Порівняння консолідованого бюджету України та країн СНД

Розглянемо детальніше показники Зведеного бюджету України за 2007 – 2011 р.

Зведений бюджет за 2011 рік  виконано із дефіцитом у сумі 23054,5 млн. гривень.

Загальна сума доходів зведеного бюджету України  за 2011 рік становила 398310,4 млн. грн., що на 83804,1 млн. грн., або на 26,6 відсотка більше за 2010 рік (без врахування у 2010 році погашення заборгованості минулих  років з відшкодування ПДВ  за рахунок випуску ОВДП по спеціальному фонду держбюджету в обсязі 16,4 млрд. грн. проти минулого року надходження зросли на 20,4 відсотка, або на 67368,2 млн. гривень).

У 2011 році Державний бюджет України отримав 314572,5 млн. грн., що на 73957,2 млн. грн., або на 30,7 відсотка більше за відповідний показник 2010 року (без врахування у 2010 році погашення заборгованості минулих років з відшкодування ПДВ за рахунок випуску ОВДП по спеціальному фонду держбюджету в обсязі 16,4 млрд. грн. проти 2010 року надходження зросли на 22,4 відсотка, або на 57521,3 млн. гривень).

Податкові надходження до Державного бюджету України за звітний  період становили 261605 млн. грн., що на 94732,8 млн. грн., або на 56,8 відсотка більше від надходжень за 2010 рік (без врахування у 2010 році погашення заборгованості минулих років з відшкодування ПДВ за рахунок випуску ОВДП по спеціальному фонду держбюджету в обсязі 16,4 млрд. грн. проти 2010 року надходження зросли на 42,7 відсотка, або на 78296,9 млн. гривень).

Неподаткові надходження  до державного бюджету становили 49043,4 млн. грн., що на 16024,3 млн. грн., або на 24,6 відсотка менше за відповідний показник 2010 року. Це пояснюється зміною бюджетної класифікації у 2011 році, коли деякі надходження, що обліковувалась в неподаткових надходженнях були перенесені в податкові (рентна плата, збори на паливно-енергетичні ресурси тощо).

До загального фонду державного бюджету за 2011 рік надійшло 265822,6 млн. грн., що більше за розпис на 3,3 відсотка, або на 8495,5 млн. гривень. Проти 2010 року фактичні надходження до загального фонду державного бюджету зросли на 58350 млн. грн., або на 28,1 відсотка.

Загальна сума касових  видатків зведеного бюджету України  у 2011 році становила 416610,1 млн. грн., що на 38767,2 млн. грн. більше за відповідний показник 2010 року.

Касові видатки Державного бюджету України за 2011 рік становили 333414,5 млн. грн., що на 29825,8 млн. грн. більше за відповідний показник 2010 року [7].

За січень-листопад 2010 року зведений бюджет виконано з  дефіцитом у сумі 46662,1 млн. гривень.

Загальна сума доходів зведеного бюджету України  за січень-листопад 2010 року становила 281961,7млн. грн., що на 24514,6 млн. грн., або  на 9,5% більше за аналогічний період 2009 року. У співставних умовах доходи Зведеного бюджету України за звітний період становили 298404,4 млн. грн., що на 55019,0 млн. грн., або на 22,6% більше від надходжень за січень-листопад 2009 року.

Загальна сума касових видатків зведеного бюджету  України за січень-листопад 2010 року становила 327793,1 млн. грн., що на 57069,2 млн. грн., або на 21,1% більше за відповідний показник минулого року [8].

За результатами 2009 року до Зведеного бюджету України  надійшло 272967,0 млн. грн., що дорівнює 84,1 відсотка річного плану (324696,5 млн. гривень). Порівняно з 2008 роком доходи зведеного бюджету зменшились на 8,4 відсотка, або на 24926,0 млн. гривень.

У 2009 році місцеві  бюджети отримали 134559,4 млн. грн., у  т.ч. доходів – 71035,7 млн. грн., офіційних  трансфертів – 63523,7 млн. гривень.

У 2009 році надійшло податку з доходів фізичних осіб до зведеного бюджету у сумі 44485,3 млн. грн., що становить 96,5 відсотка плану на рік, затвердженого Верховною Радою АР Крим та місцевими радами. Порівняно з 2008 роком надходження зменшились на 1410,5 млн. грн., або на 3,1 відсотка [9].

 

За 2008 рік зведений бюджет виконано з дефіцитом у  сумі 14183,1 млн. гривень.

Загальна сума доходів зведеного бюджету України  за 2008 рік становила 297844,6 млн. грн., що на 77908,1 млн. грн., або на 35,4% більше за 2007 рік.

У 2008 році Державний бюджет України отримав 231686,3 млн. грн., що на 65747,1 млн. грн., або на 39,6% більше за відповідний показник 2007 року [10].

Податкові надходження  до Державного бюджету України за звітний період становили 167883,4 млн. грн., що на 51212,6 млн. грн., або на 43,9% більше від надходжень за 2007 рік.

Неподаткові надходження  до державного бюджету становили 52817,6 млн. грн., що на 10705,8 млн. грн., або на 25,4% більше за відповідний показник 2007 року.

До загального фонду Державного бюджету за 2008 рік надійшло 185853,0 млн. грн., або 102,8% від плану. Порівняно із 2007 роком надходження збільшились на 47,4%, або на 59751,9 млн. гривень.

Загальна сума касових видатків Зведеного бюджету  України за 2008 рік становила 309216,2 млн. грн., що на 83161,9 млн. грн., або на 36,8% більше за відповідний показник минулого року.

Касові видатки  Державного бюджету України за 2008 рік становили 241454,5 млн. грн., що на 67200,2 млн. грн., або на 38,6% більше за відповідний показник 2007 року [11].

 

 

3.Порівняння консолідованого бюджету України та країн СНД

 

 

З метою визначення рівня централізації ВВП у консолідованому бюджеті прийнято визначати його частку у ВВП країни (рис. 1).

 

 

З рисунка бачимо, що по досліджуваних країнах СНД показник централізації ВВП у консолідованому бюджеті коливається від 17,4 % у Таджикистані до 44 % у Білорусі (Україна: 30–32 %). У середньому по наведених країнах СНД у консолідованих бюджетах централізується 26 % ВВП. Як зазначалося, по розвинених країнах світу цей показник сягає 45 %. У країнах ЄС централізація ВВП становить у середньому 47 % і коливається від 34,8 % у Словаччині до 57,8 % у Ісландії [4].

Бачимо, що показник України є вищим від середнього рівня країн СНД, однак значно нижчим від рівня країн ЄС, де бюджет більш вагомо використовується як макроекономічний регулятор для досягнення збалансованості та фінансової стійкості економіки.

Рівень розподілу ВВП через консолідований бюджет України хоч і нижчий від світових стандартів, проте є граничним з огляду на фінансову безпеку країни (відповідно до українського законодавства це показник не має перевищувати 30 % ВВП [5]).

Наведені на рисунку дані дозволяють порівняти дефіцит консолідованих бюджетів досліджуваних країн по відношенню до ВВП. Найбільший дефіцит консолідованого бюджету спостерігається у Вірменії, найнижчий — у Киргизії. З профіцитом виконувалися бюджети Казахстану, Молдови та РФ. Варто зазначити, що профіцитні бюджети стали характерними для Росії з 1999 року. Профіцит було забезпечено високими цінами на головний експортний товар Росії — нафту. Фінансова криза 2008–2009 рр. та пов’язане з нею падіння цін на нафту призвели до виникнення дефіциту консолідованого бюджету РФ [2].

За українським  законодавством [11], доходи бюджету включають усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти). Доходи класифікуються за такими розділами:

1) податкові  надходження — визначені чинним  законодавством України загальнодержавні та місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі

2) неподаткові  надходження — доходи від власності  та підприємницької діяльності, адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу, надходження від штрафів та фінансових санкцій, інші неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом — надходження від продажу основного капіталу, реалізації державних запасів товарів, продажу землі і нематеріальних активів;

4) трансферти  — кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

За міжнародною  методологією [12], доходи консолідованого бюджету поєднують доходи республіканського (державного, федерального) бюджету, бюджетів регіональних та місцевих органів влади. Вони охоплюють:

— податки і  обов’язкові платежі юридичних та фізичних осіб;

— неподаткові платежі (надходження від продажу активів та від приватизації);

— трансферти, отримані від інших країн (без урахування трансфертів між окремими рівнями бюджетної системи), а також від міжнародних організацій.

Структура доходів  консолідованих бюджетів країн СНД є неоднорідною.

Для РФ найбільшими  бюджетоформуючими чинниками є доходи від ЗЕД (20,7 %), ПДВ (15,7 %), податок на прибуток (15,6 %), платежі за використання природних ресурсів (11 %) та інші надходження (22 %). Крім Росії, доходи від ЗЕД не мають значення у формуванні доходів бюджетів більшості країн, крім ще одного експортера нафти — Азербайджану (1,8 %). Бюджети Азербайджану та Казахстану формуються за рахунок трьох основних складових, що мають найбільше значення — непрямих податків, податку

на прибуток підприємств та інших надходжень.

Для бюджетів Киргизії, Молдови та Таджикистану оподаткування прибутку підприємств не має великого фіскального значення. Бюджети Білорусі формуються в більшості за рахунок неподаткових надходжень (60,8 %) та ПДВ (25,1 %).

Доходи бюджетів України на 32,7 % формуються за рахунок ПДВ та акцизів, на 27,2 % — інших надходжень, на 16,4 % — податку на прибуток підприємств, на 13,1 % — податку з доходів фізичних осіб, 7,8 % — доходів від власності та підприємницької діяльності, 2,9 % — платежів за використання природних ресурсів.

Отже, дохідна частина консолідованих бюджетів країн СНД характеризується неоднорідною структурою, яка залежить від економіко - соціальних особливостей конкретних держав.

Згідно з бюджетною класифікацією [4] всі видатки бюджету в Україні класифікуються за чотирма напрямами:

1. Функціональна класифікація видатків бюджету — за функціями, виконуваними державою.

2. Економічна класифікація — за економічним змістом видатків (поточні, капітальні, нерозподілені видатки, а також кредитування з вирахуванням погашення).

3. Відомча класифікація видатків бюджету — за розпорядниками бюджетних коштів.

4. Програмна класифікація видатків, яка враховує розпорядників бюджетних коштів та програми, за якими ці розпорядники здійснюють фінансування установ з бюджету відповідного рівня.

Згідно з функціональною класифікацією видатки поділяють на три категорії (відповідно до виконуваних державою функцій). До першої категорії видатків відносяться державні послуги суспільного призначення: державне управління, судова влада, міжнародна діяльність, функціональні дослідження і сприяння науково - технічному прогресу, національна оборона, правоохоронна діяльність і забезпечення безпеки держави.

Друга категорія  видатків включає суспільні та соціальні послуги, які містять витрати на освіту, охорону здоров’я, соціальний захист та соціальне забезпечення, житлово - комунальне господарство, культуру та мистецтво, засоби масової інформації, фізичну культуру і спорт.

Третя категорія містить видатки, що спрямовуються на фінансування економічної діяльності: промисловості та енергетики, будівництва, сільського господарства, транспорту, шляхового господарства, зв’язку, телекомунікацій, інформатики. До цієї категорії належать також заходи, пов’язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, соціальним захистом населення, охороною навколишнього середовища, ядерною енергетикою, попередженням та ліквідацією надзвичайних ситуацій і наслідків стихійного лиха.

Класифікація  видатків бюджету, прийнята для проведення міжнародних порівнянь, дещо відрізняється від української. Відповідно до міжнародної методології [4] прийнято виділяти наступні групи бюджетних видатків.

1. Видатки на  управління. Спрямовані на виконання державою господарсько - організаторської функції. Пов’язані з наявністю специфічної (управлінської) сфери діяльності.

2. Видатки на  утримання правоохоронних органів, судів і органів прокуратури.

3. Видатки на фінансування соціально - культурних заходів. Включають видатки на освіту, культуру, медицину, соціальний захист громадян.

4. Витрати на національну оборону. Охоплюють видатки на придбання зброї і військової техніки, видатки на поточне утримання армії і флоту, фінансування науково - дослідних і дослідно - конструкторських робіт у військовій сфері, на військове будівництво, виплату пенсії військовослужбовцям і т. ін.

5. Видатки на  фінансування економіки. До їх складу включаються видатки на розвиток галузей економіки (промисловості, сільського господарства, житлово - комунального господарства, побутового обслуговування населення і т. ін).

Основна частина  цих витрат спрямовується на фінансування капітальних вкладень у державному секторі економіки і виплату підприємствам різного роду субсидій.

6. Видатки на міжнародну діяльність. Ці ви датки передбачають надання державних кредитів іноземним державам, платежі з обслуговування державного боргу, платежі з отриманих іноземних кредитів та ін.

Видаткові частини  консолідованих бюджетів країн СНД мають свої особливості. У видатках консолідованих бюджетів майже всіх країн найбільшу частку становлять «інші видатки» (від 23,1 % у Вірменії до 60,6% у Білорусі, в середньому — 34,4%). Для Киргизії характерним є переважання частки видатків на освіту — 24,7% (середня частка по країнах СНД — 16,7%). Значну питому вагу у видатках консолідованих бюджетів становлять видатки на економічну діяльність — 15,9 % у середньому по країнах СНД (Білорусь — 11,1 %, Азербайджан — 24,6%, Україна — 15,9%). Для Таджикистану, Киргизії, України, Вірменії, РФ характерним є витрачання значної частки коштів на державне управління(14,3%; 14,2%; 11,2%; 10,6%; 10,5% відповідно). В середньому на державне управління витрачається 9,3% коштів консолідованих бюджетів. Особливістю Білорусі є найнижче значення показника — лише 2,4 %. Характерним для всіх країн є недостатній рівень фінансування охорони здоров’я, фізичної культури та спорту і дуже низький рівень витрат на культуру, мистецтво та наукову діяльність.