Органи державного регулювання економіки

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Апреля 2014 в 21:46, реферат

Описание работы

У сучасній українській державі інтегруючу функцію щодо гілок влади надано Президенту - главі держави. Президент України повинен сприяти узгодженості у діяльності органів державної влади, їх взаємодії з органами місцевого самоврядування. При будь-якій формі державного правління президент країни має безпосереднє відношення до виконавчої та законодавчої влади.
Як глава держави Президент виступає у вирішенні внутрішніх проблем країни, арбітром при виникненні непорозумінь між законодавчою та виконавчою владою, має значні повноваження щодо виконавчої влади, є ініціатором з утворення, реорганізації та ліквідації міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, вирішує кадрові питання.

Содержание работы

Органи державного регулювання економіки
Система центральних і місцевих органів управління в сфері економіки, їх компетенція

Файлы: 1 файл

реферет.docx

— 30.11 Кб (Скачать файл)

Верховна Рада України : визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики , затверджує Державний бюджет та вносить зміни до нього , приймає рішення щодо звіту про його виконання ; затверджує загальнодержавні програми економічного , науково-технічного, соціального, науково-культурного розвитку, охорони довкілля; затверджує перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації та  визначає правові засади вилучення об ’ єктів приватної власності ; затверджує рішення про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям , а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Держбюджетом України, здійснює контроль за їх використанням.

Виключно законами України , які приймає Верховна Рада , визначаються , зокрема: 1) .засади використання природних ресурсів, виключної морської ( економічної) зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв’язку; 2)основи соціального захисту , форми і види пенсійного забезпечення , засади регулювання праці і зайнятості , шлюбу , сім ’ ї , охорони дитинства, материнства, батьківства, виховання, освіти, культури і охорони здоров’я , екологічна безпека; 3)правовий режим власності; 4)правові засади і гарантії підприємництва, правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання; 5) засади зовнішніх відносин, зовнішньо-економічної діяльності, митної справи.

Виключно законами України встановлюються: Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори;  засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи.

Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин — на інший період. Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року.

Закон України “ Про Національний банк України” визначає, що основною функцією Національного банку України є забезпечення стабільності грошової одиниці України.

Одним із основних напрямів державного керівництва економікою залишається вдосконалення системи органів виконавчої влади у цій сфері, встановлення їх правового статусу на всіх рівнях. Процес формування системи цих органів і законодавства про них відбувається під впливом розмежування предметів відання між центром і місцями, підприємствами, установами, організаціями, підвищення управління в галузях економіки.

Серед органів управління економікою визначальне місце посідає Кабінет Міністрів України, який розробляє й здійснює загальнодержавні програми економічного розвитку, забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, здійснює управління об'єктами державної власності, спрямовує й координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Функції та повноваження Кабінету Міністрів у законодавчих актах, крім Конституції, не закріплено. Практика ж його діяльності свідчить про те, що він забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання економіки України, сприяє розвиткові підприємництва на засадах рівності перед законом усіх форм власності та забезпечення соціальної спрямованості економіки, вживає заходів щодо демонополізації та антимонопольного регулювання економіки, розвитку конкуренції.

Важливими напрямами діяльності Кабінету Міністрів є забезпечення розробки й виконання програм структурної перебудови в галузях економіки, державної аграрної політики, задоволення продовольчих потреб населення, проведення земельної та інших реформ. Деякі повноваження й функції Кабінету Міністрів спрямовано на здійснення заходів, пов'язаних із реалізацією промислової політики, визначенням пріоритетності галузей промисловості для прискореного їх розвитку, обсягів продукції (робіт) для державних потреб, порядку формування та розміщення замовлень на її виробництво тощо.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в сфері економіки є Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України (далі — Мінекономіки України). Мінекономіки України організовує виконання актів законодавства України та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією. Основними його завданнями є розробка пропозицій щодо формування державної економічної політики; визначення пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку України; забезпечення проведення єдиної зовнішньоекономічної політики, державної економічної політики щодо інтеграції України в світову економіку; комплексних економічних державних програм; координація діяльності органів виконавчої влади, пов'язаної з виконанням цих програм; створення організаційно-економічного механізму поглиблення економічної реформи; опрацювання пропозицій щодо державного регулювання економіки та ін.

З питань реалізації економічної політики рішення Мінекономіки України є обов'язковими до виконання центральними й місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності.

В областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах утворено управління економіки відповідних місцевих державних адміністрацій. Свої повноваження вони здійснюють згідно з Типовим положенням про управління економіки обласної, Київської та Севастопольської міської державної та Типовим положенням про управління економіки районної, районної в містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, затвердженими відповідними постановами Кабінету Міністрів України. Основними завданнями управлінь економіки є реалізація державної економічної політики України та її регіональних напрямів; сприяння комплексному економічному й соціальному розвиткові області (міста), району, вдосконаленню розміщення продуктивних сил, розвиткові міжрегіональних і міжнародних економічних зв'язків; проведення державної політики в галузі ціноутворення. У межах цих завдань управління економіки наділено відповідними повноваженнями.

Безпосереднє управління державними підприємствами й організаціями, що діють у сфері економіки, здійснює керівник — генеральний директор (директор), який очолює адміністрацію відповідного суб'єкта. Свої функції керівник організації, установи, підприємства здійснює згідно зі статутом (положенням).

Поділ повноважень між різними гілками влади й управління визначено Конституцією України та іншими законодавчими актами. Система державних органів щодо управління соціально-економічним розвитком країни представлена в табл. 1

У структурі органів виконавчої влади вищим органом є Кабінет Міністрів. Ці органи включають ряд міністерств: економіки, фінансів, внутрішніх справ, закордонних справ, праці й соціальної політики, транспорту, юстиції, оборони, освіти І науки та інші: ряд державних комітетів - промислової політики, енергозбереження, водного господарства, лісового господарства, Державне казначейство. Пенсійний фонд: низку центральних органів виконавчої влади, що наділені спеціальним статусом, серед них - Антимонопольний комітет, Державна податкова адміністрація, Фонд державного майна. Державна митна служба тощо: органи місцевої влади, серед яких - органи місцевого самоврядування (Ради народних депутатів відповідного рівня - обласні, міські, районні, селищні) та органи виконавчої влади на місцях (Держадміністрації відповідного рівня - обласні, міські, районні, селищні).

Міністерства-це головна ланка системи органів центральної виконавчої влади, що формують та реалізують державну політику у відповідних сферах суспільного життя. Вони беруть участь у реалізації (в межах відповідної сфери) економічної і соціальної політики держави, прогнозують та здійснюють стратегічні цілі розвитку, беруть участь у розробці та виконанні загальнодержавних програм у відповідних сферах розвитку України та Державного бюджету України, сприяють розвитку підприємництва, ринкової інфраструктури, укладають міжнародні угоди тощо.

Державні комітети - не формуючи безпосередньо урядову політику, покликані сприяти в реалізації цієї політики через виконання функцій державного управління міжгалузевого 1 між-секторного характеру у визначеній сфері діяльності.

Особливість центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом полягає в тому, що відносно них можуть установлюватися спеціальні умови утворення, реорганізації та ліквідації підконтрольності і підзвітності. Всі питання їх правового статусу та взаємовідносин з іншими органами вирішуються шляхом прийняття відповідних законів.

Органи місцевої влади наділені всією повнотою державної влади на своїй території. Вони є самостійними учасниками зовнішньоекономічних зв'язків, здійснюють розпорядження і користування природними ресурсами, управляють місцевими бюджетами, створюють умови для виконання державних і регіональних програм, забезпечують додержання мінімальних соціальних стандартів, гарантують фінансову самостійність місцевого самоврядування тощо.

На вдосконалення організаційної структури, функцій, кадрового забезпечення, взаємовідносин із місцевим самоврядуванням, потреба в якому продиктована розвитком ринкових відносин, спрямована адміністративна реформа, що є видом політико-правової реформи у сфері виконавчої влади. ЇЇ основними напрямами є такі:

- реорганізація системи  державних органів виконавчої  влади на центральному та місцевому  рівнях з метою забезпечення  їх ефективності;

- формування сучасної  системи місцевого самоврядування;

- реалізація нових засад  державної служби, створення нової  системи підготовки управлінських  кадрів;

- запровадження раціонального  адміністративно-територіального устрою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Информация о работе Органи державного регулювання економіки