Амортизаційна політика підприємства

Таким чином, приріст  первинної вартості основних засобів  публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" за 2010 р. склав 59,04 тис. грн, що у відносному вимірюванні складає 2,24 %. Це свідчить про те, що на підприємстві інтенсивно здійснюється інвестиційний процес. Оскільки підприємство набуває об'єктів основних засобів, знаходячись в початковій точці життєвого циклу, то розробка ефективної амортизаційної політики є одним з ключових моментів фінансової політики даного підприємства.

Структура основних засобів підприємства по групах, передбачених в бухгалтерському обліку підприємства за 2009-2010 рр. приведена в Додатку Е . Із її видно, що найбільшу питому вагу у складі основних засобів підприємства займають машини і устаткування (порядку 52,4-50,6%), далі йде нерухоме майно (будівлі, споруди) – 28,2-29,3%. В цілому структура основних засобів підприємства може бути визнана задовільною. У складі основних засобів "Сумиобленерго" відсутні невживані об'єкти.

Оцінка стану  використовуваних підприємством необоротних  активів починається з розгляду особливостей облікової політики підприємства в частині визначення методу і  порядку нарахування амортизаційних відрахувань. У наказі № 1 від 01.01.2003 р. встановлено, що як метод нарахування амортизації основних засобів застосовувати прямолінійний метод амортизації.

Показники оцінки стану основних засобів "Сумиобленерго" за 2010 р. приведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Оцінка стану основних засобів ПАТ "Сумиобленерго" за 2010р. [22]

З одержаних  розрахунків видно, що коефіцієнт зносу  основних засобів у 2009 р. складає 84,9%, а у 2010 р. – 85,02%. Даний показник за рік зменшився на 0,12 процентних пункту або на 0,14%. Високий рівень коефіцієнту зносу свідчить про застарілість основних засобів, а це в свою чергу впливає на ефективність господарської діяльності товариства.

Здійснимо розрахунок показників, що характеризують інтенсивність  оновлення необоротних активів. При розрахунку даних критеріїв  доцільно аналізувати інтенсивність  оновлення основних засобів у  складі необоротних активів, оскільки величина нематеріальних активів вельми незначна і не робить впливу на фінансову політику підприємства.

Для оцінки інтенсивності  оновлення основних засобів в  аналізованому періоді використовуються наступні показники:

• коефіцієнт вибуття основних засобів ПАТ "Сумиобленерго" за 2010 р. складає 0,16%;
• коефіцієнт введення в дію нових об'єктів основних засобів складає 2,4 %. Це свідчить про те, що на підприємстві здійснюється процес формування основних засобів, внаслідок чого коефіцієнт введення практично в 15 разів перевищує коефіцієнт виведення основних засобів.
• коефіцієнт оновлення основних засобів складає 2,35%.
• швидкість оновлення основних засобів підприємства, що характеризує середній період часу повного оновлення основних засобів, складає 43 роки. Тобто через даний період часу основні засоби підприємства при даній інтенсивності оновлення повністю будуть замінені.

В умовах ринкової економіки і конкуренції успішно  функціонують ті виробники, які ефективно  використовують свої ресурси, зокрема  основні засоби. Від інтенсивності  і ефективності використання основних засобів залежить прибутковість капіталу і багато показників діяльності підприємства.

При розрахунку показників ефективності використання основних засобів як показник результату доцільно використовувати прибуток, одержаний підприємством від операційної діяльності. Це дозволить одержати точніші оцінки ефективності (таблиця 2.2).

Таблиця 2.3

Оцінка ефективності використання основних засобів підприємства [21]

За аналізований період підприємство істотно поліпшило  показники ефективності використання основних засобів підприємства. Це виявилося в тому, що збільшилася фондорентабельність основних засобів. Тобто, з однієї гривні, вкладеної в основні засоби ПАТ "Сумиобленерго" одержало прибутку від операційної діяльності у розмірі 32 копійок. У 1,05 рази збільшилася фондовіддача підприємства (з 0,2043 до 0,2152). Це свідчить про те, що введення в дію в 2010 р. додаткових об'єктів основних засобів був економічно обґрунтований і дозволив підприємству одержати додаткову суму прибутку.

Таким чином, щодо політики управління основними засобами на ПАТ"Сумиобленерго" можна зробити висновок про те, що за 2009-2010 р. на підприємстві проводилася інтенсивна інвестиційна політика, направлена на формування основних засобів.

У 2009 р. об'єкти основних засобів купувалися на підприємстві, вводилися в експлуатацію і використовувалися  у виробничій діяльності. За 2010 р. поступило  на підприємство основних засобів за первинною вартістю на суму      63,198 тис. грн., вибуло - на 4,158 тис. грн..

Коефіцієнт  зносу основних засобів на 01.01.2009 р. складає 85,7%, на 01.01.2010р. – 85,02 (зменшення  на 0,12 процентних пункту або на 0,14%). Коефіцієнт вибуття ПАТ "Сумиобленерго" за 2010 р. складає 0,16%. Коефіцієнт введення 2,4%. Коефіцієнт оновлення основних засобів складає 2,35%. Швидкість оновлення основних засобів підприємства, що характеризує середній період часу повного оновлення основних засобів, складає 43 роки.

1. Особливості амортизаційної  політика ПАТ "Сумиобленерго"

Амортизаційна політика є важливою складовою частиною облікової політики та взагалі господарсько-фінансової діяльності підприємства. Вона дозволяє альтернативно підійти до визначення розмірів амортизаційних відрахувань, виконувати управління витратами та фінансовими результатами, накопичувати необхідні фінансові ресурси та раціонально використовувати їх на нужди відтворення необоротних активів тощо. За допомогою амортизації регулюється швидкість звороту основних засобів, інтенсифікується процес їх відтворення, реалізується технічна та виробнича політика на підприємстві [6].

Амортизаційні відрахування є одним з власних  джерел інвестицій для виробничих підприємств, а в умовах істотного зниження прибутковості бізнесу і значного стиснення можливостей довгострокового кредитування – практично основним джерелом інвестицій. Існуючі методи амортизації дозволяють з різною швидкістю і в різному об’ємі сформувати фінансові ресурси, необхідні для оновлення виробництва. Початковою передумовою оцінки впливу амортизаційних відрахувань на грошові потоки і інвестиційні можливості підприємства є часовий чинник, під впливом якого грошові потоки мають різну вартість виходячи з часу їх виникнення по відношенню до точки відліку.

Існуючі методи розрізняються швидкістю амортизації. Оскільки амортизаційні відрахування є елементом собівартості, збільшення їх розміру приводить до зменшення прибутку підприємства, а отже, і бази оподаткування для сплати податку на прибуток. При цьому, будучи умовним нарахуванням у складі собівартості, тобто не створюючи для підприємства власне грошової витрати, амортизаційні відрахування збільшують для підприємства грошову притоку засобів.

Джерелами інвестиційних  засобів, що генеруються власною  господарською діяльністю підприємства, є як амортизація, так і чистий прибуток (прибуток після оподаткування). Оскільки спосіб амортизаційних відрахувань  змінює пропорції цих двох складових  в часі, економічно правильним було б оцінювати «вигоду» підприємства як сумарну величину амортизації і чистого прибутку впродовж деякого періоду часу, рівного терміну використання фондів. При цьому оцінка цієї «вигоди» повинна проводиться в часі з деяким дисконтом, залежним від віддаленості терміну отримання доходу від теперішнього моменту [27].

В рамках даного дослідження необхідно оцінити  економічний ефект підприємства від використання різних методів амортизації в сумарному грошовому потоці амортизаційних відрахувань і чистого прибутку підприємства (такий грошовий потік може розглядатися як основний елемент результуючого грошового «притоку», що формується за рахунок виробничо-господарської діяльності підприємства) [13].

Для прикладу візьмемо актив вартістю 50000 грн., ліквідаційною вартістю 2000 грн. та терміном корисного використання 8 років, ставка дисконтування прийнята у розмірі 10%, податок на прибуток підприємства складає 23%. Ліквідаційна вартість – це вартість активу, при досягненні якої він повинен бути списаний. Вартість, що амортизується, розраховується виходячи з різниці між його початковою та ліквідаційною вартістю.

Як результуючий показник оцінимо поточну вартість сумарної грошової притоки підприємства при використанні того або іншого методу амортизації: прямолінійного (рівномірного), методу того, що зменшується у залишковій вартості, методу прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивного. Оскільки виробничий метод є функцією від об'єму виробництва, і у меншій мірі залежить від чинника часу, то даний метод не враховуватиме поточної вартості амортизаційних відрахувань.

На першому  етапі оцінимо величину амортизаційних відрахувань, які виникнуть при  тому або іншому підході до формування амортизаційної політики підприємства, виходячи з певних початкових даних. Далі розрахуємо значення по кожному методу амортизаційних відрахувань с урахуванням дисконтування до поточного періоду часу з використанням наступної формули:

де  - приведена вартість амортизаційних відрахувань;

- сума амортизаційних нарахувань  по роках, що нараховується  підприємством при використанні  того або іншого методу амортизації;

- коефіцієнт дисконтування, розрахований  виходячи з терміну і ставки  дисконтування.

У таблиці Ж.1 додатку Ж приведений розрахунок величини амортизаційних відрахувань при використанні різних методів амортизації, проведених по формулах, приведених раніше. У таблиці Ж.2 приведений розрахунок          грошових потоків від амортизаційних відрахувань з урахуванням дисконтування. При проведенні розрахунків використана ставка дисконтування у розмірі 10%. Як видно з цієї таблиці, найбільшу величину приведених амортизаційних відрахувань забезпечує метод залишкової вартості, що зменшується (37701,7грн.), далі кумулятивний метод (35546,82 грн.), метод прискореного зменшення залишкової вартості (35463,4 грн.) і прямолінійний метод (32031,2грн.). Графічна інтерпретація грошових потоків від амортизаційних надходжень приведена на рисунку Ж.1 (Додаток Ж).

Таким чином, можна  зробити висновок, що економічна вигода підприємства максимізовувалася при  використанні прискорених методів  амортизації. Це пояснюється тим, що приведена величина амортизаційних відрахувань при використанні даних  методів за час амортизації основних засобів максимальна. Тобто, підприємство має в своєму розпорядженні більшу величину засобів, які можуть бути направлені на оновлення основних засобів. З погляду максимізації поточної вартості сумарних грошових надходжень підприємства, якнайкращим методом є метод залишкової вартості, що зменшується.

При цьому слід зазначити, що із збільшенням ставки дисконтування відмінності в  чистому грошовому потоці від  амортизаційних відрахування посилюються. Отже, одним з параметрів, який істотно впливає на вибір оптимального методу амортизації для підприємства, є зовнішній чинник - ставка дисконтування.

Важливим моментом при виборі методу амортизації основних засобів є оборотність інвестованого  капіталу. Оскільки вартість необоротних активів підприємства можна розглядати як його капіталовкладення, тобто процесу інвестування капіталу, то повернення вартості цього майна через механізм амортизації можна інтерпретувати як процес окупності цього капіталу. В цьому випадку швидкість амортизації майна економічно можна інтерпретувати як швидкість оборотності цього капіталу за рахунок амортизаційних відрахувань на всьому періоді використання майна, що амортизується. Швидкість амортизації майна ПАТ "Сумиобленерго" при використанні різних методів амортизації графічно представлена на рисунку Ж.2 (Додаток Ж).