Контрольна робота з «Фінансовий менеджмент»

Міністерство освіти і науки України

Центр заочної та вечірньої форми навчання

Економічний факультет

Кафедра фінансів

 

 

 

 

 

 

                                         Контрольна  робота

з дисципліни «Фінансовий менеджмент»

 

 

                                                  

                                                                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

М.Дніпропетровськ

Варіант № 3.

Зміст

1.Взаємодія коротко і довгострокових аспектів фінансової політики підприємства.

2. Основні функції та  принципи побудови системи фінансового  контролінгу.

3. Моделі стратегії управління  активами підприємства

4. Тестова частина

5.Розрахункова частина

Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Взаємодія коротко і довгострокових аспектів фінансової політики підприємства.

Фінансова політика - це форма реалізації економічної стратегії фірми у сфері фінансів. Отже, фінансова політика багато в чому підпорядкована завданням економічної політики підприємства . Фінансова політика охоплює знаходження і розподіл капіталу, фінансову комунікативність і аналітично- контрольну сферу діяльності. Вона повинна відповідати певним принципам і вимогам і бути науково обґрунтованою, раціональної, гнучкою, адекватної економічної стратегії підприємства, його фінансового та ринкового становища та ін. Тільки в цьому випадку вона сприяє реалізації поставлених перед підприємством задач. Для реалізації фінансової політики, успішного проведення її в життя потрібен відповідний фінансовий механізм , являє собою сукупність способів організації фінансових відносин, застосовуваних суспільством з метою забезпечення сприятливих умов для економічного і соціального розвитку. Він повинен включати в себе як перелік форм і методів організації фінансових відносин, так і способи їх кількісного визначення . Поєднання названих елементів утворює конструкцію фінансового механізму , що приводиться в рух шляхом встановлення кількісних параметрів кожного елемента, тобто певних ставок і норм вилучення, обсягу фондів, рівня витрат та ін .

 При реалізації фінансової політики на підприємстві, керівництво переслідує як мінімум дві мети - по перше , воно прагне до того, щоб не випускати зі своїх рук нитки все управління підприємством, а з іншого боку ставить своєю метою отримання постійного економічного ефекту. У першому випадку має місце мова про короткострокову фінансову політику, а в другому - про довгострокову (таблиця 1)

 

 

 

 

 

 

	КФП	ДФП
Загальне призначення	Реалізація поточної діяльності , управління короткостроковими фінансовими вкладеннями	Управління інвестиційною діяльністю та довгостроковими фінансовими вкладеннями
Тимчасові рамки	Один фінансовий рік або період, що дорівнює одному обороту оборотного капіталу	Як правило - кілька років, аж до повної окупності інвестиційного проекту або закінчення його життєвого циклу
Ринкова стратегія	Управління пропозицією товарів (робіт , послуг), рівнем цін і матеріальних запасів з урахуванням наявних потужностей підприємства	Управління положенням фірми на ринку за рахунок кардинальних змін у структурі виробництва і асортименті продукції
Об'єкт управління	Оборотний капітал	Основний та оборотний капітал
Можливі цілі	Забезпечення безперервного виробництва в межах наявних потужностей і ресурсів , забезпечення гнучкості поточного фінансування , генерування власних джерел фінансування	Забезпечення приросту виробничих потужностей і основних фондів відповідно до довгострокової ринковою стратегією
Критерій ефективності	Максимізація поточного прибутку	Максимізація віддачі від інвестиційного проекту

  

Таблиця 1. Порівняльна характеристика короткостроковій і довгостроковій фінансової політики підприємства.         

Проаналізувавши дані таблиці 1, стає очевидним, що довгострокова фінансова політика охоплює весь життєвий цикл підприємства (або інвестиційного проекту), який ділиться на безліч короткострокових періодів. За підсумками кожного з цих періодів (як правило - 1 календарний рік) виробляються визначення фінансового результату діяльності підприємства, здійснюється розподіл прибутку, проводяться розрахунки з податків, складається фінансова звітність. Успішність ж роботи підприємства в короткостроковому періоді, багато в чому залежить від якості розробленої ним короткостроковій фінансової політики, від здійснення комплексу заходів, спрямованих на забезпечення безперебійного фінансування поточної діяльності підприємства.  Короткострокова фінансова політика «вбудована» в довгострокову - кошти для розширення виробництва, збільшення кількості вживаного основного капіталу генеруються саме в процесі поточної діяльності, яка створює як джерело простого відтворення основних засобів (амортизацію), так і джерело їх розширеного відтворення (прибуток). У той же час саме грошові потоки від поточної діяльності формують і загальний результат, віддачу від підприємства (інвестиційного проекту) за весь період його життєвого циклу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Основні функції та принципи побудови системи фінансового контролінгу.

Фінансовий контролінг можна визначити як саморегулівну систему методів і інструментів, спрямовану на функціональну підтримку фінансового менеджменту на підприємстві шляхом концентрації контролюючих дій за основними напрямками управління його фінансами, виявлення відхилень фактичних значень контрольних показників від нормативних (планових) і вжиття оперативних заходів для нормалізації процесу управління фінансами.Таким чином, фінансовий контролінг є невід'ємною підсистемою фінансового менеджменту. Його основні функції відображено на (рис. 2.1.)

Функції фінансового контролінгу

 

Формування інформаційних каналів надходження інформації на підприємство та її обробка

Координація фінансових планів та різних функціональних систем фінансового управління

Контроль за виконанням фінансових планів

Стратегічне та оперативне фінансове планування

Методичне забезпечення фінансової діяльності та внутрішній консалтинг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Побудова фінансового контролінгу здійснюється на таких принципах:

• узгодженість цілей і завдань фінансового контролінгу із фінансовою стратегією підприємства;
• орієнтованість системи фінансового контролінгу на майбутній розвиток підприємства в конкурентному середовищі;
• необхідність координації окремих параметрів фінансової діяльності підприємствам його функціональних систем;
• відповідність методів фінансового контролінгу специфіці методів фінансового аналізу і фінансового планування, орієнтація на кількісні показники;
• гнучкість побудови системи фінансового контролінгу;
• підвищення ефективності функціонування системи раннього попередження та реагування з метою уникнення небажаних явищ в розвитку підприємства. 
  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Моделі стратегії  управління активами підприємства

Відомі чотири моделі управління: ідеальна; агресивна; консервативна; компромісна. Вибір тієї або іншої моделі стратегії фінансування зводиться до установлення величини довгострокових пасивів і розрахункові на її основі величини чистого оборотного капіталу як різниці між довгостроковими пасивами і необоротними активами (ОК=ДП–НА)         Ідеальна модель означає, що поточні активи по величині збігаються з короткостроковими зобов’язаннями, тобто чистий оборотний капітал дорівнює нулеві. У реальному житті така модель практично не зустрічається. Крім того, з позиції ліквідності вона найбільш ризикована, оскільки при несприятливих умовах (наприклад, необхідно розрахуватися з усіма кредиторами одночасно) підприємство може виявитися перед необхідністю продажу частини основних коштів для покриття поточної кредиторської заборгованості. Суть цієї стратегії полягає в тому, що довгострокові пасиви встановлюються на рівні необоротних активів, тобто базове балансове рівняння (модель) буде мати вигляд:

ДП = НА.

Для конкретного підприємства найбільш реальна одна з наступних трьох моделей стратегії фінансового керування оборотними коштами, в основу яких покладена посилка, що для забезпечення ліквідності як мінімум необоротні активи і системна частина поточних активів повинні покриватися довгостроковими пасивами. Таким чином, розходження між моделями визначається тим, які джерела фінансування вибираються для покриття частини поточних активів, що варіює.

Агресивна модель означає, що довгострокові пасиви служать джерелами покриття необоротних активів і системної частини поточних активів, тобто того їхнього мінімуму, що необхідний для здійснення господарської діяльності. У цьому випадку чистий оборотний капітал у точності дорівнює цьому мінімумові (ОК=МОА). Частина поточних активів, що варіює, у повному обсязі покривається короткостроковою кредиторською заборгованістю. З позиції ліквідності ця стратегія також досить ризикована, оскільки в реальному житті обмежитися лише мінімумом поточних активів неможливо. Базове балансове рівняння (модель) буде мати вигляд:

ДП = НА + МОА.

Консервативна модель припускає, що частина поточних активів, що варіює, також покривається довгостроковими пасивами. У цьому випадку короткострокової кредиторської заборгованості не існує, відсутній і ризик втрати ліквідності. Чистий оборотний капітал дорівнює по величині поточним активам (ОК=ПА). Безумовно, модель носить штучний характер. Ця стратегія припускає встановлення довгострокових пасивів на рівні, що задається наступним базовим балансовим рівнянням (моделлю):

ДП = ПОА + МОА + НА.

Компромісна модель.У цьому випадку необоротні активи, системна частина поточних активів і приблизно половина частини поточних активів, що варіює, покриваються довгостроковими пасивами. Чистий оборотний капітал дорівнює по величині сумі системної частини поточних активів і половини їхньої частини, що варіює, (ОК=МОА+0,5(ПОА)). В окремі моменти підприємство може мати зайві поточні активи, що негативно впливає на прибуток, однак це розглядається як плата за підтримку ризику втрати ліквідності на належному рівні. Стратегія припускає встановлення довгострокових пасивів на рівні, що задається наступним базовим балансовим рівнянням (моделлю):

ДП=НА+МОА+0,5 ПОА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Тестова частина

1. Фінансовий  стан підприємства  – це 

4)комплекс показників, що характеризують рентабельність підприємства.

2. Який з розділів не  входить до фінансового аналізу?

3)аналіз випуску і реалізації продукції (робіт, послуг);

3. Моментальний знімок  фінансово - господарського стану  суб’єкту господарювання на певну  дату дає:

1. баланс (форма № 1);

4. Ліквідність підприємства  – це 

            3)показник, що визначається співвідношенням активів і заборгованості;

5. Вимоги, що пред’являються  до звітності: (укажіть).

  Достовірність, відповідність МСФЗ, безперервність, складання звітності на основі принципу нарахування, виділення суттєвих статей в окремі класи, заборона згортання доходів і витрат або активів і зобов’язань, періодичність, можливість порівняння інформації стосовно попереднього періоду.

6. Укажіть показник, який  характеризується відношенням власного  і залученого капіталу:

  4)коефіцієнт фінансової стійкості.

7. Укажіть показник, який  характеризує залежність СПД  від довгострокових зобов’язань:

  2)коефіцієнт фінансового лівереджу;

8. Показник, що характеризує  ефективність виробничої діяльності  СПД, а також ефективність політики  ціноутворення:

1. рентабельність сукупного капіталу;

9. Коефіцієнт, що оцінює  ефективність використання СПД  наявних ресурсів не залежно  від джерел їхній залучення:

1. Коефіцієнт трансформації;.

10. Якщо тривалість оборотності  оборотних коштів (То.о.к.)