Шляхи підвищення конкурентоспроможності продукції ВАТ “ДМЗ”

1. Категорія конкурентоспроможності  є однією з головних у ринковій  системі господарювання через  те, що в ній концентровано  відображаються економічні, науково-технічні, виробничі, організаційно-управлінські, маркетингові та інші можливості не лише окремого підприємства, а й у цілому економіки країни. Ці можливості реалізуються у товарах і послугах, що протистоять конкуруючим аналогам як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. В світлі цього під конкурентоспроможністю продукції слід розуміти таку її характеристику, яка відображає її відмінність від товару-конкуренту як за ступенем відповідності конкретній суспільній потребі, так і за витратами на її задоволення

Конкурентоспроможність – це найважливіший показник рівня розвитку економіки (національної, галузевої, регіональної, підприємств), своєрідний рейтинг її у співвідношенні з лідерами світовими, національними, регіональними, який у кінцевому рахунку характеризує всі сторони соціально-економічного функціонування суспільства.

2. Головними складовими конкурентоспроможності продукції на зовнішньому і внутрішньому ринку є технічний рівень і рівень якості її виготовлення; відповідність продукції вимогам і стандартам країн-імпортерів, фірм-покупців тощо.

Більшість з проаналізованих в дипломній роботі підходів до оцінки конкурентоспроможності продукції потребують зіставлення її параметрів з тим їх рівнем, який задається потребами покупця, а також оцінки відмінності даної продукції від товару-конкуренту як за ступенем відповідності конкретній потребі, так і за затратами на її задоволення. Для такої оцінки потрібна об'єктивна інформація про технічний рівень, якість і ціну цієї продукції і її конкурентів, а також - про насиченість ринку товарами даного виду. Така інформація в більшості випадків є досить важкодоступною, тому що її формування вимагає цілеспрямованих дій, значних витрат, і поки ще не регламентується необхідними документами.

 Такий стан справ примушує  використовувати скісні, доступніші  підходи до вирішення цієї  задачі. В дипломній роботі доведено, що найбільш прийнятним є підхід, що скісно характеризує конкурентоспроможність не тільки окремих видів продукції, а й товаровиробників у цілому шляхом аналізу інформації про технічний рівень продукції; її експортабельність; сертифікацію.

3. Чорна металургія України в  сучасних умовах є головною  базовою і експортоутворюючою  галуззю країни, виробляючи близько  чверті всієї промислової продукції  і понад 40% її експорту.

Визначальним є те, що сьогодні вітчизняна металургія функціонує в загальній системі світових господарських зв'язків, і її стан значною мірою залежить від тенденцій розвитку світової металургії.

Найважливішою перевагою чорної металургії України є її забезпеченість власними запасами залізних і марганцевих руд і коксівного вугілля світового значення, розвідані запаси яких забезпечують на доступний для огляду період не тільки потреби країни, але й експорт значного обсягу продукції.

Разом з металоспоживаючими галузями чорна металургія має стати основою економічної незалежності і базою створення і розвитку власних наукомістких і високотехнологічних виробництв і ефективної економіки. За таких умов задача підвищення конкурентоспроможності продукції металургії є важливою державною задачею і потребує пошуку всіх можливих резервів у цій сфері, об’єднання зусиль держави і окремих виробників металургійної продукції.

4. ВАТ "ДМЗ", яке є  базовим для дипломного дослідження, - одне з найстаріших металургійних  підприємств України. Завод заснований  створеним в Англії в 1869 році  акціонерним "Новоросийским обществом каменоугольного, железоделательного и рельсового производств". Днем народження заводу вважається дата початку регулярної виплавки сталі - 24.01.1872 року.

Донецький металургійний завод має славетну історію свого становлення і розвитку, його трудовий колектив вносив значний вклад в економіку країни в мирні і воєнні роки. За успішну роботу по відбудові виробничих агрегатів і забезпеченню фронтів Великої Вітчизняної війни металом колективу Донецького металургійного заводу десять разів присуджувався перехідний Червоний Прапор Державного комітету оборони СРСР, який залишено заводу на постійне зберігання.

У 1996 році Донецький металургійний завод ім. Леніна перетворено у відкрите акціонерне товариство «Донецький металургійний завод». З вересня 1998 року підприємство почало функціонувати в рамках дії Закону України «Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області».

Початок ХХІ століття завод зустрів як сучасне підприємство повного циклу. Це здійснилося завдяки реструктуризації заводу та залученню значних інвестицій. Внаслідок реструктуризації було створено цілий ряд незалежних підприємств, які працюють у комплексі на договірних умовах.

5. Основний напрямок діяльності підприємства - це освоєння і випуск якісної металопродукції, обсяги виробництва якої зростають протягом останніх років.

Сировину для виробництва основної продукції підприємство отримує переважно з України.

На регіональному ринку споживачами сортового прокату є Дружковський метизний завод, Артемівський завод "Перемога Праці" та інші машинобудівні та металообробні підприємства. Основними споживачами на українському ринку по трубній заготівці є Нікопольський ЮТЗ, Нижньодніпровський трубопрокатний завод ім. К Лібкнехта, Дніпропетровський трубний завод ім. Леніна.

63% від загального відвантаження  на експорт ВАТ “ДМЗ” відправляє  в Росію, 18% - в Білорусію, 7% складає  експорт в країни дальнього  зарубіжжя.

6. Аналіз виробничо-господарської  діяльності та фінансового стану ВАТ «ДМЗ» свідчить про те, що в складних умовах ринку підприємство змогло не тільки вижити, а й досить успішно функціонувати.

Серед негативних особливостей сучасного стану підприємства слід відзначити:

  високий ступінь зносу основних  засобів виробничого призначення (60,5% на кінець 2002 року), причому цей показник має тенденцію до зростання;

значну частку (понад 80%) матеріальних затрат у собівартості продукції;

нестачу грошових коштів у результаті операційної діяльності, що стримує інвестування в оновлення основних виробничих засобів за рахунок власних коштів та ставить підприємство у фінансову залежність від банківських установ, призводить до значних витрат на сплату відсотків на банківські позики.

Серед позитивних рис сучасного стану справ на підприємстві варто відзначити досить високий рівень менеджменту, розуміння керівництвом важливості застосування сучасних технологій, в тому числі й управлінських.

7. Незважаючи на складні умови  конкуренції на внутрішньому  і зовнішньому ринках, ВАТ "ДМЗ" займає пріоритетне місце в  рейтинговій оцінці діяльності  металургійних заводів України  і по окремих номенклатурних  позиціях успішно конкурує з  ними.

Серед факторів, що впливають на діяльність ВАТ “ДМЗ”, найбільш значний вплив мають за оцінками фахівців фінансово-економічні (нестача обігових коштів, зріст цін на енергоносії, низька платоспроможність підприємств-споживачів металопродукції) та виробнично-технологічні фактори (необхідність удосконалення технології, систем управління виробництва, заміна застарілого та морально зношеного обладнання).

Основними конкурентами ВАТ "ДМЗ", які перевищують його по рейтингу є "Азовсталь", "Криворіжсталь", "Дніпроспецсталь".

Ключовими перевагами ВАТ "ДМЗ" перед конкурентами є гнучкість виробництва, що виражається в можливості виконання дрібних замовлень із легованих марок сталі, у силу специфіки виробництва і невеличких обсягів сталеплавильних агрегатів та гнучка політика по термінах виконання замовлень і умов постачань, що свідчить про використання сучасних методів управління і дотриманні зобов'язань перед партнерами.

8. Жорстка конкурентна боротьба  на ринку продукції чорної  металургії обумовлює той факт, що сьогодні достойно конкурувати може тільки високоякісна продукція. Це добре розуміється керівництвом і всім трудовим колективом ВАТ “ДМЗ”. Особливе значення при цьому приділено впровадженню на підприємстві заходів щодо відповідності продукції і всього виробничого процесу вимогам міжнародних стандартів якості.

В умовах, коли продукції металургії України не підлягає обов’язковій сертифікації, підприємство успішно пройшло добровільну сертифікацію листової судосталі такими сертифікаційними органами, як Англійський Ллойд, Російський Морський Регістр Судноплавства, сертифікувало суднову сталь за Правилами Німецького Ллойда, Французького Бюро Веритас і Дет Норске Веритас (Норвегія).

В березні 2003 року відбулася офіційна церемонія вручення ВАТ «ДМЗ» сертифіката відповідності Системи менеджменту якості за вимогами ISO 9001:2000 сертифікаційного суспільства TUV NORD.

Політика в області якості має розвиватися за рахунок ефективних механізмів управління матеріально-технічним постачанням, виготовленням продукції з використанням ефективних технологічних процесів, атестованих засобів вимірювальної техніки і персоналу, зайнятого контролем якості сировини і готової продукції.

9. Підприємства чорної металургії є фактично найбільшими споживачами енергії з розрахунку на тонну виробленої продукції у порівнянні з багатьма іншими промисловими підприємствами. Затрати на енергоспоживання є вагомою складовою собівартості їхньої продукції і суттєвим чином впливають на її конкурентоспроможність. Тому для металургійних підприємств задача впровадження заходів щодо енергозбереження є вельми актуальною.

Задача підвищення конкурентоспроможності продукції ДМЗ за рахунок енергозбереження має досить широкий спектр напрямів свого вирішення. Дослідження, проведене в ході виконання дипломної роботи, показало, що в сучасних умовах основну увагу доцільно сконцентрувати на формуванні довгострокової програми енергозбереження на ВАТ “ДМЗ”, в рамках якої необхідно на базі детального аналізу існуючого технологічного процесу та резервів енергозбереження, запропонованих в дипломній роботі, розробити систему заходів щодо послідовного впровадження на підприємстві енергозберігаючих технологій. Результатом реалізації такої програми може бути економія близько 30% енергоспоживання, а також підвищення конкурентоспроможності продукції не тільки за рахунок зниження енергоємної складової її собівартості, але й за рахунок зростання загальної культури виробництва, формування іміджу підприємства як впроваджувача нових технологій і захисника навколишнього середовища.

10. В ринковій економіці успіх підприємства значною мірою залежить від своєчасного і ефективного застосування стратегічного маркетингу як найефективнішого засобу вирішення проблем виробництва і збуту продукції.

Маркетинг у широкому розумінні - це система управління, яка оперативно досліджує вимоги ринку і відповідає ним. Стратегічний маркетинг, який розглядається як генеральна господарська функція підприємства, - це системний підхід до виробничо-збутової діяльності з чітко поставленою метою і задачами, що нею визначаються, ретельно розробленими заходами щодо її досягнення, з відповідними організаційно-управлінськими, фінансовими, матеріальними, технологічними, кадровими та іншими засобами для здійснення цих заходів.

В дипломній роботі зазначено, що на ВАТ “ДМЗ” проведено велику роботу щодо впровадження системи стратегічного планування, створено відділ маркетингу, розроблено Програму стратегічного розвитку і технічного переозброєння, як одну із складових усього комплексу заходів, спрямованих на виживання і розвиток заводу. Вона включена в регіональну Програму науково-технічного розвитку Донбасу як її складова частина.

В якості заходів, спрямованих на удосконалення маркетингової діяльності, ВАТ “ДМЗ” варто було б активізувати PR-політику підприємства, організовувати іміджеві рекламні кампанії, брати більшу участь в житті міста, ширше висвітлювати в засобах масової інформації діяльність підприємства, тим паче, що прогресивні зміни, що відбуваються на підприємстві, дають таку підставу. Адже Донецький металургійний завод обрав правильний напрямок свого розвитку. Методичне здійснення обраного курсу дозволяє з упевненістю дивитися в майбутнє, додає сили і впевненість трудовому колективу в завтрашньому дні, що дуже важливо в сучасних умовах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” від 24.12.1998 № 356-XIV // Відомості Верховної Ради. - 1999. - № 7. - ст.50.
2. Закон України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 року № 2210-III // Відомості Верховної Ради. - 2001. - № 12. - ст.64.
3. Програма діяльності Кабінету Міністрів України "Послідовність. Ефективність. Відповідальність".
4. Авдашева С.Б., Розанова Н.М. Теория организации отраслевых рынков: Учебник / Ин-т "Открытое о-во". - М.: Магистр, 1998. - 311 с.
5. Адлер Ю.П., Липкина В.В. Лидерство как механизм постоянного обеспечения конкурентоспособности // Стандарты и качество. - 2000. - № 10. - С.14-22.
6. Андрійчук В. Конкурентоспроможність української продукції // Віче. - 1995. - №2. - С. 90-92.
7. Блохин В.П., Дружинин И.В. Глобализация, технология и конкурентоспособность производственных систем. - Ростов-на-Дону: Издат. центр ДГТУ, 2002. - 308 с.
8. Васьковский А.С. Роль конкуренции в становлении рыночной экономики. - М.: РАГС, 2000. - 46 с.
9. Воронов А. Конкуренция в XXI веке // Маркетинг. - 2001. - N 5(60). - С. 16-24.
10. Гельвановский М., Жуковская В., Трофимова И. Конкуренто-способность в микро- мезо- и макроуровневом измерении. // Российский зкономический журнал. - 1998. - № 3. – С. 23-36.
11. Гончаров Н.П. Роль маркетинга в конкурентных отношениях // Актуальные проблемы экономики – 2001. - № 11. – С. 44 – 49.
12. Градов А. П. Экономическая стратегия фирмы. - СПб.: Спец-литература, 1995. - 354 с.
13. Губанов С. Конкурентоспособность экономики - функция системы воспроизводства // Экономист. - 2003. - № 4. - С.9-20.
14. Долинская М.Г., Соловьев И.А. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции. - М.: Изд-во стандартов. - 1991.- 246 с.
15. Еленева Ю.Я. Обеспечение конкурентоспособности промышленных предприятий. - М.: "Янус-К", 2001. - 296 с.
16. Емельянов С.В. Международная конкурентоспособность американских производителей: политика фирм и конкурентные преимущества // Вестн. Моск. ун-та. Сер.6. Экономика. - 2001. - № 6. - С.60-73.
17. Завьялов П.С., Демидов В.Е. Формула успеха: маркетинг (сто вопросов - сто ответов). – М.: Международные отношения, 1991. - 415 с.
18. Засядьвовк  Л. Конкурентоспособность экономики Украины // Бизнес-информ. – 1997. - №24. – С. 27-29.
19. Игольников Г., Патрушева Е. Что понимать под конкурентоспособностью, инвестиционной привлекательностью й зкономичностью производства // Российский зкономический журнал. - 1995. - №11. - С. 108-111.
20. Иноземцев Ю. Взаимосвязь факторов конкурентоспособности // Экономист. - 2000. - № 10. - С.92-94.
21. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. - К.: МАУП, 2000. - 152 с.
22. Кредісов А., Дерев’янко О. Конкурентоспроможність країни та стратегія просування її експорту на світовому ринку // Економіка України. – 1997. - № 5. – С. 35-45.
23. Куликов Г.В. Японский менеджмент и теория международной конкурентоспособности. - М.: ОАО НПО Изд-во "Экономика", 2000. – 267 с.
24. Михайлов О.В. Основы мировой конкурентоспособности. - М.: Изд-во "Познавательная книга плюс", 1999. - 592 с.
25. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі / Пахомов Ю.М., Лук’яненко Д.Г., Губський Б.В. - К.: Україна, 1997. - 237 с.
26. Портер М. Международная конкуренция: конкурентные преимущества стран: Пер. с англ. - М.: Международные отношения, 1993. - 896 с.                                                               
27. Рибаков І.Н. Якість та конкурентоспроможність продукції при ринкових відносинах // Стандарты и качество. - 1995. - № 12. - С. 43- 47.
28. Савчук А.В. Конкурентоспособность отраслей промышленного производства: Методологические вопросы оценки и анализа // Економіка промисловості. – 2001. - № 2. – С. 61-66.
29. Статистичний щорічник України за 1995 рік / Міністерство статистики України. - К.: Техніка, 1996. - 576 с.
30. Статистичний щорічник України за 2002 рік /  Держкомстат України. - К.: Консультант, 2003. - 663 с.
31. Сухова Л.Ф., Чернова Н.А. Практикум по разработке бизнес-плана и финансовому анализу предприятия: Учеб. пособие. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 160 с.
32. Тіхонов Р. М. Конкурентоспроможність промислової продукції. - К.: Вид-во стандартів. - 1995. - 276 с.
33. Унтура Г.А. Регион как эпицентр зарождения конкурентоспособности // Регион: экономика и социология. - 2002. - № 1. - С.3-16.
34. Ухачевич Д. Роль государства в обеспечении конкурентоспособности продукции // Экономика Украины. – 1999. - № 8. – С.82-83.
35. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 312 с.
36. Филькевич И.А. Основные тенденции развития мировой экономики // Прометей: Регіональна зб. наук. праць з економіки. – Донецк: Юго-Восток, 2001. – Вип. 4. – С. 81-88.
37. Целикова Л.В. Конкурентоспособность субъектов рынка и механизм ее оценки // Вестн. Моск. ун-та. Сер.6. Экономика. - 2000. - № 2. - С. 57-67.
38. Цой В.Е. Методические решения формирования механизма демонополизации в условиях рыночной трансформации. - СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2001. - 20 с.
39. Чернов А.В. Конкурентоспособность как экономическая категория // Сб. науч. тр. аспирантов и соискателей Курган. гос. ун-та (естеств., техн. и экон. науки). - Курган: Изд-во Курган. гос. ун-та, 1999. - С.123-126.
40. Чертко Н.Т. Инвестиции - важнейший фактор национальной конкурентоспособности // Вопросы статистики. - 2000. - № 7. - С.50-57.
41. Чухров Г.А. Использование лизинга для обновления основных производственных фондов и повышения конкурентоспособности отечественных товаропроизводителей // Науч. зап. НГАЭиУ. - Новосибирск, 2001. - Вып.4. - С.63-67.
42. Шакуров Ф.Р. Историко-экономический аспект теории конкуренции // Методол. пробл. науки: Матер. науч. конф. - Казань: Изд-во Казан. гос. технол. ун-та, 1998. - С.40-41.
43. Шевченко И.В., Булгаков О.В., Булгаков В.И. Государственное регулирование и методы управления конкурентоспособностью промышленных предприятий региона в условиях кризиса // Дайджест-Финансы. - 2000. - № 6(66). - С.2-6.
44. Шевченко Л.Е. Монополия или конкуренция? Антитрестовский аспект политики Г.Трумэна // Американский ежегодник, 1990. - М., 1991. - С.47-59.
45. Шибанова Л.И., Попко К.А. Управление конкурентоспособностью предприятия // Вестн. Ижевск. гос. тех. ун-та. - 1999. – № 2. - С.12-14.
46. Щербаковский Г.З., Самущенкова А.В. Теоретические аспекты конкурентных отношений в условиях экономики России. - СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2001. - 38 с.
47. Экономика и управление в зарубежных странах (по материалам зарубежной печати) / ВИНИТИ: Информац. бюл. № 4. – М.:ВИНИТИ, 2003. – 59 с.
48. Экономика для руководителей: проблемы и практика. Кн.1. Рыночная экономика. Т.3. Ч.3. Конкуренция и власть на рынке. Ч.4. Оценка конкуренции / М.Макинтош, В.Браун, Н.Костелло и др. - Жуковский: Изд-во МИМ ЛИНК, 2000. - 162 с.
49. Юданов А.Ю. Конкуренция: теория и практика: Учеб.-практ. пособие. - 3-е изд., испр. и доп. - М.: ГНОМ и Д, 2001. - 304 с.
50. Яновский А.М. Поведение фирмы в конкурентном пространстве // Электрон. пром-сть: Экономика и коммерция. - 2000. - № 3. - С.103-110.