Сутність і зміст оперативного планування. Суть оперативного планування на підприємствах з повним циклом виробництва

Сутність і  зміст оперативного планування. Суть оперативного планування на підприємствах  з повним циклом виробництва.

Найважливішою функцією управління підприємством є планування його діяльності. Планування є, власне, процесом визначення цілей, що їх підприємство передбачає досягти за певний період, а також способів досягнення таких цілей.

Планування об'єднує структурні підрозділи підприємства спільною метою, надає всім процесам односпрямованості і скоординованості, що дає змогу найбільш повно й ефективно використовувати наявні ресурси, комплексно, якісно та своєчасно вирішувати різноманітні завдання управління, а також, складаючи плани своєї діяльності, підприємство може уникнути значних збитків.

Оперативне планування діяльності підприємства — це поточне виробничо-фінансове і виконавче планування на короткий період часу, орієнтоване на доповнення, деталізацію, внесення коректив до накреслених раніше планів і графіків робіт.

Оперативне планування є, з одного боку, завершальною ланкою в системі  планування діяльності підприємства, а з іншого — виступає як засіб виконання довго-, середньо-, та короткострокових планів — один із важелів поточного управління виробництвом. В процесі оперативного планування виконується детальна розробка планів підприємства та його підрозділів на короткі проміжки часу – місяць, декаду, робочий тиждень, добу, зміну. При цьому розробка планів органічно поєднується з вирішенням питань організації їх виконання та поточного регулювання. Таким чином, оперативне планування являє собою важливий засіб повсякденного керівництва виробничою діяльністю підприємства.

Основним призначенням оперативного планування є визначення конкретних шляхів реалізації тактичних планів; оперативні плани завжди мають вузьку спрямованість, розробляються з високим ступенем деталізації, характеризуються великим розмаїттям застосовуваних прийомів та методів. 
У процесі оперативного планування встановлюється: на яких робочих місцях, дільницях, в яких підрозділах операційної системи, в яких обсягах, в які терміни, в якій черговості мають виконуватися ті чи інші операції з виготовлення продукції чи надання послуг відповідно до виробничої програми підприємства.

Система оперативного планування виробництва - це сукупність різних методик  та технологій планової роботи, що характеризується ступенем централізації, об’єктом регулювання, складом календарно-планових показників, порядком обліку та руху продукції та оформленням облікової документації. Ця система являє собою сукупність методів та способів розрахунку основних планово–організаційних показників, які необхідні для регулювання ходу процесу виробництва та споживання товарів і послуг з метою досягнення запланованих ринкових результатів при мінімальних витратах економічних ресурсів і робочого часу. До основної характеристики будь-якої системи оперативного планування відносяться: методи комплектування календарних завдань підрозділом підприємства, взаємопов’язані роботи цехів та ділянок, вибрана планово-облікова одиниця, тривалість планового періоду, способи і прийоми розрахунків планових показників, склад супроводжуючої документації та інші. Вибір тієї чи іншої системи оперативного планування в умовах ринку визначається головним чином, обсягом попиту на продукцію і послуги, витратами і плановими показниками, масштабом та типом виробництва, організаційною структурою підприємства і іншими факторами.

Найбільшого розповсюдження в теперішній час набули подетальна, позамовна  та покомплектна системи оперативного планування та їх різновиди, які застосовуються на багатьох великих вітчизняних  підприємствах та закордонних фірмах, а також в малому та середньому підприємництві.

Подетальна система планування призначена для умов високоорганізованого та стабільного виробництва. По цій  системі планується і регулюється  рух виконаних робіт, технологічних  операцій і виробничих процесів по кожній деталі на певний плановий період-час, зміну, день, тиждень тощо. В основі подетальної системи лежить точне планування такту, ритму роботи поточних ліній і виробничих ділянок, правильне визначення нормальних технологічних, транспортних, страхових, міжопераційних і циклових запасів та постійна їх підтримка в процесі виробництва на суворому розрахунковому рівні. Застосування цієї системи потребує розробки складних календарно-оперативних планів, що містять показники обсягу випуску і маршрут руху деталей кожного найменування за всіма виробничими стадіями і технологічними операціями. Тому, подетальне планування доцільно застосовувати при обмеженій та стійкій номенклатурі продукції, яка випускається, що має місце в умовах багатосерійного і масового виробництва.  В залежності від особливостей інших елементів та організації самого процесу оперативного регулювання найбільш поширеними різновидами подетальної системи є:

     -   складська система, за якої рівень завантаження та рівномірність випуску продукції визначаються необхідністю підтримання складських запасів певних розмірів. Ця система має сенс при великій кількості застосовуваних при виготовленні продукції стандартних вузлів та деталей.

     -    система планування за нормами технологічних запасів, яка передбачає встановлення постійної насиченості усіх стадій виробничого процесу необхідними запасами напівфабрикатів (деталей, вузлів) і суворе дотримання розрахункового рівня цих запасів для кожного цеху. Ця система застосовується в умовах серійного та крупносерійного виробництва.

     -     система планування за строками подачі, в основі якої знаходяться встановлені строки запуску та випуску партій деталей з урахуванням їх технологічних запасів та строків міжцехових подач. В умовах серійного та крупно серійного виробництва строки можуть переглядатись кожного разу при розробці оперативних планів. В масовому виробництві встановлюються стандартні строки.

    - система планування за тактом потоку (базується на синхронізації діяльності всіх виробничих підрозділів і встановленні єдиного такту випуску готової продукції). Така система застосовується в масовому виробництві з широким використанням поточних методів організації виробничих процесів.

Позамовна система оперативного планування застосовується в основному  в одиничному і дрібносерійному  виробництві з його різноманітною  номенклатурою і невеликим обсягом  продукції, що випускається, та невеликим  обсягом виробничих послуг. В цьому  випадку об'єктом планування, або основною обліковою одиницею, є окреме виробниче замовлення, що включає декілька однотипних робіт конкретного споживача-замовника. Дана система планування базується на розрахунках тривалості виробничих циклів і нормативів випереджень, за допомогою яких встановлюється замовником або ринком потрібні строки виконання як окремих процесів або робіт, так і всього замовлення в цілому.  Її особливість полягає в тому, що охоплюється весь процес виконання замовлення: від підготовки виробництва до випуску готового виробу.

Покомплектна система  оперативного планування застосовується, головним чином, в серійному і  масовому виробництві. В якості основної планово-облікової одиниці використовують різні деталі, що входять в збірний  вузол або загальний комплект товарів, згрупованих за певними ознаками. При покомплектній системі планування календарні завдання виробничими підрозділами розробляються не по деталях окремого найменування, а за укрупненими групами, комплектними деталями на вузол, машину, замовлення, або обсяг робіт і послуг. Ця система сприяє скороченню трудомісткості як планово-розрахункових робіт, так і організаційно-управлінської діяльності персоналу лінійних функціональних служб підприємства. При даній системі значно підвищується гнучкість оперативного планування, поточного контролю і регулювання ходу виробництва, що в умовах ринкової невизначеності слугує для підприємства важливим засобом стабілізації виробництва. Найбільш поширеними її підсистемами є:

1)    комплектно-вузлова;

2)    комплектно-групова;

3)    машинокомплектна.

Комплектно-вузлова підсистема за планово-облікову одиницю має  вузловий комплект, до якого входять  деталі одного складального вузла. Ця система характерна для виробництва  складної продукції з тривалим виробничим циклом.

Комплектно-групова підсистема може застосовуватись в тих випадках, коли виготовляються деталі (вузли), що мають загальний технологічний процес, однакову періодичність запуску-випуску та строки подачі на наступну стадію.

Машинокомплектна підсистема – найбільш проста тому, що її планово-обліковою одиницею є машинокомплект, тобто повний комплект деталей, що виробляється тим або іншим цехом для певного виробу (машини). Ця система може застосовуватись при виробництві нескладних виробів, з невеликою кількістю деталей.

Система оперативного управління включає такі види планування, як об’ємне та календарне. В процесі об’ємного планування відбувається розподіл річної виробничої програми підприємства в об’ємному (трудовому) та натуральному виразі між підрозділами підприємства (на квартал чи на місяць) відповідно до трудових та матеріальних ресурсів, що є наявними. Календарне планування є продовженням і розвитком об’ємного: об’єктом планування тут є окремі вироби, складальні вузли, деталі, детале-операції. Календарне планування базується на календарно-планових нормативах та планово-облікових одиницях.

Тактичний рівень планування операційної діяльності знаходить  своє втілення в агрегованому плануванні. Агреговане планування перетворює загальні стратегічні плани та плани використання виробничих потужностей на річні плани виробництва (хоча, в залежності від тривалості виробничого циклу, плановий горизонт може коливатися від 6 до 18 місяців). Ці плани є більш детальними у порівнянні зі стратегічними і враховують чисельність робочої сили, кількість матеріальних запасів, обсяги попиту. У свою чергу, агреговані плани є основою для формування у подальшому ще більш детальніших планів – оперативних. Агреговане планування являє собою процес формування збалансованої по ресурсах виробничої програми підприємства та її розподілу за окремими календарними періодами та за окремими структурними підрозділами операційної системи.

Оперативне планування поєднує в собі два напрямки роботи: перший напрямок, в рамках якого розробляються оперативні плани та графіки виготовлення та випуску продукції, називається календарним плануванням; другий напрямок включає в себе роботи, що необхідні для безперервного оперативного обліку, контролю та регулюванню виконання оперативних планів та ходу виробництва. Цей напрямок дістав назву диспетчеризації.

Процес диспетчеризації  включає:

-         облік результатів виробничої діяльності;

-         порівняння отриманих результатів із плановим завданням (контроль);

-         аналіз причин відхилення результатів від завдань;

-         регулювання (за необхідності) виробничого процесу.

Диспетчерування починається  з оперативного обліку працівниками диспетчерської служби та низовими лінійними  керівниками результатів виробничої діяльності. Облік забезпечує вчасне, повне та достовірне відображення ходу виконання операцій на підприємстві. На основі даних обліку ведеться оперативний контроль, який полягає у порівнянні фактичних результатів із плановими показниками, зафіксованими на відповідний період в оперативно-календарному плані.