Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Декабря 2014 в 23:02, курсовая работа
В умовах змішаної економіки і визнання багатоукладності не можна всі засоби виробництва вважати капіталом. Виходить, що дрібного виробника (кустаря або селянина, шевця або кравця), який використовує власну працю, має капітал, можна віднести до капіталістів. Так можна дійти висновку, що всі, хто має засоби виробництва, є капіталістами. Тоді виникає питання, що таке змішана економіка? Чи існує вона? Насправді ж засоби виробництва стають капіталом тоді, коли використання їх пов'язане з залученням найманої праці. Це основна риса капіталістичного укладу.
Вступ………………………………………………………………………….4
1. Склад фондів підприємства………………………………………………6
2. Необхідність вивчення виробничих фондів…………………………….8
3. Основні виробничі фонди
3.1. Економічна сутність основних фондів……………………………...…9
3.2. Знос основних виробничих фондів………………………………...…11
3.3 Амортизація основних фондів………………………………………...14
3.4. Показники ефективного використання основних фондів…………..15
4. Оборотні виробничі фонди
4.1. Зміст і структура оборотних виробничих фондів…………………...17
4.2. Показники використання оборотних виробничих фондів…………..19
4.3. Оборотні засоби підприємств…………………………………………20
4.4. Показники і шляхи прискорення оборотності оборотних засобів….21
5. Кругообіг і обіг фондів
5.1. Необхідність і особливості кругообігу фондів………………………22
5.2. Стадії кругообігу фондів……………………………………………...24
6. Оборот фондів……………………………………………………………25
6.1. Час обороту і його складові…………………………………………...27
Висновок……………………………………………………………..……..29
Список використаної літератури………………………………………….30
Структуру часу обороту фондів ілюструє рис. 4.
Рис. 4. Час обороту виробничих фондів
Важливою складовою часу виробництва є робочий період. Він необхідний для перетворення предметів праці на готовий продукт.
Робочий період — основна частина часу виробництва, що складається з тісно пов'язаних між собою робочих днів, годин, хвилин. Його обчислюють з допомогою нормування виробничих операцій. Тривалість робочого періоду в різних галузях виробництва неоднакова. Наприклад, у текстильній, швейній, взуттєвій промисловості робочий період вимірюють годинами, у машинобудівній промисловості — днями, у суднобудівній — роками.
Робочий період є лише частиною часу виробництва. Є ще час перерв, що пов'язані з особливостями технологічних процесів. Наприклад, є час перерв, протягом якого предмети праці перебувають під впливом природних процесів: сушіння деревини, бродіння вина, хімічні реакції тощо. У тих галузях, де такий час виступає невід'ємною складовою технологічного процесу, час виробництва значно більший, ніж робочий період.
Скорочення часу виробництва — один із шляхів підвищення ефективності виробництва. Цього досягають завдяки впровадженню у виробництво новітніх досягнень науки, нової техніки, прогресивних технологій, поліпшення організації виробництва.
Час обігу — це час придбання засобів виробництва, переміщення товарів, їхнього продажу, зберігання товарних запасів, які підлягають реалізації.
Скорочення часу обігу залежить від розвитку всіх видів транспорту, удосконалення засобів зв'язку і комерційної інформації, використання електронної техніки для прогнозування динаміки попиту і пропозиції, використання раціональної реклами.
Висновок
Коли говориш про основні фонди й оборотні кошти, обов'язково постає питання про ефективність їх використання і застосування. Підвищення ефективності основних фондів здійснюється за рахунок більш швидкого освоєння нових потужностей, підвищення змінності роботи машин і устаткування, удосконалювання організації матеріально-технічної бази, ремонтної служби, підвищення кваліфікації робітників, технічного переозброєння підприємств, модернізації і проведення організаційно-технічних заходів. У системі заходів щодо підвищення ефективності суспільного виробництва важливе місце займають питання раціонального використання оборотних коштів у всіх сферах діяльності людини, особливо в промисловості. При самому економічному використанні оборотних коштів, при вивільнених ресурсах, необхідно зміцнити фінансовий стан підприємств і об'єднань, підвищити матеріальну зацікавленість робітників та службовців у підвищення ефективності промислового виробництва.
Список використаної літератури
1. Васильков В.Г., Організація виробництва: Навч. посібник. – К.: КНЕУ 2003 – 524 с
2. Виноградський М.Д., Виноградська А.М., Шканова О.М., Менеджмент в організації: Навч. посібник для студ. Економ. Спец. вузів. – К. «КОНДОР» – 2002. – 654 с.
3. Грузинов В.П. Економіка підприємства і підприємництва.-М.: «Софит», 1994.-496 с.
4. Житна І.П. Нескреба А.М., Економічний аналіз господарської діяльності підприємства: Навч. посібник. Пер. з рос.-К.: Вища шк., 1992.-191 с.
5. Закон України «Про підприємництво» від 07 лютого 1991 року № 698-12, ВВР, 1991., № 14, ст. 168;
6. Івахненко В.М., Курс економічного аналізу: Навч. Посіб.-К.: Знання-прес,2000.-207 с.
7. Коробов М.Я., Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. Посіб.-К.: Т-во «Знання», КОО, 2000.-378 с.
8. Могерний С.В., Устенко О.А., Чеботар С.І. Основи підприємницької діяльності. Київ Видавничий центр «Академія» 2001 р. 2000.-207 с.
9. Осовська Г.В., Осовський О.А., Менеджмент організації: навч. Посібник. – К.: КОНДОР, 2005 – 860 с.
10. Організація виробництва: Навч. Посібник/ В.О. Онищенко, О.В. Редкін, А.С. Старовірець, В.Я. Чевганова. – К.: Лібра, 2003. – 336 с.
11. Сідун В.А., Пономарьова Ю.В., Економіка підприємства: Навч. Посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003 – 436 с.
12. Тарасюк Г.М. Шваб Л.І., Планування діяльності підприємства: Навч. Посібник. – К.: «Каравела», 2003. – 432 с.