Галичина як етнокультурний регіон в політичному вимірі

На сьогодні площа сільськогосподарських  угідь у господарствах громадян, яким надано землі у власність  і користування, складає 657 тис. га.

ПІДПРИЄМНИЦТВО 

За чисельністю працюючих  на малих підприємствах Львівська  область займає 3місце серед регіонів України. Попереду: м.Київта Донецька область.

В області діє понад 70 тис. суб’єктів  малого підприємництва. За кількістю  малих підприємств Львівщина  займає 4 місце серед областей України. В секторі малого бізнесу працює понад 180 тис. осіб.

 ТУРИЗМ 

Львівщина серед інших областей України відзначається різноманітністю  природних умов та багатством ресурсів і є привабливим регіоном для  різних категорій туристів. Значну частину області займають гори Карпати, які є унікальним природним комплексом та одним з найчистіших місць  у Європі. На її території зосереджено  більш як 4 000 пам’яток культурної спадщини України,розташовано національні  природні парки ”Сколівські Бескиди” та ”Яворівський”, природний заповідник ”Розточчя”, державні історико-архітектурні заповідники ”Княжий Белз”, ”Жовківський”, ”Тустань”.

Туристично привабливими є міста  Самбір, Дрогобич, Золочів. На території  області розташовано чотири гірськолижних  курорти: Славськ, Тисовець, Розлуч, Турка. Популярністю серед туристів користуються замкові фортифікації Львівщини, зокрема, замки Олеський, Золочівський, Підгорецький, Свірзький.

Регіон багатий унікальними  родовищами мінеральних вод (понад 200 джерел) та грязей з лікувальними властивостями, на базі яких функціонують та розвиваються відомі курорти Трускавець, Моршин, Шкло, Немирів, Любінь Великий, Східниця. В області нараховується 127 санаторно-курортних та інших  закладів оздоровлення.

Саме місто Львів  називають ”Перлиною Європи”, музеєм під відкритим небом. Центральна частина міста оголошена історико-архітектурним заповідником і внесена до ”Спику світової культурної спадщини ЮНЕСКО”.

За кількістю іноземних туристів область посідає 4 місце серед  областей України (після АР Крим, Одеської і Київської областей).

Тернопільська область:

До найбільш важливих галузей народного  господарства області належать:

•    харчова промисловість;

•    машинобудування та металообробка;

•    легка промисловість;

•    промисловість будівельних  матеріалів;

•    борошно-крупяна промисловість;

•    деревообробна промисловість.

Провідне місце серед галузей  промисловості області належить харчовій, яка переробляє сільськогосподарську сировину. У ній виділяються: цукрова, м’ясна, молочна, спиртово-горілчана, кондитерська, тютюнова, борошномельна та інші галузі. За обсягами виробництва і реалізації продукції лідером є цукрова промисловість (в області діє 9 цукрових заводів), яка поряд із спиртовою та плодоовочеконсервною є галуззю спеціалізації Тернопільської області в державному і регіональному поділі праці.

Івано-франківська область:

Основна частина промислового потенціалу зосереджена в передгірній зоні в містах Калуші, Надвірній, Долині. Для промисловості характерний  надзвичайно високий рівень спеціалізації: на долю електроенергетики приходиться  біля третини загального випуску  продукції промисловості. При цьому  практично весь обсяг приходиться  на одне підприємство — Бурштинську  ТЕС, яка є одним із найпотужніших  експортерів на Івано-Франківщині  та найбільшою на заході України. Також  ведучими секторами промисловості  є нафтогазовий комплексі хімічна  промисловість. З інших галузей можна виділити харчову промисловість, промисловість будівельних матеріалів, лісовий комплекс, машинобудування і легку промисловість.

У товарній структурі сільськогосподарського виробництва трохи вище частка тваринництва, що спеціалізується на м’ясо-молочному  виробництві, а рослинництво — на вирощуванні зернових, цукрових буряків  і картоплі. У державному поділі праці область вирізняється виробництвом деревини — 16,6% загального обсягу реалізованої промислової продукції. Провідна роль в економіці області належить промисловості, яка характеризується недостатнім рівнем промислового виробництва. На території, що займає 2,3% площі України  та проживає 3 відсотки населення України  виробляється лише 1,6% промислової продукції.

До негативних тенденцій розвитку промисловості області на сучасному  етапі відносяться:

високий ступінь залежності роботи окремих галузей від поставок давальницької сировини (енергетичні  матеріали, нафта та продукти її перегонки, легка промисловість);

погіршення галузевої структури  промислового виробництва та критичне зменшення питомої ваги галузей, які створюють значну додану вартість;

низька частка машинобудування, яке є основою інноваційного розвитку, в загальному обсязі реалізованої продукції промисловості.

невисокі темпи оновлення технікотехнологічної бази та високий рівень зношеності основних засобів;

неефективна фінансова діяльність промислових підприємств, зокрема, високий рівень збиткових промислових  підприємств та низька рентабельність їх операційної діяльності.

До потенційних переваг промисловості  регіону можна віднести: розвинену  виробничу базу та науково-технічну інфраструктуру, значну частку інвестиційно-спроможних галузей, великі запаси мінерально-сировинних ресурсів, вигідне географічне положення, а також спроможність виробничих підприємств виготовляти продукцію  кінцевого споживання, високий рівень конкурентоспроможності продукції  нафтохімічної, деревообробної, легкої та машинобудівної промисловості.

 

3. 1. Президентські вибори 1991р.:

Перші Вибори Президента України відбулись 1 грудня 1991 року. Використовувалася  система абсолютної більшості. Леонід Кравчук посів 1-ше місце у всіх регіонах, за винятком трьох областей Галичини, де переміг В'ячеслав Чорновіл.

Львівська область: Чорновіл - 75.86%; Кравчук  – 24.14%

Тернопільська область: Чорновіл – 57.45%; Кравчук – 42.55%

Івано-франківська область –  Чорновіл – 67.1; Кравчук – 32.9%

2. Президентські вибори 1994р.:

Другі Вибори Президента України відбулись  у 1994 році (26 червня — перший тур  і 10 липня — другий тур)..

Вибори проведені достроково після  досягнення компромісу між Президентом  і Верховною Радою. Виконуючий обов'язки президента Леонід Кравчук втратив  президентство на користь колишнього прем'єр-міністра Леоніда Кучми.

Львівська область: Кравчук – 93.77%; Кучма – 6.23%

Тернопільська область: Кравчук – 94.8%; Кучма – 5.2%

Івано-франківська область: Кравчук  – 94.6%; Кучма – 5.4%

1. Парламентські вибори 1994р.

Українські  парламентські вибори 1994 року —  перші вибори до Верховної Ради України  в незалежній Україні.

Львiвська  область: НРУ - 10, КУН - 10, УРП - 7, безпартiйних - 22.

Тернопільська область: УРП – 3 НРУ – 2 безпартійні  – 2

Івано-франківська  область: КУН – 2, безпартійні – 10

2. Парламентські вибори 1998р.

Українські  парламентські вибори 1998 року відбулися 29 березня 1998.

Львівська область: НРУ – 32.1%; ПРП – 12.78%; НФ – 9.27%

Тернопільська область: НРУ – 28.28%; НФ – 20.86%; НДПУ – 4.26%

Івано-франківська  область: НРУ – 27.98%; НФ – 23.75%; АПУ  – 5.18

3. Президентські вибори 1999р.

Треті Вибори Президента України відбулись  у 1999 році (31 жовтня — перший тур  і 14 листопада — другий тур). Підготовка до виборів розпочалася задовго  до початку виборчої кампанії. 25 березня 1999 загинув лідер НРУ В. Чорновіл.

Львівська Область: Кучма – 91.59%; Симоненко  – 8.41%

Тернопільська область: Кучма – 92.17%; Симоненко  – 7.83%

Івано-франківська  область: Кучма – 92.3%; Симоненко – 7.7%

4. Президентські вибори 2004р.

 Президентські  вибори в Україні 2004 року були  проведені 31 жовтня, 21 листопада  та 26 грудня 2004-го.

Згідно  з виборчим законом України, для  обрання президента використовується система у два тури. Центральна виборча комісія оголосила результати 23 листопада, у другому турі виборів переміг Віктор Янукович. Результати виборів були оскаржені, Віктор Ющенко та його прихильники з багатьма міжнародними спостерігачами стверджували, що вибори сфальсифіковані.

Наступні  події привели до політичної кризи  в Україні з широкою мирною демонстранцією, яка отримала назву  «Помаранчева революція». Верховний  суд України анулював офіційні результати і наказав повторити другий тур  голосування

Львівська: Ющенко – 93.6%; Янукович – 6.4%

Тернопільська: Ющенко – 95.8%; Янукович – 4.2%

Івано-франківська: Ющенко 94.1%; Янукович – 6.9%

3. Парламентські вибори 2006р.

Парла́ментськіви́бори в Украї́ні 2006 — чергові вибори до Верховної Ради України, що відбулися 26 березня за пропорційною системою.

Івано-Франківська: Блок "НАША УКРАЇНА" - 45.06

Львівська: Блок "НАША УКРАЇНА" - 37.95

Тернопільська: "Блок Юлії Тимошенко" - 34.49

4. Позачергові  парламентські вибори відбулися 30 вересня 2007р. 

 

Івано-Франківська: ПР.-3.0; БЮТ-50.4

Львівська: ПР.-4.2; БЮТ-50.7

Тернопільська: ПР.-3.0; БЮТ-51.6

5. Президентські вибори 2010 спочатку були призначені Верховною Радою України на 25 жовтня 2009 року, але ця дата була оскаржена чинним Президентом України Віктором Ющенком у Конституційному Суді. Після того, як Конституційний Суд визнав таке рішення протиправним, Верховна Рада призначила вибори на 17 січня 2010 року.

Регіон

Янукович

Тимошенко

Проти всіх

 

Львівська область

8.6

86.20

4.16

 

Івано-франківська область

7.02

88.89

2.84

 

Тернопільська область

7.92

88.39

2.83

4. Парламентські вибори 2012р. пройшли  28 жовтня на основі Закону України «Про вибори народних депутатів України».

 Офіційна виборча кампанія  розпочалася 30 липня 2012 року.

Регіон

Партія регіонів

Батьківщина

Удар

Комуністична партія

Свобода

 

Львівська область

4.70

36.48

14.44

1.99

38.02

 

Івано-франківська область

5.18

38.21

15.25

1.78

33.79

 

Тернопільська область

6.40

39.04

14.68

1.92

31.22

4. Галичани є частиною українського етносу, яка тривалий час розвивалася окремо від основної частини етносу і у результаті дії різних факторів набула помітних відмінностей від населення інших реґіонів. Ці відмінності зумовлюютьдещо іншу психологію та поведінку галицького субетносу.

У чому галичани відрізняються від українців інших реґіонів.

1. Виразна конфесійна окремішність. На відміну від абсолютної більшости населення України, галичани є греко-католиками.

2. Не до кінця знівельовані рядянським часом мовні особливості, які зумовлені частково внутрішніми особливостями розвитку галицьких діалектів, а частково – сторонніми й, особливо, польськими мовними впливами.

3. Культурні особливості, які в першу чергу полягають у чіткій проевропейській орієнтації галичан, яка сформувалася тому, що реґіон століттями перебував у сфері впливу европейського культурного простору (у складі Польщі, Австро-Угорщини).

4. Ментальні відмінності, зумовлені особливостями історичногорозвитку, між етнічними контактами та природними особливостями території Галичини.

Наразі найважливішими проблемами українського етносу, які підштовхують галичан до сепаратизму, є: