Злочини проти власності

Ст.191. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання служб становищем.

Тут перебуває 3 форми розкрадання:

1) привласнення чужого майна

2) розтрата чужого майна

3) заволодіння чужим майном шляхом  зловживання службовим становищем.

1) і 2) мають спільні ознаки і  тому перебувають в одній частині ст.191 КК, а саме предмет цих форм розкрадання є чуже майно яке було ввірене винному чи було в його віддані.

Другою спільною ознакою виступають спеціальні суб’єкти злочину – особа якій майно було ввірене чи перебувало в її віддані.

Це означає, що за посадовими обов’язками, договірними відносинами винуватий має повноваження: розпорядження, управління, доставки або зберігання такого майна.

Розтрата, як суспільно-небезпечне діяння – це витрата, споживання ввіреного чи майна що знаходить у віданні. На відміну від привласнення в результаті розтрати це майно витрачається або споживається винним чи  3-тіми особами. При привласнені майно зберігається в винного в своїй натуральній формі. При розтраті майно не знаходить  у винного.

 5.Кваліфіковані ознаки розкрадання

Вчинення злочину повторно названо як кваліфікуюча ознака крадіжки, грабежу, вимагання, шахрайства, привласнення, розтрати. Зміст цієї ознаки роз’яснений в п.1 в примітці до ст 185 ККУ Вчинення названого злочину після розбою – утворює повторність, але вчинення розбою після названих злочинів повторності не утворює. Кваліфікуюча ознака розбою сформульована не як повторність, а як розбій вчинений особою яка раніше вчинила розбій або бандитизм

Вчинення за попередньою змовою групи осіб – крадіжки, грабежу, розбою, викрадення шляхом демонтажу електричних мереж кабельних ліній зв’язку…, вимагання шахрайства, привласнення, розтрати. Зміст цієї ознаки роз’яснений в ч.2 ст. 28 ККУ.

Вчинений організованою групою – крадіжки, грабежу, розбою, викрадення шляхом демонтажу та ін засобом електор мереж…, вимагання, шахрайства, привласнення, розтрати або заволод шляхом зловж служб становищем. Зміст розясн в ч.3 ст.28 ККУ

Заподіяння значної шкоди потерпіому: крадіжка, грабіж, вимагання, шахрайство. Зміст розяснений в п.2 Примітки до ст. 185.

Вчинений у великих розмірах: крадіжки, грабежу, розбою, викр шляхом демонтажу електр…, вимагання, шахрайства, привласнення розтрати.. Зміст розкрив в п.3 Примітки до ст. 185.

Вчиненний в особливо великих розмірах: крадіжки, грабежу, розбою, вимагання, шахрайства, привласнення розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем. Зміст розкривається в п.4 Примітки до ст.185 ККУ.

Із проникненням у житло, приміщенням чи інше сховище – крадіжка, грабіж, розбій. Поширеність злочинів із цією ознакою (у 2004р. кожна 4-та крадіжка із квартири). Поняття «проникнення» і поняття «житло» в Постанові (п.30). Проникнення – це вторгнення в житло з метою вчинення крадіжки, грабежу або розбою. Воно може здійснюватися як таємно такі відкрито, як з подоланням перешкодами, опору людей так і без, а також з допомогою різних засобів які помагають винній особі викрадати майно з житла без входу у нього. Проникнення буде мати місце коли винна особа на момент самого проникнення мала намір вчинити крадіжку, грабіж чи розбій. Якщо ж умисел вини після того як проникла, то така кваліфікуюча ознака тут не має місця. Якщо особа прийшла в гості то таке не може ставитися у вину як проникнення.

Крадіжка огірків з теплиці не є з проникненням. Тому що теплиця не є сховище, бо це є тимчасова споруда. В ній не було на дверях замків (З однієї справи). В одній із ухвал ВСУ «інше сховище» - відведене для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей ділянка охоронювана, огорожена, забезпечена засобами захисту. Визначальною ознакою має бути не стільки цільове призначення території а наскільки наявність огорожі, охорони.

 

6.Інші корисливі злочини проти власності що не містять ознак розкрадання

 

До них відносять: ст.192, ст.193, ст.198.

Ст. 192. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою.

Має місце за відсутністю ознак шахрайства. Як відрізнити від шахрайства? Прояви:

1) неправомірне використання чужого  майна (наприклад при будівництві  використання техніки працює на ліво - екскаваторів, камазів і т.д. для ін потреб (водій не є власником, майно має працювати на власника, а він їде на інші приватні будови і працює використовуючи майно власник, це майно заробляє для нього гроші але ці гроші йдуть не власнику майна а тій особі яка неправомірно використовує це майно)

2) неправомірне використання чужих  грошей (наприклад коли гроші належні власнику включаються в оборот, вони приносять певний дохід і цей дохід привласнюється між особою (гроші мають рпцювати на свого власника))

3) непередача належного власнику  майна. Власне ця форма і викликає проблеми розмежуванння від шахрайства. Шахрайство це заволодіння чужим майном шляхом обману, або зловжив довірою. Шахрайство є однією з форм розкрадання а розкрд полягає у тому що майно переміщається зі сфери володіння власника у сферу володіння іншої особи.

Ст. 193.Привласнення особою знайденого або чужого майна що випадково опинилось у неї.

Предмет: не будь-яке чуже майно, а 1) таке яке знайдене чи випадково опинилось і 2) яке має особливий культурну, історичну, художню, культурну цінність а також скарб. Щоб визначити предмет на парктиці потрібно звертатися до ст.338 і ст.343 ЦКУ які передбачають порядок набуття права власності на знахідку і скарб. Скарб може бути той на який особа не мала підстав права набути його. Непотрібно забувати, що якщо майно забуте, загублене у відомому для потерпілого місці то це має кваліфікуватися як крадіжка. Отже до ознак предмету ст.193 можна додати ще те, що власнику не відоме місце перебування цих речей.

Ст.198. Придбання, отримання, збирігання чи збут майна одержаногоо злочинним шляхом.

Суспльно небезпечні діяння тут названі аальтернативно: придбання, отримання, зберігання чи збут. Вони розяснені В Постанові ПВСУ

Звернути увагу на те що має бути заздалегідь не обіцяне – відрізняє його від співучасті. Ця ознака буде мати місце тоді коли той чи інший злочин уже був закінчений.

 

7.Некорисливі злочини проти власності

До них належить: ст 194, ст.194-1, ст.195, ст.196, ст.197.

 

Ст. 194. Умисне знищення або пошкодження майна.

Суспільно небезпечне діння: знищення або пошкодження майна. Знищення майна – діяння внаслідок якого якесь майно перестає існувати як об’єкт матеріального світу. Пошкодження – це дії внаслідок яких істостно погіршуються корисні властивості і цільове призначення такого майна, але обєкт не перестає існувати як обєкт матеріального світу.

Наслідки: заподіяння шкоди у великих розмірах. Зміст цих наслідків не визначений тобто не вказано що потрібно розуміти під великим розміром шкоди від умисного знищ чи пошкодж майна. Тоді оскілкьки цей злочин є явно менш суспільно-небезпечний нііж ті злочини що входять в групу розкрадання то визначаючи зміст поняття великий розмір шкоди то маєм виходити з того шо цей розмір має бути однозначно НЕ меншим ніж великий розмір розкрадання.

Ст. 197-1. Самовільне зайняття земельної ділянкт та самовільне будівництво.

По суті цей злочин має відноситися до розкрадання але сформульований не як розкрадання.

Самовільне зайняття – вилучення ділянки у власника і звернення її на свою користь чи користь інших осіб.

Заподіяна значна майн шкода (але в чому полягає невідомо). Потрібьно брати до у ваги вартість земельн ділянки.

 

 

 

 

 

 

     Висновок

Злочини проти власності - це умисні або необережні діяння, пов'язані із заподіянням шкоди відносинам володіння, користування і розпорядження матеріальними благами.

Є багато видів злочинів, і мабуть кожного дня всі вони відбуваються, з кожним днем у світі стає все більше і більше злочинів, вони все тяжчі, ніж були раніше та все заплутаніше. Наше законодавство намагається з ним боротися, але на жаль, поки що без успішно.

Серед злочинів проти власності найбільш поширеними і становлять підвищену суспільну небезпеку є розкрадання. Розкрадання класифікуються за формою. Форма розкрадання визначається способом його вчинення. 
     Я, вважаю, що всі винні повинні бути покарані згідно чинного законодавства України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використона література

1. Сайт http://zakon.rada.gov.ua
2. Кримінальний кодекс України з постатейними матеріалами.- К.: Юрінком Інтер, 2000.- 752с.
3. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар.- Харків: Одіссей, 2006.-
4. Михеєнко Михаїл Макарович, Нор В.Т., Шибко В.П. Кримінальний процес України.- К.: Либідь, 1992.- 431с.
5. Коваленко Євген Георгійович, Маляренко Василь Тимофійович Кримінальний процес України.- К.: Юрінком Інтер, 2006.-
6. Кримінальний кодекс України 2001 року.- Запоріжжя: ЗІДМУ, 2001.- 181с.