Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Ноября 2013 в 13:46, реферат
Україна виявилась над-то чутливою до глобальних фінансових потрясінь.Однією із причин цього є значний рівень доларизації економіки, що спричинив її залежність від коливань курсу іноземної валюти, зокрема долара США, який активно застосовується на внутрішньому ринку. У зв’язку з цим, боротьба з доларизацією, як фінансово-економічним явищем та з її ризиками, стає важливим напрямом політики НБУ як необхідна умова збереження контрольованості монетарної сфери.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Державний вищий навчальний заклад
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Кафедра банківської справи
Додаткова самостійна робота
з дисципліни «Гроші та кредит»
на тему:
«Рівень доларизації економіки України.»
Виконав студент III курсу
спец. 6504, група 8
денної форми навчання
Мельников Олександр Андрійович
Перевірив:
Асистент
Харчевич А.С.
Київ КНЕУ
2012
Вступ
Україна
виявилась над-то чутливою до
глобальних фінансових
На сьогодні в наукових публікаціях відсутні теоретичні дослідження та практичнірекомендації стосовно стабілізаційної валютної політки за умов високого рівня доларизації економіки.
Метою мого ессе є дослідження економічної сутності, видів та процесів розвитку доларизації економіки, визначення її причин вУкраїні та аналіз можливих шляхів нівелювання впливу чинників, що породжують доларизаціюекономіки України.
Огляд існуючих точок зору на проблему та виклад власних думок
Явище доларизації важко назвати новим, але воно залишається досить складним та маловивченим. У контексті економічної та фінансової кризи в Україні доларизація економіки набирає особливої актуальності. Найбільш цікавим видається з’ясування впливу присутності долара в економіці України на розвиток кризових явищ у національному господарстві.
Доларизація— економічне явище суть якого полягає у витісненні національної грошової одиниці стабільнішою іноземною валютою. Термін „доларизація”походить від назви грошової одиниці Сполучених Штатів Америки — долара, проте на практиці слугує для визначення процесу заміщення внутрішньої валюти конвертованою валютою (не обов’язково доларом
В економічній теорії виділяють три види доларизації [3, с. 264 — 284].
1. Офіційна (повна) доларизація існує в країнах, де іноземна валюта слугує офіційною внутрішньою грошовою одиницею, і виникає в процесі розширення офіційноїзони однієїз конвертованих валют.Офіційно доларизовані країни найчастіше використовують як внутрішню грошову одиницю долар США.
Наприклад, Панама та Еквадор цілковито замінили національну валюту доларом США, а Чорногорія й Андорра — євро. Такий підхід є виправданим у разі,якщо економічні цикли країн майже ідентичні, й держава є готовою відмовитися від самостійної валютнокурсової та монетарної політики, керуючи власною економікою тільки фіскальними методами— регулюючи витрати та дефіцит бюджету.
2. Напівофіційна доларизація існує в країнах,де іноземна валюта використовується на рівні з національною, як рівноцінний і законний платіжний засіб: у Таджикистані — російський і таджикський рублі, Гаїті — гаїтянський гурд і долар США, Ліберії— ліберійський долар і долар США, Брунеї — брунейський і сінгапурський долар. На відміну від офіційно доларизованих країнах, країни з бівалютними системами мають змогу проводити національну грошово-кредитну політику.
3. Неофіційна доларизація існує країнах,де іноземна валюта не є легальним платіжним засобом,проте становить значну питому вагу в грошовій масі,що перебуває в обігу в цій країні. Внутрішня валюта використовується тут головним чином для здійснення офіційних угод і платежів (податки, збори тощо),тоді як долар чи інша іноземна валюта відіграє важливу роль під час проведення великих, масштабних операцій, нагромадженні капіталу та отриманні запозичень. Розвиток неофіційної доларизаціі зазвичай є наслідком макроекономічної нестабільності в економіці і свідчить про недовіру до національної валюти, а також про те, що вона є більш слабкою грошовою одиницею в порівнянні з експансивною іноземною валютою.
Україна належить до таких країн, де неофіційна доларизація набула значного поширення. Національна грошова одиниця — гривня частково витісняється з внутрішнього ринку, а у виконанні функцій грошей,поряд із нею бере участь іноземна валюта — долар США і рідше, проте з тенденцієюдо зростання— євро.Серед причин доларизації я можу зазначити:— вищу мінливість темпів інфляції, порівняно з курсовою динамікою, що визначає менш стабільний рівень реальної прибутковості гривневих фінансових інструментів, порівняно із прибутком на фінансові активи, деноміновані в іноземній валюті;
— стабільніші відсоткові ставкиза кредитами йде депозитами в іноземнійвалюті, ніжунаціональній валюті;
— прискорену лібералізацію валютного регулювання, що розширює можливості доступу до глибшого і розвиненішого ринку позик у іноземній валюті та дозволяє розміщувати цінні папери на міжнародних
ринках капіталу;
— такі характерні вади української економіки, як недостатня глибина та ліквідністьнаціонального валютного ринку, низький рівень розвитку ринку фінансових інструментів і цінних паперів, деномінованих в національній валюті, високі ризики ліквідності і низький рівень довіри до національної валюти [5].
Дослідження процесів розвитку доларизації вітчизняної економіки засвідчило, що основними сучасними її проявами є доларизація пасивів та активів фінансово-кредитних установ, збереження ВВК на руках у населення, відкриття депозитних рахунків у іноземній валюті, а також придбання цінних паперів у ВВК.
Найвищий рівень доларизації в Україні спостерігався на початку 1990-х рр. Після грошової реформи 1996 р., курс національної валюти було стабілізовано, проте довіра до неї так і не поновилася у зв’язку з девальвацією в 1998 році. Із часом проявилися ризики доларизації економіки, що до початку економічної кризи нівелювалися зростанням ВВП, реальних прибутків населення та курсовою стабільністю.Так, за оцінками деяких експертів, із січня 1998-го р. по лютий 2009-го р. на руках в українців накопичилося $48 млрд. готівки, що перевищує обсяг вкладів фізичних та юридичних осіб у національній та іноземній валютах.
Попит на іноземну валюту, і на готівковому, і на міжбанківському валютному ринку України залишається досить високим. Підтвердженням цього є постійно зростаючі обсяги здійснених операцій на валютному ринку, які за період 2005 — 2011рр. зросли майже удвічі.
Більш детальну методику встановлення рівня доларизації розроблено Міжнародним валютнимфондом, відповідно до якої рівень доларизації економіки визначаютьна підставі співвідношення депозитів у іноземній валюті до грошової маси. Високоризикованою вважають економіку країни, якщо значення цього показника перевищує 30%.
Для поліпшення ситуації необхідно здійснювати політику цілеспрямованої підтримки національної грошової одиниці, шляхом стимулювання здійснення операцій із її використанням.
Україна вважалося країноюз помірним рівнем доларизації, проте у 2008 р. показник депозитної доларизації перевищив критичний рівень і становив 30,73%, що вважається вкрай небезпечним для розвитку країни і свідчить про зростання недовіри населення до національної валюти і прагнення накопичувати кошти у доларах США.
В її основі, на нашу думку, має бути комплекс заходів,націлених на нівелювання впливу чинників, що породжують доларизацію економіки України. Разом із тим, для забезпечення комплексного підходу до вирішення цієї проблеми велика увага має бути приділена реалізації таких невідкладних завдань, як:
— перетворення механізму рефінансування в реально діючий інструмент забезпечення комерційних банків ресурсами в національній валюті, у тому числі,завдяки розвитку рефінансування комерційних банків під заставу векселів виробничих підприємств, що передбачає організацію державного моніторингу платоспроможності великих і середніх підприємств та контролю за прозорістю їх емісійної політики;
— підвищення ліквідності й глибини національного валютного ринку та його строкового сегменту, що потребує скасування (або суттєвого зменшення) збору до Пенсійного Фонду під час обміну валюти й встановлення обґрунтованих меж допустимих коливань валютного курсу, у разі порушення яких активізуватиметься механізм стягування податку на валютні операції;
— розширення можливостей капіталізації за рахунок розміщення банківських акцій серед юридичних і фізичних осіб, вилучення з бази оподаткування кредитних установ суми, що використовується на капіталізацію;
— раціональне використання заходів прямого обмеження активно-пасивних операцій банків у іноземній валюті шляхом встановлення лімітів на позики та депозити в іноземній валюті, у т.ч. з нерезидентами, запровадження податків на посередництво в іноземнійвалюті;
— урегулювання питання щодо активнішого запровадження у банківську практику безвідзивних внесків, які можна отримати до закінчення контрактного терміну лише за умови сплати комісійних за дострокове вилучення, що відповідає світовій практиці й дозволить українським банкам підвищити якість управління ліквідністю за рахунок кращого збалансування валютної та строкової структури залучених і розміщених коштів;
— поширення інструментів хеджування валютних і кредитних ризиків, розвиток механізмів перенесення банківських ризиків, зокрема, сек’юритизації іпотечних та інших однорідних кредитних портфелів(поки що відсутні необхідні регуляторні акти, які б визначали умови випуску та обігунеобхіднихдля цього кредитних деривативів);
— запровадження в обіг цінних паперів з плаваючою відсотковою ставкою, що забезпечить кращу індексацію валютних ризиків та стимулюватиме переорієнтацію позичальників на інструменти, деноміновані у національній валюті;
Із удосконалення системи пруденційного нагляду і ризик-менеджменту в банках, що дозволить їм замінити дещо спрощений підхід до управління валютними ризиками, як забезпечення рівнозначних обсягів активів і пасивів і іноземній валюті, більш складними й сучасними технологіями управління ризиками.
Висновоки:
Вагомим чинником доларизації сучасної економіки України є криза недовіри її суб'єктів до національної валюти. Криза недовіри спричинена нестабільністю грошової одиниці. Головною метою повинно стати відновлення довіри до національної валюти, що повинно стати одним із важливих завдань Центрального банку. Для зменшення доларизації і відновлення довіри до національної валюти необхідні:
-чітке визначення курсу монетарної політики Центрального банку України на подолання інфляції і гарантування стабільності грошової одиниці;
-плавне і поступове переведення гривні в режим повної конвертованості. Необхідно створити такі умови, щоб гривня як валюта необмежено й вільно обмінювалася за поточними, капітальними та інвестиційними операціями. Однак варто розуміти, щоб до такого перейти, необхідні ефективні структурні перебудови;
-ліквідація і створення законодавчих нормативів, які виведуть з тіні велику частку тіньової економіки, яка обслуговується переважно доларами;
-заборона розрахунків у іноземній валюті між резидентами і нерезидентами на внутрішньому ринку.
Саме висока довіра до національної валюти є запорукою зниження доларизації економіки країни.
Література