Особливості митного законодавства України

 

ЗМІСТ

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3

1. Законодавче регулювання митої справи України . . . . . . . . . . .4
2. Митний кодекс України — основа правового регулювання митної справи в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .12

Висновок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .18

Список використаної літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Сьогодні митне законодавство  набуває принципово нової ролі, основні  акценти характеристики якого зміщуються від суто контрольних і фіскальних до регулятивних і правозахисних. Традиційно митна галузь сприймається як сукупність правових норм, що регламентують структуру і діяльність митних органів, їх посадових осіб і відображають особливості функціонування апарату митної служби, а найчастіше головним завданням мають охорону економічних інтересів держави загалом.

Митне законодавство В Україні включає закони та інші нормативно-правові акти щодо імпорту, експорту і транзиту товарів або будь-яких інших митних процедур, які регламентують стягування мита, інших податків або зборів, або застосування митними органами засобів заборон, обмежень і контролю.

Митна справа в Україні розвивається у певній гармонізації та уніфікації із загальноприйнятими в міжнародній  практиці нормами та стандартами. Наша держава самостійно визначає митну  політику, створює власну митну систему, здійснює митне регулювання на своїй території. Митне регулювання здійснюється відповідно до вимог Митного Кодексу України (МК), законів України та міжнародних договорів України Наша держава може вступати в митні союзи з іншими державами, брати участь у діяльності міжнародних договорів України. Наша держава може вступати в митні союзи з іншими державами, брати участь у діяльності міжнародних організацій з питань митної справи.

 

 

 

1. Заканодавче регулювання митної справи України

Митна справа являє собою установлений законодавством України порядок переміщення через її митний кордон товарів і транспортних засобів; митне регулювання, пов’язане з встановленням та справлянням податків і зборів; процедури митного контролю та оформлення; боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил.Здійснення митної справи спрямоване на реалізацію митної політики України — системи принципів і напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних і нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі.

Виходячи із завдань, які стоять перед митною справою  і митною політикою, основними цілями митної справи є:

• створення законних умов для ефективної діяльності митних та інших державних органів по здійсненню митної справи, її вдосконаленню;
• забезпечення оптимальної, науково обґрунтованої організації митної системи, яка разом з іншими державно-виконавчими органами забезпечує реалізацію митної політики, у тому числі в напрямку розвитку демократичних засад митної системи і справи;
• створення надійних умов для забезпечення законних прав і свобод громадян та організацій при здійсненні митної справи;
• забезпечення захисту економічних інтересів України (захист українського ринку і національного товаровиробника).

 При визначенні  принципів митної справи треба виходити із положення, що важливі якісні характеристики митної політики завжди тісно пов’язані з принципами регулювання зовнішньої торговельної діяльності держави. Митна політика повинна сприяти забезпеченню економічної безпеки України. При цьому під економічною безпекою треба розуміти такий стан економіки держави, який гарантує достатній рівень соціального, політичного і оборонного існування та прогресивний розвиток держави, незалежність її політичних інтересів від можливих зовнішніх та внутрішніх економічних факторів, загроз. Митна справа як важливий державний інструмент зовнішньої економіки і забезпечення економічної безпеки держави визначається завданнями та цілями економічної стратегії держави по відношенню до кожної окремої країни чи групи держав.

Аналіз чинного митного законодавства України та практики його застосування засвідчує, що норми цієї галузі мають дві групи цілей (функцій).

1. Економічні. До них  належать фіскальні, тобто ті, які доповнюють прибуткову частину  бюджету країни, та регулятивні. Свій регулюючий вплив на економіку митний механізм виявляє митними тарифами (методами непрямого керівництва), а також заборонами, обмеженнями, ліцензуванням, квотуванням експорту та імпорту (методами прямого адміністративного керівництва). Зазначене регулювання покликано: — стимулювати розвиток національної економіки; — захищати український ринок; — заохочувати іноземні інвестиції; — забезпечити виконання зобов'язань перед іншими державами, міжнародними союзами, а також сприяти досягненню іншої мети з питань політичної та економічної стабілізації України.

2. Захисні, тобто ті, які забезпечують економічну, санітарну безпеку країни, захист суспільного порядку, здоров'я населення, культурних цінностей. Названим цілям служать усі компоненти митної справи: митна служба, митна діяльність, митна політика та ідеологія. Системі контролю та платежів служать і юридичні норми, митне оформлення, а також боротьба з контрабандою та іншими правопорушеннями.

Правові норми, правові  інститути, положення митного права  знаходять відображення в законах та інших нормативних актах, які призначені регулювати митну справу.

Законодавство України  з питань державної митної справи складається з Конституції України, Митного Кодексу, інших законів  України, що регулюють питання, зазначені  у статті 7 Митного Кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання Митного Кодексу та інших законодавчих актів.

Перелік нормативно-правових актів України, що регламентують питання митного контролю та оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України громадянами

2. Всесвітня поштова конвенція від 14.09.94
3. Конвенція про тимчасове ввезення від 26.06.90;
4. Віденська конвенція про консульські зносини від 24.04.63;
5. Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18.04.61;
6. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI;
7. Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI;
8. Закон України від 06.07.2005 № 2739-IV «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів»;
9. Закон України від 04.10.2001 № 2759-III «Про поштовий зв’язок»;
10. Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21.09.99 №1068-XIV;
11. Закон України від 04.04.96 № 123/96-ВР «Про лікарські засоби»;
12. Закон України від 21.01.94 № 3857-Х11 «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»;
13. Постанова Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового звязку»;
14. Постанова Правління Національного банку України від 27.05.2008 № 148 «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.06.2008 за № 520/15211;;
15. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.08.2003 № 1343 «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за її проведення»;
16. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 448 „Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження”;
17. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 431 „Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності”;;
18. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2012 № 468 „Про затвердження переліку товарів вивезення (пересилання) яких громадянами за межі митної території України не допускається”;
19. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 434 „Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання”;
20. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.06.2001 № 677 «Про затвердження Порядку вивезення за межі України державних нагород з дорогоцінних металів та/або дорогоцінного каміння»;
21. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.06.2000 № 984 «Про затвердження зразка свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України»;
22. Постанова Кабінету Міністрів України від 07.09.98 № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів»;
23. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 „Питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій”;
24. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 436 „Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України”;
25. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.95 № 1074 «Про затвердження Правил в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію»;
26. Постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.95 № 231 «Про затвердження Правил оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення»;
27. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 26.04.2011 № 237 «Про затвердження Порядку ввезення на територію України незареєстрованих лікарських засобів, стандартних зразків, реагентів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.08.2011 № 965/19703;
28. Рішення Національної комісії з питань регулювання зв’язку України від 04.02.2010 № 51 «Про затвердження Переліку радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, для ввезення яких, в тому числі переміщення у міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, не потрібні дозволи», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2010 за № 162/17457;
29. Рішення Національної комісії з питань регулювання зв’язку України від 05.02.2009 № 1338 «Про затвердження Положення про надання дозволів на ввезення з-за кордону в Україну радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.03.2009 за № 242/16258;
30. Наказ Міністерства культури і туризму України від 20.08.2008 № 37, «Про затвердження Переліку товарів із зазначенням їх кодів згідно з УКТЗЕД, на які Державною службою контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України видається свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.09.2008 за № 835/15526;
31. Наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 „Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672;
32. Наказ Міністерства фінансів України від 28.05.2012 № 614 „Про затвердження Порядку заповнення митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.06.2012 за № 1014/21326;
33. Наказ Державної митної служби України від 03.09.2007 № 728 «Про затвердження Інструкції з організації митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес-відправлень, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.09.2007 за № 1081/14348;
34. Наказ Держмитслужби України від 17.11.2005 № 1118 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.11.2005 за № 1428/11708;
35. Наказ Держмитслужби України від 04.01.2005 № 1 «Про затвердження Порядку застосування уніфікованої митної квитанції МД-1»,  зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.01.2005 за № 66/10346;
36. Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21.12.2004 № 1603 «Про затвердження Порядку провадження за заявами про оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.01.2005 за № 68/10348;
37. Наказ Міністерства культури і мистецтв України від 22.04.2002 № 258 «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.07.2002 за № 571/6859;
38. Спільний наказ Міністерства охорони здоров’я України та Державної митної служби України від 08.06.2001 № 224/387 «Про затвердження Порядку ведення та використання міжвідомчої бази даних зареєстрованих в Україні лікарських засобів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.07.2001 за № 557/5748;
39. Наказ Державного комітету зв’язку та інформатизації України, Державної митної служби України від 07.11.2000 № 165/626 „Про затвердження Правил обробки та відправляння міжнародної пошти в місцях міжнародного поштового обміну України”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 112/5303;
40. Спільний наказ Державної митної служби України та Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 27.10.99 № 680/108 «Про затвердження Положення про митний контроль та митне оформлення міжнародних поштових відправлень», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.11.99 за № 791/4084;

 

2. Митний кодекс України — основа правового регулювання митної справи в Україні

Митний кодекс України  визначає засади організації та здійснення митної справи в нашій державі, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів нашої держави, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб’єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення дотримання законодавства України з питань митної справи. Чинний Митний кодекс України був прийнятий 13 березня 2012 року за № 4495-VI.

У Кодексі розкривається зміст термінів і понять, що в ньому вживаються. Митне регулювання здійснюється на основі принципів: 1) виключної юрисдикції України на її митній території; 2) виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи; 3) законності; 4) єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; 5) системності; 6) ефективності; 7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних і юридичних осіб; 8) гласності та прозорості (ст. 4). У Кодексі визначено структуру та організацію діяльності митної служби України, єдиної загальнодержавної системи, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій. Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці.

Кодекс також містить  групу норм, що регулюють взаємовідносини  митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також із підприємствами та громадянами (статті 26—29).

Значну частину Кодексу  становить група норм, що регулюють  суспільні відносини у сфері  організації і здійснення митного  контролю товарів і транспортних заходів, що переміщуються через  митний кордон України.

Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами  митних органів через: 1) перевірку  документів та відомостей, необхідних для такого контролю; 2) митний огляд (огляд та переогляд товарів і  транспортних засобів, особистий огляд  громадян); 3) облік товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; 4) усне опитування громадян та посадових осіб підприємств; 5) перевірку системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються під час переміщення товарів через митний кордон України; 6) огляд територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом; 7) використання інших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питань митної справи.

У Кодексі закріплені норми щодо митного оформлення товарів  і транспортних засобів, визначаються місце й час оформлення, порядок  взяття проб та зразків товарів, регламентуються  інші питання.

Одним з найбільших є  розділ V, що має назву «Митні процедури  при переміщенні товарів через митний кордон різними видами транспорту» (статті 110—153). У ньому, зокрема, зазначається, що переміщення товарів через митний кордон України здійснюється засобами авіаційного, водного, автомобільного, залізничного, трубопровідного транспорту, а також лініями електропередачі.

Кодекс містить норми, що визначають особливості пропуску та оподаткування товарів, які переміщуються  через митний кордон України громадянами (розділ ІХ). У них зазначається, що громадяни за умови дотримання вимог цього Кодексу та інших законів України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім заборонених до ввезення в Україну та вивезення з України, а також щодо яких законом України встановлено обмеження у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Важливою частиною Митного кодексу України є розділ ХVІІІ, що визначає порушення митних правил і відповідальність за них, а також відповідальність осіб, які беруть участь у провадженні в справах про порушення митних правил.

1 червня 2013 року новий Митний кодекс України набрав чинності. Він зібрав у собі положення, які раніше містилися у різних законах та підзаконних актах. Тим самим, його нова редакція спростила чимало процедур митного контролю. Головною відмінністю нового Митного кодексу України є його побудова за принципом «максимальної прямої дії», що дозволило звести воєдино положення, які раніше містилися в 65 різних законах та підзаконних актах. Було внесено зміни до 26 Законів України, а 30 законодавчих актів втратили свою чинність.

Однією з найважливіших особливостей нового Митного кодексу є приведення митних процедур і формальностей у відповідність до норм Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) та Європейського законодавства.

Слід виділити такі позитивні моменти для громадян:

Громадяни можуть ввозити  на митну територію України товари на загальну суму: до 300 євро — у міжнародних  поштових та експрес-відправленнях (поріг  збільшено з 200 до 300 євро); до 1 000 євро (авіаційні пункти пропуску) та до 500 євро (всі інші пункти пропуску) і вагою до 50 кг у ручній поклажі — без сплати будь-яких податків товари (поріг збільшено з 200 до 1 000 євро і 500 євро відповідно); від 1 000 євро до 10 000 євро — із сплатою ввізного мита у розмірі 10 відсотків та ПДВ у розмірі 20 відсотків (зменшена загальна ставка мита з 20 до 10 відсотків); більше 10 000 євро — в порядку передбаченому для суб’єктів ЗЕД (поріг збільшено з 1 000 до 10 000 євро). Через кордон для власного споживання можна перевезти харчові продукти на суму до 200 євро. Надана можливість законно перевозити через кордон домашніх тварин, птахів та акваріумних риб.