Чинники, що зумовлюють виникнення ризикової ситуації для підприємства

Ризик-менеджмент має свою систему евристичних правил і прийомів для ухвалення рішення в умовах ризику:

• Не можна ризикувати більше, ніж це може дозволити власний капітал.
• Завжди треба думати про наслідки ризику.
• адуманног рішення приймається лише при відсутності сумніву.
• Не можна ризикувати великим заради малого.
• При наявності сумніву приймаються негативні рішення.
• Не можна думати, що завжди існує тільки одне рішення, можливо, що є й інші варіанти.

Стратегія ризик-менеджменту – це мистецтво управління ризиком у невизначеній господарській ситуації, засноване на прогнозуванні ризику і прийомів його зниження. Ця стратегія включає правила, на основі яких приймаються ризикові рішення і способи вибору їхнього варіанту.

У стратегії ризик-менеджменту застосовуються наступні правила: 
- максимум виграшу,

• оптимальна імовірність результату,
• оптимальне коливання результату,
• оптимальне сполучення виграшу і величини ризику.

адуманного місце в оцінці підприємницького ризику займають аналіз і прогнозування можливих втрат ресурсів при здійсненні підприємницької діяльності. Мається на увазі не витрата ресурсів, об'єктивно обумовлена характером і масштабом підприємницьких дій, а випадкові, непередбачені, ад потенційно можливі втрати, що виникають внаслідок відхилення реального ходу підприємництва від адуманного сценарію.

Щоб оцінити імовірність тих або інших втрат, обумовлених розвитком подій по непередбаченому варіанту, слід насамперед знати усі види втрат, пов'язаних з підприємництвом, і вміти заздалегідь обчислити їх кількісно або оцінити їх ймовірність. При цьому природне бажання оцінити кожний з видів втрат у кількісному вимірі і вміти звести їх воєдино, що, на жаль, далеко не завжди вдається зробити. Тут треба мати на увазі одну важливу обставину. Випадковий розвиток подій, що чинить вплив на хід і результати підприємництва, здатний приводити не тільки до втрат у виді підвищених витрат ресурсів і зниження кінцевого результату. Він може викликати збільшення витрат одного виду ресурсів і зниження витрат іншого виду, тобто поряд з підвищеними витратами одних ресурсів може спостерігатися економія інших. Якщо випадкова подія двояко впливає на кінцеві результати підприємництва, має несприятливі і сприятливі наслідки, то при оцінці ризику треба в однаковій мірі враховувати і ті, і інші. Інакше кажучи, при визначенні сумарних можливих втрат варто віднімати з розрахункових втрат супровідний їхній виграш.

5.  Висновки

Під "ризиком" прийнято розуміти імовірність (загрозу) втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоодержання доходів чи появи додаткових витрат у результаті здійснення певної виробничої і фінансової діяльності. Ризики бувають чисті і спекулятивні. Чисті ризики означають можливість одержання збитку чи нульового результату. Спекулятивні ризики виражаються в можливості одержання як позитивного, так і негативного результату. Форсуючи розвиток бізнесу чи приступаючи до реалізації великого, стратегічно важливого для розвитку фірми проекту, необхідно враховувати як внутрішні, так і зовнішні впливи, здатні зробити вирішальний вплив на кінцевий результат. Центральною діючою особою ризик-менеджменту є суб'єкти ризику. У практиці суб'єктами ризику називають тих, хто приймає ризик на себе і(чи) управляє зміною імовірності реалізації чи розміром можливого збитку. Будь-який бізнес завжди функціонує в умовах певного навколишнього середовища. При цьому під навколишнім середовищем варто розуміти не тільки природні ресурси, але і правове поле, фінансове середовище, нормативну базу і т.д. Невизначеність є як джерелом прибутку для бізнесу, так і джерелом ризику для підприємства, насамперед ризику банкрутства.

6. Література

1. Бpигхем, Юджин, Гапенски, Луис. Финансовый менеджмент: Полн. куpс: В 2 т. / Ин-т “Откpытое о-во”; Пеp. с англ. под pед. В. В. Ковалева; [Пеp. с англ. В. А. Буpовцева и дp.]. — Спб.: Экон. шк.: Санкт-Петеpбуpг. ун-т экономики и финансов: Высш. шк. экономики, 1998.
2. Балабанов И.Т. Риск-менеджмент.- М.:Финансы и статистика, 1996.- 187,[1] с.
3. Бернар Коллас. Управление финансовой деятельностью предприятия./Пер. с франц. М.: Финансы, 1997.
4. Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. — К.: МП «ИТЕМ лтд»: СП «АДЕФ-Украина», 1996. — 534 с.: ил., табл.
5. Вітлінський В. В., Наконечний С. І., Шарапов О. Д. Економічний ризик і методи його вимірювання: Підручник. - К.: ІЗМН, 1996. - 400 с.
6. Зятковський І. В. Фінанси підпpиємства в pозpахунках. — Теpнопіль: [Т-во »Полігpафіст»], 1998. — 151 с.: табл.
7. Лапуста М.Г., Шаpшукова Л.Г. Риски в пpедпpинимательской деятельности: [Учеб. пособие].- М.: ИHФРА-М, 1998.- 223 с.