Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Декабря 2014 в 17:51, реферат
Сучасній інфляції властивий ряд відмінних особливостей: якщо раніше інфляція носила локальний характер, то зараз – повсюдний, всеосяжний; якщо раніше вона охоплювала більший і менший період, тобто мала періодичний характер, то зараз – хронічний; сучасна інфляція знаходиться під впливом не тільки грошових, але і негрошових чинників. Отже, сучасна інфляція випробовує вплив багатьох чинників.
1. Вступ
2. Сутність інфляції. Фактори, що впливають на її розвиток
3. Форми інфляції
4. Інфляція попиту. Інфляція витрат. Інфляційний цикл
5. Інфляція і безробіття. Крива Філліпса
6. Висновок
7. Список літератури
У наш час, здається, не можна прожити і дня, не почувши цього підступного і інтригуючого слова. Про неї кажуть, з нею борются, її бояться. Що ж таке – інфляція?
У світі майже немає країн, де б у другій половині XX cт. не існувала інфляція. Вона ніби прийшла на зміну колишньої хвороби ринкової економіки, яка стала явно слабшати, – циклічним кризам. Інфляція була характерна для грошового обігу: Росії – з 1769 до 1895 р. (за винятком періоду 1843 – 1853 рр.); США – в період війни за незалежність 1775 – 1783 рр. і громадянської війни 1861 – 1865 рр. Англії – під час війни з Наполеоном на початку XIX в.. Франції – в період Французької революції 1789 – 1791 рр. Особливо високих темпів інфляція досягла в Німеччині після першої світової війни, коли восени 1923 р. грошова маса в обігу досягала 496 квінтильйонів марок, а грошова одиниця знецінилася в трильйон разів.
Наведені історичні приклади доводять, що інфляція не є породженням сучасності, а мала місце і в минулому.
Сучасній інфляції властивий ряд відмінних особливостей: якщо раніше інфляція носила локальний характер, то зараз – повсюдний, всеосяжний; якщо раніше вона охоплювала більший і менший період, тобто мала періодичний характер, то зараз – хронічний; сучасна інфляція знаходиться під впливом не тільки грошових, але і негрошових чинників. Отже, сучасна інфляція випробовує вплив багатьох чинників.
Саме тому, що тема ця так популярна в наші дні
2. Сутність інфляції. Фактори, що впливають на її розвиток
Інфляція як специфічна властивість паперових грошей відома вже кілька століть. Однак, не зважаючи на це, в економічній теорії не існує єдиного погляду на сутність цього надзвичайно складного за своєю природою економічного явища, а також підходу до визначення факторів, що впливають на його розвиток.
Для кожного з нас очевидним є те, що інфляція пов'язана з зростанням цін. Разом з тим виникає цілком природне питання: чи будь-яке зростання цін є інфляційним за своєю природою? Економісти монетаристської школи дають на це запитання ствердну відповідь. Однак існує й Інша точка зору, згідно з якою інфляційним є лише таке зростання цін, що породжене суто монетарними факторами—розбалансуванням грошової системи, надмірною грошово-кредитною емісією, чинниками, які лежать на боці валютних відносин.
Як же у такому випадку можна визначити інфляцію і що є визначальним у характеристиці цього економічного поняття?
Якщо розглядати цю проблему з суто монетарних позицій, то інфляція може бути представлена як процес обезцінення грошей
Йдеться про визначення цього поняття у вузькому сенсі. Коли ж говориться, що інфляція — це зростання цін взагалі, то мається на увазі трактовка цього поняття не у вузькомонетарному, а в широкому загальноекономічному смислі. Можна сказати й так: інфляція є обезцінення грошей, що виявляє себе через зростання цін. Таке визначення найточніше відображає зміст цього поняття.
Дефляція. Протилежним до інфляції є дефляція, яка має місце тоді, коли загальний рівень цін падає.
3. Форми інфляції
Відповідно до темпів інфляційного процесу розрізняють три різновиди інфляції.:
Теорія грошей виділяє досить протяжний ряд факторних форм інфляційного процесу. Це: інфляція, викликана надлишком в обігу грошової маси, кредитна інфляція, інфляція попиту, інфляція, викликана зростанням виробничих витрат, імпортована, структурна інфляція, інфляція, зумовлена податками, інфляція, пов'язана з збільшенням оплати праці, та інші різновиди.
Теорією грошей допускається і більш вузька класифікація факторних форм інфляції. Йдеться про виділення групи інфляційних форм, розвиток яких зумовлений монетарними факторами, та інфляційні форми, що розвиваються під впливом немонетарних чинників. У першому випадку — це, як правило, інфляція попиту, а у другому — інфляція витрат.
4. Інфляція попиту. Інфляція витрат. Інфляційний цикл
Інфляція попиту безпосередньо пов'язана з дією монетарних факторів, насамперед надлишковою емісією грошей, яка призводить до перевищення попитом існуючої пропозиції товарів та послуг. Вважають, що в цьому випадку безпосереднім фактором інфляційного процесу є зростання грошової маси. Однак і при такому припущенні темпи збільшення в обігу грошової маси і темпи зростання цін розвиваються асинхронне. Лаг, що утворюється між динамікою грошової маси і динамікою цін, дістав у теорії грошей назву інфляційного розриву.
Інфляційний розрив може мати місце, як правило, на відносно обмеженому відрізку часу. У довгостроковому плані встановлюється рівноважний темп інфляції. Йдеться про ситуацію, коли темпи зростання грошової маси і динаміки цін урівноважуються.
Отже, слід ураховувати наявність певної циклічної закономірності в розвитку інфляційного процесу. В цьому випадку йдеться про визначення закономірності цінових коливань, яка розвивається не під впливом виробничого циклу, а такої, що зумовлена суто монетарними чинниками. У розвитку інфляційного (монетарного за своїм змістом) циклу розрізняють три етапи.
На першому етапі темпи знецінення грошей відстають від темпів збільшення в обігу грошової маси. Виникає ефект “запізнення”, що пояснюється, з одного боку, стимулюючою дією емісійного процесу на розвиток виробництва і випереджаючим зростанням у зв'язку з цим пропозиції товарів та послуг, з іншого—скороченням (на початковій стадії) швидкості обороту грошей.
На другому етапі темпи інфляції випереджають темпи зростання в обігу грошової маси. В умовах посилення інфляційного зростання цін додатковим стимулятором цього процесу стає прискорення обороту грошей. Він випереджає темп збільшення кількості грошей в обігу.
На третьому етапі виникає ефект “рваної інфляції”: темп знецінення грошей то випереджає темп зростання грошової маси, то відстає від нього.Як наслідок — плавність емісійного процесу, що є однією з визначальних умов стабільності грошового обігу, порушується. Настають так звані емісійні шоки, або грошово-кредитні імпульси. Емісійні поштовхи і породжувана ними “рвана інфляція” є найбільш деструктивними в економіці.
Інфляція витрат
Інфляційний процес може розвиватися під впливом ряду немонетарних факторів, що зумовлюють зростання цін через збільшення витрат виробництва і збільшення собівартості одиниці продукції. Йдеться про інфляцію витрат, що формуються на принципово іншій факторній основі, ніж інфляція попиту.
Одним з різновидів інфляції витрат є інфляція, зумовлена збільшенням заробітної плати. Якщо підвищення заробітної плати випереджає зростання продуктивності праці й не супроводжується збільшенням випуску продукції, то у цьому випадку зростають витрати виробництва на одиницю продукції та підвищуються ціни. Однак і в цьому випадку проблема першого інфляційного поштовху .зберігає своє значення.
Інфляція впливає на розвиток комплексу макроекономічних процесів в цілому, а також кожної його структурної ланки. Інфляція відбиває внутрішній стан грошових відносин, які відповідно до свого функціонального призначення внутрішньо інтегровані в усі осередки економічної системи суспільства, і впливає на весь комплекс відтворювального циклу - процес виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ.
5. Інфляція і безробіття. Крива Філліпса
Якою мірою інфляція пов'язана з безробіттям? Чи існує безпосередній зв'язок між цими складовими економічного процесу, яка субординація між ними? Ці питання завжди являли безпосередній інтерес для різних шкіл. і напрямів економічної теорії.
Прийнято вважати, що найбільш вагомий внесок в теоретичне осмислення їх зробив англійський економіст А. Філліпс. Крива, що характеризує цей взаємозв'язок, в економічній теорії дістала назву “кривої Філліпса”. Вона вказує на обернено пропорційну залежність динаміки величин, що розглядаються: чим вищий рівень безробіття, тим менший приріст номінальної платні. Якщо враховувати, що у цій залежності величина заробітної плати подана у номінальному вираженні, то співвідношення “номінальна заробітна плата—рівень зайнятості” можна легко трансформувати у співвідношення “динаміка цін — темпи безробіття”.
Крива Філліпса АВ вказує на існування стабільної обернено пропорційної залежності між динамікою безробіття U та середньорічними темпами приросту цін ΔР: високі темпи інфляції супроводжуються низьким рівнем безробіття і навпаки. Якщо враховувати, що рівень безробіття відображає рівень виробництва, то лінія АВ може бути подана і як відображення обернено пропорційної залежності між рівнем інфляції та рівнем виробництва.
Крива Філліпса дає концептуальні орієнтири щодо вибору принципів економічної політики держави. Сутність цього вибору, виходячи з викладеного, стає досить зрозумілою: хочете досягти стабілізації цін, миріться з високим рівнем безробіття і падінням виробництва; якщо віддається перевага високому рівню зайнятості, то слід усвідомлювати необхідність посилення інфляційного навантаження на економіку.
6. Висновок.
У наш час інфляція - одна з самих хворобливих і небезпечних процесів, що негативно впливають на фінанси, грошову і економічну систему загалом. Інфляція означає не тільки зниження купівельної здатності грошей, вона підриває можливості господарського регулювання, зводить на немає зусилля по проведенню структурних перетворень, відновленню порушених пропорцій.
Керування інфляцією представляє найважливішу проблему грошово-кредитної і загалом економічної політики. Необхідно враховувати при цьому багатоскладовий, багатофакторний характер інфляції. В її основі лежать не тільки монетарні, але і інші чинники. При всій значущості скорочення державних витрат, поступового стиснення грошової емісії потрібне проведення широкого комплексу антиінфляційних заходів. Серед них – стабілізація і стимулювання виробництва, вдосконалення податкової системи, створення ринкової інфраструктури, підвищення відповідальності підприємств за результати господарської діяльності, зміна обмінного курсу грошової одиниці, проведення певних заходів з регулювання цін і прибутків.
Нормалізація грошового обігу і протидія інфляції вимагають вивірених, гнучких рішень, що настирливо і цілеспрямовано повинні вводитись в життя.
7. Список літератури
Информация о работе Сутність інфляції. Фактори, що впливають на її розвиток