Політологія: структура та функції, методологія, закони та категорії

Категорії політології в узагальненій формі виражають основний зміст та ознаки політичних явищ і виступають результатом пізнання політичної сфери соціального життя. Зміст об'єкта й предмета політології знаходить відображення в системі категорій і понять.

Категорії політології:

• політика,
• політичні інтереси,
• політичні цінності,
• політична боротьба,
• політична влада,
• політичний режим,
• політична демократія,
• свобода,
• політична свідомість,
• політична ідеологія,
• політична культура,
• державний лад,
• політичний інститут,
• держава,
• політична система,
• політична організація,
• суб'єкт політики,
• політичні відносини,
• політична думка,
• політична діяльність,
• політичне рішення,
• політичний процес,
• політичний конфлікт,
• політичне лідерство,
• політична соціалізація та ін.

Крім того, в політології широко використовуються поняття і категорії  суміжних з нею наукових дисциплін.

Отже, в сучасній світовій політичній науці виокремлюють загальні функції політики, які виступають у цивілізованому суспільстві на перше місце (підтримка суспільного порядку, гарантії свободи й гідності громадян, уникнення конфліктів, забезпечення соціальної злагоди). Це зумовлює мету й завдання політичної освіти як складової формування політичної свідомості та культури громадян, їх ціннісних орієнтацій та настанов.

Політична освіта спрямована на надання  політиці гуманістичного характеру, отримання  виявів у політичній діяльності егоцентричності, нетерпимості, ідеологізації, раціоналізму. Розв'язанню цих завдань і покликана сприяти сучасна політична наука.

Література

1. Бебик В. M. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика: [Монографія]. – К., 2000.
2. Білоус А. Політико-правові системи: світ і Україна. – К., 1997.
3. Бодуен Ж. Вступ до політології. – К., 1995.
4. Брегеда А. Ю. Політологія: Навч. метод, посібник для самост. вивч. дисц. – К., 1999.
5. Базар І. M. Політична етнологія як наука: історія, теорія, методологія, праксеологія. - К., 1994.
6. Гаєвський Б. Українська політологія. – К., 1995.
7. Гаєвський Б. Філософія політики. – К., 1993.
8. Гальчинський А. Кінець тоталітарного соціалізму, а що далі? – К., 1996.
9. Гелей С., Рутар С. Основи політології. -Львів, 1996.
10. Гелей С. Д., Рутар С. М. Основи політології. Навч. посібник. – К., 1999.
11. Пірен M. I. Етнополітика. – К., 1997.
12. Потульницький В. Історія української політології. – К., 1992.

Політологія, як будь-яка гуманітарна наука, виконує такі функції:

1. Описову, суть якої полягає в констатації фактів політичної реальності, на підставі чого можна отримати відповідь, якою є ця реальність.
2. Пояснювальну, що дає змогу зрозуміти суть політичних явищ, причини їх виникнення, закономірності функціонування. Пояснювальна функція дає відповідь на запитання: чому саме ці, а не інші факти мають місце в політичній реальності.
3. Прогностичну функцію, яка зводиться до передбачення політичної дійсності у майбутньому (наприклад, прогнози щодо успіху на виборах).
4. Інструментальну функцію, яка полягає в розробці певних проектів прийняття рішень для досягнення конкретного політичного результату;
5. Ідеологічну функцію, яка орієнтує на вибір певної системи ідеологічних цінностей. Вона дає змогу зрозуміти, яким чином уникнути фальшивих, безглуздих ціннісних орієнтацій.

Крім названих, можна виділити виховну, методологічну, аксеологічну та інші функції. Велике значення у  формуванні політичної свідомості людей, що включаються до сфери владних відносин, має функція соціалізації. Вона сприяє інтеграції індивідів у політичне співтовариство на основі загальноприйнятих норм і стандартів політичної поведінки, підвищує рівень компетентності й раціоналізує їхню політичну поведінку.

Варто визнати, що значення і  роль тих чи інших функцій можуть змінюватися в залежності від  конкретних політичних умов, рівня розвитку наукових знань, політичних пріоритетів.

Політологія тісно взаємодіє  з багатьма суспільними, гуманітарними  науками (економічною теорією, соціологією, філософією, правом, етикою та ін.), її роль в українському суспільстві зростає, оскільки збільшується потреба в ґрунтовному вивченні теорії політики, її здійсненні на практиці багатьма суб'єктами.

Про місце політології  в системі наук про політику дає уявлення наступна схема: 

Політологія, чи політична  наука, належить до таких наук, знайомство з якими входить у необхідний комплекс умов формування особистості. Знати політичний устрій суспільства  означає вміти орієнтуватися  в складному ланцюзі взаємозв'язків  різних боків громадського життя, з якими зв'язані держава і політична влада.

Чи можна говорити про  громадянство людини, якщо вона не знає конституцію своєї країни, права  людини і громадянина, повноваження і функції різних державних органів?

Вивчення політології  дозволяє прилучитися до таких важливих компонентів громадянської культури, як:

• наукові уявлення про відносини між громадянами, громадянином і суспільством;
• випробування себе у громадянських відносинах, способи діяльності, практичні уміння, моделі громадянської поведінки, схвалені суспільством;
• громадянські ціннісні орієнтації і, насамперед, цінності, що наводяться Конституцією України, включаючи ставлення до людини, її прав і свобод як вищої цінності, громадянський мир і згоду;
• досвід самостійного рішення різноманітних проблем, що виникають у приватному і публічному житті громадянина як суб'єкта громадянського суспільства.

Усе це буде сприяти формуванню громадянської позиції майбутнього  фахівця, його самореалізації в умовах зростаючої ролі економічного, політичного, світоглядного вибору.