Гарантії та строки в договорі будівельного підряду. Поняття «кошторис» та його види

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСНА РАДА

Обласний комунальний вищий навчальний заклад

«Інститут підприємництва «Стратегія»

 

Факультет управління

 

 

 

 

Доповідь

з дисципліни: «Договірне право»

на тему: «Гарантії та строки в договорі будівельного підряду. Поняття «кошторис» та його види»

 

 

 

 

 

                                                                            Виконала: ст. гр. М-10-51

                                                   Булига І. О.            

 

 

Жовті Води

2014р.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати та здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладено на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ст. 277 ЦК).

Правове регулювання договору будівельного підряду здійснюється § 3 гл. 61 ЦК, законами України "Про інвестиційну діяльність", "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві", Положенням про підрядні контракти у будівництві України та іншими спеціальними правилами.

Метою укладення договору є проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних із місцезнаходженням об'єкта.

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний. Основною сферою його застосування є підприємницька діяльність.

Сторонами договору є: у взаємних договорах — замовник і підрядник, а в багатосторонніх — крім замовника і підрядника, можуть бути інші виконавці замовлення (проектні організації, постачальники устаткування, банки, субпідрядники та ін.). Замовником може виступати інвестор (вкладники, кредитори, покупці) або за його дорученням інші фізичні та юридичні особи, а підрядником можуть бути юридичні та фізичні особи, які одержали у встановленому порядку право (ліцензію) на здійснення будівельної діяльності, або посередницькі, управлінські, консультаційні та інші подібні структури, які здійснюють підбір безпосередніх виконавців.

Істотними умовами договору є умови про предмет, строк та ціну.

Предметом договору є кінцевий результат діяльності підрядника (субпідрядника), тобто відповідний об'єкт будівництва — сукупність приміщень і споруд або окремі приміщення і споруди, будівництво яких здійснюється за єдиним проектом шляхом виконання підрядником доручених йому робіт. Умова про предмет визначається в договорі його найменуванням.

Строк договору визначається за домовленістю між сторонами та фіксується вказівкою в договорі на початковий і кінцевий строк виконання роботи. Також в договорі може бути передбачено строки завершення окремих етапів робіт.

Ціна договору визначається шляхом прямої домовленості або під час проведення тендерних торгів і залежить від складу затрат, з урахуванням регламентувальних рішень з цього питання. Визначаючи ціну договору, сторони можуть керуватися Правилами формування договірних цін та їх уточнення в процесі будівництва.

Особливості договору будівельного підряду:

1) роботи за цим договором  проводяться за місцем знаходження об'єкта (предмета праці);

2) специфічний предмет  договору та його суб'єктний  склад;

3) тривалість договірних  стосунків між замовником і  підрядником, їх співробітництво  щодо належного виконання договірних  обов'язків;

4) широке застосування системи генерального підряду;

5) наявність системи спеціальних  нормативних актів, що регулюють  відносини будівельного підряду.

Форма договору: письмова.

Для укладення договору будівельного підряду сторони попередньо мають одержати відповідні документи. Для замовника — дозвіл на будівництво, який видають органи місцевого самоврядування, а для підрядника — ліцензію (дозвіл) на здійснення будівництва.

Договір може бути укладено шляхом: а) прямих переговорів між сторонами; б) відкритих або закритих торгів.

Учасникам прямих переговорів, які домовилися укласти договір, доцільно укладати переддоговірний правочин (протокол намірів), відповідно до якого вони беруть зобов'язання укласти договір у подальшому на умовах, що передбачено переддоговірним правочином. З урахуванням цього документа учасники планують свою діяльність, організовують підготовчу роботу для укладення договору, готують необхідну документацію, розміщують замовлення на матеріали, устаткування, укладають аналогічні правочини з субпідрядниками та постачальниками.

Переддоговірні правочини є обов'язковими для виконання. Якщо одна із сторін без поважних причин, передбачених договором, відмовляється від укладення договору, інша сторона має право звернутися до господарського суду про відшкодування завданих збитків. До поважних причин належать обставини непереборної сили, істотні зміни умов договору замовником, недоцільність або неможливість інвестування коштів у будівництво об'єкта та інші обставини, якщо їх обумовлено в переддоговірному правочині.

Під тендерними торгами слід розуміти форму розміщення замовлення на будівництво, що передбачає вибір підрядників на конкурсних засадах шляхом оцінки їхніх пропозицій. Такі договори мають укладати, насамперед, на будівництво об'єктів, що фінансуються за рахунок державних капітальних вкладень.

Зміст договору становить сукупність прав та обов'язків сторін. Причому відповідному обов'язку однієї сторони кореспондує відповідне право іншої і навпаки.

Основним обов'язком підрядника є обов'язок здійснити будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи. При цьому, він зобов'язаний:

1) виконати роботи відповідно  до проектної документації;

2) повідомити замовника  про виявлені в ході будівництва  не враховані проектною документацією  роботи і необхідність у зв'язку  з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Якщо підрядник не виконав такого обов'язку, то він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема, у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва;

3) надати матеріально-технічне  забезпечення будівництва, якщо  інше не встановлено договором  будівельного підряду, тому він  несе ризик неможливості використання  наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт;

4) укласти договір страхування  об'єкта будівництва або комплексу  робіт, якщо інше не встановлено  договором будівельного підряду, а також надати другій стороні  докази укладення нею договору страхування;

5) своєчасно усунути недоліки  робіт або використовуваного  для робіт матеріалу, допущені  з його вини (або субпідрядника) за свій рахунок;

6) здати об'єкт у встановлений  строк підряднику.

Замовник зобов'язаний:

1) своєчасно надати підрядникові будівельний майданчик у разі нового будівництва або забезпечити фронт робіт на об'єктах, що підлягають реконструкції або технічному переоснащенню;

2) передати затверджену  проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладено  на підрядника;

3) сприяти підрядникові  в забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також  у наданні інших послуг;

4) організувати та здійснити  прийняття результату виконаної  роботи;

5) оплатити роботу підрядника.

Замовник має право здійснювати контроль та нагляд за будівництвом (ходом і якістю виконуваних підрядником робіт, дотриманням строків їх виконання, правильністю використання підрядником матеріалів, не втручаючись при цьому в оперативно-господарську діяльність підрядника).

Організує та здійснює прийняття результату виконаної роботи замовник своїм коштом, якщо інше не встановлено договором. Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, — етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. У випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами, у прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Якщо замовник попередньо прийняв окремі етапи робіт, то він несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, якщо договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, який підписують обидві сторони. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і його підписує друга сторона. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнано судом обґрунтованими. Крім того, роботи може бути прийнято після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети і яке не може бути усунено підрядником, замовником або третьою особою.

У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов'язаний оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, пов'язані з консервацією.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.

У разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 884 ЦК, підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить 10 років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлено договором або законом.

Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильних інструкцій щодо його експлуатації, які розробив сам замовник або залучені ним інші особи; неналежного ремонту об'єкта, які здійснив сам замовник або залучені ним треті особи. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник. При цьому, в разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення.

Кошторис - документ в якому зазначається постатейний перелік витрат на виконання робіт і який є додатком до договору підряду, його невід'ємною частиною. Він дозволяє встановити не тільки розмір ціни, а і чітко визначити її складові елементи. Скласти його може як замовник так і підрядник. На практиці здебільшого останній як більш досвідчений у видах робіт, цінах на них та матеріали складає кошторис. В такому випадку цей документ стає складовою частиною підрядного договору тільки після погодження і затвердження його замовником. Для договорів підряду в будівничій середі кошторис складається в обов'язковому порядку (ст. 877 ЦК України).

Кошторис поділяється на два види: приблизний та твердий. Приблизний кошторис дає змогу сторонам в ході виконання робіт відступити від визначених в ньому цін без додаткових погоджень і скоригувати їх автоматично, залежно від фактичних витрат підрядника як в бік зменшення так в бік збільшення. Єдина умова для цього - таке перевищення не повинно істотно збільшувати визначений сторонами кошторис, внаслідок проведення додаткових робіт. Якщо в ході робіт виникне необхідність проведення додаткових робіт, які сторонами не обумовлені і це призводить до істотного зростання приблизного кошторису, сторони повинні врахувати ряд умов, встановлених у коментованій статті. По-перше, такі зміни обумовлюються необхідністю проведення додаткових робіт, по-друге підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. У статті 844 ЦК України не розкриваються поняття істотного перевищення кошторису і своєчасного попередження. Ці категорії є оціночними і визначаються у кожному конкретному випадку з врахуванням всіх обставин справи. Для визначення істотного перевищення ціни повинні порівнюватись ціни додаткових робіт з загальною ціною договору підряду, вартістю окремих станів робіт, матеріалів, устаткування, розміру витрат як уже понесених так і запланованих. Під своєчасним попередженням необхідно розуміти таке попередження яке зроблено негайно після виникнення обставин які викликають необхідність проведення додаткових робіт, що суттєво перевищують приблизний кошторис і в деякому разі до початку їх проведення. При цьому немає значення який об'єм робіт було виконано підрядником до виникнення таких обставин. Замовник має право не погодитись на проведення таких робіт і відмовитись від договору, а підрядник в такому разі має право на оплату вже виконаної раніше частини роботи, що була зроблена до виникнення необхідності в додаткових роботах. Якщо підрядник не виконає вказаного обов'язку і приступить до виконання робіт не обумовлених договором і це призведе до істотного перевищення кошторису, він не має право вимагати від замовника оплати таких робіт. За загальним правило діє презумпція, що кошторис є твердим, тому якщо сторони бажають скласти приблизний кошторис вони повинні прямо це передбачити в договорі підряду. 3. Твердий кошторис не допускає зміни ціни, обумовленій в ньому, в односторонньому або автоматичному режимі. Його зміна допускається тільки за погодженням контрагентів, а ризик його перевищення у разі відсутності згоди на це замовника несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Навіть якщо сторони не мали можливості передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати, він не підлягає перегляду в обов'язковому порядку, не може бути збільшений на односторонню вимогу підрядника чи замовника. Єдина можливість для підрядника - вимагати збільшення оплати - істотне зростання вартості матеріалу, устаткування підрядника, вартості послуг, що надається іншими особами, після укладення підрядного договору. У разі відмови замовника від збільшення твердого кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору. При застосування положення абзацу 2 ч. 5 ст. 844 ЦК України необхідно враховувати, що питання про збільшення кошторису з таких випадків відбувається із врахуванням середніх цін на матеріали, устаткування, послуги, що діють в країні і таке зростання має підтверджуватись об'єктивними даними. Замовник, який за умовами договору надає матеріали не може вимагати зменшення ціни, яка встановлена у твердому кошторисі навіть якщо відбулося істотне зростання ціни на матеріали після укладання договору. Для замовника вигідним є встановлення твердого кошторису, який дає йому змогу чітко контролювати розхідну частину бюджету підрядних робіт, запобігає можливим зловживанням з боку підрядника у завищенні обсягу та об'ємів робіт. В той же час для підрядника, який виконує довгострокові та багато етапні роботи застосування твердого кошторису створює ризик втрати від інфляційних тенденцій.