Проблеми і перспективи формування резервів для відшкодування можливих витрат від активних операцій банку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

проблеми і перспективи формування резервів для відшкодування можливих витрат від активних операцій банку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….       3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ РЕЗЕРВІВ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ……………………………………..     5

1.1. Сутність та  значення резервів на покриття  можливих втрат за           активними операціями банків України……………………………..     5

1.2. Нормативне  регулювання, порядок формування    та   використання резерву на відшкодування можливих витрат від активних операцій…………………………………………………….

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ РЕЗЕРВІВ ДЛЯ ВІДШКОДУВАННЯ МОЖЛИВИХ ВИТРАТ ВІД АКТИВНИХ ОПЕРАЦІЙ  В ПАТ «УКРСОЦБАНК» ЗА 2008-2010 РОКИ…………………………….

2.1. Аналіз проблемних  кредитів ПАТ «УРСОЦБАНК» за            2008-2010роки…………….………………………………………….

2.2.  Аналіз сформованих  резервів на   покриття можливих втрат за кредитними  операціями  в   ПАТ    «УКРСОЦБАНК»                             за  2008-2010 роки ..................................................................................

2.3. Аналіз сформованих  резервів за операціями з цінними     паперами в ПАТ «УКРСОЦБАНК» за 2008-2010роки………...

РОЗДІЛ 3.  ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМИ РИЗИКАМИ ЧЕРЕЗ ОПТИМІЗАЦІЮ ОБСЯГІВ ФОРМУВАННЯ РЕЗЕРВІВ…

3.1. Вплив світової кризи ліквідності на Україну та проблеми у сфері формування резервів на покриття кредитних ризиків.

3.2. Шляхи вдосконалення  процесу формування резервів  за активними операціями банку.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ…………………………..………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………..……..

ДОДАТКИ…………………………………………………………………

 

 

ВСТУП

Банківська  діяльність  нерозривно  пов’язана  з ризиком.  Кожен  комерційний  банк  вирішує  проблему  максимального  прибутку  за оптимального  рівня  ризику.  Особливо важливим є своєчасне виявлення, попередження та мінімізація банківських ризиків, оскільки банківська система є досить ослабленою. 

На сьогодні домінуюче положення серед всіх можливих ризиків для вітчизняних банків посідає  кредитний  ризик. У  зв’язку з погіршенням фінансового стану  позичальників  та неможливістю розрахуватись за власними зобов’язаннями перед  комерційними  банками, останні повинні  вживати  відповідних заходів щодо мінімізації кредитних ризиків та підтримки стабільності діяльності. Одним із найважливіших інструментів в управлінні кредитним ризиком є створення резервів під кредитні операції комерційних банків.

Актуальність обраної нами теми курсової роботи полягає в тому, що формування резервів для відшкодування можливих витрат від активних операцій банку за рахунок доходів банку та прибутковість діяльності комерційного банку є взаємозалежними та проти направленими процесами, які потребують дослідження та оптимізації в напрямку досягнення максимального прибутку при мінімально можливому ризику діяльності.

Мета курсової роботи полягає у з’ясуванні проблем, що виникають в процесі формування і використання резервів, та можливих шляхів їх вирішення.

Основними завданнями даної роботи є вирішення наступних задач:

- проаналізувати  теоретичні основи організації  обліку формування резервів під кредитні ризики;

- встановити  порядок формування та використання  резервів відповідно до, нормативно-правової  бази та міжнародних стандартів;

- здійснити аналіз  формування та використання резервів  під кредитні операції в ПАТ «УКРСОЦБАНК»

- обґрунтувати  та проаналізувати облікову політику  досліджуваного банку щодо питання  формування резервів під активні  операції, а саме під кредитні;

- охарактеризувати  порядок документального оформлення  операцій з формування резервів  під кредитні операції та організаційно – технічне забезпечення, за допомогою якого здійснюється даний процес;

- дослідити основні  проблеми питання формування  та використання резервів під  кредитні ризики в банках України  та запропонувати оптимальні  шляхи їх вирішення.

Об'єктом курсової роботи є спеціальні резерви, що формуються банками для покриття кредитних ризиків, а саме в процесі аналізу резерви ПАТ «УКРСОЦБАНК»  Предметом дослідження виступає обліковий процес, що виникає в процесі формування та використання резервів на покриття кредитних ризиків.

Методами дослідження питання формування резервів під кредитні ризики були – історичний аналіз, структурний аналіз, первинні статистичні спостереження, групування та статистичний аналіз хронологічних рядів параметрів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ РЕЗЕРВІВ КОМЕРЦІЙНИМИ

БАНКАМИ

1. Сутність та значення резервів на покриття можливих втрат за активними операціями банків України.

 

Становлення конкурентоздатної економіки України в сучасних умовах неможливо без забезпечення високого рівня стійкості банківської системи, яке сприяє прискоренню  руху  кредитних  ресурсів,  стимулюванню  інноваційно-інвестиційної  діяльності,  задоволенню  фінансових  потреб  населення.  У  той  же  час,  в умовах  негативного  впливу  фінансово – економічної  кризи  на  діяльність  вітчизняних  банків,  привертає  увагу  тенденція  погіршення якості кредитного портфелю, що призводить до збитковості банківських установ. 

Ватро зауважити, що один із найважливіших принципів банківського кредитування полягає у тому, що наданий кредит має бути повернений у чітко обумовлені в кредитному договорі строки. Дотримання цього принципу є запорукою успішного функціонування комерційного банку. Цілком очевидно, що при наданні будь – якої позики перед банком стає проблема невизначеності того, чи буде її повернуто вчасно, і більше того, чи буде її повернуто взагалі. Звідси випливає, що основним завданням банку при наданні позики є перетворення невизначеності в ризик і його детальний аналіз.

Дослідженню теоретико-методологічних основ банківського кредитування, якості кредитного портфелю, проблемам захисту банків від кредитних ризиків та сучасного  механізму  формування  резервів по кредитним операціям присвячені наукові праці таких науковців, як: М.Білик, В.Вітлінський, О.Вовчак, О.Заруба, О.Лаврушин, А.Мороз, Л.Примостка, П.Роуз, Дж.Сінкі, Л.Симановський, Дж.Стігліц та інші [1].

Сліл відмітити, що характерною рисою сучасної банківської системи  є істотне погіршення якості кредитних портфелів українських банків, яке з середини 2008р. по  сьогодення  здійснюється  значними  темпами.  Так,  якщо  на  кінець 2008 року питома вага проблемної кредитної заборгованості в українських банках складала 1,9%, на початок серпня 2009р. цей показник сягнув 6,2%, а станом на 01.01.2010 року вже складав  9,6%, що  перевищує критичний  рівень  (7%),  визначений  в зарубіжній банківській практиці [2, с.111]. Така ситуація негативно позначається на результатах фінансової діяльності  банків, ускладнює процеси управління банком, знижує довіру населення до банківської системи, ускладнює можливість відновлення кредитування економіки.

Хочеться звернути увагу на те,  що  аналогічна  ситуація  спостерігається  і  в  діяльності банківської системи Російської Федерації. Так з початку кризи частка проблемної заборгованості російських банків зросла більш ніж вдвічі, її питома вага у кредитному портфелі станом на 01.01.2010 року склала 5,1 % порівняно з 2,1 % на початок 2009 р. [3]. 

Наведені вище статистичні дані дозволило нам дійти  висновку,  що  одним  з наслідків зростання проблемної кредитної заборгованості банків як в Україні, так  і в Росії є збільшення сформованих резервів на можливі збитки за кредитними операціями, що відповідно збільшує витрати банків та призводить до зниження прибутковості банківських установ [3].

Під кредитним ризиком розуміють ризик невиконання позичальником початкових умов кредитної угоди, тобто неповернення (повністю або частково) основної суми боргу і процентів по ньому у встановленні договором строки [5, c.57].  Стосовно кредитного ризику слід відмітити декілька моментів.

По-перше, кредитний ризик входить до великої області фінансового ризику і тісно пов’язаний у ній із процентним, валютним, галузевим та іншими ризиками банківської діяльності. Так неповернення кредитів викликає збільшення ризику ліквідності і ризику банкрутства банку.

По-друге, кредитний ризик для банку загострюється в зв’язку з тим, що банки позичають не свої власні кошти, а кошти вкладників і кредиторів.

По-третє, рівень ризику постійно змінюється. Це відбувається тому, що як банки, так і їх клієнти оперують в економічному, політичному і соціальному динамічному оточенні, де умови постійно змінюються [6, c.34].

Як наслідок, варто звернути увагу на кредитний ризик взагалі та проблему розробки методології  управління ним, відповідно до якої можна визначити дві основні проблеми: формалізацію принципів функціонування системи кредитних ризиків та застосування практичних інструментів мінімізації негативного впливу кредитних ризиків на діяльність комерційних банків і держави в цілому .

Варто також зазначити, що всі нормативні акти залишають за комерційними  банками право (обов’язок) формувати свої внутрішні Положення,  згідно  яких  буде визначатися  категорія  позики (ступень ризику). Так НБУ визначає обов’язкові для використання показники, методи  їх розрахунку та залишає за банками право додаткового суб’єктивного  професіонального судження з цього приводу.

Підводячи підсумок щодо даного питання, хочеться зауважити про  недосконалість процедур формування резервів за кредитними операціями, складність  і невирішеність проблеми повернення позик, відсутність методик щодо адекватного формування резервів. Для подальшого розвитку методик захисту банків  від  кредитних ризиків, процедур формування  резервів, необхідно звернути  увагу на рекомендації  та  ініціативи Базельського комітету  з банківського нагляду щодо формування резервів  за  кредитними операціями [4]. В умовах подолання даної проблеми необхідне застосування  більш  жорстких вимог до формування резервів шляхом реалізації трьох взаємозалежних ініціатив:

- по-перше, це  зміни в стандартах бухгалтерського  обліку в частині впровадження  методу оцінки очікуваних втрат  та оновлення методик для органів  банківського нагляду, які б ураховували  перехід до даного методу оцінки очікуваних втрат;

-  по-друге, розв'язання  проблеми відсутності стимулюючих  факторів до формування резервів  з метою корегування розміру  регулятивного капіталу;

-  по-третє,  необхідне  використання  більш  жорстких  вимог  до  розкриття  інформації банків відносно формування страхових резервів за кредитними операціями [4].

1.2. Нормативне регулювання, порядок  формування та використання резерву  на відшкодування можливих витрат  від активних операцій.

Нормативне регулювання питання формування та використання резервів під кредитні операції здійснюється законодавчими актами та внутрішніми розпорядчими документами банку.

Положенням «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків», яке затверджено Постановою НБУ № 279 від 06.07.2000 р регламентуються основні положення щодо даного питання [4].

Відповідно до даного Положення № 279 банки зобов'язані здійснювати формування резервів під кредитні ризики за коштами, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках, та за простроченими на строк понад 30 днів нарахованими доходами за кредитними операціями.

При визначенні обсягів резервів враховується фінансовий стан позичальника, забезпеченість позики, наявність валютних ризиків за конкретною позикою [4].

Постановою «Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України», яка затверджена постановою Правління НБУ № 481 від 27.12.2007 року визначено порядок відображення в бухгалтерському обліку інформації про надання (отримання) кредитів, гарантій, авалів, поручительств, здійснення факторингових операцій, операцій репо, врахування векселів, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України [11].

Постановою «Про затвердження Порядку формування банками резервів за кредитами і нарахованими за ними процентами та списання безнадійної заборгованості», яка затверджена постановою Правління НБУ № 424 від 13.09.2010 р. визначено, що банки формують резерви за кредитами та нарахованими за ними процентами самостійно в розмірі та порядку, установлених Положенням № 279 [12].

Постановою «Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні», яка затверджена постановою Правління НБУ        N 368 від 28.08.2001, відповідно до якої визначено, що кредитна діяльність банків пов'язана з кредитним ризиком або нездатністю контрагента виконувати частково або в повному обсязі свої зобов'язання згідно з угодою, тому банки зобов'язані оцінювати кредитоспроможність своїх контрагентів, вчасно ідентифікувати погані активи  та створювати необхідні резерви для списання безнадійних до погашення активів. Також даним актом встановлено нормативи кредитного ризику, недотримання яких може призвести до фінансових труднощів у діяльності банку .