Банківська система Швеції

Керівництво Політичного департаменту здійснюється безпосередньо міністром фінансів та міністром з питань оподаткування. Відповідає за питання довгострокового планування економічної і фінансової політики. Особливістю департаменту є те, що всі його співробітники (близько 20 чол.) Призначаються за політичним принципом (приналежності до правлячої партії / коаліції). Найбільше підрозділ міністерства - Податковий департамент (близько 60 службовців). У департаменті працюють 8 відділів: оподатковування підприємств, ПДВ, оподатковування капіталу, міжнародний, оподаткування фізичних осіб, акцизний, митний.

Особливе місце в структурі міністерства фінансів займає Правовий секретаріат. Він відповідає за розробку законопроектів, що відносяться до функціональних сфер діяльності бюджетного, економічного, міжнародного департаментів, департаменту управління і є їх, а також адміністративного департаменту юридичним консультантом.

З 1992 р. в рамках урядової програми технічного сприяння Росії міністерством фінансів здійснюється Шведсько-російський проект співробітництва (ШРПС). У його реалізації з російської сторони беруть участь мінфін, Державної податкової служби і мініекономікі. Основна форма роботи - проведення семінарів, присвячених аналізу, оцінки та обміну досвідом діяльності міністерств фінансів двох країн в цих галузях фінансової політики. Найбільш активно співпраця в рамках проекту здійснюється у сфері регулювання аудиторської діяльності. У 1992-97 рр.. шведською стороною під даний проект було виділено понад 3,5 млн. дол У грудні 1997 р. на прохання мінфіну Росії уряд Швеції прийняв рішення про продовження реалізації програм ШРПС та виділення на ці цілі в 1998 р. 1 млн. доларів. Питання здійснення проекту куруються міжнародним департаментом мінфіну Швеції.

Постановка проблеми.

Система комерційних банків Швеції зіткнулася з про

блемою

відчутного падіння ліквідності восени 2008 року, од

ночасно із падінням світових фінансових

ринків [2]. Незахищеність шведських банків від різк

ого зменшення доступної ліквідності

була пов’язана із широким залученням фінансування н

а світових ринках капіталу. Із

розгортанням кризових явищ, регулюючі органи фінанс

овоIбанківського нагляду Швеції

розпочали реалізацію програм фінансової стабілізаці

ї, що дозволило порівняно швидко

поновити стан ліквідності комерційних банків.

Однак досвід протидії кризі виявив слабкі місця в і

снуючій практиці диверсифікації

ризиків ліквідності в Швеції. Зокрема, нормативи за

безпечення ліквідності, що існували до

кризи, у тому числі стандарти нормативноIправового

регулювання бухгалтерської звітності,

виявилися неефективними. Мала місце також невизначе

ність щодо інституційних механізмів

управління міжнародними резервами. Крім того, Центр

альний банк Швеції Riksbank мав

обмежені можливості гнучкого реагування на виклики,

пов’язані із наданням комерційним

банкам додаткової ліквідності, наприклад, через мех

анізм залучення фінансування, що

забезпечується казначейськими векселями та державни

ми облігаціями, які надаються банку

під заставу цінних паперів та цінних паперів, забез

печених активами.

Аналіз останніх досліджень.

Протягом останніх років з'являються нові дослідженн

я,

присвячені аналізу фінансової системи Швеції. Зокре

ма, у дослідженні А. Султанаєвої та

M. Стромквіст «Грошовий ринок  Швеції: Уроки кризи» 

(2009 р.) проаналізовано особливості 

функціонування найбільших шведських банків та розгл

януто основні ризики, до яких

експоновані банки Швеції. Дослідження М. Тейлора та

А. Флемінга "Система інтегрованого

фінансового нагляду: Скандинавський досвід» (2007 р

.) демонструє глибокий аналіз 

ISSN 2223*3822 © Соціально*економічні проблеми і де

ржава. — Вип. 2 (7). — 2012

‹ 220 ›

сутнісних характеристик діяльності шведських банків

та оцінює їх значення у світових

фінансах. До збірника «Комплексний фінансовий нагля

д» (2004 р.) увійшли статті,

присвячені інтеграції регулюючих органів Швеції та

Норвегії. фінансовим інститутам та

інструментам. Питання економічної інтеграції у краї

нах Скандинавії були висвітлені у

дослідженнях Ч. Гудхарта та К. Бріало.

Основна частина.

Системні ризики ліквідності накопичувалися у банкі

вськом

секторі Швеції у період 2000I2009 рр. З початку 200

0Iх років шведські банки все більше

покладалися на ринкове фінансування для підтримки т

а розширення своїх кредитних

операцій [9].

Оскільки попит на кредити суттєво випереджав попит

на депозити, шведські банки

збільшували накопичення боргів на світових ринках,

і до 2008 року частка фінансування

банків через недепозитні джерела становила майже по

ловину обсягу виданих кредитів [6].

Зазначимо, що наведена тенденція, в цілому, є типов

ою і для більшості банківських систем

країн Європейського союзу, однак залежність найбіль

ших шведських банків від ринкового

фінансування в середньому була значно вищою, ніж у

більшості європейських банків

(рис. 1, 2).

Рис. 1. Співвідношення активів депозитів

до банків Швеції та ЄС, %

Рис. 2. Співвідношення фінансування до

загального обсягу залучених фінансових

ресурсів, %

Примітка: Побудовано автором на основі даних, навед

ених у

[7]

.

До причин наведеної тенденції, на нашу думку, слід

відносити:

ПоIперше, основні шведські банки прагнули розширенн

я бізнесу за кордоном,

головним чином у Скандинавському і Балтійському рег

іонах, переважно у зв’язку із

насиченням внутрішнього ринку. У результаті, шведсь

кі банки фактично подвоїли обсяг

іноземних активів у 2007I2008 рр., а загальний обся

г активів склав понад 150% від ВВП у

2008 році. ПоIдруге, на ринках нерухомості продовжу

валося швидке зростання, що

підтримувало стабільний попит на іпотечні кредити.

Між тим, вартість залучення

фінансування у доларах США була нижчою, ніж у інших

валютах, що спонукало шведські

банки збільшити обсяг доларових запозичень з метою

подальшого обміну доларів на

шведські крони та посилення кредитування житлового

сектора.

Залучення ринкового фінансування здійснювалося пере

важно на надкороткі терміни.

Станом на кінець 2008 року склалася ситуація, за як

ої приблизно 15% від загального обсягу

розміщених облігацій, були визнані дефолтними протя

гом одного року, ще 20I25% протягом

двох років. Таким чином, шведська банківська систем

а зосереджувала ризики припинення

виплат по облігаціях у період найбільшого посилення

фінансової кризи.

ISSN 2223*3822 © Socio*Economic Problems and the St

ate, Vol. 7, No. 2, 2012

‹ 221 ›

Таблиця 1

Характеристика та основні показники діяльності пров

ідних банків Швеції

Найбільші банки Швеції

Найбільші банки Швеції: окремі показники

Nordеa Handelsb

ank.

SEB SwedI

bank

Загальні активи (в

млрд. SKr)

5,361 2,154 2,180

1,716

% до ВВП

168.3

67.6

68.4

53.8

Частка від загальної

заборгованості, %

Іпотечне кредитування

фізичних осіб

30.8 35.8 28.3 53.8

Інші типи

кредитування

фізичних осіб

10.3 9.7 7.5 3.5

Корпоративний сектор

58.9 54.4 64.2 42.7

Частка в загальній

сумі зобов’язань, %

Депозити

31.7 26.4 34.2 33.0

Боргові цінні папери

27.2 46.7 25.5 42.4

інші

41.0 26.9 40.3 24.7

Прибуток від

операцій, %

Чистий прибуток

55.3 68.2 43.4 52.6

Чистий комісійний

прибуток

23.1 25.6 38.4 30.7

Інший прибуток

21.6 6.2 18.2 16.7

Частка портфельних

інвестицій в сумарних

активах

10.0 6.0 16.0 5.0

Частка наданих

кредитів за країнами,

% від загального 

обсягу кредитів

Швеція

27.1 70.9 64.9 85.3

Інші країни

Скандинавії

63.9 17.6 5.7 2.1

Країни Балтики

1.8 0.0 8.7 11.4

Інші

7.3

11.5

20.7

1.2

Капітал та рейтинг

Коефіцієнт

достатності капіталу

першого порядку, %

9.8 9.2 12.8 11.0

Коефіцієнт

Запозичень Iлеверідж,

%

4.0 3.6 4.3 4.6

9ordea

є найбільшим банком,

загальні активи перевищують

ВВП Швеції в 1,7 разів. Банк

представлений в усій

Скандинавії. Шведський уряд

володіє 13,6 % акцій Nordea.

Handelsbanken

має найбільшу

частку на ринку Швеції. Банк

здійснює великі операції з

іпотечного кредитування

фізичних осіб (36% від загальної

суми кредитів), має високий

рівень залежності від

фінансування боргових цінних

паперів (47% від загального

обсягу зобов'язань). Коефіцієнт

кредитного плеча є найнижчим

(3.6) серед чотирьох найбільших 

банків.

SEB

має переваги в наданні

банківських послуг

корпоративним клієнтам: на

кредитування корпоративного

сектора припадає 64% від

загальної суми заборгованості, у

той час як іпотечне

кредитування фізичних осіб

становить лише 28%. Головні

стратегічні зусилля SEB

включають в себе інвестиційноI

банківську діяльність та

управління майном/активами

клієнтів, платежі і комісійні

складають значну частину

джерел доходів.

Swedbank

спрямовує свою

діяльність на іпотечне

кредитування фізичних осіб

(54% від загальної суми 

заборгованості) та має значну

залежність від фінансування

боргових цінних паперів (42%

від загального обсягу

зобов'язань). Діяльність в

країнах Балтії, залишається

істотною (11 % від загальної

суми заборгованості).

Рейтинг

кредитоспроможності

(S&P, довгостроковий)

AAI AAI A A

Примітки: Побудовано автором на основі даних, навед

ених у

[4]

ISSN 2223*3822 © Соціально*економічні проблеми і де

ржава. — Вип. 2 (7). — 2012

‹ 222 ›

Шляхи протидії кризовим явищам, запропоновані Швеці

єю

. Більшість шведських

банків не мали можливості подовжити термін погашенн

я облігацій, особливо після суттєвого

підвищення рівня ставок (премії за ризик) на міжбан

ківському ринку Швеції у вересніI

жовтні 2008 року.

Комплекс антикризових заходів, який реалізовувався

регулюючими органами Швеції

багато в чому нагадував стандартний пакет фінансово

ї стабілізації інших розвинених країн

Європи.

Центральний банк Швеції розпочав програму поступово

го поновлення ліквідності в

системі комерційних банків: зменшення вимог до заст

ави під кредит, подовження строку

закриття операцій РЕПО, подовження строків повернен

ня кредитів у доларі США та дозвіл

на використання комерційних цінних паперів як заста

ви під казначейськаі векселі та

державні облігації.

Управління державним боргом (УДБ) здійснило запозич

ення на суму в 15 млрд. дол.

для поновлення валютних резервів. Центральний банк

Швеції узгодив укладання двох свопI

контрактів з ФРС та ЄЦБ у доларі та євро з метою по

новлення ліквідності у валюті.

Уряд підвищив вимоги щодо рівня гарантування депози

тів банками з 250000 SEK до

500000 SEK. Також урядом було прийнято програму гар

антування середньострокових (3

міс.I5 років) кредитів банків та іпотечних установ.

Ці заходи дозволили стабілізувати

ситуацію із залученням фінансування банківським сек

тором.

В результаті реалізації заходів поновлення ліквідно

сті у банківській системі обсяг

наданої фінансової підтримки банкам оцінювався на р

івні 8% ВВП (рис. 4).

Рис. 3. Активи провідних центральних

банків світу, % до ВВП

Рис. 4. Непогашені кредити Ріксбанку та

гарантований державою борг, млрд. крон

Примітки: Використано дані, наведені у

[5]

У період 2007I2008 рр. баланс Ріксбанку оцінювався

на рівні 6 % ВВП, що набагато

менше, ніж розмір балансу ЄЦБ, Центрального банку Д

анії, Центрального банку Швейцарії

чи Банку Японії (рис. 5).

Порівняно нетиповою є структура активів Ріксбанку:

значну частину активів

складають золото, SDR та іноземні активи, а не держ

авні облігації, в той час як інші

центральні банки, такі як Федеральна резервна систе

ма, Банк Англії та Банк Канади

регулярно здійснюють купівлю державних цінних папер

ів (рис. 6).

ISSN 2223*3822 © Socio*Economic Problems and the St

ate, Vol. 7, No. 2, 2012

‹ 223 ›

Рис. 5. Активи центральних банків

розвинених країн, % до ВВП

Рис. 6. Структура активів ФРС та

Ріксбанку

Примітки: Використано дані, наведені у

[3]

Висновки.

Невеликий обсяг балансу Ріксбанку відображає специ

фічність проведення

операцій з підтримки ліквідності в банківській сист

емі Швеції. Для максимального

заохочення фінансових установ самостійно здійснюват

и управління ліквідністю та

виконувати встановлені нормативи, Ріксбанк намагаєт

ься дотримуватися політики

максимального невтручання.

Ріксбанк не вдається до проведення прямих операцій

РЕПО, а

норма обов’язкових резервів в Швеції встановлена на

символічному рівні 0,5% [8].

Операції Ріксбанку на відкритому ринку зводяться аб

о до викупу державних облігацій

чи казначейських векселів з метою забезпечення сист

еми ліквідністю, або шляхом випуску

валютних сертифікатів для закриття депозитних рахун

ків в іноземній валюті та вилучення

надлишкової ліквідності. З метою унеможливлення різ

ких змін ринкових ставок по

кредитам, ставки по овернайтIугодам встановлюються

на рівні ставок по операціям РЕПО.

Таким чином, ставка по кредитах, що надаються банко

м та депозитах, що приймаються

банком дорівнює ставці РЕПО плюс/мінус 0,75%.

 

 

 

 

 

Використана література:

1. Волков  А. М. Швеція: економічна модель / А. М. В