Контрольная работа по «Менеджменту»

1.Теорії класичної школи (А. Файоль, Л. Урвік, Дж.Д. Муні, А.К. Рейлі, Ал.П. Слоун) були спрямовані на забезпечення ефективності роботи всієї організації, визначення універсальних принципів управління. Розробки представників цієї школи стосувалися таких основних аспектів: розробки раціональної системи управління на базі основних функцій бізнесу; побудови структури організації та управління працівниками. її здобутком можна вважати запропоноване описання функцій управління та систематизований підхід до управління всією організацією.

2.На думку М. Вебера, можна побудувати суспільство і забезпечити його ідеальне функціонування за допомогою спеціальних управлінських організацій – бюро із суворою ієрархічною підлеглістю, які розглядаються як форма влади демократичного управління й умовою ефективного функціонування яких є дотримання таких принципів: чіткий поділ праці на основі функціональної спеціалізації і відповідальності між співпідпорядкованими “бюро”; наявність чіткої ієрархії влади; система правил, що визначають поведінку кожного члена організації; система процедур, що визначають порядок дії у всіх ситуаціях, які трапляються у процесі функціонування організації; інтегрування особистих якостей у взаємовідносинах між співробітниками організації; відбір і просування по службі працівників з урахуванням їх кваліфікації; дотримання “соціальної” дистанції між керівниками і виконавцями.

3. Менеджер-адміністратор займає ключове положення у системі управління організації. Ця важлива роль менеджера визначається тим, що він наділений повноваженнями приймати рішення, вирішує що, кому, коли і як робити; несе за це відповідальність перед власником майна організації.

Володіючи реальною владою, менеджер- адміністратор впливає на трудовий колектив, а через нього на характер і результати функціонування самого об'єкту управління. Він підбирає, розставляє і використовує персонал за своїм розумінням. Високопрофесійний менеджер-адміністратор оточує себе кваліфікованими, знаючими справу колегами, а слабкий — ще більш слабкими підлеглими. І як результат — перший менеджер веде організацію до процвітання, а другий зі своїм персоналом — до збитковості, а потім — банкрутства. Знаючий свою справу менеджер чітко формулює завдання колективу, ясно розуміє свою роль у їх вирішенні, здатний задіяти внутрішні стимули до самостійних дій, передбачити можливі труднощі, попереджати невдачі й знаходити найкраще рішення проблем у кожній конкретній ситуації.

4. До цієї категорії посад відносяться державні службовці (чиновники), на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих функцій. Саме службовці цього виду посад складають основу кадрового корпусу державної служби.

Встановлюються такі категорії  посад службовців:

перша категорія - посади голів державних  комітетів, що не є членами Уряду  України, голів інших центральних  органів державної виконавчої влади  при Кабінеті Міністрів України

друга категорія - посади заступників  керівника Адміністрації Президента України, заступників керівника  Секретаріату Верховної Ради України

третя категорія - посади заступників  керівників структурних підрозділів

четверта категорія - посади спеціалістів Адміністрації Президента України

п'ята категорія - посади спеціалістів міністерств, інших центральних  органів державної виконавчої влади

шоста категорія - посади керівників управлінь, відділів, служб районних

сьома категорія - посади спеціалістів районних

5. Адмін Планування– визначення напрямів, темпів, кількісних і якісних показників тих чи інших процесів у державному апараті, функцій держави (економічних, соціально-культурних, військових, оборонних, боротьба з проявами корупції в системі державної служби та ін.), спрямованих на досягнення попередньо визначених цілей; розробка цілей і завдань, напрямів розвитку, реформи державної діяльності й державної служби/

 Для процесу планування можна визначити такі етапи:

(1) аналіз проблем;

(2) визначення мети;

(3) розробка альтернативних можливостей вирішення проблем і їхньої

оцінки;

(4) ухвалення рішення щодо обраної можливості;

(5) планування досягнення мети.

6. Головною метою проведення SWOT-аналізу є отримання достовірних даних про можливості компанії і загрози просування її на ринку товарів і послуг. Тому, для досягення цієї мети перед SWOT-аналізом ставляться наступні завдання: виявлення маркетингових можливостей, які відповідають ресурсам фірми; визначення маркетингових загроз і розробка заходів щодо знешкодження їхнього впливу; виявлення сильних сторін фірми й зіставлення їх з ринковими можливостями; визначення слабкостей фірми та розроблення стратегічних напрямів їх подолання; виявлення конкурентних переваг фірми та формування її стратегічних пріоритетів.

При проведенні SWOT-аналізу необхідно  ретельно визначити сферу кожного SWOT-аналізу, зрозуміти відмінності  між його елементами, бути об’єктивним  і використовувати різносторонню  вхідну інформацію, уникати просторових  і двозначних заяв.  SWOT-аналіз повинен  проводитися за участю всіх найважливіших  членів даної організації.

7 Адміністративні методи є способом здійсненняуправлінських впливів на персонал і базуються на владі, дисципліні істягнення.

 Адміністративні методи орієнтовані на такі мотиви поведінки,як усвідомлена необхідність дисципліни праці, почуття обов'язку, прагненнялюдину працювати в певній організації і т.п. Ці методи впливувідрізняє прямий характер дії: будь-який регламентує абоадміністративний акт підлягає обов'язковому виконанню.

 Для адміністративних методів характерна їх відповідність правовимнормами, що діють на певному рівні управління, а також актів ірозпорядженнями вищестоящих органів управління. Розрізняють п'ять основних способів адміністративного впливу:організаційні дії, розпорядчі дії, матеріальнавідповідальність і стягнення, дисциплінарна відповідальність і стягнення,адміністративна відповідальність

8. Формування нових оргструктур або удосконалення існуючих являє собою безперервний процес. Згідно з рекомендаціями теорії управління формування та вдосконалення організаційних структур управління повинно здійснюватися в певній технологічній послідовності, по етапах.

Виявлення проблем та постановка завдань. На цьому етапі на основі наказу, вказівки у відповідних органах, підрозділах виконується певна організаційна робота щодо виявлення існуючих проблем.

Підготовка до обстеження. Розробка програми обстеження об'єкта. В програмі, як правило, викладаються мета і завдання обстеження, формуються гіпотези щодо причин існуючих проблем, ставляться питання, що підлягають з'ясуванню, а також вказуються методи, за допомогою яких можна здобути необхідну інформацію для відповіді на них.

Передпроектне обстеження об'єкта. Воно має проводитись відповідно до розробленої програми у максимально стислі строки, без відривання працівників органу, підрозділу, що обстежуються, від їхніх безпосередніх функцій.

Узагальнення результатів передпроектного обстеження. На цьому етапі здійснюється зведення та групування зібраної інформації. Для наочності будуються порівняльні таблиці, графіки, підсумовуються думки та оцінки і дається структурна схема органу з указанням посадових зв'язків та обсягу функцій всіх працівників

Організаційне проектування. На основі висновків передпроектного обстеження та обговорення його результатів з керівниками зацікавлених підрозділів починається формування організаційної структури. Уся праця на цьому етапі ведеться у суворій відповідності з відомчими нормативними актами та встановленим порядком створення нових або реорганізації існуючих структур.