Фінансові операції, які підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу

 За наявності рішення  уповноваженого державного органу  про скасування державної реєстрації  юридичної особи або державної  реєстрації суб'єкта підприємницької  діяльності — фізичної особи,  визнання в установленому порядку  юридичної особи фіктивною або  оголошення фізичної особи померлою  чи визнання безвісно відсутньою  банк закриває рахунок такої  особи і невідкладно надає  інформацію спеціально уповноваженому  органу виконавчої влади з  питань фінансового моніторингу  щодо такого рахунку та не  перераховує чи іншим шляхом  не розпоряджається коштами на  цьому рахунку до отримання  розпоряджень зазначеного органу. У випадку ненадходження протягом  семи робочих днів зазначених  розпоряджень або рішення суду  стосовно вжиття чи невжиття  заходів щодо цих коштів банк  вирішує пов'язані з ними питання  відповідно до законодавства  України. 
   Згідно з вищезазначеним Положенням Національного банку України для забезпечення належної реалізації функцій суб'єкта первинного фінансового моніторингу банк створює Програму ідентифікації і вивчення клієнтів банку, яка насамперед має включати:  

 а) порядок здійснення  ідентифікації клієнта під час  встановлення відносин з ним;  

 б) заходи щодо уточнення  інформації про клієнта та  порядок їх проведення; 
   в) порядок забезпечення документального фіксування інформації про клієнта; 
   г) порядок та критерії класифікації клієнтів відповідно до оцінки ризику здійснення ними операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;  

 ґ) порядок проведення  заходів щодо перевірки інформації  про клієнта або особу, яка  діє від його імені, у разі  виникнення сумніву щодо її  достовірності, з урахуванням  ризику проведення таким клієнтом  операцій з легалізації доходів,  одержаних злочинним шляхом;  

 д) заходи щодо додаткового  вивчення клієнта та порядок  їх проведення. 
     Порядок надання Уповноваженому органу інформації про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, встановлюється відповідно Національним банком України — для банків. 
   Надання інформації суб'єктами первинного фінансового моніторингу Уповноваженому органу в установленому порядку не є порушенням банківської або комерційної таємниці.   

 Суб'єкти первинного  фінансового моніторингу, їх посадові  особи та інші працівники не  несуть дисциплінарну, адміністративну,  цивільно-правову та кримінальну  відповідальність за надання  Уповноваженому органу інформації  про фінансову операцію, якщо  вони діяли в межах Закону, навіть якщо такими діями заподіяно  шкоду юридичним або фізичним  особам, та за інші дії, пов'язані  з виконанням Закону.  

 Працівникам суб'єктів  первинного фінансового моніторингу,  які надіслали Уповноваженому  органу повідомлення про фінансову  операцію, що підлягає згідно  з Законом фінансовому моніторингу,  забороняється повідомляти про  це осіб, які здійснюють фінансову  операцію, та будь-яких третіх  осіб. 
     У випадку, коли у працівників суб'єкта первинного фінансового моніторингу, який здійснює фінансову операцію, виникають мотивовані підозри, що фінансова операція здійснюється з метою легалізації (відмивання) доходів, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний надавати Уповноваженому органу інформацію про таку фінансову операцію.  

 У випадку, коли суб'єкти  первинного фінансового моніторингу,  які здійснюють фінансові операції, підозрюють або повинні були  б підозрювати, що такі фінансові  операції пов'язані, мають відношення  або призначені для фінансування  терористичної діяльності, терористичних  актів чи терористичних організацій, вони зобов'язані негайно повідомити про такі фінансові операції Уповноважений орган та правоохоронні органи, визначені законодавством. 
   Інформація, що передається згідно з вимогами цього Закону, є такою, що має обмежений доступ. Обмін зазначеною інформацією, її розкриття та захист Уповноваженим органом, суб'єктами первинного фінансового моніторингу, органами виконавчої влади та Національного банку України, які відповідно до законодавства забезпечують регулювання та нагляд за діяльністю суб'єктів первинного фінансового моніторингу, здійснюється відповідно до законодавства.  

 Фінансова операція, що  підлягає обов'язковому фінансовому  моніторингу, щодо якої отримана  інформація, обліковується Уповноваженим  органом. Порядок взяття на  облік фінансової операції, що  підлягає обов'язковому фінансовому  моніторингу, встановлюється Кабінетом  Міністрів України. 
   Суб'єктом державного фінансового моніторингу (за винятком Уповноваженого органу), що відповідно до законодавства виконує функції регулювання та нагляду за банками як суб'єктами первинного фінансового моніторингу, відносяться Національний банк України, який зобов'язаний: вимагати від суб'єктів первинного фінансового моніторингу виконання завдань та обов'язків, передбачених Законом; проводити перевірку стану організації професійної підготовки працівників та керівників підрозділів, відповідальних за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, вживати заходів, передбачених Законом; під час здійснення нагляду перевіряти виконання вимог актів законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму, вживати в установленому законодавством порядку заходів, передбачених Законом; забезпечувати зберігання інформації, одержаної від суб'єктів первинного та державного фінансового моніторингу і правоохоронних органів. 
   
   Положенням Національного банку України про здійснення банками фінансового моніторингу визначено порядок реєстрації фінансової операції та надання інформації Державному комітету з фінансового моніторингу. Передбачено, що аналіз фінансових операцій з метою виявлення таких, що відповідно до законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, підлягають фінансовому моніторингу, здійснюється працівниками банку перед їх проведенням, а також у подальшому в процесі обслуговування клієнта. Якщо працівник банку з'ясує, що фінансова операція підлягає фінансовому моніторингу, то він не пізніше 12 години наступного робочого дня відповідно до внутрішніх процедур банку повідомляє про це відповідальному працівнику (особі, яка виконує його функції), який приймає рішення про потребу реєстрації цієї операції. Внутрішніми процедурами банку, які регламентують порядок повідомлення працівником банку (філії) відповідальному працівнику (особі, яка виконує його функції) про виявлену операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, має забезпечуватися фіксування надходження такого повідомлення до відповідального працівника (отримання відповідальним працівником такого повідомлення) та прийнятого ним рішення щодо реєстрації цієї операції. Реєстрація фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, здійснюється у відповідному реєстрі, який формується та ведеться банком (філією) і є електронним документом визначеної структури. Формат і структура реєстру та порядок реєстрації фінансових операцій у реєстрі визначаються відповідальним працівником банку (філії) з урахуванням вимог цього Положення. 
   За результатами вжиття заходів щодо з'ясування суті та мети проведення клієнтом операції, яка підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, дані про цю операцію доповнюються інформацією про прийняте відповідальним працівником рішення стосовно проведення або відмови в її проведенні; надання або ненадання Уповноваженому органу інформації про цю операцію. 
   Рішення про надання або ненадання Уповноваженому органу інформації про фінансову операцію, яка підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, приймається відповідальним працівником банку або філії відповідно до внутрішніх процедур банку, встановлених у Правилах внутрішнього фінансового моніторингу банку, не пізніше 10 робочих днів з дня реєстрації такої операції.   

 Положення, що стосуються  реалізації банками своїх обов'язків  як суб'єктів первинного фінансового  моніторингу, містяться також  і у нормативно-правових актах,  які визначають порядок здійснення  конкретних операцій. Зокрема, відповідно  до пункту 2.17 Інструкції про безготівкові  розрахунки в Україні в національній  валюті, затвердженої постановою  Правління Національного банку  України № 22 від 21.01.2004 р., якщо  банк відмовляє клієнту у виконанні  платіжного доручення за операцією,  яка містить ознаки такої, що  підлягає фінансовому моніторингу,  то таке платіжне доручення  клієнта банк повертає йому  без виконання. Банк, повертаючи  таке платіжне доручення в  день надходження, має зробити  на його зворотному боці напис  про причину повернення документа  без виконання (з обов'язковим  посиланням на частину 2 статті 7 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” та на цей пункт) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця, відповідального працівника, який приймає рішення щодо віднесення операції клієнта до операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, та відбитком штампа банку). 
   Згідно з пунктом 11.13 вказаної Інструкції якщо операція містить ознаки такої, що підлягає фінансовому моніторингу, то банк може відмовити клієнту у виконанні електронного розрахункового документа/дистанційного розпорядження, переданого по телефону. Банк повідомляє клієнта засобами системи про причину відмови у виконанні електронного розрахункового документа/дистанційного розпорядження.

3. Аналіз використання  первинного фінансового моніторингу  у банках

Упродовж  2011 року Національним банком України виконано всі заходи, передбачені спільним з Урядом Планом заходів на 2011 рік із запобігання та протидії легалізації кримінальних доходів.

Представник Національного банку України  у складі делегації України взяв участь у 3 засіданнях БАТЕ та 3 Пленарних  засіданнях Комітету експертів Ради Європи із взаємної оцінки заходів  протидії відмиванню коштів. За результатами здійснених заходів вдалося досягти  позитивної динаміки у вирішенні  відповідних питань, зокрема щодо виключення України з оприлюдненого  ГАТГ переліку юрисдикцій, які мають  стратегічні недоліки у сфері  боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму

У рамках імплементації вимог Закону України  «Про банки і банківську діяльність»  та Закону України «Про запобігання  та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму» Національним банком України впродовж 2011 року розроблено та прийнято 4 відповідні нормативно-правові  акти:

• постанову Правління Національного банку України від 31.01.2011 р. № 22, якою внесено зміни до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.05.2003 р. № 189;
• постанову Правління Національного банку України від 15.06.2011 р. № 192, якою затверджено Положення про застосування Національним банком України санкцій за порушення законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
• постанову Правління Національного банку України від 20.06.2011 р. № 197, якою затверджено Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (далі - Постанова № 197);
• постанову Правління Національного банку України від 25.05.2011 р. № 164, якою внесено зміни до Складу реквізитів та структури файлів інформаційного обміну між спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань фінансового моніторингу та банками (філіями), затверджених постановою Правління Національного банку України від 04.06.2003 р. № 233.

Для   належного   методологічного   забезпечення   діяльності   суб'єктів первинного фінансового  моніторингу та попередження порушень вимог відповідного законодавства  Національним банком України надавалися роз'яснення з питань здійснення фінансового моніторингу, організовувалися освітні заходи, а також приймалася участь у відповідних заходах.

Для забезпечення належного нагляду за дотриманням  банками законодавства з питань запобігання легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму  на щорічній основі з урахуванням  оцінки ризиків у вказаній сфері  протягом 2011 року фахівцями Національного  банку України було проведено 206 виїзних перевірок банківських  установ (194 планових та 12 позапланових) щодо дотримання ними вимог відповідного законодавства. За результатами виявлених  порушень були застосовані адекватні  заходи впливу/ санкції.

Крім  того у 2011 році згідно з Постановою № 197 запроваджено проведення безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу. Вказане нововведення забезпечило підвищення оперативності та гнучкості у прийнятті відповідних рішень. Такий інструмент дозволив скоротити часовий проміжок між виявленням порушень банківськими установами законодавства у відповідній сфері та реагуванням з боку регулятора.

Упродовж  2011 року банки України на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму забезпечили надання до Спеціально уповноваженого органу більше 1 млн. повідомлень про фінансові операції, які стали об'єктом фінансового моніторингу.

Висновок

Фінансовий моніторинг – сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу.

З метою запобігання використанню банківської системи для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування теро-ризму постановою Правління Національного Банку України від 14.05.2003 №189 затверджене Положення про здійснення банками фінансового моніторингу.  

Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу (із змінами та доповненнями) установлюються загальні вимоги НБУ, зокрема,  щодо  порядку:

• виявлення  та  реєстрації банками фінансових операцій, що підлягають   фінансовому моніторингу, стосовно яких є достатні підстави  підозрювати, що вони пов'язані, стосуються або призначені для фінансування  тероризму;
• ідентифікації, вивчення та класифікації клієнтів  з  урахуванням установлених   банком  критеріїв ризиків;
• надання банками Державній  службі  фінансового моніторингу України  інформації  відповідно  до  вимог  законодавства  України  з  питань запобігання  легалізації (відмиванню) доходів, одержаних  злочинним шляхом, або  фінансуванню тероризму;
• забезпечення управління  ризиками  легалізації  (відмивання)  доходів, одержаних        злочинним шляхом, або фінансування тероризму;
• зупинення, поновлення  фінансових  операцій  та  виконання  рішень  (доручень,  запитів)  Державної служби фінансового моніторингу України;
• погодження призначення та звільнення відповідального працівника банку.

Список використаної літератури

1. Закон України “ Про запобігання протидії легалізації (відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом ”.
2. Закон України “ Про банки та банківську діяльність”.
3. Постанова Національного банку України N 189 від 14.05.2003      «Положення про здійснення банками фінансового моніторингу»
4. Ю. В. Ващенко/ Банківське право / Центр навчальної літератури, 2006 р.
5. Звіт Національного банку України за 2011 рік.