Судова система України

 

Чорноморський державний університет  імені Петра Могили

 

 

 

                                               Факультет соціології

    Кафедра соціальної роботи,

   психології і педагогіки.

 

Реферат з дисципліни:

«Правознавство»

на тему: «Судова система України»

 

        Виконала:

                                                                             Студентка II курсу 261 групи

 Напряму  підготовки 6.130102

 –  соціальна  робота

Скворцова Катерина 

Перевірив:

     доцент, к. ю. н.

                                                                                      Валецька О. В. 

 

 

м .Миколаїв 2013р.

 План  

1.Вступ.

2. Правосуддя, його ознаки та засади здійснення

3. Судова система України

4. Висновок.

5. Список  використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

В Україні 1996 року було прийнято Основний Закон нашої держави Конституцію України. На конституційному рівні закріплено положення про те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Причому органи законодавчої, виконавчої та судової влади є незалежними і здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

 

В Основному  Законі вперше в історії конституційного законодавства наголошується на тому, що норми Конституції є нормами прямої дії, а звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції — гарантується.

 

Конституція України започатковує законодавчу регламентацію правосуддя в нашій державі. Суди як органи судової влади повинні на рівних із законодавчою та виконавчою владами здійснювати свої повноваження (ст. 6). Інші органи державної влади і посадові особи не вправі брати на себе функцію і повноваження, які є компетенцією органів правосуддя. Специфіка діяльності судів полягає в тому, що сама їх діяльність по застосуванню законів при розгляді конкретних справ (судочинство) відбувається у певних процесуальних формах, визначених законом.

 

 

 

 

 

Правосуддя, його ознаки та засади здійснення

Правосуддя - один з напрямків державної правоохоронної діяльності. Правосуддю відведено провідне і відповідальне місце у цій  діяльності, тому що в ході його здійснення відбувається прийняття рішень з  кардинальних питань реалізації соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, прав і законних інтересів  підприємств, установ і організацій. Саме правосуддю належить вирішальне слово при визнанні конкретної особи  винною у вчиненні злочину і призначення  йому міри покарання або іншого, визначеного законом, впливу. Таке ж  слово належить йому і при визначенні правових наслідків, що випливають з  розгляду спорів, пов'язаних з реалізацією  трудових, сімейних, авторських, винахідницьких,  житлових, інших майнових чи немайнових прав.

      Судові рішення, що приймаються в процесі відправлення правосуддя ( вироки, рішення, ухвали, постанови) відповідно до законодавства наділяються особливими властивостями. Одна з них – загальнообов`язковість. Вона означає, що набрали законної сили вирок, визначення та постанову суду, винесені при розгляді кримінальної справи, є обов'язковими для всіх підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. [3]

      Сутність правосуддя проявляється не тільки в тому, що воно, будучи ведучим і досить відповідальним напрямком (функцією) правоохоронної діяльності приймає загальнообов'язкові рішення з кардинальних питань . Йому властивий ряд інших специфічних ознак:

1 . Правосуддя  в Україні здійснюється виключно  судами. Делегування функцій судів,  а також привласнення цих функцій  іншими органами чи посадовими  особами не допускається. Це положення є також принципом судової діяльності.

2. Правосуддя здійснюється шляхом розгляду і вирішення цивільних і кримінальних справ.

Цивільні  справи розглядаються і вирішуються  в судових засіданнях по спорах, що зачіпають права та інтереси громадян, державних підприємств, установ, кооперативів та інших громадських організацій.

 Кримінальні справи розглядаються в судових засіданнях із застосуванням встановлених мір, покарання до осіб, винних у вчиненні злочину або виправдання невинних.

сторони діяльності судів - цільові перевірки роботи нижчестоящих судів, узагальнення судової  практики, даних судової статистики та інші складають зміст судового управління, а не правосуддя.

3 . Правосуддя  здійснюється на основі закону  і в точній відповідності з  ним. 
Підзаконність судової діяльності полягає не тільки в тому, що судовий розгляд цивільних і кримінальних справ здійснюється відповідно до законодавства, а й насамперед у застосуванні до конкретних фактичних обставин, до дій людей, норм кримінального, цивільного та інших галузей матеріального і процесуального права.

4. Правосуддя здійснюється в особливому, передбаченому законом процесуальному порядку. Процесуальний закон найдетальніше регламентує форми відправлення правосуддя. У процесуальному законодавстві передбачені всі дії суду та інших учасників процесу.

5. Найважливіша  ознака правосуддя полягає в  тому, що в результаті здійснення  правосуддя по конкретній справі  суд застосовує державний примус 

Засуджуючи  підсудного у кримінальній справі, суд тим самим застосовує до нього  певну міру державного примусу в  межах санкції кримінального  закону.  

       Підсумовуючи основні ознаки правосуддя та враховуючи завдання суду в суспільстві, можна визначити правосуддя як правове поняття наступним чином: правосуддя це діяльність суду з розгляду і вирішення цивільних і кримінальних справ у межах процесуальних норм, встановлених законом, застосуванню до правопорушників заходів державного примусу з метою захисту прав та інтересів суспільного і державного ладу, всіх форм власності, особистості і прав громадян.

Цілі правосуддя і завдання суду сформульовані в  законі України «Про судоустрій України  ». У ст. 3 Закону зазначається, що діяльність суду при здійсненні правосуддя спрямована на всемірне зміцнення законності та правопорядку, попередження злочинів та інших правопорушень і має за  завдання охорону від будь якого посягання:

 
а) закріплених у Конституції України суспільного ладу, його політичної та економічної систем;  

 

б) соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, проголошених і гарантованих Конституцією України та законами України; 

в) прав і  законних інтересів державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших  кооперативних організацій їх об'єднань, інших громадських організацій. 
 
     Всією своєю діяльністю суд виховує громадян у дусі точного і неухильного виконання Конституції України та законів, дотримання дисципліни праці, чесного ставлення до державного і громадського обов`язку, поваги до прав, честі та гідності громадян. [2]

 

 

 

 

 

 

 

Судова система України

Судову владу представляють незалежні суди, які від імені держави, в порядку, встановленому законом, здійснюють правосуддя, наділені владними повноваженнями, завданням яких є забезпечення захисту гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (ст. 2 Закону "Про судоустрій України").

       Судова система України становить сукупність усіх судів держави, основаних на єдиних засадах організації і діяльності, що здійснюють судову владу. 
Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України, який є єдиним органом конституційної юрисдикції. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів, яка складається із загальних і спеціальних судів. Характерними ознаками судової системи  є її пристосованість до адміністративно-територіального устрою, різні рівні провадження, стабільність і єдність.

Єдність судової  системи зумовлено метою та завданнями організації і діяльності судових  органів, єдиними засадами судочинства  для всіх ланок судової системи, незалежністю суддів у відправленні судочинства, обов'язковістю для  всіх суддів правил судочинства, визначених законом, забезпеченням Верховним  Судом України однакового застосування законів судами загальної юрисдикції, обов'язковістю виконання на всій території України судових рішень, фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України та вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування. [1]

 

      Відповідно до ст. 125 Конституції України та ч. 2 ст. 18 Закону "Про судоустрій України" до системи судів загальної юрисдикції належать: місцеві суди, апеляційні суди, Апеляційний суд України, Касаційний суд України, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України. [2]

Відповідно до адміністративно-територіального устрою судову систему України поділено на ланки. Суди, які належать до певної ланки судової системи, мають однакову предметну компетенцію, ті самі функції і здебільшого розташовані в межах територіальних одиниць, прирівняних одна до одної за адміністративним поділом.

 

Судова система  України складається з трьох  ланок:

1) місцеві  суди району, району в місті,  міськрайонні, військові суди гарнізонів; 

2) апеляційні  суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;  апеляційні військові суди регіонів  і Військово-Морських Сил; Апеляційний суд України;[4]

 

3) Верховний  суд України.

         Господарські та адміністративні суди є спеціалізованими судами в системі судів загальної юрисдикції. Система господарських судів складається з чотирьох ланок:

1) місцеві господарські суди; 
2) апеляційні господарські суди; 
3) Вищий господарський суд; 
4) Верховний Суд України (Судова палата у господарських справах).[2] 
Завданням господарських судів є:

- захист  прав і охоронюваних законом  інтересів учасників господарських  правовідносин; 
- сприяння зміцненню законності в сфері господарських відносин; 
- внесення пропозицій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності.

 Діяльність господарських судів ґрунтується на засадах: 
- законності;

 

- незалежності, в тому числі й від органів законодавчої та виконавчої влади і підкорення виключно закону;

 

- рівності всіх учасників процесу перед законом і господарським судом; 

- гласності та відкритого розгляду справ, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної та комерційної таємниці або за наявності обґрунтованих заперечень однієї зі сторін;

 

- обов'язковості виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду; 

- змагальння сторін і свободи в наданні ними господарському суду своїх доказів і в доведенні перед судом їхньої переконливості.

 

- повного фіксування судового поцесу технічними засобами в порядку, встановленому законом;

 

- забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень господарського суду, крім випадків, установлених законом. 
       Господарські суди є юридичними особами, мають самостійний кошторис, поточний, а за потреби - й інші рахунки в установах банку, печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням. 
Працівники апарату господарських судів є державними службовцями, на яких поширено дію Закону України "Про державну службу". Фінансування господарських судів здійснюють за рахунок Державного бюджету України. Розмір асигнувань на утримання господарських судів затверджує Верховна Рада України за поданням Голови Вищого господарського суду України. [1]

Висновок

Згідно з Конституцією України  правосуддя в Україні здійснюється  виключно судами. Юрисдикція судів  поширюється на всі правовідносини, що є у державі. Народові України  забезпечується можливість брати участь у здійсненні правосуддя через запровадження  інститутів народних засідателів і  присяжних.

Правосуддя є гарантом охорони та виконання інших конституційних принципів, таких як:  недоторканність  особи;  недоторканність житла; охорона  особистого життя громадян, таємниці листування, телефонних розмов і телеграфних  повідомлень; здійснення правосуддя тільки судом; здійснення правосуддя на засадах  рівності громадян перед законом  і судом; презумпція невинності та ін.

Правосуддя, як одна з форм державного управління, забезпечує виконання  державою внутрішньої функції здійснення законності і охорони правопорядку, власності, прав і свобод громадян. Це здійснюється шляхом вирішення судом  цивільних, кримінальних і господарських  справ за правилами, передбаченими  цивільним, кримінальним, арбітражним  правом, тобто шляхом застосування від імені держави норм права  до встановлених у судовому засіданні  фактів і відносин, а в необхідних випадках — і мір примусу до правопорушників.

У відповідності з ч. 1 статті 127 Конституції правосуддя в Україні  здійснюється професійними судами. Здійснення суддівських функцій на професійній  основі має забезпечити накопичення  суддями відповідного досвіду, постійне поглиблення їхньої юридичної підготовки, що, в свою чергу, має привести до винесення тільки законних рішень при  розгляді конкретних судових справ.