Міжнародний тероризм

 

Державний вищий  навчальний заклад

«Запорізький навчальний університет»

Міністерства освіти і  науки України,молоді та спорту України

Кафедра політології

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуальна робота

з навчальної дисципліни

«Політологія»

на тему:

«Міжнародний тероризм»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запоріжжя  2013

 

На початку третього тисячоліття  однією з головних проблем людства  став міжнародний тероризм. Як політичне  явище тероризм сягає своїм корінням у глибоку давнину. За своїм походженням  латинський термін “terroro” означає “страх, жах”. Страх - це одне із найбільш глибинних почуттів людини, що виникає при зустрічі з незвіданим, незрозумілим і загадковим.

Тероризм вийшов на світову арену як загальнолюдська  катастрофа. Завдяки розвитку науки  і техніки тероризм стає загрозою вже не окремим особистостям, як було раніше, а набуває значення глобальної проблеми, яка загрожує всьому людству. Виступаючи з промовою на Генеральній Асамблеї ООН у 1986 р., тодішній прем’єр-міністр Франції Жак Ширак зазначив, що тероризм став систематично застосованою зброєю безмежної і найчастіше безликої війни. За даними Держдепартаменту США, у світі щорічно здійснюється від 320 до 620 терористичних актів, але аналітичні центри ЦРУ вважають ці цифри значно заниженими.

Географічні зони терористичної активності сьогодні не мають кордонів. 11 вересня 2001 р. два пасажирські літаки, захоплені терористами, врізались у будівлі-близнюки Міжнародного торгового центру в Нью-Йорку. Навіть США, які щорічно витрачали 5 млрд. доларів на заходи боротьби з тероризмом, виявилися беззахисними перед реальною загрозою.

Тероризм - явище  багатогранне. У ньому поєднуються  ідеологічні, релігійні, етнічні та інші чинники. Крім того, ґенеза даного явища свідчить про його постійну трансформацію: зміну фори і методів  діяльності, організаційної побудови та інше. Тероризм має багато спільного з іншими формами соціального протесту:

• агресією;
• збройною боротьбою;
• військовими конфліктами;
• диверсіями тощо.

Найбільший  інтерес являє собою політичний тероризм. Він виступає як соціально-політичне явище, засноване на використанні або загрозі використання політичного насильства у формі терористичного акту з метою створення атмосфери жаху в суспільстві для досягнення політичних цілей суб’єктів терористичної діяльності.

 

Тероризм не є чітким і сталим явищем, а являє собою метод політичної боротьби, до якого вдаються різні соціальні прошарки населення. Політичний характер терористичної діяльності принципово відрізняється від кримінальної злочинності, хоч між ними є деяка схожість, а саме:

• кримінальні злочинці та терористи свідомо порушують закони;
• ряд використовуваних ними засобів збігається;
• самі терористи нерідко залучають до своїх операцій злочинців.

Однак між політичним та кримінальним тероризмом усе ж  більше відмінностей, ніж схожості.

Тероризм, як і будь-яке інше соціальне явище, має багато форм прояву.

За сферами  дії тероризм може бути внутрідержавним та міжнародним.

Внутрідержавний тероризм характерний лише для якої-небудь окремо взятої країни. Він пов’язаний як з діяльністю державних структур по придушенню опозиції шляхом насильства, так і з боротьбою опозиції проти існуючого режиму.

Міжнародний тероризм - це такий, який розповсюджується на громадян і  територію більш ніж однієї країни. Такі терористичні організації, як “Всесвітній  ісламський фронт боротьби проти іудеїв і хрестоносців“, “Аль-Каїда”, “Аль-Джихад” та інші обплутали мережею своєї терористичної павутини весь світ.

З огляду на ставлення суб’єктів  терористичної діяльності до державної  влади, тероризм підрозділяють на державний та недержавний.Державний терор є відкрите насильство з боку правлячої еліти, яка спирається на силу державних інститутів.Недержавний тероризм - насильство й залякування, що використовують угруповання, які не беруть безпосередньої участі в діяльності державних органів.

З огляду на ідентичність суб’єктів терористичної діяльності, тероризм може бути етнічним та релігійним.Суб’єкти етнічного тероризму являють  собою групи, чий статус визначено  етнічною належністю. Дана різновидність  тероризму є намаганням зміни  форми державного правління, створення самостійної держави або досягнення часткових змін у становищі етнічних утворень.Релігійний тероризм представляють терористичні організації, які належать до однієї конфесії (християнської, мусульманської, індуїстської і т.д.). Однією з причин виникнення конфліктів на релігійній основі є фундаменталізм, притаманний представникам усіх релігій.

З огляду на соціально-політичну  спрямованість, вирізняють лівий і  правий тероризм.Лівий (революційний) тероризм орієнтується на різноманітні ліві соціально-політичні доктрини (марксизм, ленінізм, троцькізм, маоїзм і т.д.). Найбільш відомі організації - “Фракція Червоної армії” (Німеччина), “Червоні бригади” (Італія).Правий (контрреволюційний) тероризм орієнтується на традиційні для нації політичні доктрини та цінності. Часто активізується в період найбільшої загрози з боку лівих сил.

За засобами впливу на об’ єкт тероризм поділяють на демонстративний та інструментальний.Демонстративний тероризм - має на меті привернути увагу до тієї чи іншої проблеми (будівництво АЕС, охорона навколишнього середовища).Суб’єкти інструментального тероризму намагаються досягти реальних змін владних відносин під тиском фізичного впливу (вбивство, захоплення об’єктів, вибухи та ін.).

За засобами, які використовують під час терористичних  актів, виділяють тероризм із застосуванням  засобів ураження (зброя, вибухівка) та тероризм із застосуванням зброї масового знищення (біологічний, хімічний, ядерний тощо).

За середовищем  здійснення тероризм буває наземним, повітряним, морським, космічним.

Терористичними  актами можуть бути:

• диверсія;
• замах на вбивство;
• викрадення;
• пограбування (експропріація);
• захоплення будівель;
• збройні напади;
• кібертероризм (напади на комп’ютерні мережі);
• хайджекінг (захоплення транспортного засобу - літак, залізничний потяг, автомобіль).

 

Останнім часом  проблема тероризму все більше і  більше набуває глобального характеру. У зв’язку з цим зросло міжнародне співробітництво в боротьбі з тероризмом. Було прийнято цілий ряд документів, які регламентували діяльність у цій сфері, а саме:

• Конвенція про злочини і деякі інші акти, які скоюють на борту повітряних суден (1963);
• Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден (1970);
• Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації (1971);
• Конвенція про запобігання та покарання злочинів проти осіб, що користуються міжнародним захистом (1973);
• Міжнародна конвенція про боротьбу з захопленням заручників (1979);
• Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу (1980);
• Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства (1988);
• Протокол про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки стаціонарних платформ, розміщених на континентальному шельфі (1988);
• Конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом (1997);
• Конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму (1999) та інші.

У 1999 році Генеральна Асамблея ООН заснувала відділення по запобіганню тероризму, яке розпочало  свою роботу в квітні того ж року. Головним напрямом діяльності відділення є дослідження і технічна співпраця, а також взаємодія у сприянні активізації міжнародного співробітництва в попередженні тероризму.

Особливе місце в боротьбі світового співтовариства з тероризмом займає Інтерпол - міжнародна організація  карної поліції, яка була організована ще в 1927 р.Світ прийшов до розуміння: тероризм створює загрозу завжди і скрізь. Віднині людина, незалежно від національності, кольору шкіри, віровизнання, в жодному куточку світу не може почуватися в безпеці. Жодна країна (навіть наймогутніша) не в змозі захистити себе від те- рактів. Це вказує на те, наскільки світ є незахищеним перед тероризмом, і підтверджує, що цю проблему потрібно всім країнам вирішувати спільно. У жодному разі не можна давати терористам відчути, що вони здатні поставити на коліна весь світ. Завдання боротьби з міжнародним тероризмом має об’єднати весь цивілізований світ. Прикладом цього стало створення міжнародної антитерористичної коаліції на чолі з США. Більш ніж 100 країн задекларували свою підтримку в боротьбі з тероризмом.