Зовнішньоекономічна діяльність підприємств в умовах глобалізації міжнародної економіки

— Указ Президента України "Про застосування Міжнародних  правил інтерпретації комерційних  термінів" від 04.10.1994 p.;

— Указ Президента України "Про заходи щодо вдосконалення кон´юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності" від 10.02.1996 p.;

— Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 p.;

— Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті" від 21.06.1995 р. № 444;

— Наказ Міністерства економіки  та з питань європейської інтеграції України "Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)" від 06.09.2001 р. № 201.

       Суб´єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору, мають бути здатними до укладання договору відповідно до законодавства України та/або закону країни, де він укладався.

       Зовнішньоекономічний договір укладається відповідно до законів України з урахуванням міжнародних договорів за участю України. Суб´єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі законами України.

       Зовнішньоекономічний договір укладається суб´єктом ЗЕД або його представником у письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать чинному законодавству. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб´єкта зовнішньоекономічної діяльності суб´єктом ЗЕД України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб´єкта зовнішньоекономічної діяльності.

       Для підписання зовнішньоекономічного договору суб´єкту ЗЕД не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.

Суб´єкти ЗЕД мають право  укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів, крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. Зовнішньоекономічний договір може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів за участю України.

       Форма зовнішньоекономічної угоди визначається правом країни її укладання. Угода, укладена за кордоном, не може бути визнана недійсною внаслідок недодержання форми, якщо додержені вимоги законів України. Форма угод з приводу будівель та іншого нерухомого майна, розташованого на території України, визначається законами України.

       Права та обов´язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються правом країни її укладання, якщо сторони не погодили інше. Місце укладання угоди визначається законами України. Права та обов´язки сторін зовнішньоекономічних договорів визначаються правом країни, обраної сторонами при укладанні договору або в результаті подальшого погодження.      За відсутності погодження між сторонами щодо права, яке має застосовуватись до зовнішньоекономічних договорів, застосовується право країни, де заснована, має своє місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка є:

договори міжнародної купівлі-продажу

— продавцем — у договорі купівлі-продажу;

— наймодавцем — у договорі майнового найму;

— ліцензіаром — у ліцензійному договорі про використання виключних або аналогічних прав;

— охоронцем — у договорі зберігання;

— комітентом (консигнантом) — у договорі комісії (консигнації);

— довірителем — у договорі доручення;

— перевізником — у договорі перевезення;

— експедитором — у договорі транспортно-експедиторського обслуговування;

— страхувачем — у договорі страхування;

— кредитором — у договорі кредитування;

— дарувальником — у договорі дарування;

— поручителем — у договорі поруки;

— заставником — у договорі застави.

       До зовнішньоекономічних договорів про виробниче співробітництво, спеціалізацію і кооперування, виконання будівельно-монтажних робіт застосовується право країни, де здійснюється така діяльність або де створюються передбачені договором результати, якщо сторони не погодили інше. До зовнішньоекономічного договору про створення спільного підприємства застосовується право країни, на території якої спільне підприємство створюється і офіційно реєструється. До зовнішньоекономічного договору, укладеного на аукціоні, в результаті конкурсу або на біржі, застосовується право країни, на території якої проводиться аукціон, конкурс або знаходиться біржа.

       Товарообмінні (бартерні) операції суб´єктів зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюються без розрахунків через банки, підлягають ліцензуванню Міністерством економіки і з питань європейської інтеграції України у порядку, встановленому Законом "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Найбільшого поширення в ЗЕД  набув контракт міжнародної купівлі-продажу — договір поставки товару, погоджений і підписаний експортером та імпортером.

Обов´язковою умовою Договору купівлі-продажу є перехід права власності на товар від продавця до покупця. Цією умовою він відрізняється від усіх інших видів договорів — орендного, ліцензійного, страхування тощо.

Контракт купівлі-продажу є основним засобом регулювання ділових відносин у сфері зовнішньоторговельного обігу, де діє принцип свободи договору.

 Цей принцип є результатом  розвитку ширшого принципу, що  діє і в національному законодавстві  більшості країн, і у сфері  міжнародного права принципу  автономії волі. Керуючись цим  принципом, суб´єкти ЗЕД самі  вирішують, укладати договір, чи ні, з ким його укладати, яким буде його зміст і форма. В окремих випадках форма контракту передбачена правовими актами, а чинність контракту залежить від дотримання цієї форми.

Існують різні види договорів купівлі-продажу. Контракт разового постачання — одноразова угода, що передбачає постачання узгодженої кількості товару до визначеної дати, терміну, періоду часу.

Постачання товарів робиться один або декілька разів протягом установленого  терміну. Після виконання прийнятих зобов´язань юридичні відносини між сторонами і, власне, контракт припиняються. Разові контракти можуть передбачати як короткі, так і тривалі терміни постачання.

Контракт з періодичним постачанням  передбачає регулярне (періодичне) постачання визначеної кількості, партій товару протягом встановленого умовами контракту  терміну, який може бути короткостроковим (один рік), і довгостроковим (5— 10 років, а іноді і більше).

Контракти на постачання комплектного устаткування передбачають наявність  зв´язків між експортером і покупцем — імпортером устаткування, а також  спеціалізованими підприємствами, що беруть участь у комплектації такого устаткування. При цьому генеральний постачальник організує і відповідає за повну комплектацію і своєчасність постачання, а також за якість.

Залежно від форми оплати товару розрізняють контракти з оплатою  в грошовій формі і з оплатою  в товарній формі цілком або частково. Контракти з оплатою в грошовій формі передбачають розрахунки у  визначеній сторонами валюті із застосуванням  обумовлених у контракті способів платежу (готівковий платіж, платіж з авансом і в кредит) і форм розрахунку (інкасо, акредитив, чек, вексель).

      Значного поширення в сучасних умовах набули контракти з оплатою в змішаній формі, наприклад при будівництві на умовах цільового кредитування підприємства "під ключ", коли оплата витрат відбувається частково в грошовій, а частково в товарній формі. У нашій країні свого часу широко використовувались бартерні угоди — товарообмінні і компенсаційні договори, що передбачають простий обмін погоджених кількостей одного товару на інший. У цих угодах встановлюється або кількість товарів, що взаємно постачаються, або обумовлюється сума, на яку сторони зобов´язуються поставити товари.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.ПРАКТИЧНА  ЧАСТИНА

Задача  № 1

 

      Вітчизняне підприємство імпортує свою продукцію. (Показники діяльності підприємства за базисний та поточний періоди у млн. грн. в перерахунку по діючому курсу наведені у таблицях 2-5).

        Розрахувати  показники повної, економічної та бюджетної ефективності імпорту по кожному товару та в цілому по підприємству, а також визначити вплив на повну ефективність імпорту по підприємству в цілому двох факторів: зміни ефективності окремих товарів та зміни товарної структури. Зробить висновки.

 

 

Визначення  імпортної ефективності

Зробимо розрахунок показників повної ефективності імпорту й факторів, що впливають на її зміну.

Показники діяльності фірми  за базисний період (0) наведені в              табл. 1, а за поточний період (1) - у табл.1.1.

Таблиця 1-показники діяльності фірми, що імпортує продукцію за базисний період

 

Товар	Базисний період
	ВІО	ЗІО	ЦІО	Хіпо	Еіпо	Хіео	Эіео	Хібо	Еібо	d
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
				2:1	2-1	2:3	2-3	3:1	3-1
А	1350	1510	1380	1,119	160	1,094	130	1,022	30	0,337
Б	1100	1350	1200	1,227	250	1,125	150	1,091	100	0,301
В	870	940	900	1,080	70	1,044	40	1,034	30	0,210
Г	620	680	630	1,097	60	1,079	50	1,016	10	0,152
Итого	3940	4480	4110	1,137	540	1,090	370	1,043	170	1,000

 

 

               

                   

                    

                

                    

               

                 

 

Таблиця 1.1- Показники діяльності фірми, що імпортує продукцію за поточний період.

Товар	Поточний період
	Ві1	Зі1	Ці1	Хіп1	Еіп1	Хіе1	Еіе1	Хіб1	Еіб1	d1
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
				2:1	2-1	2:3	2-3	3:1	3-1
А	1400	1450	1420	1,036	50	1,021	30	1,014	20	0,372
Б	980	1010	1010	1,031	30	1,000	0	1,031	30	0,259
В	890	750	910	0,843	-140	0,824	-160	1,022	20	0,192
Г	650	690	680	1,062	50	1,015	10	1,046	30	0,177
	3920	3900	4020	0,995	-10	0,970	-120	1,026	100	1,000