Види та функції інновацій

• дослідна база наук (ДБН); в організаційно-економічна робота (ОЕР);

• промислове виробництво нових  товарів (ПВНТ), масове виробництво.

Важливим етапом вивчення нововведень  є їх класифікація за низкою певних ознак. Світ інновацій дуже різноманітний. їх комплексний характер і багатогранність використання потребують розроблення класифікатора інновацій, який дасть змогу не тільки усвідомити їх роль у розвитку людства, а й передусім:

1. Оцінити спрямованість і ефективність  інноваційного процесу.

2 Визначити перспективність майбутніх  нововведень.

3. Установити проблемні зв'язки  між різними типами інновацій.

4. Підібрати методи управління, адекватні особливостям кожного  інноваційного процесу, які випливають з переважаючого типу інновацій, що утворюють ці процеси.

5. Створити економічні механізми  й організаційні форми управління  інноваційною діяльністю залежно  від типу інновацій.

6. Визначити методи й форми  реалізації і просування інноваційного продукту та інноваційної технології залежно від різних типів інновацій.

7. Оптимізувати організаційні форми  інноваційної діяльності та інноваційної  інфраструктури, економічні відносини  в інноваційній сфері.

8. Створити стимули для активізації  інноваційних процесів у галузях, регіонах і підприємствах.

Типологія інновацій також дає  змогу розмежувати нововведення та псевдоінновації. Крім того, класифікація інновацій за базовими ознаками та іншими характеристиками використовується під час прийняття управлінських рішень щодо інвестування нововведень.

Технічні новини і нововведення проявляються у формі нових продуктів (виробів), технологій їх виготовлення, засобів виробництва (машин, устаткування. енергії, конструкційних матеріалів).

 

3. Функції інновації

Інновація - це економічна категорія. Як категорія (грець. kategorіa - висловлення, судження) інновація відбиває найбільш загальні й істотні властивості, ознаки, зв'язки і відносини виробництва і реалізації нововведень.

Сутність категорії виявляється  в її функціях. Функція (лат. functіo - виконання, здійснення) економічної категорії виражає зовнішній прояв її властивостей у даній системі відносин. Функції інновації відбивають її призначення в економічній системі держави і її роль у господарському процесі.

Інновація є реалізований на ринку  результат, отриманий від вкладення  капіталу в новий продукт чи операцію (технологію, процес). При реалізації інновації, запропонованої до продажу, відбувається обмін "гроші-інновація". Кошти, отримані підприємцем (продуцентом, інвестором-продавцем) у результаті такого обміну, по-перше, покривають видатки по створенню і продажу інновацій, по-друге, приносять прибуток від реалізації інновацій, по-третє, виступають стимулом до створення нових інновацій, по-четверте, є джерелом фінансування нового інноваційного процесу.

Виходячи з цього можна сказати, що інновація виконує наступні три  функції:

• відтворювальну;
• інвестиційну;
• стимулюючу.

Відтворювальна функція означає, що інновація являє собою важливе  джерело фінансування розширеного  відтворення.

Грошовий виторг, отриманий від  продажу інновації на ринку, створює  підприємницький прибуток, що виступає джерелом фінансових ресурсів і одночасно мірою ефективності інноваційного процесу.

Підприємницький прибуток може направлятися на розширення обсягів виробничо-торгової, інвестиційної, інноваційної і фінансової діяльності. Ці напрямки використання прибутку відбиваються в "Плані грошових потоків  господарюючого суб'єкта".

Таким чином, одержання прибутку від  інновації і використання його як  джерела фінансових ресурсів складає  зміст відтворювальної функції  інновації.

Прибуток, отриманий за рахунок  реалізації інновації, може використовуватися по різних напрямках, у тому числі і як капітал. Капітал являє собою гроші, призначені для отримання прибутку. Цей капітал може направлятися на фінансування як всіх інвестицій, так і конкретно нових видів інновацій. Таким чином, використання прибутку від інновації для інвестування складає зміст інвестиційної функції інновації.

Одержання підприємцем прибутку за рахунок реалізації інновації прямо  відповідає цільовій функції будь-якого  комерційного господарюючого  суб'єкта. Цей збіг служить стимулом підприємця до нових інновацій; спонукає його постійно вивчати попит, удосконалювати організацію маркетингової діяльності, застосовувати більш сучасні прийоми управління фінансами (реінжінірінг, бранд-стратегія, бенчмаркінг і ін.). Усе перераховане вище складає зміст стимулюючої функції інновації. 
Висновки

Однією з проблем реалізації економічної реформи в Україні  в умовах переходу до ринкових відносин є розробка та впровадження нового господарського механізму, що дозволить  зберегти й розвивати потенціал  підприємства, підвищити ефективність його функціонування.

Реформи в економіці України  поки що не призвели до зростання обсягів  виробництва, конкурентоспроможності великої частини вітчизняних  підприємств, рівня життя населення. Все це у значній мірі пов’язано  із скороченням витрат державного бюджету на інвестування, несприятливим інноваційним та інвестиційним кліматом в Україні. У той же час накопичений світовий досвід країн, що динамічно розвиваються, виділяє інновації та технічний розвиток  як необхідні та першочергові засоби вирішення соціально-економічних проблем. Стратегія розвитку сфери виробництва технологій цих країн спирається на принцип концентрації засобів, державне регулювання й ініціативу підприємств.

На сучасному етапі розвитку суспільства значно загострилися проблеми, що виникають в управлінні процесами створення нових знань, творчим потенціалом, іншими аспектами нововведень. Це зумовило появу нового напряму у традиційному менеджменті – інноваційного менеджменту. Інновація (нововведення) – це якісно відмінний від попереднього аналогу об'єкт, який впроваджено у виробництво внаслідок проведеного наукового дослідження або зробленого відкриття. Поняття "інновація" застосовується до всіх нововведень, як у виробничій, так і в організаційній, фінансовій, науково-дослідній, інших сферах, до будь-яких удосконалень, що забезпечують економію витрат або навіть таких, що утворюють умови для такої економії.

 

Список використаної літератури

1. Економіка підприємства: Навчальний  посібник/ П. В. Круш, В. І. Подвігіна,  Б. М. Сердюк та ін.. - К.: Ельга-Н: КНТ, 2007. - 777 с.

2. Економіка та організація виробництва:  Підручник/ Василь Герасимчук, Альфред  Розенплентер, Віталій Кривда та  ін.. - К.: Знання , 2007. - 677 с.

3. Исследование сущности иновационного  потенциала//Научные труды Донецкого национального технического университета. Серия: экономическая. Выпуск 68. - Донецк, ДонНТУ, 2003. - с. 88-96.

4. Микитюк П. Інноваційний менеджмент/ Петро Микитюк; М-во освіти  і науки України. - К.: Центр навчальної  літератури, 2007. - 399 с.

5.  Семернікова І. Економіка  підприємства: Навчальний посібник/ Ірина Семернікова, Наталія Мєшкова-Кравченко,. - Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003. - 311 с.

6. Харів П. Інноваційна діяльність  підприємства та економічна оцінка  інноваційних процесів: монографія/ Петро Харів,; Тернопільська акад. народного госп.. - Тернопіль: Економічна думка, 2003. - 323 с.

7. Пересада А.А.Основы инвестиционной деятельности.-К.: ООО Либра, 1996.-344с.

8. Пічкур О. Особливості інноваційної  діяльності на сучасному етапі  // Інтелектуальна власність. – 2005. – № 1. – с. 34-39.