Банківські операції

Розміщення та організаційно-матеріальне  забезпечення Ради Національного банку  здійснюються Національним банком за рахунок його кошторисних витрат.

Засідання Ради Національного  банку проводяться не рідше ніж один раз на квартал.

Позачергові засідання  Ради Національного банку скликаються  Головою Ради Національного банку  за його власною ініціативою або  Радою Національного банку за наполяганням не менше однієї третини від загальної кількості її членів, а також на вимогу Голови НБУ. Члени Ради Національного банку сповіщаються про засідання не пізніше як за п’ять календарних днів до дня його проведення. Порядок підготовки позачергових засідань Ради Національного банку визначається її Регламентом.

Засідання Ради Національного  банку е правомочними за наявності не менше десяти її членів.

Засідання Ради Національного  банку веде Голова Ради Національного  банку, а у разі відсутності —  його заступник відповідно до Регламенту. 
Рішення приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості присутніх на засіданні членів Ради Національного банку. Кожний член Ради Національного банку має один голос.

На засіданні  Ради Національного банку можуть бути запрошені керівники центральних  органів влади, представники суб’єктів  підприємницької діяльності, науковці та інші фахівці.

Члени Правління  Національного банку можуть брати  участь у роботі Ради Національного банку з правом дорадчого голосу.

Голова Ради Національного банку обирається Радою Національного банку строком  на три роки. Голова Ради Національного банку:

– організовує засідання Ради Національного банку і головує на них;

– скликає позачергові засідання за своєю власною ініціативою або за наполяганням не менше однієї третини від загальної кількості членів Ради Національного банку, а також на вимогу Голови Національного банку;

– здійснює інші повноваження і функції відповідно до Регламенту Ради Національного банку України.

Голова Ради Нацбанку має заступника, який обирається Радою Нацбанку строком на три роки.

Заступник заміщує  Голову Ради Національного банку  у разі його відсутності або неможливості ним здійснювати свої повноваження та здійснює інші повноваження і функції відповідно до рішень Ради Національного банку.

Звільнення  Голови Ради Національного банку  або його заступника протягом строку його повноважень здійснюється:

– у зв’язку із закінченням строку його повноважень;

– за власним бажанням, за умови подання письмової заяви;

– у разі систематичного невиконання своїх обов’язків за станом здоров’я протягом чотирьох місяців.

Матеріали засідань Ради Національного банку оформлюються у вигляді протоколів та рішень і  підписуються головуючим на її засіданні. 
Рішення Ради Національного банку щодо Основних засад грошово-кредитної політики та з питань, визначених пунктами 4-8, 11 ст. 9 Закону України «Про Національний банк України», є обов’язковими для виконання Правлінням Національного банку.

Рекомендації  Ради Національного банку розглядаються Правлінням Національного банку протягом п’яти робочих днів. За результатами такого розгляду Правління Національного банку зобов’язане надіслати Раді Національного банку вмотивовану відповідь. Рада Національного банку не має права втручатися в оперативну діяльність Правління Національного банку.

У разі коли Рада Національного банку застосовує відкладальне вето щодо рішення Правління, таке рішення набуває чинності лише за умови підтвердження його двома  третинами від загальної кількості членів Правління Національного банку не пізніше п’ятиденного строку від дня застосування вето. Якщо рішення своєчасно не підтверджується двома третинами від загальної кількості членів Правління Національного банку, його вважають таким, що не набуло чинності. У разі коли рішення Правління Національного банку набуло чинності до моменту застосування відкладального вето щодо нього, його дія призупиняється на період розгляду Правлінням Національного банку відкладального вето. 
Рішення Ради Національного банку підлягають оприлюдненню, крім випадків, коли такі рішення становлять державну, банківську або службову таємницю відповідно до закону.

Членам Ради Національного банку забороняється  розголошувати державну, банківську або службову таємницю, яка стала їм відома у зв’язку із здійсненням ними повноважень відповідно до Регламенту.

 

 

1.3 Правління Національного банку України

 

До керівних органів Національного банку  України належить також Правління  Національного банку. Правління  Національного банку згідно з Основними засадами грошово-кредитної політики через відповідні монетарні інструменти та інші засоби банківського регулювання забезпечує реалізацію грошово-кредитної політики, організовує виконання інших функцій відповідно до статей 6 і 7 Закону України «Про Національний банк України» та здійснює управління діяльністю Національного банку.

Відповідно  до ст. 15 Закону України «Про Національний банк України» Правління Національного банку вирішує такі питання:

1) приймає  рішення про:

– економічні засоби та монетарні методи, необхідні для реалізації Основних засад грошово-кредитної політики відповідно до прийнятих рішень Ради Національного банку з цих питань та потреби у забезпеченні стабільності і купівельної спроможності національної валюти;

– емісію валюти України та вилучення з обігу банкнот і монет;

– зміну відсоткових ставок Національного банку;

– диверсифікацію активів Національного банку та їх ліквідності;

– встановлення економічних нормативів для банків;

– розмір та порядок формування обов’язкових резервів для банків;

– застосування заходів впливу до комерційних банків;

– встановлення, лімітів операцій на відкритому ринку, які здійснює Національний банк;

– ліміти позабалансових зобов’язань Національного байку;

– формування резервів та покриття фінансових ризиків Національного банку;

– розподіл прибутку та порядок відрахувань доходів до Державного бюджету України;

– мінімальний розмір золотовалютних резервів Національного банку;

– перелік цінних паперів та інших цінностей, придатних для забезпечення кредитів Національного банку;

– умови допуску іноземного капіталу до банківської системи України;

– створення та ліквідації підприємств, установ Національного банку;

– участь у міжнародних фінансових організаціях;

– встановлення плати за надані відповідно до закону послуги (здійснені операції);

– купівлю та продаж майна для забезпечення діяльності Національного банку;

2) подає на  затвердження Раді Національного  банку річний звіт Національного  банку, проект кошторису доходів  та витрат на наступний рік  та інші документи і рішення. На вимогу Ради Нацбанку подає для інформування бухгалтерські, статистичні та інші відомості щодо діяльності Національного банку та банківської системи України, необхідні для виконання її завдань;

3) визначає  організаційні основи та структуру Національного банку, затверджує положення про структурні підрозділи та установи Національного банку, статути його підприємств порядок призначення керівників підрозділів, підприємств та установ;

4) затверджує  штатний розклад Національного банку, форми оплати праці;

5) встановлює  порядок надання ліцензій на  ведення банківських операцій, а  також інших ліцензій у випадках  та за процедурою, передбаченими законом;

6) видає нормативні акти Національного банку;

7) затверджує  Регламент Правління Національного  банку;

8) виконує функції, передбачені статтями 3, 23, 28, 60 і 64 Закону України «Про Національний банк України», та інші функції, що випливають із основної мети діяльності Національного банку.

Очолює Правління  Національного банку Голова Національного  банку. Кількісний та персональний склад Правління Національного банку затверджується Радою Національного банку за поданням Голови Національного банку.

Заступники  Голови Національного банку входять  до складу Правління Національного банку за посадою.

Порядок організації та проведення засідань Правління Національного банку визначаються його Регламентом.

 

1.4 Особливості діяльності структурних підрозділів НБУ

 

Діяльність  Національного банку України  здійснюється на основі поєднання колегіальності та єдиноначальності в обговоренні та вирішенні всіх питань щодо управління ним. Так, Голова Національного банку одноосібне несе відповідальність перед Верховною Радою України та Президентом України за виконання покладених завдань і функцій щодо діяльності Національного банку, видає накази, розпорядження та інші розпорядчі акти, обов’язкові для виконання. Водночас керівні органи Національного банку – Рада Національного банку України та Правління Національного банку України – колегіальне обговорюють питання, віднесені законом до їх компетенції, та видають відповідні нормативні акти (постанови, правила).

Основним  структурним підрозділом у центральному апараті НБУ – є функціональні  департаменти з основних напрямів діяльності банку. 
Департаменти організовують роботу з питань грошово-кредитної політики, готівково-грошового обігу, банківського регулювання і нагляду, валютних операцій, здійснення розрахунків, бухгалтерського обліку, звітності, персоналу, фінансів тощо. В складі департаментів створено управління і відділи.

Структурні  підрозділи (департаменти) Національного банку та положення про них затверджуються Правлінням Національного банку України. Директори департаментів Національного банку призначаються та звільняються з посади Головою Національного банку відповідно до законодавства України про працю.

До складу департаментів Національного банку  входять кваліфіковані спеціалісти, що мають значний практичний досвід і відповідну наукову підготовку.

Умови найму, звільнення, оплата праці, надання відпусток, службові обов’язки та права, система дисциплінарних стягнень, питання соціального захисту службовців Національного банку визначаються Законом України «Про державну службу».

Працівниками  Національного банку є службовці  та обслуговуючий персонал Національного  банку. Службовцями вважають осіб, які безпосередньо беруть участь у виконанні функцій Національного банку та обіймають посади, передбачені штатним розкладом. 
Правління Національного банку визначає перелік посад працівників, трудовий договір з якими укладається у формі Контракту. 
Службовці Національного банку є державними службовцями і до них застосовуються норми Закону України «Про державну службу», якщо цей Закон не встановлює іншого.

Питання функціонування державної служби у Національному  банку та класифікації посад вирішує  Правління Національного банку відповідно до законодавства України.

Ранги державних  службовців Національного банку, що відповідають посадам першої категорії, присвоюються Президентом України, інші ранги – Головою Національного банку.

До складу обслуговуючого персоналу Національного банку входять працівники, обов’язки яких безпосередньо не пов’язані із виконанням функцій Національного банку.

Розмір оплати праці службовців Національного  банку встановлюється Правлінням Національного  банку відповідно до положень Закону України «Про державну службу».

Розмір оплати праці обслуговуючого персоналу  Національного банку встановлюється Правлінням Національного банку  відповідно до норм законодавства про оплату праці.

Голова Національного  банку, його заступники, члени Правління  Національного банку та інші службовці Національного банку згідно з переліком посад, затвердженим Правлінням Національного банку, не можуть бути народними депутатами України, членами Уряду України, займатися підприємницькою діяльністю, виконувати роботу за сумісництвом, крім викладацької, наукової та іншої творчої діяльності.

Службовцям  Національного банку забороняється  входити до керівних органів та бути акціонерами банків. Голові Національного банку, його заступникам, членам Правління Національного банку та іншим службовцям Національного банку забороняється отримувати позики від будь-яких інших кредитних установ, за винятком Національного банку.

Велике значення для належного функціонування Національного  банку та захисту його клієнтів має  законодавче закріплення збереження банківської таємниці Службовцям Національного банку забороняється розголошувати інформацію, що становить службову таємницю або має конфіденційний характер і стала відома їм у зв’язку з виконанням службових обов’язків, і в разі припинення роботи в Національному банку, крім випадків, передбачених законодавством України (ст. 66 Закону України «Про Національний банк України»).