Рахунки платіжного балансу

Як відомо, торговельний баланс — це різниця між експортом та імпортом товарів. Якщо в довгостроковому періоді країна має пасивний торговельний баланс, то це свідчить про низьку конкурентоспроможність її товарів на світових ринках. Однак у короткостроковому періоді пасивний торговельний баланс не завжди можна розглядати як ознаку негативних тенденцій у національній економіці. Іноді від'ємне сальдо цього балансу може відображати зростання імпорту внаслідок припливу прямих інвестицій до країни.

Сальдо поточного рахунку у платіжному балансі є стрижневим. Активне сальдо поточного рахунку означає, що країна є нетто-кредитором відносно інших країн. І навпаки, пасивне сальдо поточного рахунку свідчить, що країна є боржником. Країна з додатним поточним рахунком фактично інвестує частину своїх національних заощаджень за кордон.

Сальдо рахунку капіталу і фінансів фактично становить дзеркальне відображення сальдо поточного рахунку, бо показує фінансування потоку реальних ресурсів. Сальдо балансу офіційних розрахунків свідчить про збільшення (зменшення) офіційних резервів країни в іноземних ліквідних активах.

Платіжний баланс, як нам уже відомо, містить два основні рахунки — поточний рахунок і рахунок капіталу і фінансів. Рахунок капіталу і фінансів об'єднує баланс фінансових операцій економічних агентів та баланс операцій з офіційними валютними резервами.

Баланс поточного рахунку разом  із балансом рахунку капіталу та фінансів (без статті "Резервні активи") є підсумковим платіжним балансом, або платіжним балансом автономних операцій. Останній формується в ході зовнішньоекономічних операцій, що їх здійснюють економічні агенти, які дбають про власні інтереси, не беручи до уваги можливих наслідків своєї діяльності для платіжного балансу своєї країни загалом. Урівноважують платіжний баланс уже операції центрального банку.

Якщо підсумковий платіжний  баланс дорівнює нулю, тобто поточний рахунок збігається з рахунком капіталу та фінансів (без операцій центрального банку), то платіжний баланс країни врівноважений. Однак найчастіше поточний рахунок і рахунок капіталу та фінансів не дорівнюють один одному. Це трапляється тоді, коли надходження іноземної валюти до країни перевищують її використання, або навпаки — видатки іноземної валюти перевищують її надходження в країну.

Сальдо всіх рахунків платіжного балансу  дорівнює нулю:

CAB + CFAB +SD + OSD = О,

де   CAB   — сальдо балансу поточного рахунку;

CFAB — сальдо балансу рахунку капіталу і фінансів без статті "Резервні активи";

SD     — статистичні розбіжності;

OSD  — сальдо балансу офіційних розрахунків.

Підсумковий платіжний баланс називають  активним, коли CAB + + CFAB + SD > О.У цьому разі надходження до країни іноземної валюти від зовнішньоекономічної діяльності перевищують використання (видатки) іноземної валюти резидентами країни. Підсумковий платіжний баланс називають пасивним тоді, коли CAB + CFAB + + SD < 0. У цьому разі країна заробляє менше іноземної валюти, ніж витрачає.

За активного підсумкового платіжного балансу центральний банк збільшує валютні резерви, що нейтралізує приплив іноземної валюти до країни. Це дебетова операція. У статті "Резервні активи" буде зроблено запис зі знаком мінус. За пасивного підсумкового платіжного балансу брак надходжень іноземної валюти покривають її запасами, якими володіє центральний банк. Це відображається у кредиті статті "Резервні активи".

Отже, підсумковий платіжний баланс дорівнює балансові офіційних розрахунків із протилежним знаком. Оскільки баланс офіційних розрахунків нейтралізує надлишок або нестачу підсумкового балансу, то його нерідко називають компенсаційним балансом.

На підставі статей платіжного балансу визначають міжнародну інвестиційну позицію країни. Для цього порівнюють зовнішні активи і зобов'язання резидентів. Якщо зовнішні активи резидентів країни перевищують їхні зобов'язання решті світу, то країну називають чистим кредитором. І навпаки, якщо зобов'язання решті світу перевищують активи за кордоном, то країну називають чистим боржником. Міжнародна інвестиційна позиція країни має важливе значення для аналізу стану її економіки загалом.