Політичні вибори як чинник суспільної стабільності

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Національний  університет „ Острозька академія ”

Гуманітарний  факультет

ЕСЕ

 «Політичні вибори як чинник суспільної стабільності»

Виконала:

студентка групи У-21

Дармопук Соломія

Викладач:

Мозоль М. Л.

Острог, 2012

 
Політичні вибори як чинник суспільної стабільності  
                                                             

                                                                Нехай загальне голосування має свої    
                                                            темні сторони, але все-таки це єдиний 
                                                            спосіб розумного правління, бо являє  
                                                            собою міць, переважаючу грубу силу. 
                                                                                                В.Гюго.                                                                                                                                                         

Питання про  політичні вибори є доволі актуальним зараз. Нещодавно в Україні відбувались  парламентські вибори... Наслідки їх уже можна активно обговорювати.

Цікаво, а чи змінилось  щось? Це запитання задає собі кожен  хто проявив активну громадську позицію у виборчій гонці. Про  вибори зараз багато дискусується, проте ми забули  елементарне , про  першопоходження їх.  Кожен для  себе задає питання, а що ж таке вибори? Варто повернутись до історії , а тут ми побачимо багато цікавих і не відомих нам фактів. Отож, якщо відкрити всесвітньовідому мережу Вікіпедію , то побачимо, що "Ви́бори — передбачена конституцією та законами форма прямого народовладдя, за якою шляхом голосування формуються представницькі органи державної влади та місцевого управління (самоврядування)".  Для осягнення чиннику впливу виборів на суспільство потрібно зрозуміти саму сутність поняття "вибори". Відкривши будь-яку газету із виборчими лозунгами ми побачимо опитування респондентів із різних областей та різних соціальних станів. 
 Прочитавши їх ми побачимо песимістичні думки щодо покращення стабільності після обрання нових депутатів. Зараз поняття вибори заангажоване, а повернемось у далеке минуле. Вибори були успішним способом волевиявлення громадян. Найдавнішими проявами активної громадської позиції є Народні збори, де кожен міг висловлювати свою думку. Це було ще в часи первіснообщинного ладу, де на загальних зборах роду обиралися старійшини, пізніше — і воєначальники. Для прийняття рішень під час народних зборів різні народи використовували різні способи голосування. У стародавніх Греції та Римі громадяни голосували піднятими руками або кидали у величезний глек чорні і білі боби. У Великому Новгороді голосували криком. Звідси походить саме поняття «голосувати» — подавати голос, кричати. Перемагав на виборах той кандидат, за якого голосніше кричали. На Запорізькій Січі, голосуючи, козаки кидали шапки на купи — «за» і «проти». З часом процедура виборів ускладнилась, і я вважаю, що чим більше "форматувалась" виборча система , тим меншу популярність і довіру отримувала вона від суспільства. 
   Для мене вибори є не тільки формою прямого народовладдя, одним із їхніх завдань є виокремлення  шарів  суспільства, тобто відділення  еліти від нижчого шару. Вибори є національними процесом, що формує політичне ядро нації та визначає політичного лідера. Тому  вибори постають не тільки як індикатор рівня національної інтеграції, а ще й самі певним чином впливають на національно-інтеграційний процес, підсилюючи або навпаки, гальмуючи його. Найбільш показовими, я вважаю,  у цьому плані є вибори народних депутатів та вибори Президента України. Що ж до місцевих виборів, то вони радше пов‘язані із виконанням завдань розвитку інституту самоврядування, аніж із активним волевиявленням громадян. 
    Сучасна "інформаційна революція" зробила примітивним потреби суспільства, вона звузила їх до таких ознак як стабільного курсу валюти і грошових заощаджень у банках. Звісно опустити руки і плисти за течією значно простіше, ніж займати активну громадську позицію  у соціумі, зневірення у наших депутатах досягло свого епогею, і питання чи варто щось змінювати надзвичайно актуальне на даний час. Головним завданням виборів повинний стати не черговий піар купи можновладців, а новий  крок до досконалості України, до формування її справжньої незалежності. Зміна депутатів не буде головним чинноком стабільності, але це стимулюватиме хоча б мінімальному  розвитку  суспільних відносин і відродить оту втрачену надію у світле майбутнє. 
   Отож, будьмо активними громадянами нашої України, і пам'ятаймо,що саме ми творимо її долю.

Список  використаної літератури

 
1.Гелей С., Пастушенко Р., Рутар С. Українська політологія: Навчальний посібник. — Львів, 1996. — Ч. II. 
2.Потульницький В. Теорія української політології: Курс лекцій. — К., 1993.