Недоліки методики обліку депозитної діяльності банків

По-друге, річ вже йде про залучення коштів інших банків. Коли, банк в якому відкритого депозитний рахунок через свою недостатню ліквідність не може вчасно виплатити нараховані доходи по депозиту, а інколи і основну суму депозиту. І змушений виконувати багато бухгалтерських проведень  списуючи з одної статті балансу( наприклад “нараховані доходи по депозитних вкладах”) до іншої статті ( у даному прикладі до “прострочених нарахованих доходів по депозитним вкладам”). Крім цього заборгованість за депозитами може розглядатися як сумнівна або безнадійна.

На даний час, коли не було проведено вдосконалень в банківській діяльності. Але може з часом, ми зможемо наблизитись до міжнародного системи банківської діяльності.

Висновок

Отже, депозит (від латинського – річ, віддана на збереження) – це економічні відносини щодо передачі коштів клієнта в тимчасове користування банку. Особливість депозиту полягає в його роздвоєності в практичному застосуванні. По-перше, депозит є для вкладника потенційними грошима, вкладник може виписати чек і спрямувати відповідну суму в обіг. Але в той же час “банківські гроші” приносять вкладникові дохід, виступають уже в ролі капіталу.

Важливим аспектом є понятійне визначення механізму депозитної політики банку як комплексу форм, інструментів, організаційно-економічних методів управління процесом формування депозитної бази банків, за допомогою яких реалізується депозитна політика, що виходить із загальних напрямів діяльності банків. Визначення основних складових депозитної політики може слугувати основою для формування методологічних засад її розроблення в кожному банку, оскільки ці компоненти відображають усі головні аспекти організації депозитної діяльності, які мають бути врахованими при здійсненні відповідних операцій. На практиці в кожному банку така політика повинна охоплювати два напрями: по-перше – це формування змісту самої депозитної політики, а по-друге, вона повинна містити конкретні організаційно-управлінські заходи, спрямовані на її реалізацію. Вихідними моментами для реалізації обидвох напрямів є цілі і завдання депозитної політики, а також її елементи, визначені відповідно до загальної мети діяльності банку як ринкової фірми, що отримує відображення в належному рівні прибутковості та ліквідності як основних критеріїв функціонування банківської установи. Важливим завданням депозитної діяльності банків на сучасному етапі є активізація зусиль щодо залучення коштів на строкові депозити як найбільш стійку частину акумульованих банками ресурсів, що дозволяє підтримувати належний рівень фінансової стійкості та провадити активну кредитно-інвестиційну діяльність.ханізму депозитної політики банку як комплексу форм, інструментів, організаційно-економічних методів управління процесом формування депозитної бази банків, за допомогою яки

х рСписок використаної літератури

1. Закон України «Про банки  і банківську діяльність» від 07.12.00 року.

2. Іванова Н. Проблеми страхування  вкладів населення в банках України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми формування і реалізації політики сприяння розвиткові підприємництва в Україні (Збірник наукових праць) / НАН України. Інститут регіональних досліджень; Редкол.; Відп. ред. акад. НАН України М.І. Долішній. – Львів, 2008. – Вип. ХХХIІ. – С. 216–219.

3. Кожель Н. Основні тенденції  змін у структурі вкладів на  українському депозитному ринку  як свідчення зміцнення довіри  до банків // Вісник НБУ. – 2009. –  № 11. – С. 43–48.

4. Огієнко В.І., Кожель Н.О. Страхування депозитів: Навч. посібник. – Львів: ЛБІ НБУ, 2008. – 207 с

ними при