Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Мая 2013 в 10:44, контрольная работа
Особисте селянське господарство - це особлива форма індивідуального або сімейного господарювання, що не передбачає створення юридичної особи і здійснюється з метою задоволення особистих потреб членів господарства шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг у сфері сільського зеленого туризму.
Пайовий фонд кооперативу формується за рахунок пайових внесків (паїв) членів кооперативу й асоційованих членів кооперативу. Пайові внески поділяються на обов’язкові і додаткові. Обов’язкові внески (паї) встановлюються рівними для всіх членів кооперативу і асоційованих членів кооперативу. Обов’язкові і додаткові паї рівнозначні щодо нарахування на них дивідендів.
При створенні виробничого кооперативу на базі КСП його пайовий фонд, а отже, обов’язкові і додаткові паї членів кооперативу формуються практично лише за рахунок майнових паїв, що їх мали в КСП ті його члени, які виявили бажання стати членами кооперативу.
Земельна ділянка кооперативу згідно із Законом України “Про сільськогосподарську кооперацію” може формуватися шляхом передання членами кооперативу належних їм земельних ділянок до пайового фонду кооперативу (ст.1). У такому разі на вартість земельної ділянки як складової майнового паю можуть нараховуватися “частки доходу на паї” (дивіденди). Земельні ділянки (земельні паї) члени кооперативу можуть також передавати кооперативу у користування за певну плату (ст.20), тобто за орендні (рентні) платежі. При формуванні кооперативу в процесі реорганізації КСП земельна ділянка може формуватися й інший спосіб, про що йдетиметися далі.
За ефективної роботи кооперативу певна частина його доходу (прибутку) може розподілятися між членами кооперативу й асоційованими членами. Розподіл здійснюється у вигляді виплат дивідендів на паї членів кооперативу та асоційованих членів (“часток доходу на паї” за термінологією Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію”) та у формі кооперативних виплат з урахуванням участі членів кооперативу в його діяльності. Визначаючи, яку частину з виділеного для цього доходу спрямувати на виплату дивідендів і яку на кооперативні виплати, слід брати до уваги мету діяльності кооперативу та його специфіку.
Питання №3
Чи є неякісними?:
а) печиво із запахом парфумів;
б) бомбажні рибні консерви;
в) мішок цукру із замоканням
Так. До неякісних належать харчові продукти, продовольча сировина та супутні матеріали, якісні показники та споживчі властивості яких не відповідають зазначеним у декларації про відповідність (нормативному документі чи нормативно-правовому акті), а також такі, якість яких знизилася внаслідок: порушення маркування;
пошкодження чи деформування тари та окремих одиниць упаковки (крім бомбажних консервів);
наявності сторонніх запахів, ознак замокання, що не становлять загрози для споживачів;
наявності сторонніх домішок чи предметів, що можуть бути видалені.
Вилучені з обігу неякісні харчові продукти, продовольча сировина та супутні матеріали (крім харчових продуктів і продовольчої сировини, що швидко псуються, термін придатності яких не перевищує 30 діб) можуть бути повернуті в обіг у разі приведення їх у відповідність зі встановленими вимогами шляхом сортування, очищення, повторного маркування, зміни цільового призначення зазначеної продукції, промислової переробки тощо. Небезпечними вважаються харчові продукти, продовольча сировина та супутні матеріали, показники безпеки яких не відповідають встановленим в Україні для такого виду продукції або зазначеним у декларації про відповідність, а також продовольча продукція, споживання (використання) якої пов'язано з ризиком для здоров'я і життя людини, зокрема харчові продукти та продовольча сировина:
Небезпечна та неякісна продовольча продукція, яку неможливо повернути в обіг, підлягає утилізації або знищенню в порядку, встановленому законом.
Утилізує чи знищує вилучену з обігу неякісну та небезпечну продовольчу продукцію виробник (власник) за власні кошти. Порядок і умови використання неякісної продовольчої продукції, методи утилізації чи знищення небезпечної продовольчої продукції погоджуються з відповідними органами, які здійснюють державний контроль і нагляд за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до їх компетенції.