Особливості первісного нагромадження капіталу в Франції та Німеччині

Визначальним чинником розвитку сільського господарства було промислово-торговельне піднесення і зростання попиту на сільськогосподарську продукцію у країнах Західної Європи, передусім в Англії та Нідерландах. У Німеччині аграрне виробництво було товарним і експортним, переважало зернове господарство, почали сіяти гречку, вирощувати картоплю, кормову кукурудзу, трави. В аграрних відносинах визначилися два напрями: зміцнення великого феодального землеволодіння за збереження феодальної залежності селян, які мали наділ, платили грошову і натуральну ренту; збільшення доменіальної землі за рахунок селянських господарств, переважання відробіткової ренти до 8-12 днів з повного наділу на тиждень (на роботу із селянського двору залучали двох робітників), впровадження її урочної форми, одночасне зростання грошової ренти, використання кабального, примусового і вільного найму. Закони прикріпили селян до землі, вони стали спадково особисто залежними, їх продавали разом із землею. У ХУЛІ ст. почалося обезземелювання селян, яке, наприклад у Мекленбурзі, набуло масовості. Утвердилося так зване пізнє німецьке кріпосне право.

Розвиток внутрішнього ринку гальмували політика протекціонізму в кожній окремій землі, митні кордони, різні монетні системи (до 6000 видів монет), відсутність єдиної системи мір і ваги. Німеччина втратила позиції одного з центрів світової торгівлі. Ганза не займалася колоніальними загарбаннями. У другій половині XVI ст. вона втратила свої зовнішні ринки, зберігши лише міста Гамбург, Любек і Бремен. Кредити німецьких банків іспанським монархам призвели до розорення банкірських домів Вельзерів, Фуггерів, Аутебургів. Аграрна Німеччина стала житницею Європи, експортувала сільськогосподарську сировину.

Причини економічного відставання  Німеччини від Англії, Нідерландів  і Франції:

o політична роздробленість  німецьких земель, санкціонована  Вестфальським миром 1648 р., зумовлювала нерівномірність господарського розвитку окремих земель, їх економічний сепаратизм;

o матеріальні та людські  втрати під час воєн, особливо  Тридцятилітньої війни (1618-1648);

o незавершений характер  Реформації, збереження землевласності  католицької церкви, що була ідеологічною опорою феодального ладу;

o Селянська війна (1525-1526), що спричинила сеньйоральну реакцію  та формування кріпосного права,  розорення дворянства і посилення  влади князів, консервацію політичної  роздробленості Німеччини;

o повільний процес первісного нагромадження капіталу, обмеженість ринку найманої робочої сили і коштів для організації промислово-торговельного підприємництва, економічна та політична слабкість буржуазії. Дворянство зберігало монополію на землю, посади в державному апараті й армії;

o переміщення торговельних  шляхів у Атлантичний океан  в результаті Великих географічних  відкриттів. Промислова і торговельна  конкуренція з боку Голландії,  Англії, Франції.

Висновки

      Процес первісного нагромадження капіталу забезпечив усі необхідні умови для переходу від переважно натурального, дрібнотоварного господарства до ринкового товарного виробництва:

- звільнення основної маси робітників від особистої, феодальної залежності

і станових, цехових  обмежень; відокремлення робітників від засобів

виробництва, з  метою створення для них необхідності пошуку роботи за

грошову плату;

- концентрація капіталу, переважно в грошовій формі, у рукахтих, хто

спроможний  організувати й управляти великомасштабним товарним

виробництвом (у  підприємців);

• наявність ринків постійного збуту продукції.

   Отже, процес первісного нагромадження капіталу це історичний процес відокремлення виробника від засобів виробництва, процес примусового позбавлення їх приватної власності й перетворення в бідних продавців своєї робочої сили, що передував власне капіталістичному нагромадженню.

Його головною відмітною ознакою були розвиток товарно-грошових відносин, становлення ринкової економіки.

 Список використаної літератури

1. Базилевич В.Д.. – Історія економічної думки 2-ге вид., випр. - К.:3нання, 2005. - 567 с.

2 Ковальчук В.М. Історія економіки та економічної думки: навч. Посібник-К., 2008.-647с.

3. Козюк В.В., Родіонова Л.А.. Історія економіки та економічної думки: Від ранніх цивілізацій до початку ХХ ст. — К., 2011. — 582 с.,