Контрольна робота по «Технологія зовнішньоекономічних операцій та міжнародні інформаційні системи»

3.Ринкова група з міжнародних ярмарках Комісії з розвитку зовнішньої торгівлі при Європейській Економічній Комісії ООН створена в 1955 р.

До її складу входять представники 20 країн,а також Союз міжнародних ярмарок та Міжнародна торгова палата.Група розробила ряд рекомендацій урядам країн-членів ООН щодо адміністративних пільг,які надаються міжнародних ярмарках івиставкам зразків.Ці рекомендації визначають порядок видачі віз учасникам виставок і ярмарків(безкоштовно,в найкоротші терміни-не пізніше 15 днів),порядок ввезення на виставки та ярмарки рекламного та будівельного матеріалів,необхідних для оформлення стендів(безмитно),зразків для проб та експонатів(тимчасово безмитно),порядок отримання експонентами іноземної валюти,надання їм товарних контингентів і пр.

Крім перерахованих міжнародних  організацій існують також тимчасові об'єднання міжнародних галузевих виставок і ярмарків зокремим групам товарів:автомобілів,мотоциклів,металорізальних верстатів,поліграфічного обладнання,текстилю.Ці міжнародні організації сприяють проведенню міжнародних виставок і ярмарків і прагнуть уніфікувати та поширити пільги для їх учасників,відвідувачів,а також вантажів на всі універсальні і галузеві виставки та ярмарки міжнародного значення.[14]

Місцеві установи

Це міністерства і відомства,торгові  палати,асоціації промисловців і торговців,громадські організації,що сприяють розвитку міжнародних зв'язків,і міські муніципалітети.Ними створюються постійні робочі органи з управління ярмарками і тимчасові-по управлінні виставками,виставкові комітети або управління,які є юридичними особами.Управління або комітети через відповідний апарат організовують підготовку і проведення виставок і ярмарків.Правове становище учасників виставок і ярмарків та їх організаторів визначається затвердженим належним порядком регламентом або правилами участі у виставках і ярмарках.

Уряду держав,на території яких проводяться виставки та ярмарки,надають їм сприяння у створенні матеріальної бази і ввстановлення різних пільг для експонентів та їхніх вантажів.

Важливою формою організаційно-технічної  роботи управлінь і комітетів міжнародних виставок і ярмарків є проведення заходів,що сприяють обміну науково-технічним досвідом між учасниками, ісприяння у здійсненні реклами товарів.Ці заходи надають серйозний вплив на міжнародну торгівлю,залучаючи на виставки і ярмарку фахівців,промисловців,торговців і збільшуючи сумиекспортно-імпортних операцій.

Зрозуміло, у кожній країні склався свій особливий підхід до організації виставкового бізнесу,але незмінним залишається одне:сфера торгово-промислових виставок в Європі знаходиться під контролем держави.Ступінь цього контролю найбільш висока в Німеччині,Італії,Франції,Іспанії.У інших країнах державний контроль слабкіше.

У Німеччині дозвіл на проведення виставки дають влади земель.Землі і міста часто володіють значним пакетом акцій виставкових комплексів.Наприклад,влада Дюссельдорфа,будучи власниками виставкового комплексу,беруть активну участь в його розвитку.Все це абсолютно закономірно,тому що місто отримує великі доходи від проведення великихвиставок.

Франція є другою по значенню країною з розвиненими традиціями проведення торгових ярмарків.На противагу Німеччині та Італії,прийнята у Франції централізована система завадила розвитку великої кількості виставкових комплексів в інших містах,окрім Парижу і набагато менш значного в цьому плані Ліона.У Франції щорічно проходить близько 1000 різноманітних виставок,причому тільки в ста з них беруть участь зарубіжні експоненти.Незважаючи на велику кількість проведених у Франції виставок,приплив на них іноземних відвідувачів порівняно невеликий істановить лише 7% від загального числа відвідувачів.У Франції дозвіл напроведення виставки видає безпосередньо Міністерство торгівлі без участі місцевої влади.

В Італії центральні влади контролюють,перш за все,три виставкових центри:у Мілані,Вероні і Барі.Керівників виставкових центрів призначає держава,але самі організації працюють за законами ринку.

Місцеві виставкові центри знаходяться під контролем місцевої адміністрації.

Влада дає дозвіл на проведення виставки,з огляду на тематику і строки проведення.Вважається неприпустимою пряма конкуренція між виставковими центрами однієї області.Конкуренція між виставками,проведеними натериторії різних областей,можлива.

Для організації міжнародної виставки або ярмарки необхідні:

1)Розробка концепції виставкового проекту-при розробці концепції виставкового проекту необхідне проведення серйозних маркетингових досліджень,які дадуть відповідь на наступні питання:готовність ринку до проведення даного проекту;наявність партнерів(по ринку/галузі) по організації виставки; наявність аналогічних виставкових проектів.

2)Аналіз комерційної спроможності проекту, визначення вартості кв.м. виставкової площі.

3)Укладення договору на оренду виставкової площі.

4)Укладення договору на забудову з генеральним підрядчиком.

5)Підготовка Організаційного комітету, формування програми державної підтримки проекту.

6)Розробка фірмового стилю проекту(логотип,бланк,візитка,фірмовий колір).

7)Підготовка інформаційного листу про виставку,розробка програми заходів виставки- інформаційний лист про виставку призначається для запрошення учасників.Містить точну назву,час,місце проведення,тематику виставки,програму заходів виставки,контактні телефони і інші реквізити організаторів,а також елементи фірмового стилю виставки.Об'єм листу-не більш 2 сторінки.

8)Підготовка заявочної документації за проектом-заявочна документація є бланком заявки-договору на участь у виставці,який служить підставою для виставляння рахунку-фактури експоненту.Містить умови участі у виставці,схему оплати,розмір і тип площі,що орендується,перелік додаткового устаткування і послуг,що надаються організатором.

9)Визначення клієнтської  бази,формування бібліотеки інформаційних джерел за проектом,бази VIP-джерела для формування «фірмової» клієнтської бази електронні і друкарські бази даних по галузях,«відомчі» бази даних Інтернет і ін.

10)Розробка рекламної кампанії проекту:розробка структури Promotion проекту;формування системи інформаційної  підтримки проекту;розробка медіа-плану;маркетування реклами,текстовий зміст;визначення комплексу поліграфічної продукції,підготовка технічного завдання; визначення комплексу зовнішньої реклами за проектом,ін. видів реклами,рекламних акцій;підготовка і здача в друк рекламних буклетів.

11)Розробка індивідуальних і спонсорських програм-для крупних компаній,банків і ЗМІ організатори виставок пропонують деталізований пакет участі у виставці(інакше «спонсорський пакет»),який включає максимальний набір рекламних інструментів Долі експонента у виставці за індивідуальною програмою здатний принести значні додаткові фінансові надходження організаторам виставки,але вимагає великої організаційної роботи менеджерів компанії Індивідуальна(спонсорська) програма включає презентацію сильних/унікальних сторін виставки і її проектів,а також деталізацію рекламних інструментів,що надаються експоненту (спонсору)організаторами виставки

12)Розробка концепції  і заявочної документації рекламно-інформаційних додатків(каталоги-довідники,мультимедійні продукти)[7]

Сучасні міжнародні виставки–ярмарки слід розглядати як ефективний сімбіоз  інструментів маркетингу та метод міжнародної торгівлі.В цьому аспекті виставки та ярмарки являють собою не тільки дзеркало технічного розвитку галузі та канал реалізації продукції,а й економіко–політичний форум прогнозування кон'юнктурних змін,комунікаційний захід з економічним,політичним,соціально–культурним контекстом.[5]

Міжнародні виставки та ярмарки  виконують такі функції:

–забезпечують безпосереднє спілкування клієнта з експонентом;експонента з потенційними партнерами;

 –пропонують реальний  товар,який можна побачити у дії,на відміну від рекламних проспектів, відеороликів тощо;

 –забезпечують покупцеві можливість здійснити досить повний та об'єктивний огляд певної групи товарів(або цілої галузі промисловості) за такими критеріями,як якість,ціна,додатковий сервіс,певні стимули при купівлі тощо;

 –надають експонентам можливість побачити пропозицію потенційних конкурентів,їх нові ідеї, умови продажів тощо;

 –значно скорочують час як клієнтам,так і експонентам на пошук партнера та укладання контракту;

 –сприяють ефективному обміну інформацією;

 –інформують своїх учасників про розвиток технологій і надають можливість побачити тенденції прогресу галузі;

 –підвищують авторитет експонента за умов його правильної політики щодо підготовки та участі у виставках та ярмарках;

 –надають можливість експонентам отримати нову інформацію відносно характеру змін самої клієнтури,її запитів,а також змін кон'юнктури галузі (ця інформація,як правило,слугує поштовхом до зміни політики самої фірми у майбутньому,до зміни її стратегії).[7]

 

2.2.Сторони контрактів на виконання напряму зовнішньоекономічних операцій (міжнародні операції з виставками та ярмарками)

Основні умови цього контракту:

1.Предмет контракту.Вказується,що ярмарком організовує проведення ярмарку і сприяє укладенню взаємовигідних торгових угод як між учасниками ярмарку, так і між ними та третіми особами, а учасник надає на ярмарок товари для подальшого продажу.

2.Права і обов’язки учасника.Учасник має право:

1)рекламувати свою продукцію;

2)укладати договори купівлі-продажу товарів;

3)представляти інтереси та укладати договори від імені інших фізичних осіб;

4)вимагати від організаторів ярмарку дотримання умов її проведення.

До обов’язків учасника належать:

1)реєстрація на ярмарку;

2)надання (для продавців) зразків товарів відповідно до вимог діючих стандартів, каталогів, проспектів та інших матеріалів, що характеризують товар;

3)надання повної інформації про товар, який реалізується на ярмарку;

4)наявність відповідних повноважень для укладення договорів.

3.Обов’язки ярмаркового  комітету.До їх числа входять:

1)забезпечення умов для успішного функціонування ярмарку;

2)постачання учасників необхідними приміщеннями, документацією і надання послуг з маркетингу, фінансового і юридичного консультування;

3)виготовлення на основі відомостей, що надаються учасником, каталогів, проспектів тощо;

4)забезпечення збереження товарів;

5)самостійне вирішення суперечок між учасниками або доручення вирішення суперечок утворюваному ним арбітражу з подальшим затвердженням рішень арбітражу ярмарковим комітетом;

6)реалізація за ціну і на своїх власних умовах переданих учасником зразків товарів на підставі його письмового дозволу.

4.Порядок оплати діяльності ярмаркому.Надання права ярмаркувати, а також виділення приміщень і кожна додаткова послуга оплачуються учасником за одним з варіантів:

1)учасник може перерахувати на рахунок ярмаркому конкретну суму грошей, яка включає внесок на право участі в ярмарку;оплату за надання приміщення, охорону і зберігання; фінансування та юридичні консультації, послуги з маркетингу;

2)за угодою між ярмаркомом і учасником сума оплати діяльності ярмаркового комітету визначається у розмірі певного відсотка від суми передбачуваних до висновку торгових операцій;

3)оплата діяльності ярмаркового комітету визначається у розмірі певного відсотка від суми всіх укладених операцій,ллє не менше від установленої суми.

 

2.3.Особливості напряму зовнішньоекономічних операцій (міжнародні операції з виставками та ярмарками) в Україні

До нормативно-законодавчої бази,яка регламентує міжнародні ярмарки та виставки відноситься:

1)Указ Президента України від 30 жовтня 1996 року № 1015/96 «Про заходи з удосконалення виставково-ярмаркової діяльності в Україні».

2)Розпорядження Президента України від 2 листопада 2000 року № 343/2000 «Про удосконалення проведення виставково-ярмаркових заходів в Україні» зобов’язує Кабінет Міністрів України передбачати в загальнодержавних програмах соціально-економічного розвитку проведення спеціалізованих виставок та ярмарків з найбільш актуальних тематик тощо.

3)Розроблено проект Закону № 7812 від 12.07.2005«Про виставкову діяльність в Україні»[8] .

4)«Концепція розвитку  виставкової діяльності», що була  затверджена розпорядженням Кабінету  Міністрів України від 24 липня  2003 р. №459-р.

5)Розпорядження Кабінету  Міністрів України від 16 листопада  2011 р. N 1206-р «Про затвердження плану заходів з розвитку та реалізації експортного потенціалу України і розширення зовнішніх ринків збуту товарів вітчизняних товаровиробників на період до 2015 року»

6)Наказ Мінекономрозвитку  від 4.06.2009 р. № 546 "Про затвердження  Рекомендацій з питань проведення  виставок і ярмарків в Україні  та організації національних  експозицій України на міжнародних  виставках і ярмарках за кордоном  з частковим фінансуванням витрат  за рахунок коштів державного  та місцевих бюджетів, які спрямовуються  на виставково-ярмаркову діяльність "

7)Указ Президента України від 25.11.2010 р. .№ 1053/2010 "Про Раду з питань виставкової діяльності"