Основна ідея раціоналістичної ідеї походження грошей

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доповідь

на тему:

 «Основна ідея раціоналістичної  ідеї походження грошей»

 

 

 

 

 

 

 

 

    Виконав: студент групи 31-ЕК

Когут Олександр

Перевірила: Грищук Н.Д.

    

 

 

 

 

 

 

 

Вінниця 2013

Раціоналістичний напрямок у теорії походження грошей охоплює тих учених, основні погляди яких щодо цього питання можна звести до тези: гроші — це продукт домовленості між людьми. Іншими словами, гроші за цією концепцією виникають тоді, коли люди уявляють собі необхідність їх існування як певного засобу, що забезпечує рух товарів і є неодмінним елементом раціональної організації товарообміну. Усвідомлення такої необхідності і приводить, на думку таких учених, до появи перших форм грошей.

Представником раціоналістичного напрямку був, перш за все, великий давньогрецький мислитель Арістотель (384—322 рр. до н. е.), який вважав гроші продуктом угоди між людьми. Він писав: «Все, що бере участь у обміні, має бути якимось чином співставленим… за загальною домовленістю з’явилася монета… Від того й ім´я її, що вона існує не в природі, а за домовленістю». Для здійснення обміну «має існувати якась одиниця (виміру), при чому (обґрунтована) на умовності». Також Арістотель стверджував: «Загальним засобом обміну гроші зробилися за угодою. Вони тому так і називаються, що існують не за природою, а по встановленню, і в нашої влади замінити їх і зробити марними ». В наступні історичні епохи раціоналістична концепція походження грошей законодавчо була закріплена в нормах античного й середньовічного права. Карбування монет на честь приходу до влади коронованої особи римським правом так і проголошувалося, що гроші та їх вартість декретує імператор. Ідея про гроші як витвір домовленості («раціо» – розум) переважала аж до кінця XVIII ст., коли вагомі досягнення археологічної науки розвінчали її постулати. Водночас суб´єктивно-психологічний підхід до тлумачення походження грошей з позицій раціоналістичної концепції має місце у деяких працях і сучасних економістів. Цей погляд на походження грошей виявився дуже стійким і зберігся до нашого часу. Зокрема, у підручнику П. Самуельсона «Економіка» стверджується, що гроші є штучною соціальною умовністю. Для підтвердження цієї тези наведемо слова видатного вченого економіста ХХ ст. П. Самуельсона, який у своєму підручнику «Економіка» писав: «Деньги — это искусственная социальная условность». Інший лауреат Нобелівської премії, американський вчений Дж. Гелбрейт гроші розглядає як наслідок угоди між людьми про закріплення грошової функції за коштовними металами.

Досить поширеним є пояснення причини походження грошей тими незручностями, яких завдає прямий товарообмін. Така позиція теж зводить появу грошей до суто психологічного моменту, хоча цей підхід все ж таки ближче до дійсних причин появи грошей, оскільки пов’язує їх існування вже з самим актом обміну.

До представників раціоналістичного напрямку належить і видатний німецький економіст Г. Кнапп (1842—1926 рр.), який у своїй праці « Нариси державної теорії грошей» стверджує, що гроші — це продукт права, продукт держави.

Раціоналістичний напрямок у теорії походження грошей, безсумнівно, не є науковим, бо об’єктивні явища (а поява грошей належить саме до таких) обумовлюються об’єктивними процесами і не можуть залежати у своєму походженні від суб’єктивних і, по суті, вторинних процесів. Причину появи грошей слід шукати у більш глибокому і базовому відносно цього феномена явищі, а саме в товарному виробництві.

В опублікованій у 90-і рр.. книзі «Економікс» К.Р. Макконелл і С.Л. Брю стверджують, що гроші зачаровують людей. Через них вони мучаться, для них працюють ... Гроші - це чарівна, повторювана, що змінюють маски загадка »

Проте незважаючи на ненауковий характер цих теорій, повністю їх ігнорувати не можна. Це пов’язано з тим, що економічні явища, які є об’єктивними за своєю природою, здійснюються в той же час (і саме такою є природа їх реалізації) через суб’єктивну діяльність людини, тому людина, суспільство, держава, мають певне відношення, якщо не до суті самого грошового феномена, то до формування зовнішніх ознак і форм його організації і руху.

Таким чином, представники раціоналістичної концепції розглядають гроші як продукт угоди між людьми, знаряддя технічного обміну.

Сьогодні ця концепція підтверджується і реалізується в застосуванні як грошей декретованих національних паперових грошових коштів і спільно розроблених індустріально розвиненими країнами міжнародних рахункових грошових одиниць в якості міжнародного платіжного засобу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література:

1. Кочетков В.М., Сироцинський Д.Г., Андрушко Н.Ю. Гроші та кредит Навч.-метод. посіб.- К.: Видавництво Європейського університету.– 2001.– 84 с.
2. Коваленко Д.І. Гроші та кредит: теорія і практика Навч. посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 344 с.
3. Щетинін А.І. Гроші та кредит Підручник. - Видання 4-те, перероблене та доповнене. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 440 c.

4. Галушка Є.О. (ред) Гроші та кредит Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ, 2007. - 123 с.