Контрольна робота з "Управління персоналом"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Июня 2013 в 22:40, контрольная работа

Описание работы

1. Класична школа управління.
2. Дати зазначення термінів: інтерв’ю, резюме, робоче місце керівника, генеральна стратегія, документ, доручення.

Файлы: 1 файл

Управление персоналом Толик.doc

— 62.00 Кб (Скачать файл)

 

 

 

 

 

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Національний  університет кораблебудування

ім. адм. Макарова

Київський навчально-консультаційний  пункт

Контрольна робота

з курсу __Управління персоналом_________________________________

Студент: група _________курс _____ семестр _______________

Напрям підготовки  Суднобудування та океанотехніка_______________          

Прізвище та ініціали  __________________________________________

Домашня адреса, телефон _____________________________________

Рецензент контрольної роботи ________________________________

Дата виконання    .    .________     _______________(підпис студента)

Дата складання  заліку ______________

Оцінка _____________________         ______________(підпис викладача)


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіант 11

1. Класична школа  управління.

2. Дати зазначення  термінів: інтерв’ю, резюме, робоче  місце керівника, генеральна стратегія,  документ, доручення. 

 

 

1.

Батьком її вважається французький  підприємець і інженер А.Файоль, який створив першу цілісну класичну школу управління і сформулював її основні принципи і функції. Послідовники Г.Емерсон, Л.Гюлик, Л.Урвік, Дж.Муні, К.Адамецький, А.Рейлі, Ч.Бернард прагнули знайти універсальні принципи управління, за допомогою яких можна досягти успіху організації. Розробка цих принципів велася в двох напрямках:

–   розробка раціональної структури організації – розбивкою організації на підрозділи і структурні групи;

–   організація управління людьми – бюрократична система управління, яка будується на чітко визначених правилах поведінки, обов’язках, регламентації праці аж до вичерпного опису окремих управлінських операцій. А.Файоль розглядав організацію в цілому, а не окремі напрямки її діяльності, і дійшов висновку, що будь-яка організація здійснює функції планування, організації, координації, мотивації і контролю. Він став основоположником процесного підходу до управління організацією, розглядаючи управління не як ряд самостійних операцій, а як серію повторюваних взаємозалежних дій, послідовно і безупинно виконуючих названі п’ять функцій.

У своїй роботі «Загальне  і промислове управління» (1916 р.) А.Файоль сформулював 14 принципів адміністративного  управління, що гарантують успішну  діяльність підприємства і не втратили своєї актуальності до наших днів:

–   поділ праці – спеціалізація за рахунок зменшення кількості об’єктів, на котрі повинні бути спрямовані увага і дія; мета – підвищити кількість і якість виробництва при витраті тих же зусиль;

–   влада – право віддавати розпорядження і сила, що примушує їм підкорятися; вона пов’язана з відповідальністю, причому відповідальність є наслідком влади;

–   дисципліна – покірність, старанність, діяльність, манера поводитися, зовнішні знаки поваги, що виявляються в строгому дотриманні домовленостей, досягнутих між підприємством і його працівниками; для підтримки дисципліни необхідна наявність грамотних керівників на всіх рівнях, що забезпечують особистий приклад у виконанні норм і правил;

–   єдність розпорядництва (єдиноначальність) – працівник повинен отримувати завдання від одного, безпосереднього, начальника; в іншому випадку наноситься шкода авторитету влади, підривається дисципліна, порушується злагодженість і порядок;

–   єдність керівництва – один керівник і одна програма для сукупності всіх операцій, спрямованих на досягнення однієї мети; це необхідна умова єдності дій, координації сил, поєднання зусиль;

–   підпорядкування особистих інтересів загальним – інтереси одного працівника чи групи не повинні превалювати над інтересами колективу; досягається твердістю й особистим прикладом начальників, можливо, більш справедливим погодженням і пильним наглядом;

–   винагорода персоналу – оплата виконаної роботи повинна бути справедливою і задовольняти персонал і підприємство, наймача і робітника;

–   централізація – визначення ступеня централізації управління, найбільш прийнятного для даної організації (зменшення централізації – показник важливості ролі підлеглих);

–   ієрархія – ряд керівних посад, починаючи з вищих і закінчуючи нижчими; ієрархічна колія – шлях, по якому просуваються папери, проходячи всі ступені (від вищої влади чи адресовані їй); є багато операцій і ситуацій, успіх яких залежить від їх швидкого виконання, і треба вміти сполучити повагу до ієрархії з зобов’язанням швидко досягати мети;

–   порядок – визначене місце для кожної речі і кожна річ на своєму місці (матеріальний порядок), визначене місце для кожної особи і кожна особа на своєму місці (соціальний порядок);

–   справедливість – результат поєднання доброзичливості з правосуддям; правосуддя – це реалізація встановлених домовленостей, а доброзичливість заохочує персонал до виконання своїх обов’язків із старанністю і відданістю; лояльність і відданість персоналу повинні забезпечуватися поважним і справедливим ставленням адміністрації;

–   сталість складу персоналу – орієнтація працівників на довгострокову роботу і лояльність щодо організації; висока плинність кадрів є одночасно причиною і наслідком поганого стану справ;

–   ініціатива всіх, поєднана з ініціативою керівництва – заохочення незалежних суджень працівників у межах їхніх повноважень і виконуваних робіт; це велика сила для підприємства, особливо у важкі моменти; потрібно багато такту й особистої доблесті, щоб збуджувати і підтримувати ініціативу всіх у межах поваги до авторитету влади і дисципліни;

–   єднання персоналу, корпоративний дух – це сила, що є результатом гармонічних відносин з персоналом.

Значний внесок у розвиток класичної школи зробив Г.Емерсон, який у своїй знаменитій роботі «Дванадцять  принципів продуктивності» (1911 р.) сформулював 12 принципів раціонального управління, які застосовують у всіх сферах виробництва.

Адміністративні принципи управління в чистому вигляді  сьогодні стають неефективними, зараз  потрібно більш гнучке і різноманітне управління, засноване на системно-ситуаційному підході.

 

2.

Інтерв'ю́ — це бесіда, вибудувана за певним планом через безпосередній контакт інтерв'юера з респондентом з обов'язковою фіксацією відповідей. В соціології використовується як один з основних методів збору первинної соціологічної інформації. В журналістиці є самостійним жанром, що представляє суспільно вагому новину у вигляді відповідей особи на запитання журналіста.

Резюмé  (лат. curriculum vitæ вимовляють курíкулюм вíте, що перекладається як «життєвий шлях») — це вид документа, в якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність та професійні успіхи й досягнення особи, яка його складає.

Основна вимога до такого документа — вичерпність потрібних відомостей і лаконізм викладу.

Найчастіше використовується під час прийому на роботу. Мета резюме — зацікавити роботодавця своєю кандидатурою. Подається він із супровідним листом, де висловлюється бажання отримати те чи інше місце та пояснюється, чому саме ви підходите на цю вакансію.

 

Робоче  місце керівника являє собою відокремлену частину приміщення підприємства, оснащену у відповідності з характером виконуваних функцій необхідними засобами праці. Раціональна організація робочого місця керівника передбачає: 
 
· підбір необхідних засобів праці; 
 
· раціональне їх розміщення; 
 
· забезпечення умов праці, що сприяють підтриманню працездатності керівника і виключають нанесення шкоди його здоров'ю. 
 
Розмір площі і обладнання кабінету керівника залежать від кількості учасників нарад чи засідань, що проводяться в кабінеті керівника, від кількості одночасно приходять відвідувачів, номенклатури і обсягу справ та документів, різних технічних засобів і робочих матеріалів, таблиць, тобто планування кабінету керівника може бути різною в залежності від характеру і обсягу роботи. Розроблено кілька типових робочих місць для різних категорій керівників, і з цими проектами треба ознайомитися, вирішуючи питання про робочому місці.

 

 

 Загальна (генеральна) стратегія розвитку - підприємства пов’язана з діяльністю підприємства в цілому, використанням всіх ресурсів і орієнтована на виконання його головної цілі. Виробничі (допоміжні) види стратегій забеспечують реалізацію генеральної стратегії підприємства по окремим направленням його діяльності (маркетингова, фінансова, виробнича та ін.), видам діяльності (стратегія основної діяльності, пов’язана з реалізацією товарів і обслуговуванням покупців, стратегія неторгової діяльності – ремонтно-будівельної, транспортної, виробничої і т.д.) використанню окремих видів ресурсів (стратегія формування і використання трудових ресурсів, матеріально-технічної бази, фінансових ресурсів і т. д.)

 

Документ — матеріальний об'єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлений у зведеному порядку і має відповідно до чинного законодавства юридичну силу.

 

Доручення — письмове повідомлення, за яким організація чи окрема особа надає право іншій особі від її імені здійснювати певні юридичні чинності або отримувати матеріальні цінності.

Доручення видаються  на розпорядження майном, отримання грошових і матеріальних цінностей. 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Балабанова Л.В., Сардак О.В. Організація праці менеджера: Навчальний посібник. – К.: ВД "Професіонал", 2004. – 304 с.
  2. Бирман Л.А. Управленческие решения: Учебное пособие. – М.: Дело, 2004. – 208 с.
  3. В. Андрійчук, Л.Бауер "Менеджмент: прийняття рішень і ризик". Київ, 1998.
  4. В.М. Петюх "Управління персоналом". Київ, 2000.
  5. Виноградський М.Д. Менеджмент організацій К.: КНТЕУ. 1998
  6. Г.В. Щекин "Теорія й практика керування персоналом". Київ, 1998.
  7. Е. Моргунов. Керування персоналом: дослідження, оцінка, навчання. Москва, 2000.
  8. Е.М. Бабосов " Соціологія керування". Мінськ, 2000.
  9. Жариков Е. С. Психология управления. Книга для руководителя и менеджера по персоналу / Жариков Е. С. – М. , 512 с.
  10. И.А. Оганесян. Керування персоналом організації. Мінськ, 2000.
  11. Мурашко М.І. Менеджмент персоналу: Навчально-практичний посібник. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2002. – 311 с.
  12. Нємцов В.Д., Довгань Л.Е., Сініок Г.Ф. "Менеджмент організацій". Київ, 2000.
  13. Основи менеджмента. Учебное пособие для вузов. Под ред.А.А.Радугина М., Центр, 1998.
  14. Панфилова А. П. Деловая коммуникация в профессиональной дея-тельности / Панфилова А. П. - СПб. : Об-во «Знание», 1999.
  15. Петюх В.М. Управління персоналом: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2000.
  16. Психология управления персоналом : пособие для специалистов, работающих с персоналом / [ под. ред. А.В. Батаршева, А.С. Лукьянова]. - М. : Из-во Института психотерапии, 2005.– 616 с.
  17. Травин В.В., Дятлов В.А. Основи кадрового менеджмента. - М: Дело, 1997. -336 с.

Информация о работе Контрольна робота з "Управління персоналом"