Гендерний аспект професійної підготовки студентів

ОГІЛЬКО М.О.

ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

   Сучасні підходи до вищої освіти актуалізують питання підготовки спеціалістів, у центрі уваги якої знаходиться не лише професійна компетентність фахівця, а й його компетентність як суб’єкта взаємодії з людьми різної статі, віку тощо. В доповіді міжнародної комісії з освіти для XXI століття було визначено один з головних принципів, на яких ґрунтується освіта— «навчитися жити разом», отримати не лише професійну кваліфікацію, а й компетентність, яка надасть особистості можливість подолати різні ситуації та працювати в групі .

  Дослідники ґендера в західних країнах підкреслюють, що ґендерна компетентність стає частиною необхідних лідерських умінь у професійних закладах, організаціях і є необхідною якістю для успішного ефективного менеджменту, як і інші компетентності.

    Оволодіння основами ґендерних знань відповідає цілям модернізації вищої освіти та завданням впровадження принципів Болонської домовленості в навчальний процес і покращення якості університетської освіти. Ґендерне знання ґрунтується на основі теорії ґендера, ідей ґендерного підходу.

     Спроби інтеграції ґендерного підходу в систему вищої освіти відбуваються, як правило, на факультетах психолого-педагогічного напрямку. Але проведені аналізи закордонного досвіду з формування ґендерної рівності, ґендерної культури у вищих навчальних закладах, дозволили зробити висновок щодо можливості інтеграції ґендерної проблематики в різні дисципліни вищого навчального закладу для студентів різних спеціальностей.

 Терзі П. П. зазначає, що у системі вищої професійної освіти загалом і вищої технічної освіти зокрема завдання формування ґендерної культури студентів до сьогодні залишається теоретично не обґрунтованим і практично не вирішеним, незважаючи на набутий позитивний педагогічний досвід щодо інтеграції ґендерного підходу в навчально-виховний процес окремих вищих педагогічних і технічних навчальних закладів.

 Серед причин  такого стану, дисертант виділяє  наступні: 
1) ідеї формування ґендерної рівності студентської молоді й дотримання неупередженого ставлення до особи незалежно від статі, досить слабко висвітлені в теорії педагогіки вищої школи, в якій продовжують домінувати установки андроцентричної та патріархатної культури щодо диференціації професій в залежності від біологічних відмінностей людини на суто чоловічі і жіночі, природності обмеженого доступу жінок до економічних, політичних і освітніх ресурсів; 
2) у переважної більшості вищих технічних закладів освіти ідеї гуманізації через інтеграцію ґендерного підходу у навчально-виховний процес не здобули відповідного практичного втілення, оскільки в них не відбулося системного введення спеціальних предметів і спецкурсів з ґендерної проблематики у навчальні плани, які висвітлюють закономірності розвитку ґендерованого суспільства та особливості змінених відносин між жінками і чоловіками у всіх сферах сучасного суспільного життя; 
3) на рівні методичного забезпечення навчально-виховного процесу вищої технічної школи не було здійснено ґендерної експертизи навчальних програм і підручників, а також не розроблено дієвих технологій з ґендерного виховання й освіти студентів, через що традиційна статеворольова ідеологія й застарілі стереотипи й надалі відтворюються, що має низку негативних наслідків та обмежень на загальносуспільному, міжособистісному й індивідуальному рівнях; 
4) традиційним, глибоко вкоріненим у свідомості студентів вищих технічних навчальних закладів залишається застарілий стереотип, за яким навіть працююча освічена, але заміжня жінка є передусім дружиною і матір’ю, що повинна допомагати чоловікові, нерідко зневажаючи власні прагнення до самореалізації та професійного успіху, відмовляючись від реальних кар’єрних можливостей, що засвідчує готовність жінок-інженерів беззаперечно поступатися і місцем на ринку праці, і місцем на кар’єрному щаблі.

    Впровадження ґендерної складової в навчально-виховний процес сприятиме розумінню студентами теорії соціального конструювання ґендера, ґендерних стереотипів, які заважають самореалізації особистості, законодавчих документів щодо впровадження ідеї ґендерної рівності в суспільство, вміння використовувати ці знання на практиці, помічати ситуації ґендерної нерівності, вміння аналізувати та вирішувати ґендерні проблеми, визнання різних умов і передумов у засобах і реаліях життя, де чоловіки та жінки живуть, проявляючи свою різноманітність і складність, а також уміння не застосовувати у своїй власній поведінці ґендерно дискримінаційних практик, тобто проявляти ґендерну чутливість.

  Як приклад впровадження ґендерної складової в навчально-виховний процесс, можна привести, створений О. Васильченко, цикл занять з елементами ґендерного тренінгу в рамках курсу «Іноземна мова професійного спрямування». Розроблений цикл занять, спрямований на формування ґендерної культури студентів університету, проводиться під час занять з метою вивчення загального стану забезпечення рівних можливостей чоловіків і жінок у різних сферах суспільства, отримання навичок пошуку й аналізу відповідних фактів, порівняня вітчизняних та закордонних ґендерних проблем. Цикл занять з елементами ґендерного тренінгу знайомить студентів з кількома блоками питань, які охоплюють права людини,внутрішньо сімейні відносини, проблеми здоров’я, ґендерні стереотипи в освіті, культурі,

на роботі, і сприяє формуванню ґендерної компетентності студентів університету.

    Основними методичними засобами, які використовуються в експериментальному циклі, є дискусії, «мозковий штурм», проблемні ситуації, рольові ігри, ділові ігри, написання есе.

У пропонованому циклі занять навчально-виховна діяльність відбувається з використанням ґендерного підходу за такими напрямами:

– розкриття та аналіз знань, уявлень студентів щодо соціальних норм, стереотипів щодо норм поведінки та ролей чоловіків та жінок у сім’ї, суспільстві, на роботі;

– формування у студентів упевненості в соціальній та особистісній значущості, розуміння важливості самореалізації і розвитку особистості незважаючи на стать;

– формування ґендерної чутливості, умінь та навичок розрізняти прояви насильства щодо жінок, сексизму, агресії, готовність до діалогу;

– формування у студентів умінь та навичок позитивної, неагресивної комунікативної установки, партнерських відносин з представниками іншої статі, відносин, орієнтованих на співпрацю;

– розширення уявлень і понять майбутніх фахівців про взаємовідносини статей з точки зору ґендерного підходу в інших країнах, про актуальність загальнолюдських цінностей у майбутній професійній діяльності.

З метою забезпечення самостійної роботи студентів  розробляються навчальні посібники для поглибленого аналізу ґендерної проблематики. Вони допомагають студентам формуванню уявлень та знань щодо ґендерної культури.

Також,у  позанавчальний час студентам пропонується брати участь у роботі наукової проблемної групи з дослідження ґендерної культури. Під час заняття О. Васильченко пропонує виділяти теми, найбільш значущі для розпізнавання та усвідомлення існуючих форм насильства, дискримінації щодо жінок та проявів сексизму в різних сферах суспільства; акцентувати увагу на пріоритеті загальнолюдських цінностей, норм, взаємовідносин на основі партнерського спілкування. Відібраний, викладачем, конкретний фактичний матеріал закріплює знання студентів про норми партнерського спілкування, взаємовідносини між чоловіком та жінкою, права людини. Поширення знань майбутніх фахівців про виконання чоловіком та жінкою ґендерних ролей, які підтримуються в патріархатних суспільствах, пропонується розглядати за допомогою життєвого досвіду студентів.

   Отже, інтеграція ґендерного підходу в національну систему вищої педагогічної освіти на сучасному етапі є вкрай необхідною, оскільки ґендерна збалансованість в українському суспільстві є одним із індикаторів його визнання як розвиненої держави, що стоїть перед європейським вибором. Тому вже зараз постає нагальна необхідність забезпечення ґендерної рівності в нашому суспільстві, що вимагає нового світогляду, відповідно до якого стереотипне сприйняття жінок і чоловіків має бути замінене ідеєю розвитку їхнього особистісного потенціалу.

Література:

1. Васильченко О. Гендерний аспект професійної підготовки студентів [Електронний ресурс] /О. Васильченко//Збірник матеріалів науково-практичної конференції «Ґендерна освіта — ресурс розвитку паритетної демократії». - Київ, 2001. – Режим доступу до збірника - http://gender.at.ua/_ld/1/143_tezy_ternopil_2.pdf

2.       Терзі П. П. Формування гендерної культури студентів вищих технічних навчальних закладів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.04 [Електронний ресурс] / П. П. Терзі. – Кіровоград, 2007. – 21 с. - Режим доступу до автореферату - http://dissertation.com.ua/node/672759