові аспекти відповідальності в місцевому самоврядуванні фактично випадають з поля зору дослідників. Незважаючи на важливість інституту юридичної відповідальності в праві взагалі та в конституційному і муніципальному зокрема, він мало розроблений у науці, має багато прогалин і, мабуть, саме тому не знайшов свого належного висвітлення в науковій літературі з питань місцевого самоврядування.

Також слід зазначити, що аналіз відповідальності в місцевому  самоврядуванні є важливим не лише в суто академічному аспекті, а й має вихід на реальне муніципальне життя. Адже занадто специфічне коло суб'єктів, на які поширюється відповідальність у системі правових відносин місцевого самоврядування: територіальні громади, депутати, органи та посадові особи місцевого самоврядування, органи самоорганізації населення, місцеві державні адміністрації тощо, тобто ті інституції, які щоденно приймають найважливіші для життєдіяльності окремого муніципального організму рішення. Тому є всі підстави вважати відповідальність у місцевому самоврядуванні одним з ключових інститутів публічного права.

Метою дослідження є  визначення характерних особливостей юридичної відповідальності, специфіки  її настання та контролю з боку держави.

Постановка мети визначила коло завдань:

1) розкрити поняття юридичної відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування та її види;

2) обґрунтувати концептуальні начала муніципальної-правової відповідальності; 
3) визначити місце муніципальної-правових санкцій у системі юридичної відповідальності, відмежувати їх від заходів захисту і запобіжних заходів;

4) проаналізувати зарубіжне законодавство, що закріплює заходи муніципальної-правової відповідальності, з метою використання позитивного досвіду у вітчизняному законодавстві;

5) запропонувати шляхи удосконалення законодавства про муніципальної-правових санкціях.

Розділ 1

Серед небагатьох наукових праць, присвячених вивченню відповідальності в місцевому самоврядуванні, відсутні роботи, які так чи інакше зачіпали б проблему джерел відповідальності в місцевому самоврядуванні. І це не випадково. Адже інститут місцевого самоврядування в Україні перебуває у стадії свого формування, у стадії становлення знаходиться профільне законодавство, у тому числі й у сфері відповідальності. У даний час систему джерел відповідальності в місцевому самоврядуванні можна уявити такою: Конституція України, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 p., інші закони України, а також спеціальні акти місцевого самоврядування, які конкретизують ці закони (статути територіальних громад, положення про відкликання депутатів і посадових осіб місцевого самоврядування тощо).

Пріоритетне місце в  системі законодавчих актів-джерел відповідальності в місцевому самоврядуванні посідає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", який містить окремий розділ IV, присвячений відповідальності органів і посадових осіб місцевого самоврядування. 

Проте, в системі вітчизняного конституційного і муніципального законодавства відсутня певна інтеграційна одиниця, яка 6 впорядковувала та зводила до одного знаменника всі складові відповідальності в системі муніципально-правових відносин.  Для ліквідації цього правового вакууму необхідно розробити та прийняти спеціальні закони типу "Про конституційно-правову відповідальність" або "Про відповідальності в системі місцевого самоврядування", в яких були б чітко визначені суб'єкти, юридичні підстави, види та санкції такої відповідальності1. Прийняття таких законів мало б велике значення в плані вдосконалення системи локальної демократії, а також чинило 6 психологічний вплив на зміни стереотипів поведінки жителів-членів територіальних громад. Без формування цілісного механізму муніципально-правової відповідальності народ не може стати реальним сувереном у своїй державі, а незадоволення політикою влади, може призводити до нецивілізованих, насильницьких форм вирішення політичних та інших проблем.

 Інститут відповідальності  в місцевому самоврядуванні є  одним з найбільш проблематичних з точки зору як його юридичного змісту, так і коректності термінології, що використовується у відповідних нормах. Він складається з великої групи норм, які закріплюються на різних рівнях правового регулювання (загальнонаціональному, локальному) та різними галузями українського права (конституційним, муніципальним, адміністративним, цивільним, кримінальним тощо). У даний момент правова основа відповідальності суб'єктів муніципально-правових відносин не створює міцної, єдиної системи норм, які б забезпечували відповідальність і законність їхньої діяльності. Тобто юридична відповідальність у місцевому самоврядуванні, або, власно кажучи, муніципально-правова відповідальність, як і будь-яка інша юридична категорія, об'єктивно потребує своєї детермінації, дефінітивного визначення.

На сьогоднішній день у науці муніципального права немає єдиного загальновизнаного визначення юридичної відповідальності у місцевому самоврядуванні, переліку суб'єктів цієї відповідальності, її підстав і відповідних санкцій. Множинність підходів обумовлена відмінністю у методологічних підходах у дослідженні цього правового явища та відсутністю нормативно-правового визначення цієї відповідальності у чинному законодавстві України.

Учених юристів, які  досліджують проблеми відповідальності умовно поділяють на дві групи — прихильників тільки її вузького розуміння, так званої "негативної" відповідальності, та прихильників "двохаспектної" відповідальності, яка включає як "негативну", так і "позитивну" відповідальність. Сенс протистояння цих двох концепцій у тому, що одна - визнає можливість юридичної відповідальності лише після правопорушення, інша — виходить із існування відповідальності ще до порушення норми. Відповідно до цього одна частина юристів вбачає у відповідальності прояв правоохоронної функції, інша — прагне пов'язати відповідальність з регулятивною й навіть стимулюючою функцією права.

Так, В. О. Баранчиков вважає, що відповідальність — негативні  юридичні наслідки за протиправне діяння — наступає в результаті здійснення населенням і державними органами функцій контролю і нагляду за діяльністю муніципальних органів і посадових осіб. Тобто, ця  група фактично розглядає  відповідальність як охоронні правові відносини, що виявляються у застосуванні певних встановлених державою санкцій. На інших позиціях стоять прихильники двохаспектного трактування відповідальності не тільки як засобу, який попереджує порушення правових норм, а й як засобу виховання в людині внутрішніх регуляторів поведінки. Так, деякі автори розглядають позитивну відповідальність як усвідомлення та відтворення особою у своїй поведінці необхідності виконання дорученої справи як морального боргу, морального обов'язку, який лише при порушенні стає юридичним.

На тлі різного тлумачення сенсу та змісту "позитивної" відповідальності прихильників означеної точки зору об'єднує в єдину концептуальну позицію прагнення знайти правовий еквівалент, юридичне пояснення лексичному феномену, який має вираз у поняттях "відповідальність за доручену справу", "підійти з усією відповідальністю" тощо.

На підставі цього  можна визначити муніципально-правову відповідальність як самостійний вид соціальної та юридичної відповідальності, передбачений нормами муніципального законодавства, що являє собою зв'язок між суб'єктами муніципально-правових відносин, коли одна сторона (суб'єкт відповідальності), володіючи комплексом прав у сфері місцевого самоврядування, зобов'язується в силу свого статусу будувати поведінку згідно з очікуваною моделлю, а інша (інстанція відповідальності) безпосередньо або через представників контролює, оцінює таку поведінку та (або) її результати, а у разі негативної оцінки або наявності вини вправі (може або зобов'язана) певним чином відреагувати.

 

Розділ 2

Конституція Російської Федерації і Федеральний закон  від 6 жовтня 2003 року N 131-ФЗ "Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації" поклали початок формуванню основних правових інститутів місцевого самоврядування. Муніципальне-правова відповідальність є самостійним комплексним правовим явищем. В основі інституту юридичній відповідальності лежать норми конституційного, адміністративного, муніципального, цивільного та інших галузей права.

Слід зазначити, що в  російській юридичній науці відсутня єдність поглядів при визначенні, як самого поняття юридичної відповідальності, так і класифікації її видів. Якщо такі види юридичної відповідальності, як кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, громадянсько-правова можна визнати достатньо розробленими, то питання виокремлення інших видів відповідальності, у тому числі муніципальної-правової, лише починають обговорюватися. Разом з тим аналіз можливості використання інституту відповідальності у сфері місцевого самоврядування, а також визначення механізму формування міцної, єдиної системи правових норм, що забезпечують відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, законність їх діяльності, є однією з актуальних завдань правової науки.

Зміни в російському  законодавстві про місцеве самоврядування зумовили різні підходи фахівців до проблеми відповідальності в муніципальному праві, яка тісно пов'язана з науковою дискусією про можливості виділення муніципальної-правової відповідальності в  самостійній вид юридичної відповідальності і про її зміст. Вимагають подальшої розробки питання про те, як відмежувати конституційно-правову відповідальність від муніципальної-правової, які санкції слід визнавати муніципальної-правовими. Вивчаючи питання про юридичну відповідальність, більшість авторів виділяють суб'єктів такої відповідальності, а також несприятливі для них правові наслідки, які можуть наступити при певних умовах.