Сутність и структура інтелектуальної власності

1) держави, що допускають грубі  порушення;

2) країни, за якими здійснюють "пріоритетне"  спостереження;

3) країни, за котрими відбувається  звичайне спостереження.

Стосовно країн, що належать до першого  списку, США можуть застосовувати  досить жорсткі санкції: збільшення імпортного мита, скорочення імпортних  квот, призупинення або анулювання особливих пільг, раніше наданих  цій країні за угодою про торгівлю. Якщо країна довела свою рішучість  забезпечити США справедливий доступ на власний ринок, її можуть у будь-який момент виключити з цього переліку. Таким чином США примушують держави  вживати заходи щодо удосконалення  національної системи охорони промислової  власності.

В останні два десятиліття постала  проблема захисту авторських прав у  сфері програмного забезпечення для комп'ютерів. Позитивним прикладом  може бути досвід Тайваню, який в середині 1993 р. ввів у сферу програмного  забезпечення для комп'ютерів систему  моніторингу експорту. Всі експортери програмного забезпечення мають  отримати ліцензії в Інституті інформатики, де здійснюють вибіркові тести комп'ютерних  програм з метою виявлення  їх можливої схожості з будь-якими  програмами, представленими раніше. Якщо таку схожість встановлюють, про це повідомляють власника авторських прав, він може пред'явити претензії  порушникові авторського права. Про масштабність цієї роботи свідчать такі дані. У 1993 р. Інститут обробив 7700 заявок на отримання ліцензій, провів 924 тести, причому в 26 випадках програми були затримані. У такій ситуації їх власників притягують до відповідальності за порушення закону.

У Росії 20 жовтня 1992 р. набув чинності прийнятий Закон РФ "Про правову  охорону програм для ЕОМ і  баз даних", що значно збагатило  систему захисту інтелектуальної  власності. Про значення цього документа  свідчить та обставина, що понад 90 % програмного  забезпечення у Росії раніше використовували  без дозволу авторів (правовласників), тобто в цій країні переважало піратство, свавілля.

Закон ґрунтується на положеннях авторського  права, які, за міжнародними дослідженнями, є достатніми для того, щоб захистити  програмне забезпечення від несанкціонованого  копіювання. З урахуванням специфічності  програм для ЕОМ як об'єктів  технічної творчості в документі  чітко визначено поняття адаптації, модифікації та декомпілювання програм для ЕОМ і баз даних. Такі програми у правовому порядку охороняються як твори літератури, а бази даних — як збірники. Закон регламентує дії, пов'язані з введенням у господарський обіг програм і баз даних. У ньому містяться норми, що регулюють особисті та майнові права і передачу майнових прав, визначається право на реєстрацію та порядок реєстрації в Російському агентстві з правової охорони програм для ЕОМ, баз даних і топологій інтегральних мікросхем.

У межах захисту прав автор згідно із законом може вимагати від порушника  виплати значної компенсації. її величина, за рішенням судового органу, встановлюється у межах від 500 до 50 000-к ратного розміру мінімальної  місячної оплати праці на певний момент. На контрафактні примірники програм  для ЕОМ і баз даних можуть накладати арешт у порядку, встановленому  законом.

Основна проблема авторського права  на сьогодні — введення дієвого  правоохоронного механізму. Територія  і України, і Росії стала полем  діяльності "піратів", які без  згоди авторів використовують продукт  промислової власності та авторського  права з комерційною метою. Такі дії завдають великої шкоди не лише правопорядку, а й бюджетові  країни. "Пірати" не сплачують  державі жодних податків з прибутку, який отримують. Не можна визначити  навіть обсяги самого прибутку, хоча зрозуміло, що вони величезні. Деяке уявлення про  величину "піратського" бізнесу  дають відомості про те, що унаслідок  діяльності індустрії шоу-бізнесу  до бюджету США спрямовується  майже 500 млрд. дол. США щорічно.

В Україні, за деякими оцінками, 9 із 10 відеофільмів, фонограм, програм для  ЕОМ і книг створюються з грубими  порушеннями прав авторів та виконавців. Діяльність "піратів" порушує  економічні основи легальних індустрій, здатних зробити вагомий внесок у національний продукт України.

Успішна боротьба з "піратством" можлива лише за умови жорсткої державної  політики у сфері охорони інтелектуальної  власності. Потрібно координувати діяльність правоохоронних структур, податкових служб та органів виконавчої влади. Відповідно до Закону РФ "Про авторське  право та суміжні права" передбачено  створення "спеціального повноважного органу" з метою здійснення такої  координації.

Іноді вважають, що вирішити питання  масового порушення авторського  права може товариство власне авторів. Проте громадська організація, яка  займається майновими правами авторів (збір і розподіл авторської винагороди), за всієї її важливості, не визначає і не провадить державну політику в галузі авторського і суміжних прав. Тим більше, що в сучасних умовах ця політика має спрямовуватися на викорінення "піратства", створення  правозахисного механізму, який стимулював би розвиток легітимної "індустрії  мистецтв" як могутнього чинника  утвердження правопорядку і збільшення доходів до бюджету держави.

Досвід країн світу в галузі охорони прав інтелектуальної власності  свідчить, що недоцільно зобов'язувати  громадську організацію виконувати функції держави. Саме вона та її правоохоронні  органи можуть і мають здійснювати  жорсткі заходи щодо подолання порушень прав інтелектуальної власності. Для  цього потрібно застосовувати і  заходи законодавчого плану. Наприклад, США прийняли поправки до кримінального  законодавства, згідно з якими за порушення авторських прав загрожує 10 років тюремного ув'язнення. Варто, щоб правові норми існували і  обов'язково діяли під час порушення  законів, сприяли зміцненню правопорядку і створювали всі умови для  розвитку інтелектуальної власності.

Договір 
про передання виключних майнових прав 
на знак для товарів і послуг 
 
м. Харків “__”___________200_ року 
 
______________________________________________________________, (надалі – “Власник”) в особі ____________________________________________, що діє на підставі __________________________, з однієї Сторони, та 
 
_____________________________________________________________________________, (надалі – “Правонаступник”), в особі ___________________________________________, що діє на підставі ______________________________________________, з іншої Сторони, 
 
що далі разом іменуються “Сторони”, уклали цей Договір про наступне:  
 
1. Предмет Договору 
 
1.1. За цим Договором Власник передає Правонаступнику майнові права на знак для товарів і послуг „_____________________” (далі - Знак), свідоцтво України № ____ у повному обсязі, в тому числі всі виключні майнові права, а Правонаступник приймає майнові права на Знак у повному обсязі, в тому числі всі виключні майнові права, від Власника в порядку, передбаченому цим Договором.  
1.2. Укладення цього Договору не впливає на ліцензійні договори, які були укладені раніше. 
 
2.Обов’язки Власника 
 
2.1.Належним чином виконувати умови цього Договору. 
 
2.2.Не передавати третім особам майнові права на Знак.  
 
2.3.Не використовувати Знак у власній господарській діяльності після набрання чинності цим Договором. 
 
2.4.Неухильно дотримуватись умов конфіденційності, визначених цим Договором. 
 
3.Права Правонаступника 
 
3.1.Використовувати Знак у власній господарській діяльності на власний розсуд, включаючи наступні дії, але не обмежуючись ними: 
 
3.1.1.застосовувати Знак на товарах, для яких його зареєстровано;  
 
3.1.2.застосовувати Знак на упаковці товарів; 
 
3.1.3.застосовувати Знак у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках; 
 
3.1.4.застосовувати Знак під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, в проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній із введенням зазначених товарів в господарський оборот; 
 
3.1.5.використовувати Знак у світовій мережі Інтернет; 
 
3.1.6.використовувати словесні елементи Знака в якості доменного імені;  
 
3.1.7.передавати майнове право на використання Знака третім особам на умовах, визначених відповідним(и) ліцензійним(и) договором (договорами); 
 
3.1.8.передавати виключні майнові права на Знак третім особам на умовах, визначених відповідним договором про передання виключних майнових прав на Знак. 
 
3.2.Перешкоджати неправомірному використанню Знака, в тому числі забороняти таке використання іншим особам. 
 
 
4.Обов’язки Правонаступника 
 
4.1.Належним чином виконувати умови цього Договору. 
 
4.2.Здійснювати всі витрати, пов’язані з реєстрацією цього Договору в Державному департаменті інтелектуальної власності. 
 
4.3.Здійснювати всі витрати, необхідні для внесення до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг відомостей щодо передання виключних майнових прав на Знаки. 
 
4.4.Неухильно дотримуватись умов конфіденційності, визначених цим Договором. 
 
5.Ціна Договору 
 
5.1.За передання майнових прав, що є предметом цього Договору, Правонаступник зобов’язується сплатити Власнику винагороду у розмірі ___________________________. 
 
6.Умови конфіденційності 
 
6.1.Сторони погоджуються, що всі умови цього Договору, включаючи Додатки та Зміни до нього, являються конфіденційною інформацію та зобов’язуються її не розголошувати. 
 
6.2.Не являється порушенням умов конфіденційності представлення цього Договору державним органам, включаючи передачу Договору на реєстрацію до Державного департаменту інтелектуальної власності. 
 
7.Відповідальність Сторін 
 
7.1.У випадку порушення Власником обов’язку не передавати майнові права на Знак третім особам, передбаченого пунктом 3.2 Договору, Власник виплачує Правонаступнику неустойку у розмірі _________________________________. 
 
7.2.У випадку порушення Власником обов’язку не використовувати Знак у власній господарській діяльності після набрання чинності цим Договором, передбаченого пунктом 3.3 Договору, Власник виплачує Правонаступнику неустойку у розмірі _____________________________________________. 
 
7.3.У випадку порушення Сторонами умов Договору, за яке цим Договором не передбачена відповідальність, Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. 
 
8.Розгляд спорів 
 
8.1.Всі спори, що виникають між Сторонами за цим Договором вирішуються шляхом проведення переговорів. 
 
8.2.У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, спір передається на розгляд до судових органів України, відповідно до вимог чинного законодавства України. 
 
9.Інші умови 
 
9.1.Правовідносини між Сторонами, які не врегульовані цим Договором, регулюються чинним законодавством України. 
 
9.2.Цей Договір складено українською мовою в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома Сторонами. 
 
9.3.Умови Договору можуть бути змінені за письмовою згодою Сторін. Зміни до Договору оформлюються в письмовій формі у вигляді Доповнень до цього Договору. 
 
9.4.Всі Додатки та Доповнення до цього Договору являються його невід’ємною частиною. 
 
 
ВЛАСНИК 
 
ПРАВОПРИЄМНИК