Сучасний стан інфляції в Україні

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

 

 

 

НДРС з навчальної дисципліни «Гроші і кредит» на тему:

«СУЧАСНИЙ СТАН ІНФЛЯЦІЇ В  УКРАЇНІ»

 

 

 

 

 

Перевірила:                                                                              Виконав:

ст. викладач                                                                              студент ІІ курсу

кафедри економічних дисциплін                                             групи ЧМ-39А

Рубенок Т.М.                                                                            Клим С.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2010

     Iнфляцiя властива бiльшостi економічно розвинутих країн світу i є основною проблемою в тих країнах, що розвиваються. Під iнфляцiєю, розуміють будь-яке знецінення грошової одиниці, тобто систематичне зростання цін незалежно від того, якими причинами цей процес викликається. Це, звичайно, не означає, що підвищуються обов’язково всі ціни. Навіть у періоди досить швидкого зростання iнфляцii деякі ціни можуть залишатися відносно стабільними, а iншi навіть знижуватися.

     Якщо в 2006 році споживчі ціни зросли на 11,6%, в 2007— на 16,6%, то у першому півріччі 2008 року — на 14,9%. Індекс споживчих цін (ІСЦ) із грудневою базою 1997 року показує, що за 11 років споживчі ціни в Україні зросли «всього» у 4,05 разу.

     З червня 2007 по червень 2008 року споживчі ціни в ЄС зросли в середньому на 4%, тоді як в Україні — на 29,3%. До того за темпами інфляції у зазначений період Україна випередила майже всі країни СНД (за винятком Таджикистану) [2, c.43].

     Влітку 2008 року темпи зростання споживчих цін суттєво знизилися. Однак, незважаючи на оптимістичні заяви уряду, проблема інфляції далеко не вирішена. Зокрема, ціни виробників у 2008-го року збільшилися на 29,4%.

Однак за ці роки зростали не тільки ціни. Значно збільшилися і номінальні доходи населення. Якщо 1997 року середньомісячна зарплата найманого персоналу становила 197 грн., та за результатами 11 місяців 2008-го — 1790 грн. (зростання у 9,1 разу).

     Втім, радіти із зростання номінальних доходів і зарплат не слід. Наш ВВП 1997 року становив лише 41,7%, а за 2008-й сягне від сили 74— 75% від рівня 1990-го. Тоді як світовий ВВП за 1990—2008 роки збільшився приблизно на 40% [1, c.7].

     За даними Держкомстату, в червні цього року інфляція в Україні становила 0,6%, у січні-червні – 6,4%.

     Міжнародний валютний фонд стурбований високим прогнозованим рівнем дефіциту державного бюджету, а також існуючим рівнем інфляції в Україні і вважає за необхідне вжити заходів для їх зниження.

     Рівень дефіциту держбюджету України при збереженні існуючої ситуації цього року може становити 6%.

     Але зараз не встановлено конкретних показників щодо оптимального рівня дефіциту бюджету й інфляції, однак в жодному разі інфляція не повинна перевищувати 10%.

     Однією з головних причин можливого високого дефіциту бюджету є підвищення пенсій минулого року в ході кампанії з виборів Президента.

     Український уряд у ході переговорів погодився з висновками МВФ і готовий працювати в даному напрямку.

     Крім того, позиція МВФ щодо політики Національного банку, яка стосується обмінного курсу гривні, залишається без змін, - обмінний курс має бути більш гнучким.

     «Фахівці Лондонського інституту світової економіки стверджують, що прихований рівень інфляції в Україні становить 14,5%. Приблизно такої ж думки і наші партнери з Німеччини та Швеції», – заявив 15 серпня директор ВАТ «Луцький підшипниковий завод» у складі шведської компанії SKF Володимир Цибульський під час засідання «круглого столу» «Курсова політика держави щодо національної валюти та її вплив на економіку». Про це повідомив 16 серпня власний кореспондент Західної інформаційної корпорації.

З його слів, ці дані показують, що ревальвація гривні, здійснена  Національним банком України 21 квітня, не дала бажаного результату. Хоча за офіційними даними Держстаткому, рівень інфляції в Україні з початку року становив 106,7%, лучани схильні більше довіряти іноземним фахівцям.

     На користь названих цифр може свідчити те, що ціни на імпортну побутову техніку в Україні не стали нижчими, хоча після ревальвації гривні мали б знизитися як мінімум на 4,8-5%.

     Ревальвація відчутно вдарила і по громадянах, які зберігали свої вклади в іноземній валюті. За підрахунками заступника директора Волинського головного регіонального управління КБ «ПриватБанк» Олега Іванюка, вкладники втратили від цього близько 1 мільярда гривень. Люди стали бідніші, тож якби рівень інфляції був таким, як прогнозує Держстатком, зменшення попиту на імпортні товари таки мало б призвести до їх здешевлення.

     На даний момент Національний банк України стурбований не самим фактом перевищення вже у вересні річного урядового інфляційного прогнозу (індекс споживчих цін не перевищить 10%, тобто можливі коливання від 8,5% до 10%). Адже в момент оголошення зазначеного прогнозу існували неабиякі сумніви в його реальності, і Національний банк ще тоді вказував на це урядові. Також не вважаю за доцільне зосереджувати надмірну увагу на конкретному розмірі індексу споживчих цін. У будь-якому разі інфляційна динаміка 2010 року не може задовольнити нікого — ні владу, ні бізнес, ні тим паче пересічних громадян. Адже кожен додатковий відсоток інфляції у сукупності «з'їдає» більш як півмільярда гривень у реальних доходах населення.

     Набагато більше Національний банк сьогодні стурбований глобальними тенденціями, які превалюють в інфляційному розвитку впродовж останнього часу. Адже за певних умов рівень інфляції, який трохи перевищує 11%, може і не викликати негайного зниження темпів економічного зростання. Це підтверджують і нинішні цілком прийнятні темпи реального зростання ВВП в Україні (в першому кварталі 2010 р. склало 5%, в березні 2010 р. - 6,8%, за даними Держкомстату України). Однак за таких умов інфляційна динаміка стає значно менш керованою, що істотно збільшує ймовірність її значного прискорення і досягнення таких меж, коли без вжиття радикальних заходів у країні буде неможливо відновити макроекономічну стабільність. Саме тому провідні країни світу так багато уваги приділяють інфляції і намагаються підтримувати її на низькому рівні. Однак головне навіть не це, а те, яким чином в Україні реагують на посилення цінового тиску. На жаль, антиінфляційні заходи, які час від часу ухвалює уряд (і які зводяться переважно до підписання меморандумів із підприємцями, посилення моніторингу цін та адміністративного регулювання граничної рентабельності і торговельних надбавок), швидше покликані гасити вже існуючі пожежі і можуть бути ефективними лише в короткострокову періоді. Водночас в Україні не вживаються заходи щодо нівелювання системних передумов розгортання інфляційного тиску.

 

     Основна проблема — нехтування елементарними економічними канонами при розробці та реалізації державної економічної політики, насамперед — у частині опрацювання рішень про збільшення заробітної плати, пенсій та інших соціальних платежів. Звичайно, підвищення стандартів життя населення має бути наріжним каменем усієї економічної політики.

     За результатами опитувань керівників 1200 підприємств, що їх регулярно проводить Національний банк, серед низки факторів, котрі впливають на ціни реалізації, дедалі більше зростає роль вартості трудових ресурсів. Цей фактор продовжують називати у першій трійці негативних чинників респонденти підприємств майже всіх видів економічної діяльності.

     Необґрунтоване форсування підвищення соціальних стандартів життя тисне на ціни і з боку попиту через неадекватність співвідношення зростання ВВП і доходів населення. В принципі, в умовах низького рівня життя переважної більшості населення темпи зростання доходів громадян і повинні випереджати темпи зростання ВВП. Однак усе має бути в розумних межах, яких в Україні впродовж останніх років не дотримувалися. Так, у 2006 році темпи зростання реальних наявних доходів населення становили 19.6% при зростанні реального ВВП на 12.1%; у 2007-му ці цифри становили відповідно 23.9 та 2.7%, 2008-му — 16.1 та 7.1%, за дев'ять місяців 2009 року — 11.7 та 7.3%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Інфляція: сумнівні підсумки, оманливі перспективи // Дзеркало  тижня. – 2009. – № 1. – с. 7.

2. Як приборкати інфляцію  в Україні / Економіст. – 2008. – № 9. – с. 43-45.

3. www.bank.gov.ua– сайт Національного  банку України. 

4. www.ukrstat.gov.ua– сайт Державного  комітету статистики України.

5. Пухтаевич Г.О. Аналіз національної економіки: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2009. — 254 с.