Заклади післядипломної
освіти незалежно від їх статусу, підпорядкування і форм власності повинні
забезпечувати якість освіти відповідно
до вимог державних стандартів освіти.
Відповідність освітніх послуг державним
стандартам освіти визначається Міністерством
освіти і науки України разом із засновником
шляхом ліцензування, атестації, акредитації
та інспектування.
Заклади післядипломної освіти у встановленому
порядку можуть створювати навчально-науково-виробничі
комплекси, об ' єднання, центри видавництва,
філії, базові (експериментальні) заклади
освіти, навчально-консультаційні пункти
тощо, входити до складу навчально-науково-виробничих
комплексів.
Організаційні заходи щодо забезпечення
розвитку післядипломної освіти
Реалізація визначених
концептуальних положень вимагає створення
належних правових, соціально-економічних,
матеріально-технічних та фінансових
умов, а саме:
- сформувати необхідну нормативно-правову базу;
- розробити науково-обгрунтовану методику визначення загальнодержавних та регіональних потреб кадрового забезпечення;
- упорядкувати та оптимізувати мережу закладів післядипломної освіти, поєднавши галузевий принцип її організації з широкою міжгалузевою і регіональною кооперацією та з урахуванням соціально-економічного розвитку країни;
- сформувати новий механізм фінансування підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, передбачивши при необхідності внесення змін до чинного законодавства; слід передбачити прямий податок від прибутку чи відрахування від фонду заробітної плати у розмірі 1-2% на ці потреби підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, галузевими міністерствами, іншими органами виконавчої влади та державними адміністраціями, сформувати в вищих навчальних та закладах післядипломної освіти окремі фонди, за рахунок яких буде здійснюватись підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу;
- визначити конкретні цільові функції підвищення кваліфікації і перепідготовки спеціалістів співвідносно до різних рівнів, ланок та структур системи неперервної освіти;
- створити рівні правові та економічні умови для закладів післядипломної освіти державної та приватної форми власності;
- запровадити гнучку і динамічну систему перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з нових напрямів розвитку науки, техніки і технології, ринкових методів господарювання та управління;
- оперативно вивчати ринок праці, здійснювати постійний пошук замовників, додаткових джерел фінансування; проводити роботу з центральними та місцевими органами державної виконавчої влади з питань участі у виконанні загальнодержавних, регіональних та місцевих програм, які потребують вирішення проблем кадрового забезпечення; здійснювати тісну взаємодію з державними службами зайнятості;
- сформувати освітні програми навчання у системі післядипломної освіти відповідно до стандартів підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня та рівня вже здобутої освіти, а також стандарти підвищення кваліфікації фахівців за різними освітньо-кваліфікаційними рівнями, освітньо-професійними та професійними програмами, залежно від ступеня неперервного навчання, його стадій, категорії слухачів, характеру пізнавально-професійних потреб на основі прогнозування розвитку суспільства;
- упорядкувати перелік спеціальностей та спеціалізацій перепідготовки з урахуванням існуючого переліку підготовки фахівців, державного замовлення та потреб окремих галузей регіонів;
- провести аналіз сучасного стану навчально-матеріальної бази закладів післядипломної освіти та привести її у відповідність до нових вимог їх діяльності; об'єднати кадрові, наукові та матеріально-технічні можливості закладів післядипломної освіти з потенціалом профільних вищих навчальних закладів;
- здійснювати формування викладацького складу закладів післядипломної освіти на конкурсній основі зі встановленням рівня оплати викладачів за ринковими розцінками;
- стимулювати здійснення фундаментальних, пошукових та прикладних наукових досліджень з прогнозування та забезпечення розвитку окремих галузей, удосконалення системи післядипломної освіти та освіти дорослих на протязі всієї професійної діяльності;
- проводити культурно-освітню та просвітницьку діяльність серед громадськості;
- розробляти та реалізовувати програми і проекти в галузі післядипломної освіти із залученням науково-методичної, фінансової, технічної допомоги різноманітних громадських організацій, асоціацій, фондів, в т.ч. і міжнародних.
Післядипломна освіта повинна
розглядатися як одна із пріоритетних в державі, оскільки
вона безпосередньо пов'язана з перспективами
економічного розвитку та соціальної
стабільності суспільства. З метою її
подальшого удосконалення доцільно створити
при Кабінеті Міністрів України Міжвідомчу
координаційну раду з питань післядипломної
освіти представників міністерств та
інших центральних органів виконавчої
влади, у підпорядкуванні яких є відповідні
заклади.
Використана література
- Висока освіта впродовж життя // Персонал Плюс. - 2006. - № 37 (188). – 15-21 вересня.
- Дудар З., Ревенчук І. Проблеми і перспективи післядипломної освіти в Україні. - З.Дудар, І.Ревенчук // Вища школа. - 2009. - №5.
- Першукова О. Європейська багатомовність в освіті // Шлях освіти. - 2000. - № 4. - С. 24-27.
- Пісоцька Л.С. Соціально-педагогічні основи управління дошкільною освітою: Програма і методичні рекомендації. – Хмельницький: Вид-во ХГПІ, 2001. – 17 с. – 0,7 авт. арк.
- Пісоцька Л.С. Планування організації діяльності системи дошкільної освіти в регіоні / За наук. ред. М.М.Дарманського. – Хмельницький: Вид-во ХГПІ, 2003. – 180 с. – 7,5 авт. арк.
- Пісоцька Л.С. До проблем управління дошкільною освітою в регіоні // Дошкільне виховання. – 2001. – № 12. – С.20-21. – 0,1 авт. арк.
- Пісоцька Л.С. Підготовка майбутніх вихователів дошкільних закладів до управлінської діяльності // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Збірник наук. праць: У 2-х ч./ За ред. І.А.Зязюна та Н.Г.Ничкало. – Ч.2. - К., 2001. – С.90-93. – 0,2 авт. арк.
- Реформа вищої освіти України і Болонський процес // Голос України. - 2007. - № 99 (4099). - 8 червня.