Аналіз територіальної структури банківської системи в Україні у 2012 році

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Ноября 2013 в 22:20, реферат

Описание работы

Нормальному розвитку вітчизняної банківської системи перешкоджають численні об’єктивні й суб’єктивні чинники. Серед перших — дуже низькі доходи переважної більшості населення України, так і не відновлена повною мірою довіра населення до комерційних банків, відсутність належної системи гарантування банківських вкладів, значна питома вага збиткових підприємств, колосальна частка наявного грошового обігу. З урахуванням цього можна говорити, що в Україні майже немає відносно стабільних джерел надходження ресурсів у комерційні банки.

Файлы: 1 файл

Гроші та Кредит.docx

— 27.04 Кб (Скачать файл)

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Державний вищий навчальний заклад

Київський національний економічний  університет

імені Вадима Гетьмана

 

 

 

Кафедра банківської справи

 

 

 

 

Аналіз статистичних даних

за темою: «Аналіз територіальної структури банківської системи

в Україні у 2012 році»

 

 

 

 

Виконала:

студентка III курсу, МЕіМ,

спец.6503, I групи

Слуханська Тетяна

 

Перевірила:

доцент Заболотна Н.Г

 

 

 

Київ 2013

1. Розвиток банківської системи України

Аналіз стану  банківської справи в Україні  дає можливість виявити декілька проблем, вирішення яких сприятиме  виходу із кризи комерційних банків і створенню в Україні банківської  системи ринкового зразка.

Проблеми банківської системи України:

• нераціональна  територіальна структура;

• однорідні структури  комерційних банків ринкового зразка;

• недостатня загальна кількість комерційних банків;

• існування збиткових  банків, які мають "негативний" кредитний портфель;

• тенденції до звуження клієнтури внаслідок спаду  виробництва;

• низький рівень капіталізації банків;

• брак досвіду  банківського персоналу;

• відсутність законодавчого  забезпечення спектру банківських  операцій;

• недосконала конкуренція  в банківській справі;

• відсутність диверсифікації банківської структури;

• слабка диверсифікація діапазону продуктів та послуг;

• загальноекономічні проблеми.

Нормальному розвитку вітчизняної банківської системи  перешкоджають численні об’єктивні й суб’єктивні чинники. Серед  перших — дуже низькі доходи переважної більшості населення України, так і не відновлена повною мірою довіра населення до комерційних банків, відсутність належної системи гарантування банківських вкладів, значна питома вага збиткових підприємств, колосальна частка наявного грошового обігу. З урахуванням цього можна говорити, що в Україні майже немає відносно стабільних джерел надходження ресурсів у комерційні банки.

До розряду суб’єктивних чинників, які гальмують розвиток банківської системи, слід зарахувати вузькість асортименту пропонованих послуг, наявність проблемних кредитів, відсутність кредитних історій, кредитних бюро. До цього переліку необхідно додати ще й проблеми, пов’язані з ліквідністю застав.

2. Аналіз територіальної структури банківської системи

в Україні у 2012 році

Таблиця 1. Розподіл банків за регіонами України за 2005-2012 роки

Показники

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

Кількість банків

163

169

173

182

180

175

175

174

У розрізі за регіонами (к-ть банків):

 

АР Крим та м. Севастополь

3

3

3

2

2

2

2

2

Вінницька

-

-

-

-

-

-

-

-

Волинська

2

2

2

2

2

2

1

1

Дніпропетровська

11

13

14

14

13

13

13

13

Донецька

10

10

10

11

11

11

10

10

Житомирська

-

-

-

-

-

-

-

-

Закарпатська

1

1

1

1

1

1

1

1

Запорізька

3

3

2

3

3

3

3

3

Івано-Франківська

1

1

1

1

1

1

-

-

Київська і м. Київ

97

100

105

112

113

110

114

113

Кіровоградська

-

-

-

-

-

-

-

-

Луганська

2

2

2

2

2

2

2

2

Львівська

5

5

5

5

5

4

5

5

Миколаївська

-

-

-

-

-

-

-

-

Одеська

10

10

10

10

9

9

8

8

Полтавська

2

2

2

3

3

3

3

3

Рівненська

-

-

-

-

-

-

-

-

Сумська

1

2

2

2

2

2

1

1

Тернопільська

-

-

-

-

-

-

-

-

Харківська

12

12

11

11

10

9

9

9

Херсонська

-

-

-

-

-

-

-

-

Хмельницька

-

-

-

-

-

-

-

-

Черкаська

-

-

-

-

-

-

-

-

Чернівецька

-

-

-

-

-

-

-

-

Чернігівська

3

3

3

3

3

3

3

3


Таблиця 2. Розподіл філій та відділень банків за регіонами України у 2012 році

Показники

Кількість філій  банків

Кількість відділень  банків

АР Крим та м. Севастополь

45

1324

Вінницька

19

542

Волинська

16

376

Дніпропетровська

111

1547

Донецька

103

1702

Житомирська

16

377

Закарпатська

24

532

Запорізька

27

745

Івано-Франківська

33

490

Київська і м. Київ

143

788

Кіровоградська

30

347

Луганська

59

705

Львівська

65

1007

Миколаївська

40

571

Одеська

63

1144

Полтавська

43

769

Рівненська

19

381

Сумська

33

444

Тернопільська

22

284

Харківська

43

1175

Херсонська

21

451

Хмельницька

29

418

Черкаська

38

712


 

 

На сьогодні сталий розвиток банківської системи України  стримується значними територіальними  диспропорціями щодо забезпечення банківськими послугами окремих регіонів.

Рівень розвитку регіональних банківських систем значною мірою  залежить від соціально-економічного розвитку регіонів, чисельності населення, розвитку ринкової і транспортної інфраструктури, мережі зв’язку тощо.

Станом на 1 квітня 2012 року в Україні налічується 195 діючих банків, 1055 філій, 19618 відділень банків, з яких 177 мають ліцензію НБУ на здійснення банківських операцій. Як видно з таблиці 1, загальна кількість банків, що мають ліцензію НБУ на здійснення банківських операцій з 2005 по 2012 рік істотно не змінилася, так в 2005 році налічувалося 163 банки, а в  2012 – 174. Так само не істотно не змінювалась кількість банків по регіонам.

На основі аналізу таблиць розподілу банків за регіонами України за 2005-2012 роки можна зробити висновок, що територіальна структура банківської системи України характеризується високим ступенем диференціації. Територіальна концентрація може бути охарактеризована на підставі показників кількості банківських установ у регіоні. Взагалі за рівнем територіальної концентрації регіони умовно можна розділити на 4 групи.

Так, до групи регіонів з  надто високим рівнем концентрації відноситься м. Київ та Київська область. Група високого рівня територіальної концентрації банківських установ може бути представлена такими областями, як Донецька, Харківська, Дніпропетровська, Одеська, в яких сконцентровано близько третини основних показників банківської сфери України.

Кількість банківських установ  в останніх двох групах відзначаються  невеликими значеннями основних показників. Так, до регіонів із середнім рівнем концентрації банківських установ належать Львівська, Запорізька, Чернігівська,Сумська, Полтавська, Луганська, Волинська області та Автономна Республiка Крим та м. Севастополь. Низьким рівнем концентрації характеризуються Чернівецька, Тернопільська, Закарпатська, Черкаська, Херсонська області.

Висновки

Необхідно зазначити, що подібні  диспропорції у територіальному  зосередженні характерні для розміщення й інших інфраструктурних елементів  фінансового ринку України (інвестиційних  компаній,  фондів, торговців та зберігачів цінних паперів тощо), що свідчить про  значну їх взаємозалежність.

Аналогічні процеси характерні для територіальної структури банківської  сфери більшості розвинутих країн. Великі міста у своїй більшості  функціонально переорієнтувалися  на забезпечення банківських та інших  бізнес-послуг, а найбільші з них стали полюсами фінансового життя своїх країн.

Особливості територіальної концентрації банківської діяльності зумовлені дією ряду факторів, серед  яких можна виділити:

- розмір території, 

- кількість населення  регіону,

- вартість внутрішнього  регіонального продукту,

- обсяг доходів населення, 

- кількість діючих об’єктів  господарювання,

- інвестиційний рейтинг  регіону, 

- кількість діючих малих  підприємств. 

В результаті відбувається відтік капіталу із регіонів, де розташовані філії та відділення банків у регіон,  де розташований головний офіс банку. Така надмірна концентрація в кількох регіонах країни активів та капіталу істотно гальмує роботу господарюючих суб’єктів і погіршує умови життя населення інших регіонів. Також така ситуація негативно впливає на умови діяльності економічних суб’єктів, зокрема обмежує їх можливості щодо проведення операцій на фінансових ринках. Тому важливим є впровадження у життя державної регіональної політики,  яка б сприяла розвитку регіональних банків.

Усунення територіальних диспропорцій та підвищення ефективності банківської діяльності сприятиме стабільному розвитку банківської системи України та посиленню її впливу на економічне піднесення в кожному регіоні. 

Список використаних джерел

1. Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено Постановою Правління Національного банку України № 320 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: <http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1097.1119.5&nobreak=1>

2. Довідник банків України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: <http://www.bank.gov.ua/BankRegistry/BRMainFrame.htm>

3. www.google.com.ua

4. Електронна бібліотека економіста [Електронний ресурс]. – Режим доступу: <http://library.if.ua>

 

 


Информация о работе Аналіз територіальної структури банківської системи в Україні у 2012 році