Вплив технологій інформаційної війни на розвиток міжнародних відносин
Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Мая 2013 в 14:03, дипломная работа
Описание работы
Застарілі ідеології ведення війн четвертого покоління (Велика Вітчизняна війна, війни в Чечні) та п’ятого покоління (з застосуванням ядерної зброї) змінюються на ідеологію ведення війн шостого покоління, яка характеризується наступними основними постулатами (згідно зі стратегічною концепцією США «Спільна перспектива-2010»): — перемога полягає зовсім не в захопленні території противника; — застосування ядерної зброї зовсім не є найвагомішим аргументом; — цілком достатньо для досягнення цілей війни заподіяти противнику непоправної шкоди, застосовуючи високоточну зброю для руйнування найважливіших об’єктів або комунікацій (інфраструктури управління);
Розділ I. Аналіз технологій ведення інформаційних війн 1.1. Проблеми класифікації інформаційних війн _________________________9 1.2. Інструментарій ведення інформаційної війни ________________________18
Розділ ІІ. Вплив інформаційних війн на розвиток міжнародних відносин 2.1. Національні системи здійснення спеціальних інформаційних та психологічних операцій в США ______________________________________23 2.2. Аналіз ведення інформаційних війн в західноєвропейських країнах (Німеччина та Франція)______________________________________________37
Розділ ІІІ. Особливості ведення інформаційних війн в Україні 3.1. Інформаційна безпека України: проблеми і перспективи _______________42 3.2. Аналіз методів ведення інформаційних війн _________________________49
Схематично модель інформаційної
війни повинна базуватися на
наступних складових:
Багатоцільовий об’єкт для подальшого комунікаційного резонансу: у ньому повинні бути зацікавлені різні прошарки населення. Наприклад: невиплата заробітної плати, корупція, де проблеми торкаються різнорідних соціальних груп, що наприкінці може призвести до їх об’єднання.
У якості „динаміку” для масової свідомості використовується однорідна група населення, яка чітко не залежить від існуючої влади, наприклад, студенти, пенсіонери. Незвичні події можуть зближувати якусь професійну групу тимчасово. Однорідна група населення сильніше відчуває вплив конформізму, тобто зміна поведінки чи переконань під впливом групи. „Встановлено, що групи чисельність яких складає п’ять осіб мають найбільший рівень конформізму, який потім суттєво не змінюється”. [22] Вплив людей із інших груп на нас не є таким великим, як погляди осіб, що належать до іншої групи. Виокремлюються нормативні та інформаційні джерела конформізму. Нормативний конформізм – повторення моделей масової поведінки, оскільки важко реалізувати поведінку, яке б суперечило очікуванням оточення. Інформаційний конформізм реалізується у неоднозначній ситуації, коли людина намагається отримати інтерпретацію дійсності від інших. «Конформизм проявляется чаще тогда, когда человек чувствует себя некомпетентным, когда задание достаточно трудное или испытуемый старается избежать ошибки».[22]
Опосередкованість мети: як правило, критика не йде до влади прямо, а лише опосередковано, саме з цієї причини влада не може не підтримати народного волевиявлення, яке направлено до іншої мети.
Усний канал: через часту заблокованість офіційних каналів комунікації розповсюдження інформації здійснюється усними каналами. В рамках усного каналу починають працювати інші параметри впливу, до яких владні структури слабо підготовлені. У цій області присутні таку явища, як розрізнення ф<span class="das