Класифікація податків та їх суспільне значення

Розділ 2 . Класифікація податків та їх суспільне значення

Провідна роль у забезпеченні виконання  державою функцій щодо регулювання  економічних процесів належить податкам. Саме податково-бюджетна і кредитно-грошова  політика є ефективними методами державного регулювання ринкової економіки, що застосовуються в більшості західних країн протягом багатьох десятиріч.

Податки- це обов’язкові платежі фізичних та юридичних осіб до центрального і місцевого бюджетів, здійснювані у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами тієї чи іншої країни.

Найповніше сутність податків характеризують виконувані ними функції-фіскальна  і регулююча. В усіх державах на різних етапах їхнього історичного розвитку податки виконували перед усім фіскальну функцію, тобто забезпечували централізацію певної частини ВНП в державному бюджеті з метою фінансування державних витрат. Протягом останніх двох десятиліть значного розвитку набула регулююча функція податків . Сутність її полягає у впливі податків на різні аспекти діяльності платників їх . Ця функція заснована на тому, що, вилучаючи за допомогою податків певну частку доходів економічних суб’єктів, можна стимулювати або стримувати їх діяльність у відповідних напрямах, а отже, регулювати соціально-економічні процеси в країні використання регулюючої функції податків здійснюється через податкову політику.

Класифікація податків.

Податки можна класифікувати так:

 1. За формою оподаткування - прямі та непрямі;  
2. За об’єктом оподаткування - на доходи на споживання (сплачуються не при отриманні, а при використанні) і на майно;

 3. Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, загальнодержавні та місцеві;

  4. За способом стягнення - розкладні (вони встановлюються спочатку в загальній сумі відповідно до потреб держави в доходах, потім цю суму розкладають на окремі частини за територіальними одиницями, а на низовому рівні-між платниками) та окладні (передбачають встановлення спочатку ставок, а потім розміру податку для кожного платника; загальна величина податку формується як сума платежів окремих платників).

Найбільшого значення набула класифікація податків на прямі та непрямі. Прямі  податки встановлюються безпосередньо  щодо платників. Це податки на їхні доходи та майно. Непрямі податки - це податки на споживання, тобто на товари та послуги. Непрямі податки  є частиною ціни реалізованих товарів. З підвищенням їх зростають ціни. Прямі податки містять: особистий  прибутковий податок, податок на прибуток корпорацій, на соціальне  страхування і на фонд заробітної плати(соціальні податки), майнові  податки, в тому числі податки  на власність, тощо. Основними видами непрямих податків є: акцизи (специфічні та універсальні), фіскальні монополії, мита.

Головним завданням державних  податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового  законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших  платежів і неподаткових доходів  та внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України. Державна податкова служба діє при Міністерстві фінансів України  і підпорядковується йому. Державні податкові інспекції співпрацюють з фінансовими органами, установами банків, судами та арбітражними судами, Службою безпеки України, органами внутрішніх справ і прокуратури, а також державною контрольно-ревізійною службою, іншими контролюючими органами.

Головну державну податкову інспекцію(ГДПІ)очолює заступник Міністра фінансів України, начальник Головної державної податкової інспекції України. Заступник Міністра фінансів, начальник Головної державної  податкової інспекції України та його заступники призначаються Кабінетом  Міністрів України.

Функції державних податкових інспекцій.

На різних рівнях податкові інспекції  виконують різні функції. Вони визначені  у Законі України “Про державну податкову службу в Україні”.

Головна державна податкова  інспекція України:

 1. Проводить безпосередньо і організовує роботу державних податкових інспекцій, пов’язану з : здійсненням контролю за дотриманням законодавства про податки, інші платежі до бюджетів і внески до державних цільових фондів, законності валютних операцій, порядку розрахунків із споживачами з використанням контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та за її використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги;  проведенням всебічних перевірок фактів приховування, зниження сум податків та інших платежів;  виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією конфіскованого, безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом спадкоємства до держави, та скарбів;  проведенням перевірок правильності справляння і схоронності коштів, одержаних у сплату державного мита, а також у разі здійснення виконкомами сільських і селищних Рад народних депутатів касових операцій щодо приймання від населення коштів на сплату податкових платежів. 

2. Розробляє і видає інструктивні  та методичні документи про  порядок застосування законодавчих  актів про податки, інші платежі  до бюджетів, внески до державних  цільових фондів, а також нормативні  акти з питань формування Державного  реєстру фізичних осіб-платників  податків та інших обов’язкових платежів.

 3. Затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів до бюджетів, внесків до державних цільових фондів зразок картки фізичної особи-платника податків та інших обов’язкових платежів, а також форми звітів про проведену державними податковими інспекціями робіт. 

4. Роз’яснює через засоби масової  інформації порядок застосування  законодавчих та інших нормативно-правових  актів про податки, інші платежі  до бюджетів, внески до державних  цільових фондів і організовує  проведення цієї роботи державними податковими інспекціями. 

5. Здійснює заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки  та перепідготовки кадрів державної податкової служби. 

6. Подає державним податковим  інспекціям методичну і практичну  допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірки її стану.

  7. Організовує роботу щодо створення інформаційної системи, автоматизованих робочих місць та інших засобів автоматизації та комп’ютеризації робіт державних податкових інспекцій. 

8. Розробляє основні напрями,  форми і методи проведення  податкових перевірок, визначає  завдання та повноваження підрозділів  податкових розслідувань державних  податкових інспекцій і координує  їхню діяльність.  9. Під час здійснення контрольних функцій з’ясовує неправомірність дій підприємств, установ, організацій і громадян, що можуть свідчити про злочинну діяльність або створювати умови для такої діяльності, та передає наявну інформацію з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю. 

10. Передає правоохоронним органам  матеріали по фактах правопорушень,  за які передбачено кримінальну відповідальність.

11. Подає Міністерству фінансів  України звіт про надходження  податків, інших платежів до бюджетів, внесків до державних цільових фондів.

 12. Розробляє пропозиції до міжурядових угод про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень.

  13. Надає фізичним особам-платникам податків та інших обов’язкових платежів ідентифікаційні номери і надсилає до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи або за місцем отримання нею доходів, чи за місцезнаходженням об’єкта оподаткування картку з ідентифікаційним номером.

Державні податкові інспекції  по Автономній Республіці Крим, областях і містах з районним поділом фактично здійснюють ті ж функції, що й Головна  державна податкова інспекція, за винятком пунктів 2, 3, 8, 12 і 13. У разі, коли зазначені  державні податкові інспекції безпосередньо  здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів до бюджетів, внесків  до державних цільових фондів, вони виконують щодо цих платників  ті ж функції, що й державні податкові  інспекції по районах, районах у  містах і містах без районного  поділу.

Система оподаткування  в Україні.

Що ж означає саме поняття  “податок”? Це - обов’язковий платіж, який справляється до бюджету з юридичних осіб(підприємств, установ, організацій) і громадян. Сукупність податків, зборів, інших обов’язкових платежів до бюджетів і внесків до державних цільових фондів становить систему оподаткування. Встановлення і скасування податків, зборів, інших обов’язкових платежів до бюджету та внесків до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і місцевими Радами народних депутатів. Державні податкові інспекції ведуть облік платників податків. Банки та інші кредитні установи відкривають рахунки платникам податків та інших обов’язкових платежів лише за умови пред’явлення ними документа, що підтверджує взяття їх на облік у державній податковій інспекції, і у триденний термін повідомляють про це державну податкову інспекцію. Далі ми будемо зустрічатись з поняттям “об’єкт оподаткування”, тому треба пояснити і це визначення.

Об’єктом оподаткування (тобто те, що обкладається податком) є доход(прибуток), добавлена вартість продукції(робіт, послуг), вартість певних товарів, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб. Існують й інші об’єкти оподаткування.

Види податків.

 В Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки.

До загальнодержавних податків належать: 

1. Податок на добавлену вартість 

2. Акцизний збір

3. Податок на доходи (прибуток) підприємств і організацій

4. Прибутковий податок з громадян

5. Мито 

6. Державне мито 

7. Податок на майно підприємств

8. Податок на нерухоме майно громадян

9. Плата за землю 

10. Податок з власників транспортних  засобів та інших самохідних машин і механізмів 

11. .Податок на промисел

12. Плата по відшкодуванню витрат  на геологорозвідувальні роботи

13. .Плата за спеціальне використання природних ресурсів

14. Плата за забруднення навколишнього природного середовища

15. Відрахування та збори на  будівництво, ремонт і утримання автомобільних доріг

16. Внески до Фонду для заходів  щодо ліквідації наслідків чорнобильської  катастрофи та соціального захисту населення

17. Внески до Фонду сприяння зайнятості населення України

18. Внески до Фонду соціального страхування України

19. Внески до Пенсійного фонду  України 

Загальнодержавні податки та інші обов’язкові платежі встановлюються Верховною Радою і справляються на всій території України.  До місцевих податків і зборів належать: 

  1. Готельний збір

  2. Збір за паркування автомобілів 

  3. Ринковий збір

  4. Збір за видачу ордера на квартиру

  5. Курортний збір

  6. Збір за участь у бігу на іподромі 

  7. Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі 

   8. Податок з реклами 

   9. Збір за право використання місцевої символіки

 10. Збір за право проведення кіно - і телезйомок 

 11. Збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей

12. Комунальний податок 

 13. Збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон

 14. Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі

Місцеві податки і збори, порядок  їх сплати встановлюються органами місцевого  самоврядування відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законодавством України, крім збору за проїзд автотранспорту, що прямує за кордон по території прикордонних областей, який встановлюється обласними  Радами народних депутатів. Суми місцевих податків і зборів зараховуються  до бюджетів місцевого самоврядування за місцем знаходження (проживання) платника, якщо інше не встановлено законодавчими  актами України. Крім цього, ще розрізняють  прямі і непрямі податки.

Прямі податки - це податки, які держава стягує безпосередньо з доходів або майна платника податку. До них належать: податок на прибуток підприємств і організацій, прибутковий податок з доходів громадян.

Непрямі податки - це податки, які стягуються у вигляді надбавки до ціни товару і сплачуються споживачами при його купівлі. До них належать, зокрема, податок на добавлену вартість і акцизний збір.

Види податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

Податок на добавлену вартість. Податок на добавлену вартість - це непрямий податок, який сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг, при імпорті товарів до або під час митного оформлення. Платниками податку на добавлену вартість є суб’єкти підприємницької діяльності, що знаходяться на території України, міжнародні об’єднання та іноземні юридичні особи, громадяни, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які ввозять (пересилають) предмети (товари) на митну територію України. Ставку податку на добавлену вартість встановлено в розмірі 20 відсотків до оподаткованого обороту, який не включає податок на добавлену вартість.   Контроль за сплатою податку на добавлену вартість з імпортних товарів під час переміщення через митний кордон України покладено на митні органи, всі інші питання, включаючи операції з імпортними товарами, знаходяться під контролем податкової служби України.