Послуги комерційних банків, пов’язані з мобільним зв’язком

Для використання усіх можливостей торгівлі та аналітики рекомендується завантажити та встановити традиційну версію торгового терміналу для персонального комп’ютера, до складу якої входить повний набір інструментів для успішного інтернет-трейдінгу.

 

4. Послуги комерційних банків у сфері мобільного зв’язку.

Сучасні   мобільні   системи   зв'язку   дозволяють поєднати     у собі  переваги  персонального  комп'ютера та телефону, що робить їх особливо перспективними для широкого застосування у банківському бізнесі.

“Мобільний банкінг” – вдале поєднання послуг стільникового зв’язку та Інтернет. В цьому напрямі спостерігається поєднання зусиль банків та операторів стільникового зв’язку (“Райффайзенбанк-Аваль”  з UMC, Приватбанк з Kiev Star GSM, ВАБанк з Wellcom). Отже, спочатку клієнтам надавалась змога контролювати тільки свій “мобільний” рахунок. Але на цьому банки не спинились. Так, ПриватБанк спільно з “Київстар GSM”  випустив пластикову карту Starcard на основі карти Visa. Маючи цю карту та мобільний телефон з можливістю відправки SMS-повідомлень, можна проводити оплату за послуги мобільного зв’язку, комунальні послуги, а також здійснювати платежі за покупки більш, ніж в 12 тис. торгових точках світу. Управляти цим “картковим” рахунком можна, знаходячись в іншому кінці світу. Система мобільного банкінгу дає можливість держателям платіжних карт VISA, EuroСard/MasterCard, Cirrus/Maestro, емітованих АТ ВАБанк, використовувати свій  мобільний телефон для отримання таких послуг:

• одержання інформації про суму, доступну для використання по карті на конкретний момент часу. 

• отримання повідомлення, яке підтверджує проведення операції по карті. Таке повідомлення формується та відсилається на мобільний телефон клієнта після проведення по карті операції платежу або зняття готівки.

• можливість самостійно, з мобільного телефона, поставити картку в стоп-лист у випадку її втрати або підозри у неправомірному використанні реквізитів карти.

• одержання на мобільний телефон повідомлення про надходження грошових коштів на картрахунок.

Комерційні банки  можуть надавати своїм клієнтам - власникам мобільних телефонів стандарту GSM послуги GSM-банкінг. При цьому клієнт заключає договір з банком, у якому обумовлює ліміти і види платежів, і отримує спеціальну SIM-карту. На цю карту завантажується банківський додаток, яким можна керувати за допомогою меню телефону.

SIM-карту можна вставити у телефон, включити його, набрати спеціальний код, вибрати в меню опцію "банк" і ввести ще один PIN-код.

Після з'єднання  з сервером банку користувач через  декілька секунд отримує доступ до свого банківського рахунку, а потім, використовуючи банківський додаток, за допомогою меню телефону може зробити ті чи інші операції (переглянути залишок коштів на рахунку, курси валют, здійснити оплату товарів і послуг).

Якщо користувач забуде коди або телефон загубить, то після триразового неправильного набору банківський додаток буде заблокований, тобто переказ грошей з рахунку за допомогою цієї послуги стане неможливим.

Інший, простіший  варіант спілкування банку і  клієнта - SMS-повідомлення - електронні текстові листи, які можна відправити і приймати за допомогою мобільного телефону. Банк і клієнт домовляються про значення повідомлень, які направляються один одному (як правило, вони шифруються).

До переваг  мобільного банкінгу слід віднести: клієнт може миттєво оперувати власними коштами, натиснувши декілька кнопок на телефоні; клієнт отримує можливість не лише контролювати стан свого рахунку, здійснювати грошові перекази, але й отримувати від банку додаткову фінансову інформацію про зміну валютних курсів, котировки цінних паперів; в банків з'явилась можливість наблизитися до клієнта, цілодобово надаючи інформацію, консультації, підтримку.

Недоліками даних  банківських послуг є те, що хакерам  нескладно підключитися до мобільного телефону і подзвонити з нього. Відповідно, можна і перевести гроші з чужого телефону. Інформація про банківські рахунки, окрім працівника банку, може бути доступною деяким співробітникам компаній - операторів мобільного зв'язку, що збільшує імовірність несанкціонованого використання цієї інформації. Недоліками також є перевантаженість каналів і обмеженість зони покриття, що створює незручності.

Найбільшого поширення  в Україні набули послуги мобільного банкінгу для фізичних осіб з метою  контролю руху коштів на їх карткових рахунках. Дана система дозволяє здійснювати цілодобовий контроль за рухом коштів по картковому рахунку за допомогою SMS-повідомлень на мобільний телефон або через WАР-протокол.

Користувачі цієї послуги у будь-який час доби за допомогою мобільного телефону без відвідування банку одержують інформацію про стан свого карткового рахунку (про залишок коштів, про заблоковані суми, про останні 5-10 трансакцій), про номери своїх карткових рахунків, автоматично одержують на дисплей мобільного телефону інформацію про надходження і списання коштів з карткового рахунку, про усі операції з платіжною карткою. Дана послуга дозволяє також самостійно (по мобільному зв'язку) змінювати свій пароль доступу, ставити платіжну картку в стоп-лист у разі її втрати чи здійснення несанкціонованих власником картки трансакцій.

Заявка на підключення  до SMS-повідомлень по картковому рахунку

Відомості про  держателя картки:
Прізвище: *
Ім`я: *
По батькові:
Ваш ідентифікаційний номер:
Місто, в якому Ви отримували платіжну картку: *
Місце Вашої роботи:
Валюта рахунку: *
Відправка SMS-повідомлень:
Оператор мобільного зв`язку: *
Номер телефону для відправлення: *
Контактна інформація держателя картки:
E-mail:
Контактний телефон:
- Міський:
- Мобільний: *	+38

 

 

 

 

 

Рис. 3.1. Покоління систем стільникового мобільного зв'язку та етапи їч розвитку

Збільшити число  абонентів можна було лише двома  способами: розширивши частотний діапазон (як, наприклад, це було зроблено у Великобританії - ETACS) або перейшовши до раціонального  частотного планування, що дозволяє набагато частіше використовувати ті самі частоти.

Використання  новітніх технологій і наукових відкриттів в галузі зв'язку й обробки сигналів дозволило підійти до кінця 80-х  років до нового етапу розвитку систем стільникового зв'язку — створенню систем другого покоління, заснованих на цифрових методах обробки сигналів.

З метою розробки єдиного європейського стандарту  цифрового стільникового зв'язку для виділеного в цих цілях  діапазону 900 МГц у 1982 р. Європейська  Конференція Адміністрацій Почт і Електрозв'язку (СЕРТ) - організація, що поєднує адміністрації зв'язку 26 країн, - створила спеціальну групу Croupe Special Mobile. Абревіатура GSM і дала назву новому стандарту (пізніше, у зв'язку із широким поширенням цього стандарту в усьому світі, GSM стали розшифровувати як Global System for Mobile Communications). Результатом роботи цієї групи стали опубліковані в 1990 р. вимоги до системи стільникового зв'язку стандарту GSM, у якому використовуються найсучасніші розробки ведучих науково-технічних центрів. До них, зокрема, відносяться часовий поділ каналів, шифрування повідомлень і захист даних абонента, використання блокового кодування і кодування з використанням функцій згортання, новий вид модуляції - GMSK (Gaussiam Minimum Shift Keying) .

У 1989 р., за рік  до появи технічного обґрунтування GSM, британський Департамент торгівлі і промисловості DTI (Department of Trade and Industry) опублікував концепцію “Мобільні  телефони”, що внесення доповнень і  змін одержала назву “Мережі персонального зв'язку” — PCN (Personal Communication Networks). Метою реалізації концепції було створення конкуренції між основними учасниками ринку мобільного радіозв'язку, щоб до 2000 р. їхніми абонентами стало близько 15% населення країни.

Не відставала від Європи й Америка, що проголосила свою концепцію “Послуги персонального зв'язку” - PCS (Personal Communication Services). Її метою бло 50%-не охоплення населення країни до 2000 р. Для реалізації цієї концепції Федеральна комісія зв'язку США виділила три частотних ділянки в діапазоні 1,9-2,0 ГГц (широкосмужні PCS) і одна ділянка в діапазоні 900 МГц (вузькосмужні PCS).

У США в 1990 р. американська Промислова Асоціація  в галузі зв'язку TIA (Telecommunications Industry Association) затвердила національний стандарт IS-54 цифрового стільникового зв'язку. Цей стандарт став більш відомий під абревіатурою D-AMPS чи ADC. На відміну від Європи, у США не були виділені нові частотні діапазони, тому система повинна була працювати в одній смузі частот спільно зі звичайним AMPS.

Одночасно американська компанія Qualcomm почала активну розробку нового стандарту стільникового зв'язку, заснованого на технології шумоподібних сигналів і кодовому поділі каналів, – СDМА (Code Division Multiple Access).

У 1991 р. у Європі з'явився стандарт DCS-1800 (Digital Cellular System 1800 МГц), створений на базі стандарту GSM. Великобританія відразу ж прийняла його як основу для розробки вже згадуваної концепції PCN, що стало початком його переможного ходу по континентах земної кулі.

У розвитку стільникового зв'язку від Європи і США не відставала і Японія. У цій країні був розроблений власний стандарт стільникового зв'язку JDC (Japanese Digital Cellular), близький за своїми показниками до американського стандарту D-AMPS. Стандарт JDC був затверджений у 1991 р. Міністерством пошт і зв'язку Японії.

У 1992 р. у Німеччині  вступила в комерційну експлуатацію перша система стільникового  зв'язку стандарту GSM.

У 1993 р. у США  після ряду успішних іспитів Промислова Асоціація в галузі зв'язку TIA прийняла стандарт CDMA як внутрішній стандарт цифрового стільникового зв'язку, назвавши його IS-95. У вересні 1995 р. у Гонконзі була відкрита комерційна експлуатація першої мережі стандарту IS-95.

У 1993 р. у Великобританії вступила в експлуатацію перша мережа DCS-1800 One-2-One, що нараховує уже більш 500 тис. абонентів.

Подальший розвиток стільникового мобільного зв'язку здійснюється в рамках створення проектів систем третього покоління, що будуть відрізнятися уніфікованою системою радіодоступу, що поєднує існуючі стільникові і “безшнурові” системи з інформаційними службами XXI в. Вони будуть мати архітектуру єдиної мережі і надавати зв'язок абонентам у різних умовах, включаючи транспорт, що рухається, житлові приміщення, офіси і т.д. У Європі така концепція, що одержала назву UMTS (універсальна система мобільного зв'язку), передбачає об'єднання функціональних можливостей існуючих цифрових систем зв'язку в єдину систему третього покоління FPLMTS (Future Public Land Mobile Telephone System) з наданням абонентам стандартизованих послуг мобільного зв'язку. Роботи зі створення міжнародної системи мобільного зв'язку загального користування FPLMTS ведуться Міжнародним союзом електрозв'язку. Для неї визначений діапазон частот 1—3 ГГц, у якому будуть виділені смуги шириною 60 МГц для стаціонарних станцій і 170 Мгц — для мобільних станцій. Початок іспитів наземних компонентів системи очікується в 2000 р., а введення супутникової підсистеми FPLMTS у смугах частот 1980-2010 і 2170-2200 МГц - у 2010 р.

Принципово новим  кроком у розвитку систем стільникового мобільного зв'язку стали схвалені міжнародною організацією стандартів (ISO) концепція інтелектуальних мереж зв'язку і моделі відкритих систем (OSI). Концепція побудови інтелектуальної мережі використовується сьогодні для створення всіх перспективних цифрових стільникових мереж з мікро- і макростільниками. Вона передбачає об'єднання систем стільникового мобільного зв'язку, систем радіовиклику і персонального зв'язку при умовах оперативного надання абонентам каналів зв'язку і розвитку послуг. Моделі OSI інтерпретують процес передачі повідомлень як взаємодію функціональних взаємозалежних рівнів, кожний з який має убудований інтерфейс на суміжному рівні.