Образ України в закордонних ЗМІ

ЗМІСТ

 

1. Образ України в закордонних ЗМІ………………………………………..3
2. Переваги та недоліки євроінтеграції України…………………………...6
3. Роль тероризму у сучасному світі………………………………………..11

Висновок ……………………………………………………………………..14

Список використаної літератури……………………………………………15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ОБРАЗ УКРАЇНИ В ЗАКОРДОННИХ ЗМІ

   За останні роки  значно зросла популярність України  на сторінках закордонних ЗМІ. Статті стосовно ситуації в  Україні, є одними з головних  чинників у формуванні образу  країни на закордонній арені. На даний момент інформація у статтях частіше подається з негативного боку.     В статті американської газети The Economist «The February revolution» автори розповідають про «Майдан», вигнання українського президента Віктора Януковича, та про безлад в українській політиці.    «…Maidan was not the only player in the revolution. A less visible battle has been going on between various Ukrainian oligarchs and the members of Mr Yanukovych’s extended family who took their place at the trough. These oligarchs used their money, influence and political fronts to pile on pressure. But although Mr Yanukovych provided oligarchs and Maidan with a common enemy in the run up to the revolution, the allies could well turn into adversaries in the aftermath. The oligarchs and their political place-men are creatures of the dysfunctional state that Maidan rejects; some will surely seek to use the revolution to regain their lost interests and restore the pre-Yanukovych status quo…» [1]     У статті йдеться про те, що майдан не єдиний гравець в революції, і те, що менш помітна битва триває між різними олігархами і членами сім’ї Януковича; олігархи використовують свої гроші, вплив і політичні партії для більшого тиску.  Можна сказати,що олігархи і політичні сили створили дисфункціональну державу; деякі з політиків спробують використати революцію для відновлення своїх інтересів.      «…The Rada is itself the product of this corrupt system, its seats bought and sold by the oligarchs’ factions for years. The first days in the post-revolutionary Rada showed little by way of improvement, with posts being horse-traded and opaque deals being struck. Mr Parasyuk was enraged: “What is going on in the Rada today is a repeat of 2004. We will not allow this to happen. This is official—for all politicians to hear: forget it!” …»[1]        У статті йдеться про корумпованість політики,Верховної Ради України, що місця в ній куплені і давно продані на декілька років уперед. Говориться, що в перші дні постреволюційна Верховна Рада була мало ефективна,займалася політичними торгами по посадах, і підписувала непрозорі договори, а також що повторюються події 2004 року. Автор описує негативне майбутнє країни, про можливий провал, хаос, і навіть велику ймовірність розпаду держави. Іноземні читачі можуть зробити для себе висновки, про жахливий стан в України, про політичний безлад і хаос.   Інтернет-ресурс російської газети Свободная Пресса у статті:  «Ой не тратьте, куме, силы, та пускайтеся на дно!» виставляє події в Україні у негативному світлі. Йдеться про не кольорові перспективи української держави, про те, що більшість її регіонів не хочуть і не можуть жити під ярмом «бандерівської» ідеології,яка перемогла на майдані.     «…Две области из 24-х, а именно Донецкая и Луганская находятся вот уже год в состоянии войны с киевской Украиной, и победить восставших у киевской Украины не получается и не получится. Что Украине помогает Запад, а Россия поддерживает ДНР и ЛНР, в данном случае большого значения не имеет. Лишённая поддержки Запада Украина станет много слабее, а вот лишённые поддержки России ДНР и ЛНР станут лишь чуть слабее. Так что украинской победы не будет…»[7]      Росія не відрікається від своєї причетності до війни на сході України, автор говорить лише про зовсім незначну допомогу з боку Росії, яка не грає великої ролі і про те, що Україна отримує допомогу з боку заходу, зі слів автора це ніщо у порівнянні з силою ДНР і ЛНР, тому перемоги Україна не отримає.           «…Неизбежно уйдут от неё русские колонии: Харьковская, Одесская, Херсонская, Николаевская Запорожская области, да и до Днепропетровской очередь дойдёт. Это всё только вопрос времени. Процесс начался с Крыма, и такие процессы не остановишь драной, собранной из-под палки армией…»[7]             З даної цитати випливає що, Росія почала процес загарбання територій України, і його не можливо зупинити, бо українські солдати не готові воювати та захищати свої землі. Звучить як вирок, те, що Росія розпоряджається територіями України, і планує їх відбирати й надалі.   В статті британської газети The Guardian « Don't believe the Russian propaganda about Ukraine's 'fascist' protesters » говориться про використання Кремлем різних фальсифікацій, щоб виправдати агресію проти України і плани,щодо анексії Кримського півострова; одна з них полягає в тому,що масові акції протестів українців проти корумпованого режиму Януковича були зібраннями екстремістів для нав’язування націоналістичного верховенства над усіма іншими етнічними групами в Україні:    «…The Kremlin uses many kinds of falsifications to justify its aggression against Ukraine and plans to annex Crimean peninsula. One of which is that the mass protests of Ukrainians against the corrupt and bloody regime of Viktor Yanukovych, called the Euromaidan, was a gathering of far-right extremists intent on imposing nationalist rule over all other ethnic groups in Ukraine…»[2]  Також у статті йдеться по те, що Україна зможе ввести гарантії для захисту та розвитку своєї етнічної різноманітності, але вірогідність цього зменшується через відсутність чіткої Західної відповіді на російську агресію. Отже на прикладі статей американської, британської та російської інтернет-газет можна зробити висновок, що негативної інформації про Україну в закордонній пресі більше,ніж позитивної. На жаль, Україна стала політичною, економічною і головне інформаційною складовою «перетягування канату» між Європою та Росією, Сполучені Штати вдало користуються ситуацією в інформаційному просторі України задля власних потреб, періодично критикуючи як європейські, так і російські мас-медіа, тим самим підливаючи масло у вогонь. На світовій арені,Україна має образ слабкої країни у економічному та військовому плані, яка не змогла захистити своїх кордонів від вторгнення військових.

 

2. ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ  УКРАЇНИ 

Взірцем інтеграції на європейському континенті є Європейський Союз – організація, яка в процесі свого розвитку досягла високого рівня політичної інтеграції, уніфікації права, економічного співробітництва, соціального забезпечення та культурного розвитку. Від часу свого заснування Європейський Союз поступово перетворився на один з найпотужніших фінансово-економічних і політичних центрів світу, ключовий компонент новостворюваної архітектури європейської безпеки, ядро системи європейських цінностей і стандартів. [8]

21 березня 2014 року в Брюсселі  відбулася церемонія підписання  політичної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а вже згодом 27 червня 2014 року і другу (економічну) частину Угоди.     Для України європейська інтеграція — це шлях модернізації економіки, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, можливість виходу на єдиний внутрішній ринок ЄС. Існують як позитивні так і негативні сторони вступу України в ЄС.

Основні переваги в політичній сфері:       –  Європейська колективна безпека. В інтересах Європейського Союзу є забезпечення миру та стабільності в межах своїх кордонів, щоб мати зі своїми сусідами стабільні та демократичні держави з прогнозованою і дружньою зовнішньою політикою. Будучи членом ЄС Україна буде залучена до Спільної європейської політики безпеки та оборони (СЄПБО), яка гарантуватиме Україні державний суверенітет і територіальну недоторканість;  [6]

–  Стабільність політичної системи.

• Реформування недієздатного національного судочинства.

Недоліками інтеграції в політичній сфері є:

–Небезпека втягнення України в конфлікт цивілізацій між Заходом і мусульманським світом. Вступ України до ЄС може спровокувати поширення на її територію т.зв. конфлікту між Західною цивілізацією, до якої можна віднести також і Європу, та мусульманською цивілізацією, а також мусульманської експансії, симптоми якого вже спостерігаються на європейському континенті.

–Погіршення відносин з країнами СНД. У приклад можна навести дії Росії, яка не підтримує вступ України в ЄС.

Розглянувши економічну сферу, можна сказати, що головними перевагами і вигодами в ній є:

–  Макроекономічна стабільність, вона полягає в тому, що Україна має покращити свої показники до європейських стандартів, створити розвинений ринок,закріпити тенденції до економічного зростання, і це принесе Україні економічні вигоди. [8]

– Забезпечення розвитку малого та середнього бізнесу, здійснюватимуться заходи, спрямовані на ліквідацію прихованого безробіття, проведення політики продуктивної зайнятості

–  Додаткові інвестиції в українську економіку; торгівля з ЄС буде важливим джерелом надходження валюти.

–  Надання субсидій деградуючому сільському господарству,в результаті доручення до ефективної спільної сільськогосподарської політики Європейського Співтовариства.[6]

–   Отримання позитивного сальдо торговельного балансу Членство України в COT, як передумова вступу до ЄС, дозволить кардинально вирішити гостру проблему скасування дискримінаційних та антидемпінгових обмежувальних заходів по відношенню до українських товарів. ЄС максимально сприятиме інтеграції українських енергетичних, транспортних та телекомунікаційних мереж в європейську інфраструктуру;

–  Нові ринки збуту для українських товарів. Це означає що переважна більшість українських товарів та послуг будуть спрямовані на експорт в ЄС .

– Долучення до спільної митної політики, ставши членом Митного Союзу ЄС, що передбачає створення спільного ринку;

– Впровадження стандартів ЄС у виробництві. В першу чергу це стане міцним фундаментом української економіки, так як дія стандартів ЄС посприяє розширенню торговельних відносин українських компаній з іншими країнами. [8]

Недоліки вступу до ЄС у економічні сфері:

– Ймовірність переміщення до України шкідливих виробництв;за переконаннями багатьох аналітиків та експертів, ЄС, в обмін на фінансову та економічну допомогу Україні, буде наполягати на переміщенні в Україну шкідливих підприємств,та використанні України для утилізації екологічно небезпечних та радіоактивних відходів.        – Втрата конкурентоспроможності певних галузей. Через застаріле технічне обладнання більшості української промисловості,підвищується собівартість готової продукції і робить її е конкурентною.   Переваги інтеграції у соціальній сфері:       – Ефективний захист прав людини в інституціях ЄС. Спільна декларація Європейського Парламенту (ЄП), Ради Європейського Союзу (РЄС) і Європейської Комісії з дотримання прав людини і основних свобод, а також Спільна декларація проти расизму і національної ворожнечі є гарантом захисту прав людини;           – Відкриття кордонів для вільного пересування населення. Приєднання до Шенгенської безвізової зони має безліч вигод: скасування контролю на внутрішніх кордонах, гармонізація умов перетину зовнішніх кордонів та принципів візової політики, створення спільної Шенгенської інформаційної системи, що дозволяє обмінюватися даними про осіб, які перетнули зовнішні кордони ЄС. [6]            –    Забезпечення високого рівня життя населення, це означає, що вступ України в ЄС означатиме поступове підняття рівня життя, бо головною відзначальною ознакою ЄС є реальне забезпечення високого рівня життя населення.                     – Формування середнього класу. Становлення середнього класу передбачає перехід до нової моделі споживання, тобто таких стандартів, які забезпечуватимуть гідний рівень життя і стимулюватимуть розвиток внутрішнього ринку, трудової та підприємницької активності населення;   – Реформування освіти, охорони здоров’я, соціального захисту. Недоліки:             – Поглиблення демографічного спаду. Населення Європи стрімко зменшується, це тягне за собою кризу в економіці (скорочення кількості робочої сили, фінансів), отже впаде й рівень життя.  [8]     – Проблема незаконної міграції та відтоку кадрів. З відкриттям кордонів для вільного руху людей,існує ризик того, що багато людей, особливо молоді відправляться у пошуки краще оплачуваної роботи у більш розвинених країнах. Щоб не відбувався відтік «мізків» з країни, вона має створювати робочі місця, та умови роботи,наближені до умов ЄС. Культурні переваги вступу в ЄС:        – Поширення української культури в країнах ЄС. Культурний обмін створює можливість взаємного ознайомлення і запобігає конфліктам, також має цінність і значення культурних звичаїв для охорони навколишнього середовища. [6]          Недоліки інтеграції у галузі культури:       – Розмивання національної самобутності України. В Європі триває процес виникнення європейської ідентичності, коли значна частина населення починає вважати себе жителями Європи. Особливо це стосується молодого покоління. ЄС характеризується невпинними глобалізаційними процесами і це може призвести до виникнення єдиного європейського суспільства зі спільною мовою, ідеологією, культурою, в якому може не залишитися місця нації та народу, як це відбулося у США, які переварили безліч народів в одну американську націю.

– Поширення української культури в країнах ЄС – Україна буде мати безперечну користь від інтеграції до європейських культур, багатих на культурне та історичне минуле, не лише для збагачення власної культурної спадщини, а й для поширення своєї культури в країнах ЄС.    У підсумку можна сказати, що вступ України до ЄС принесе більше переваг ніж недоліків. Інтеграція до Європейського Союзу є шансом для України остаточно перетворитися на стабільну державу, яка володіє незаперечними перспективами на майбутнє. В сучасному глобалізованому суспільстві, найбільшу вигоду отримують саме ті країни, які об'єднують свої зусилля заради досягнення спільних інтересів та високих показників розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. РОЛЬ ТЕРОРИЗМУ У СУЧАСНОМУ СВІТІ

Серед усіх сучасних глобальних проблем особливо гостро стоїть проблема тероризму. Тероризм охоплює не тільки політичну чи економічну площину суспільного життя, він торкається, передусім, моральних та етичних вимог людства.

Тероризм (від лат. terror жах) – суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому невинних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей.  [3]

Терористична діяльність у сучасних умовах характеризується такими ознаками:

–широким розмахом;           –відсутністю чітко виражених державних кордонів, наявністю зв’язку і взаємодії з міжнародними терористичними центрами та організаціями;   – жорстокою організаційною структурою, яка складається з керівної і оперативної ланок, підрозділів розвідки, контррозвідки;     – суворою конспірацією і ретельним вибором кадрів;      – якісним технічним оснащенням, яке конкурує, а то й перевищує оснащення урядових військ.

На сьогодні терористичні дії в більшості випадків носять яскраво виражений антигуманний характер, їх відрізняє збільшення замахів на життя та здоров'я людей при зменшенні посягань на матеріальні об'єкти; зростання числа вбивств на замовлення; збільшення людських жертв в окремих терористичних актах; посилення жорстокості та зухвальства у діях терористів.  [5]

Сучасний тероризм – це потужні структури з відповідним оснащенням. Приклади Афганістану, Таджикистану, Косово Чечні показують, що сучасний тероризм здатен вести диверсійно-терористичну війну, брати участь у масштабних збройних конфліктах.

Одним із відомих палестинських ісламських терористичних рухів є «Хамас» («Рух ісламського опору»). Цей рух було створено в Секторі Газу в грудні 1987 року, засновниками руху виступили радикально налаштовані представники гілки «Братів-мусульман», однієї з найбільших ісламістських організацій, яка базувалася в Єгипті. Назва «Хамас», яка перекладалася як «старанність», одночасно являла собою абревіатуру для «Руху ісламського опору» (Harakat al-Muqawama al-Islamiya). Рух виступив за визволення не лише сектора Газа і Західного берега річки Йордан, які перейшли під контроль Ізраїлю в 1967 році, але і інших територій, які вважаються палестинськими.  [4]

«Хамас» визнаний терористичною організацією Євросоюзом, Ізраїлем, Канадою, США і Японією, а також заборонений в Йорданії.

У структуру терористичної організації «Хамас» входять:

–  Бригади «Ізз ад-Дін аль-Касам» –  «військове крило» Хамас, що мають своїх лідерів (наприклад, Абу Закарія аль-Джамал) та ведуть безпосередні бойові дії.

–  «Виконавчі сили» –   підрозділ Хамас, що виконує поліцейські функції в Секторі Газу.

Крім військово-терористичного і політичного крила, в організації «Хамас» є і благодійний сектор.

Рух фінансується палестинськими емігрантами, Іраном і приватними спонсорами з Саудівської Аравії та інших арабських держав. Певна діяльність по збору коштів має місце в Західній Європі і Північній Америці.[3]

Частково популярність організації «Хамас» серед палестинців пояснюється створеною нею системою соціального обслуговування на території Палестинської автономії. Частина підрозділів «Хамас» діють відкрито, через мечеті і установи соціального обслуговування, вербуючи нових членів, збираючи кошти, організовуючи акції і поширюючи пропагандистські матеріали.

«Хамас» веде активну ідеологічну роботу серед палестинського населення і за кордоном. Наприклад, на початку 2006 року відкрився дитячий сайт «Хамас», на якому прославляються підлітки-шахіди (терористи-смертники) і містяться заклики до дітей «встати на шлях шахіда».[5]

У світі, однак, «Хамас»  більш відомий своїм бойовим крилом. З початку бойовики «Хамас» організовували сотні терактів, значна частина яких були попереджені. Теракти включали головним чином вибухи терористів в місцях скупчення мирного населення, а також обстріл ізраїльських доріг та міст з мінометів, легкої стрілецької зброї і ракетами.  Отже, у підсумок можна сказати, що тероризм явище досить складне, різнопланове, динамічне. Проблема тероризму – являється світовою проблемою, національних масштабів.  На сучасному етапі, зусилля світової дипломатії зосереджені навколо створення такої системи безпеки, яка б гарантувала стабільність у світі і була б здатна реагувати на нові ризики і загрози, найбільш небезпечним з яких є загроза міжнародного тероризму. Масштаби поширення тероризму прийняли такий характер,що жодна країна світу не має повних гарантій від здійснення на її території терористичних актів у його протидію має стати міжнародне співробітництво у спільній боротьбі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Розглянувши 3 питання у своїй роботі, два з яких безпосередньо стосувалися України, можу сказати, що наша країна переживає не найкращі часи.